Популяризація краєзнавчих видань в бібліотеці

Популяризація краєзнавчих видань в бібліотеці
 
     Основні напрямки просвітительської діяльності Володимировської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М.Горького (Росія) в області краєзнавства -це масова робота, видавнича діяльність, використання автоматизації з метою поширення краєзнавчих знань, PR.
     Значну частину масових заходів бібліотека намагається проводити не епізодично, а в рамках визначених довгострокових програм, що мають значення для всього міста (регіону) і виходять за рамки сутобібліотечних. Це сприяє зростанню популярності бібліотеки, її престижу, зміцненню зв’язків з різними громадськими організаціями, установами культури та ін. Працюючи над підвищенням рівня проведених заходів, їхньої громадської значущості і залучаючи до їх висвітлення місцеві ЗМІ, бібліотека привчає громадськість до думки про свою необхідність, працює на зміцнення своєї репутації.
Краєзнавчі конференції
     Серед заходів такого рівня в першу чергу хочеться назвати обласні краєзнавчі конференції.
     Темами останніх конференцій були: “Роль православної церкви в історії і культурі Володимирської землі” (2000 р.); “Володимир. Століття XX” (2001 р.); “Історія населених місць Володимирської області” (2002 р.). На 2003 р. заявлена тема “Відомі і невідомі події й імена в історії і культурі Володимирської землі”.
Краєзнавчий конкурс
     Інший великий громадський захід, що його організатори не мислять без участі відділу краєзнавчої бібліографії, - щорічний міський краєзнавчий конкурс “Знай і люби рідний Володимир”, що проводиться з 1998 р. Його організатори- асоціація “Володимирські громадські суспільні збори”, Володимирський Фонд культури, обласне товариство краєзнавців, Володимиро-Суздальський музей-заповідник.
     Мета конкурсу - розширення краєзнавчих знань про рідне місто, Володимирський край, про знаменитих земляків, що прославили його чи забутих; про громадське, економічне і культурне життя міста із давнини до наших днів; виховання гордості і поваги до історії своєї малої батьківщини. Конкурс проходить з вересня по травень у три етапи, кожний з який триває два місяці.
     Кожен конкурс присвячений якійсь одній темі:
1998-1999 р. - “Пушкін і Володимирський край”;
1999-2000 р. - 780-річчю з дня народження великого князя Володимирсь-кого Олександра Невського;
2000-2001р. - генералісимусу О.В.Суворову й уродженцям Володимира генералу Н.Г.Столєтову й адміралу М.П.Лазарєву;
2001-2002 р. - природа й екологія м. Володимира;
2002-2003 р. - “Володимирка - дорога, люди, долі”.
     Про початок проведення конкурсу повідомляє спеціальною постановою мер Володимира. У місцевій періодиці публікуються умови конкурсу і запитання кожного туру. Організатори намагаються сформулювати запитання цікаво, нестандартно, залучаючи до цього знаючих людей. Конкурс орієнтує учасників на серйозну роботу з багатьма архівними і бібліотечними джерелами, формування власної думки по поставлених запитаннях. Тому інформаційне забезпечення конкурсу, за яке відповідає відділ краєзнавчої бібліографії ОУНБ, має першорядне значення. Як правило, до момента обнародування запитань чергового туру в бібліотеці вже організована виставка літератури на допомогу учасникам конкурсу, про що оповіщають публіку через ЗМІ.
     Завідувачка відділом краєзнавчої бібліографії входить до складу журі конкурсу. Оголошення його підсумків і нагородження переможців цінними призами відбувається наприкінці травня в День міста при участі представників організацій-засновників і міської адміністрації. Про підсумки конкурсу також розповідається в ЗМІ, у бібліотеці оформляються виставки робіт переможців і книг, що допомогли їм. Надалі конкурсні роботи зберігаються в рукописному фонді відділу краєзнавчої бібліографії і можуть бути видані для ознайомлення будь-кому з бажаючих.
     З метою об’єднання інтелігенції, небайдужої до збереження національної культури і духовності, на базі ВОУНБ створений Слов’янський центр. Його завдання - допомогти людям глибше зрозуміти свою історію, корені, багатство слов’янської культури. Звичайно, вирішення цього завдання припускає використання краєзнавчого матеріалу.
     Значна частина роботи Слов’янського центру - лекційна. Як лектори виступають викладачі-славісти володимирських вузів і духовної семінарії. Ось теми деяких лекцій 2001-2002 р.: “Водохрещення Володимиро-Суздальської Русі. Св. Феодор Суздальський”; “Володимирський край в епоху Андрія Боголюбського”; “Всеволод Велике Гніздо”; “Олександр Невський”; “Серапіон Володимирський”; “Володимир - центр російської митрополії”.
     Тут проходять також музичні вечори, присвячені творчості відомих композиторів, у тому числі і володимирських; вечори народної музики, романсу. З метою відродження забутих імен працює музичний лекторій “Майстри оперної сцени - наші земляки”. Участь у них беруть відомі в області мистецтвознавці, композитори і виконавці. Зустрічі в Слов’янському центрі обов’язково супроводжуються оглядом літературної виставки за темою заходу. Часто зустрічі цілком присвячені окремим книгам, таким, як “Російське весілля” В.Н.Коскіної, що написана на етнографічних матеріалах області; “Російський соловей Віра Фірсова” про уродженку м. Суздаля, співачку Великого театру і ін.
Екскурсійна робота
     Бібліотекарі намагаються зробити так, щоб спілкування з читачами стало усвідомленим, тобто щоб вони представляли, яка робота стоїть за виконанням навіть елементарних бібліотечно-бібліографічних довідок. Стало традицією проведення для учнів та першокурсників міста й області так званих “екскурсій по відділу”, що вже одержали визнання слухачів. Налагоджено постійний контакт із викладачами Володимирського державного університету, які зацікавлені в тім, щоб студенти перших курсів ближче познайомилися з роботою відділу краєзнавчої бібліографії, одержали уявлення про його фонди, ДБА, своєрідність відділу, первісні навички роботи в ньому. “Екскурсія по відділу” проводиться співпрацівниками відділу для однієї-двох груп студентів за запитом університету, триває, як правило, одну-дві академічних години і являє собою розгорнуту бесіду з демонстрацією найбільш цікавих книг і інших документів, новинок краєзнавчої літератури, ознайомлення з краєзнавчим каталогом відділу.
     Неодмінним елементом екскурсії є розповідь про своєрідність роботи відділу, його відмінності від інших підрозділів бібліотеки. Слухачам роз’яснюється принцип складання краєзнавчого каталогу, простежується весь шлях: від перегляду і опису газет, журналів і книг до розміщення карток і редагування каталогу. Як показує практика, ці найпростіші пояснення викликають жвавий інтерес аудиторії: молоде покоління, звертаючись на “ти” з комп’ютером, не має уявлення про те, як і хто обробляє інформацію, звідкіля вона потрапляє в каталог, у тому числі й електронний. За бажанням замовника проводяться практичні заняття з ДБА: пошук потрібних відомостей за визначеною темою в каталозі, фактографічних і бібліографічних даних у довідкових виданнях. Теми і запитання заздалегідь обговорюються з викладачами вузу, що виходять при цьому з навчальної програми.
Виставкова робота
     Багато виставок літератури краєзнавчої тематики у відділі краєзнавчої бібліографії і відділі літератури з мистецтва дозволяють повніше розкрити фонди бібліотеки, привертають увагу відвідувачів до новинок краєзнавчої літератури, до важливих дат у житті області. Традиційно в бібліотеці кожні два місяці проводяться виставки здобутків місцевих художників з їх презентацією: бібліотека безкоштовно надає художникам свої приміщення, а ті на подяку, як правило, дарують свої роботи. Зали бібліотеки таким чином прикрашають картини земляків, що додає інтер’єрам своєрідний колорит. Численні відвідувачі наших художніх виставок, зацікавившись творчістю того чи іншого художника, що виставляється, часто прямо з виставки приходять до відділу у пошуках відомостей про нього.
 
Илларионова Е.В. Из опыта работы Влади-мирской областной универсальной научной библиотеки им. М.Горького по распространению краеведческих знаний //Проблемы краеведческой деятельности библиотек: Мате-риалы Всерос. науч.-практ. семинара (Великий Новгород, сент. 2002 г.). – СПб., 2003. – С.194-204.
 
 
 
 
 
 
 
 
     Змістовна і різноманітна краєзнавча робота в містах і районах Новгородської області (Росія) проводиться бібліотеками разом з музеями, школами, будинками культури, екологічними і громадськими організаціями, краєзнавцями. Ряд бібліотек працює за програмами, затвердженими районними (міськими) комітетами культури: “Краєзнавство для всіх і кожного” (Солецький район), “Народні обряди і свята” (Боровицький район), “Відродження культури і народних традицій” (Чудовський район) і т.ін.
     Одна з яскравих сторінок новгородського бібліотечного краєзнавства - популяризація літератури про Велику Вітчизняну війну. Бібліотекарі Крестецького, Маловишерського, Хвойнинського й інших районів активно брали участь у зборі матеріалів для “Книги пам’яті”. В усіх бібліотеках проходять зустрічі з ветеранами й учасниками Великої Вітчизняної війни, солдатськими вдовами, в’язнями концтаборів, блокадниками, організуються уроки мужності, літературно-музичні і тематичні вечори, вахти і Дні пам’яті, оформляються книжково-ілюстративні виставки. Заслуговують на увагу вечір-зустріч з ветеранами Кіровської дивізії народного ополчення “Ти прости, що знову про війну” (Батецький район), краєзнавчі читання “Героїчне минуле Чудовського району”, тематичний вечір “Пам’ять поколінь” (Холмський район), де читачі довідалися про багато невідомих фактів оборони Холма, познайомилися з рідкісними знімками видів міста воєнної пори, отриманих від історика-аматора зі США по мережі Інтернет.
     Багато проводиться заходів і до Дня пам’яті жертв політичних репресій: оформляються книжкові виставки, проходять зустрічі, вечори і т.п.
     Затвердилася і стала традиційною в області така форма, як читання: Достоєвські, Хлєбніковські, Біанковські, Міклухо-Маклаївські, Меньшиковські, Пришвінські, Некрасовські і багато інших. Вони збирають співпрацівників музеїв, учених, краєзнавців, письменників, екологів з різних куточків Росії і стають дійсним святом для новгородців.
     Особливістю краєзнавчого руху Новгородської області багато років є пошукова робота. Вона допомогла внести багато нового в зміст, розширила сферу діяльності, краєзнавство стало цікавим для даної місцевості, зверненим до конкретної людини, підвищився престиж книгозбірні, і бібліотека стала по-справжньому привабливою для читачів. Сьогодні бібліотеки мають у своєму розпорядженні багаті матеріали по історії міст і сіл Новгородчини, про ветеранів колгоспного руху, Великої Вітчизняної війни і т.п. Так, у 2001 р. зібрані матеріали з історії народної освіти (Холмський район), про поетів Крестецької землі (Крестецький район), з історії підгощської церкви Живоначальної Трійці, (Шимський район), історії села Зарубіно і шахти № 2 ім. Артема (Любитинський район), з історії Медведського народного театру (Шимський район). Ці матеріали стають основою масових заходів для різних категорій користувачів: краєзнавча година “Забуті села”, про зниклі села в околицях Дубровки (Новгородський район), краєзнавчі читання “З історії села Опеченський Посад” (Боровицький район), уроки краєзнавства “Сторінки життя Крестецького повіту: становлення радянської влади і воєнні роки” і т.д..
     На основі зібраних краєзнавчих матеріалів у районах успішно пройшли науково-практичні конференції, організовані разом з музеями, краєзнавцями, архівами, школами, церквою й іншими зацікавленими організаціями. Так, у Дем’янській ЦБС результатом спільної роботи бібліотек і краєзнавчого музею, викладачів і учнів шкіл району, священнослужителів і краєзнавців стала конференція “Дем’янське благочиніє: історія і сучасність”, присвячена пам’яті протоієрея П.Пушкарьова.
     Відродження народних свят - ще один з напрямків краєзнавчої діяльності бібліотек. У деяких з них ведуться картотеки майстрів народних ремесел. Разом зі СБК організуються фольклорні свята і вечорниці, виставки виробів майстрів народної творчості. Цікава творча програма “Тещині млинці” (Лип’євська сільська філія Маревського району). До заходу була оформлена книжкова виставка “Готуй млинці - Масниця йде”, використовувалися елементи театралізації, присутніх познайомили з традиціями святкування Масниці, звучали частівки на масляничну тему. Гості брали участь у конкурсах, іграх, відгадували загадки. Закінчився вечір чаюванням із млинцями.
Петрова Л.А. Краеведческая работа библио-тек Новгородской области: состояние и пробле-мы //Проблемы краеведческой деятельности библиотек: Материалы Всерос. науч.-практ. семинара (Великий Новгород, сент. 2002 г.). – СПб., 2003. – С.215-224.
 
 
 
 
 
 
 
 
     День 7 жовтня 1999 р. став особливим в історії псковського краєзнавства. При Псковській обласній науковій бібліотеці (Росія) був створений Псковський клуб краєзнавців, що став продовжувачем традицій Псковської археологічної комісії, Псковського археологічного товариства, краєзнавчого товариства, що існувало до 30-х рр. XX в.
     Псковський клуб краєзнавців - не камерна організація. Членами клубу є вчені-історики, бібліотечні, музейні, архівні працівники, вчителі і викладачі і, звичайно ж, найвідоміші краєзнавці міста. Усі вони - люди, що люблять особливість свого міста. На засіданнях клубу краєзнавці стверджують патріотизм як тепле почуття любові, як знання і розуміння зв’язку часів і джерел культури, як інтерес до особливого, несхожого. Краєзнавці намагаються зберігати перевірені часом підвалини, культуру, російські провінційні зв’язки.
     Клуб веде комплексну краєзнавчу роботу. Насамперед, це просвітницька, видавнича діяльність, робота по збереженню пам’ятників архітектури Пскова. Неформальна освіта має найбільший ресурс для передачі краєзнавчих знань. Аудиторія на засіданнях клубу всіляка : від учнівської молоді до людей “третього віку”.
     Теми засідань дуже різноманітні. Це святкування ювілеїв знаменитих краєзнавців і історичних особистостей, чия діяльність була пов’язана з Псковом; відкриття нових імен, що за різними причинами були забуті чи невідомі, але внесли вклад в історію краю; акції по збереженню пам’ятників архітектури Пскова.
 
Киселева Е.Г. Современный опыт распростра-нения краеведческих знаний («Клуб псковских краеведов») //Проблемы краеведческой дея-тельности библиотек: Материалы науч.-практ. семинара (Великий Новгород, сент. 2002 г.). – СПб., 2003. – С.208-210.
 
 
 
 
 
 
 
 
     Одним з фундаментальних понять усної історії є термін “меморат”. Меморат - це усне оповідання-спогад людини про особисту долю, чи спогад про людей, з якими її пов’язало життя, спогади про конкретні факти, події, очевидцем яких вона була. Дослідник, що записує розповідь на плівку чи папір, також є його творцем, адже він вибудовує якийсь план, задає запитання. Обсяг мемората може бути різним. І дуже важливо створити такий документ, яким згодом було б зручно користатися, що міг би стати повноправним документом бібліотечного фонду, знайшов відображення в довідковому апараті бібліотеки.
     Термін “меморат” досить точно відбиває суть поки ще невеликого досвіду відділу краєзнавства “Російська Північ” Архангельської обласної наукової бібліотеки ім. М.О.Добролюбова (Росія) по збиранню усної історії.
     Було вирішено провести серію вечорів “Вінок пам’яті”, присвячених колишнім читачам бібліотеки, що вже пішли з життя,-людям яскравим, що внесли значний внесок у культуру краю. Ці вечори приурочували до ювілейних дат від дня народження. Головна мета таких заходів - віддати данину пам’яті чудовим людям, що пішли від нас, зафіксувати цю пам’ять, створити нові документи для краєзнавчого фонду, що обов’язково будуть затребувані в найближчому майбутньому.
     Попередньо було зібрано весь друкований і той невеликий образотворчий матеріал, що знаходився в різних місцях, підготовлено виставку, зроблено огляд представлених документів. Запрошених на вечір зібрали в неформальній обстановці, у затишній вітальні за чаєм. Запросили кореспондента місцевого радіо з професійною апаратурою. І записали вечір на плівку.
     У результаті відділ краєзнавства одержав у свій фонд нові документи: фотографії, аудіоплівку вечора; аудіоплівку 20-хвилинної передачі на радіо, що по записаних спогадах підготував кореспондент; розшифрований запис на паперовому носії, що буде зберігається у фонді сучасних рукописів відділу.
     Таким чином, ми створили документи (у двох варіантах - аудіоплівки і паперові копії), що мають право на існування, документи цікаві, до яких неодноразово будуть звертатися історики і краєзнавці.
 
Тропичева Е.И. Меморат как краеведческий документ //Проблемы краеведческой деятель-ности библиотек: Материалы науч.-практ. семинара (Великий Новгород, сент. 2002 г.). – СПб., 2003. – С.65-68.
 
 
 
 
 
 
 
     Бібліотеки Бєлгородської області (Росія) і раніше традиційно накопичували відомості з історії міст, сіл, оформляючи альбоми газетних вирізок, записуючи спогади старожилів, збираючи фотографії, рукописи земляків. Ця діяльність була помічена і позитивно оцінена адміністрацією Бєлгородської області. Офіційну підтримку вона одержала в грудні 1995 р., коли була прийнята постанова голови адміністрації області №699 “Про організацію роботи зі складання літопису населених пунктів області”. Адміністрація області доручила бібліотекам - як установам, що виконують інформаційні, виховні, просвітницькі функції, як сховищам “людської пам’яті”, пам’яті рідної землі - вести “Літопис населених пунктів”, збирати (а власне кажучи - рятувати), зберігати і поширювати інформацію про різноманітні пам’ятки історії і культури Бєлгородчини: документальні, етнографічні, усні (фольклорні), лінгвістичні, топоніміки, розповіді старожилів, легенди, що існують серед населення.
     У кожному населеному пункті на базі бібліотеки були створені громадські комісії по роботі над літописами. До їх складу увійшли представники адміністрації, бібліотекарі, співпрацівники музеїв, вчителі, краєзнавці, ветерани війни і праці, журналісти. Саме комісія координує роботу з ведення літопису, відповідає за своєчасне і повне надання інформації, матеріалів, документів бібліотекарю, що безпосередньо записує, фіксує факти в літописі.
     “Книга літопису...” складається з двох частин: перша частина містить історичну довідку про населений пункт, у другу записуються події сучасного життя. Поточна хроніка подій незабаром автоматично стає історією.
      Там, де люди відносяться до своєї роботи відповідально, цінують затрачені інтелектуальні, тимчасові ресурси, де є особиста зацікавленість у кінцевому результаті, там зберігають знайдені матеріали і відповідають за їхню якість. Зустрічі зі старожилами, вивчення матеріалів державних і сімейних архівів, фондів обласних і федеральних бібліотек, узагальнення отриманих відомостей, добір найбільш значущих і достовірних з них дозволили за шість років відтворити історію практично всіх населених пунктів області, заповнити першу частину “Книги літописів...”-історичну довідку - і надати її населенню.
     Протягом кількох років поліграфічним способом планується видати багатотомні “Нариси історії населених пунктів Бєлгородської області”, у яких кожен том буде присвячений історії одного району, - а також зробити електронну версію збірника. Це забезпечить максимальне збереження оригіналів і одночасно широку популяризацію зібраної інформації.
     Як показала практика, існування літопису сприяє активізації пошукової, просвітницької і дослідницької роботи, і не тільки бібліотекарів, але і дослідників. Зібрані документи вивчаються істориками, краєзнавцями, науковцями музеїв, вузів.
     Сьогодні всі центральні міські, районні і сільські бібліотеки ведуть пошукову літописну роботу. Бібліотекарі зуміли довести, що вони здатні до роботи не тільки зі вторинними документами, але і цілком кваліфіковано можуть вести краєзнавчі дослідження, дослідницьку роботу, створювати первинні краєзнавчі документи.
     Цінність зібраних матеріалів підвищують супроводжуючі їх фотоальбоми, оригінали (чи ксерокопії) документів, зразки фольклору конкретної місцевості, картотеки персоналій авторів, що надали спогади, матеріали для книги та ін. Наприклад, бібліотекар с. Кліновець Корочанського району оформила “Папку-додаток” до книги “Літопису села Кліновець”, куди увійшли вирізки з газет про життя села, відображені біографії знаних людей села. В Івні в ЦБ такий же додаток оформлено у вигляді альбому “Івня: сторінки історії”. Цікавий досвід Прохорівської ЦБС: там кожна бібліотека веде “Словник місцевого діалекту” свого населеного пункту.
     Серйозна пошукова і дослідницька робота бібліотек області лягла в основу найважливішої просвітницької місії по поширенню краєзнавчих знань. Значний внесок вносять літописці в збереження і розвиток народних традицій, звичаїв, промислів і ремесел, фіксуючи на сторінках рукописних книг особливості місцевого фольклору, діалекту, записуючи обряди, традиції і т.д. Постійно використовується інформація з літописів і при організації інформаційної, довідкової роботи.
     Практика показала, що літопис максимально корисний, якщо його бачать люди. Тому він зберігається в бібліотеці на самому видному місці, є головним компонентом краєзнавчої виставки, особливість якої - розманітність видів представлених матеріалів. Це листівки, мапи, вироби, фотографії, роботи місцевих художників - усе те, що часто служить ілюстративним матеріалом, що більш глибоко розкриває подію, відбиту на сторінках літопису. Наприклад, у Березівській сільській бібліотеці Борисівського району оформлений стенд “Історія села у фотографіях”. У бібліотеках Губкінського району формується “Народний архів”, фонд якого включає документи, фотографії, щоденники, мемуари, особисті листи земляків. Усе це істотно підвищує цінність викладеного на сторінках літопису матеріалу.
     У багатьох районах для повсякденного використання надаються копії історичних довідок, що забезпечує збереження власне книг “Літописів” при широкій доступності викладених в них матеріалів.
     Необхідно відзначити, що написання літопису - це складна науково-пошукова робота, аналогів подібних досліджень у країні не було. В даний час літопис-невід’ємна частина краєзнавства Бєлгородчини, предмет нашої загальної зацікавленості, величезної відповідальності і разом з тим заслуженої гордості.
     Створені літописи унікальні. Представлена в них інформація є безцінним надбанням, частиною культурної спадщини Росії, має загальнолюдське значення. Фахівці бібліотек області разом зі співпрацівниками краєзнавчих музеїв, краєзнавцями, усіма зацікавленими організаціями й особистостями прикладають усі зусилля для того, щоб Бєлгородчина була широко і гідно представлена у світовій культурі.
 
Захарова Г.Н. Историография населенных пунктов как вид краеведческой деятельности: (из опыта работы с летописями населенных пунктов Белгородчины) //Проблемы краевед-ческой деятельности библиотек: Материалы Всерос. науч.-практ. семинара (Великий Нов-город, сент. 2002 г.). – СПб., 2003. – С.60-65.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
     Значною подією в культурному житті Нижньогородської області (Росія) стало проведення в 2002-2003 роках ІІ обласної літературної експедиції-пошуку “Живи, джерело”. Її організатори - Міністерство культури Нижньогородської області, обласна організація Спілки письменників Росії, Нижньогородська державна обласна універсальна наукова бібліотека ім. В.І.Леніна - ставили за мету сприяти розвитку поетичної народної творчості в області. Завдання експедиції-пошуку:
- виявлення самодіяльних авторів поетичних добірок; допомога їм у творчому становленні;
- організація різних заходів, що дають можливість широкого ознайомлення з творчістю поетів;
- залучення уваги органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, громадськості до творчості самодіяльних авторів;
- пошук фінансових коштів для видання поетичних збірок.
     Експедиція проходила в три етапи:
І етап передбачав активну роботу в районах області.
ІІ етап - організація 6 зональних творчих зустрічей, добір членами обласного оргкомітету кращих поетичних творів (усього в обласний оргкомітет представили свої твори 465 авторів).
ІІІ етап - видання другого випуску поетичного збірника “Живи, джерело!”
     На І етапі експедиції-пошуку в районах області в центральних бібліотеках і бібліотеках-філіях проходили свята поезії, презентації друкованих і рукописних книг самодіяльних авторів, літературні вечори, поетичні свята, фестивалі. Усе це стало продовженням багаторічної роботи бібліотек по виявленню самодіяльних авторів і пропаганді їхньої поетичної творчості, що почалася в 1993-1994 роках, коли в Нижньогородській області проходила І літературна експедиція-пошук “Живи, джерело!”. Вона поклала початок багатьом культурним акціям.
     ЦБ ім. В.Г. Короленка ЦБС Павловського району разом з відділом культури адміністрації району розробила і реалізує проект “Ока літературна”, мета якого - розвиток поетичної творчості в районі, установлення контактів з письменниками і поетами інших міст.
     Підсумком І етапу експедиції-пошуку став випуск у районах області поетичних збірників. Завдяки підтримці місцевої влади видані збірники творів поетів. У багатьох випадках ініціаторами видання збірників виступили керівники органів культури районів і керівники централізованих бібліотечних систем.
     На ІІ етапі експедиції-пошуку були організовані шість зональних творчих зустрічей. Це дивно красиві і добрі свята із сузір’ям поетичних, музичних і хореографічних талантів. На них продемонстрували свою поетичну майстерність 139 особистостей. Кожен поет, що взяв участь у зональній творчій зустрічі, одержав сувенір - кришталевий свічник і подяку організаторів експедиції.
     Експедиція-пошук завершилася виходом у 2003 році збірника “Живи, джерело!”.
 
Соболева Л. Литературная экспедиция-поиск “Живи, родник” в библиотеках Нижегородской области //А. и Ф. Новая библиотека. – 2004. - №2. – С.20-21.
 

Календар подій

      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     
Бібліотека працює:
з 9:00 до 18:00
п'ятниця – вихідний день
останній понеділок місяця –
санітарний день