Новини
09.12.2016 12:11

Мистецтво керувати часом: складно, але можливо
Спитайте, кому хоч раз у житті не вистачало часу? Хто хоч раз жалкував про те, що доба розрахована лише...

08.12.2016 11:36

Будівничий українського війська – генерал-хорунжий армії УНР Марко Безручко
Нещодавно Україна святкувала 25-річчя Збройних Сил. Сучасна армія – це професійно підготовані,...

08.12.2016 11:19 (biblio.lib.kherson.ua)

Вчити українську – модно!
Ось уже четвертий рік поспіль у Херсоні реалізується проект «Безкоштовні курси української мови»....


Гість | Увійти
Версія для друку
Новини > Поетично-віртуальна прогулянка сторінками поетичної збірки Сергія Зубарєва «Провінція»

Поетично-віртуальна прогулянка сторінками поетичної збірки Сергія Зубарєва «Провінція»

28.11.2010

Благословенне місто Херсон, в якому оселилися Музи. Як сказав відомий шанувальник нашого міста, автор культової книги «Вулицями старого Херсону», Віктор Пиворович: «Особливість Херсону полягає в тому, що тут багато хороших поетів». У цьому ми мали можливість переконатися 28 листопада, на черговому засіданні Об'єднання вільних художників «Ракурс». Доброю традицією якого стало проводити презентації збірників, організовувати зустрічі членів об'єднання з авторами.

Цього разу присутні здійснили поетично-віртуальну прогулянку сторінками поетичної збірки «Провінція», корінного херсонця, Сергія Зубарєва. Поезія вразила слухачів своєю щирістю і любов’ю до рідного міста. Усе дійство супроводжувалося візуальним рядом замальовок Херсону. Не обійшлося і без сюрпризу: відомий автор-виконавець, Сергій Науменко, виконав декілька пісень на вірші зі збірки. Коли замовкли останні акорди та пролунали оплески, кожен присутній отримав у дар екземпляр нової книги, який ще пах друкарською фарбою.

Свято Поезії відзвучало, але буде ще довго згадуватись, коли холодними зимовими вечорами, ми, затишно влаштувавшись у кріслі і взявши в руки книгу Сергія Зубарєва "Провінція", будемо насолоджуватися таким теплими і щирими рядками

Провинция. Суббота. Тишина.
Лишь ряд торговый гомонит и бредит.
И солнце мутное томясь в плену у сна,
сквозь сито полдня безмятежность цедит.

Усталость теплая касается ресниц,
и небо опускается до кровель.
И неподвижность в очертаньях лиц,
напоминает на монете профиль.

И я вослед сбежавшего дождя
подбрасываю вверх монетку грустно.
Пусть отражает солнце, ввысь летя,
пока душе и пасмурно и тускло.

И это времени и действа тождество,
почти обман, или не откровенность.
И света и металла торжество
всей суеты подчёркивают бренность.

Так отражает ординарность дня
чередованье серебра и тени,
две стороны Судьбы соединя,
непреходящей ценности мгновений.
 







Вхід