Головна > 21 червня – 120 років від дня народження Юрія Кондратюка

21 червня – 120 років від дня народження Юрія Кондратюка

У 1969 р. американські космонавти здійснили політ на Місяць. Керівник програми «Аполон» Джон Хуболт повідомив на весь світ, що політ американських астронавтів, посадка на Місяць і повернення назад були здійснені за розрахунками і за схемою визначного українського інженера Юрія Кондратюка, який ще 50 років тому розробив метод цього польоту. А ще – відокремлювальний модуль, який повернув космонавтів на землю, також був розроблений за конструкцією Кондратюка. І нікому на той час не було відомо, що ж це була за людина, що за життя вона прожила. А також, хто насправді криється під ім'ям Юрія Васильовича Кондратюка.

Олександр Шаргей народився 21 червня 1897 р. у невеличкому присадкуватому будиночку на одній із вулиць міста Полтави. По матері він  нащадок роду барона Шліппенбаха, про якого у своєму творі «Полтава» згадував О. С. Пушкін. Батько, Ігнатій Бенедиктович Шаргей, син вихрещеної єврейки.

У 1910 р., у 13-річному віці, Олександр залишився круглим сиротою і виховувався в родині діда з боку батька – лікаря Якима Микитовича Даценка. У тому ж році він став учнем Другої полтавської чоловічої гімназії, яку закінчив зі срібною медаллю в 1916 році. Саме тут хлопець завів спеціальний зошит і записував у ньому свої перші космічні проекти. У той час літали на дерев'яних літаках, які називали «етажерками», а гімназист Олександр Шаргей уже посилав подумки в космос ракету власної конструкції. Принципову схему відокремлення, а після відвідин Місяця й стикування, посадочно-злітного модуля з кораблем-маткою Сашко придумав у 17-ть (1914 р.). Він зробив це абсолютно самостійно, не знаючи навіть праць Ціолковського.

Після гімназії продовжив навчання в політехнічному інституті Санкт-Петербурга. Але провчившись усього два місяці, був призваний до армії і зарахований до школи прапорщиків. Потім потрапив на фронт і до березня 1918 року воював на Кавказькому фронті, де теоретик космонавтики командував кулеметним взводом. А в державі починається революція, що переростає в громадянську війну. Фронт розвалився, і прапорщик Шаргей повертається додому.

Але по дорозі його мобілізують до війська генерала Корнілова, а по приїзді в Київ – до Денікіна. Олександр тікає й довго переховується, бо для нової влади він – класовий ворог, офіцер-золотопогонник. У цей час працює чорноробом, кочегаром. Живе дуже бідно: ходить у одному чоботі й одному черевику, але це для нього нічого не значило. Ховаючись у льоху, на основі старих зошитів продовжує працювати, конкретизуючи свої ідеї. Розробляє багатоступеневу ракету, скафандр, керування ракетою за допомогою гіроскопа...

Саме цей рукопис, весь у машинному мастилі, згодом потрапив у Бібліотеку Конгресу США, звідти – у проект «Аполлон» і відкрив людству дорогу на Місяць.

Шлях до вищої освіти було закрито. Життя юнака і його близьких у ті часи постійно перебували під загрозою, тому, щоб убезпечити пасинка від червоного терору (а також і себе з дочкою), мачуха вмовила його змінити прізвище. Так у 1921 р. зник Олександр Шаргей і з'явився Юрій Кондратюк. Таємниця справжнього імені Ю. Кондратюка зберігалася аж до 1977 p., коли його сестра Ніна Шаргей перед смертю дала письмові показання комісії ЦК КПІУ.

Під новим ім'ям Олександр-Юрій продовжує працювати на «чорних» роботах і 1925 року завершує «Завоювання міжпланетних просторів». Він надсилає рукопис до московської «Головнауки», але, незважаючи на позитивну оцінку фахівців, друкувати книгу йому не дозволяють. Далі Шаргей (тепер уже Кондратюк) вибирається з України, очевидно, щоб не бути впізнаним і розкритим. Він працює механіком на Північному Кавказі, 1927 року перебирається на Алтай. Там він будує найбільше у світі дерев’яне зерносховище на 10 тисяч тонн зерна без жодного цвяха, зекономивши Радянському Союзу не одну тисячу золотих рублів. Саме за цю економію 1930 року його і заарештували: звинуватили в тому, що будував без цвяхів, щоб зерносховище швидше розвалилося. На допитах Кондратюкові вибили 11 зубів і відправили у заслання на три роки. А зерносховище простояло півстоліття, можливо, і досі стояло б, якби хтось його випадково (втім, чи випадково?) не підпалив.

У засланні він створив ще один непересічний проект: найпотужнішу у світі вітроелектростанцію заввишки 165 метрів. Жоден науковий інститут не мав розробок, які передбачали б таку потужність – 1200 кВт. Проект дійшов до Москви; нарком важкої промисловості Серго Орджонікідзе наказав достроково звільнити Кондратюка і відправив його до Криму, щоб побудувати на Ай-Петрі цю електростанцію. Але 1937 року Орджонікідзе застрелився, а Кондратюка, який встиг побудувати лише фундамент ВЕС, відкликали до Москви: доручили проектувати вітродвигуни для колгоспних ферм.

Через багато років інженери М. В. Нікітін і Б. Злобін заклали у проект будівництва Останкінської вежі багато конструктивних рішень, які запропонував Ю. Кондратюк при будівництві вітрової електростанції.

А перед цим, у I половині 1930-х, Кондратюк двічі, приїжджаючи до Москви, зустрічався з Сергієм Корольовим: той, прочитавши «Завоювання міжпланетних просторів», запрошував конструктора до себе будувати ракети, а не вітродвигуни. Спокуса була велика, але після роздумів Юрій Кондратюк відмовився – йшлося про роботу у так званій «режимній» установі, а це неминуче призвело б до ретельної перевірки «компетентними органами», після якої міг знову з’явитися на світ Олександр Шаргей – з відповідними для того часу наслідками.

А далі була Друга світова війна і науковець, так і не отримавши звання кандидата технічних наук, пішов добровольцем на фронт, ставши телефоністом. Подальша доля Кондратюка покрита таємницею. Деякі товариші по службі у своїх спогадах називають 3 жовтня 1941 року датою його загибелі. Однак більш пізні дослідження дозволили установити, що ще в січні 1942 року Кондратюк одержував грошове постачання в частині, про що свідчить його автограф у роздавальній відомості. Загадковість загибелі українського фізика-експериментатора породила безліч міфів: в СРСР довгий час поширювалася версія, що Кондратюк допоміг створити німцям ракету «Фау» (згадаймо принагідно про родичів у Німеччині і про те, що нащадок фон Шліппенбахів мав право вважатися арійцем), або що його папери потрапили до німецької розвідки після його смерті. А ще начебто вже після війни, розбираючи ворожі архіви, радянські фахівці бачили там прізвище Кондратюка й розрахунки польоту на Місяць. Один із полонених німецьких інженерів-ракетників засвідчив, що працював якийсь час із колегою на прізвище Кондратюк. Ще за однією версією: Шаргей-Кондратюк якимось дивом опинився на Заході, змінивши ще раз прізвище на Вернер фон Браун, аби остаточно розірвати зі своїм минулим (бо дуже добре розумів, що може статися з його рідними в Радянському Союзі). Але сумнівно, щоб він займався ракетами безпосередньо для військових цілей, бо ж засуджував мілітаризм, хоча під прізвищем Шаргея був бойовим офіцером Першої світової і громадянської воєн, а під прізвищем Кондратюк – сержантом Другої світової війни. Але ж Вернер фон Браун і в Німеччині, і в Америці, крім військових, робив і суто дослідницькі ракети (недарма ж його заарештувало гестапо за «марну витрату народних коштів на нікому не потрібні ракети»). Проте найбільш ймовірною є версія, що він загинув у концтаборі. Як аргумент прихильники даної версії приводили факт виявлення після війни в Пенемюнде рукописні зошити Юрія Кондратюка з формулами і розрахунками по ракетній техніці.

Нині пам'ять Ю. В. Кондратюка шанують у всьому світі. Його ім'ям названо кратер на зворотній стороні Місяця й малу планету Сонячної системи, а також трасу, рухаючись по якій, ракета з людиною вперше досягла Місяця. В Києві його ім'ям названо вулицю, в Полтаві відкрито пам'ятник, а його ім'я присвоєно Полтавському національному технічному університету. Є медаль імені Ю. В. Кондратюка, випущено ювілейну монету і дві поштові марки. У Російській Федерації його ім'ям названо вулицю в Москві і площу в Новосибірську, в станиці Жовтневій Криловського району Краснодарського краю відкрито «Меморіальний музей Ю. В. Кондратюка». Американці, які вважають Кондратюка родоначальником космічної ери, на мисі Канаверал установили йому пам'ятник. А у Флориді на космодромі встановлено пам'ятник, де висічені імена вчених й астронавтів, причетних до польоту на Місяць, там є ім'я й нашого земляка Ю. В. Кондратюка.

Можна дізнатися більше, звернувшись до документів із наших фондів:

Про нього

Васильчук Сергій. Українець проклав шлях до Місяця / С. Васильчук // Військо України. – 2017. – № 3. – С. 46-49

Діячі науки і культури України [Текст] : нариси життя та діяльності / О. В. Даниленко, Л. В. Іваницька, А. П. Коцур; Київський національний університет ім. Т. Шевченка; ред. А.П. Коцур, ред. Н.В. Терес – К. : Книги – XXI, 2007. – Бібліогр. у кінці ст. – 463 с.

Попова Т. Юність Олександра Шаргея – майбутнього піонера космонавтики і винахідника Юрія Кондратюка / Т. Попова // Фізика та астрономія в школі. – 2008. – № 3. – С. 47-51 -  Бібліогр. у кінці ст.

Смирнов В. Два генії – одна дорога до зір / В. Смирнов // Фізика та астрономія в школі. – 2006. – № 6. – С. 2-9 – Библиогр. в конце ст.

Чистух Володимир. Юрій Кондратюк: усний журнал, присвячений 115-річчю від дня народження / В. Чистух // Фізика. Сер., Шкільний світ. – 2012. – № 10 (трав.). – С. 7-13

Шаров Ігор Федорович. Вчені України: 100 видатних імен: енциклопедія/ І. Ф. Шаров; ред. В. М. Вакулич – К. : АртЕк, 2006. – 486 с.

Календар подій

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 
Бібліотека працює:
з 9:00 до 18:00
п'ятниця – вихідний день
останній понеділок місяця –
санітарний день