Від традиційних носіїв інформації до електронного

Від традиційних носіїв інформації - до електронного: досвід створення і роботи залу Медіатеки
 
     На початку 2004 року в Національній бібліотеці ім. С.Г.Чавайна Республіки Марій Ел (Росія) був відкритий зал Медіатеки. Необхідність його створення була викликана кількома причинами, основними з яких стали:
     1. Збільшення в бібліотеці обсягів інформаційних видань, представлених на нетрадиційних носіях інформації - дискетах, компакт-дисках, відеокасетах з однієї сторони й недостача комп’ютерної техніки у відділах бібліотеки для роботи із цими електронними ресурсами.
     2. Нагальна потреба надання доступу читачам до електронного каталогу бібліотеки.
     3. Доступ до електронної правової інформації, тому що однією із проблем бібліотеки залишається відсутність правового центру в структурі бібліотеки.
     Таким чином, зал Медіатеки бібліотеки є залом бібліотечних ресурсів, представлених в електронному вигляді (електронний каталог бібліотеки, повнотекстові колекції електронних баз даних різних тематик, електронні ресурси, представлені на дискетах і CD-RОМ, правові бази даних «Гарант», «Консультант-Плюс»). Медіатека пропонує можливість використання ресурсів новітніх технологій: роботу з компакт-дисками, самостійне інтерактивне навчання іноземним мовам і комп’ютерним технологіям, роботу із правовими базами даних, а також можливість ознайомитися з новинками комп’ютерної літератури та журналами, переглядати відеофільми з фонду Медіатеки. Крім цього, Медіатека надає читачам бібліотеки можливість одержати вичерпну консультацію фахівців з користування електронним каталогом бібліотеки та правових баз даних.
     Для роботи з нетрадиційними носіями інформації зал Медіатеки оснащений персональними комп’ютерами (для читачів і обслуговуючого персоналу), відеомагнітофоном і телевізором, навушниками (для роботи з відеоматеріалами), сканером, принтером, ламінатором.
     Робота залу Медіатеки організована таким чином, що користувачі працюють або самостійно, або з допомогою консультантів. Для бажаючих пройти первинний курс навчання основам комп’ютерної грамотності співробітниками залу розроблений спеціальний курс по Microsoft Windows. До штату залу Медіатеки входять:
- завідувач Медіатеки;
- адміністратор електронної бібліотеки (бібліограф-консультант);
- чергові по залу (консультанти).
     Всі функції по комплектуванню, обліку, каталогізації, зберіганню й обслуговуванню користувачів Медіатеки розподілені між працівниками залу.
     Співробітник залу Медіатеки повинен мати бібліотечну освіту, досвід роботи в бібліотеці, знати основні користувальні функції персонального комп’ютера, англійську мову в межах, необхідних для роботи з персональним комп’ютером. Обов’язкове знання правил використання устаткування залу, правил техніки й протипожежної безпеки. Кожний користувач при першому відвідуванні залу Медіатеки повинен пройти обов’язковий інструктаж у співробітника з правил користування відеоматеріалами, компакт-дисками, про що в читацькому квитку ставиться спеціальна відмітка.
     Відповідно до розроблених «Правил користування Медіатекою», користування залом здійснюється на підставі абонементу, виданого відповідно до прийнятих в бібліотеці правил користування її підрозділами.
     Оскільки в Медіатеці зосереджена інформація з різних тем, робота ведеться в тісній взаємодії з іншими відділами, доповнюючи й розширюючи сферу послуг, надаваних конкретним відділом читачеві, а також практикуються спільні проведення заходів (Днів інформації, Днів фахівця, конференцій) з іншими відділами бібліотеки.
     Діяльність Медіатеки спрямована на вирішення трьох основних завдань:
1. Інформаційно-бібліографічне обслуговування.
2. Допомога в освіті та самоосвіті.
3. Культосвітня діяльність.
     Інформаційно-бібліографічне обслуговування. У межах даного завдання поряд з комплектуванням фонду Медіатеки (фонд нетрадиційних носіїв інформації (ННІ)) ведеться власна електронна база даних ННІ, база даних анотацій до них, що представляють інформацію не з позиції розробника, як це звичайно прийнято, а з погляду користувача бази, відображено мету використання, рівень інформативності, опис інтерфейсу з погляду комфортності. Користувачів постійно інформують про нові надходження. Поряд з доступом до електронних баз даних, представлених на компакт-дисках, у Медіатеці реалізується доступ до власних баз даних бібліотеки.
     Сфера освітніх послуг містить у собі роботу з формування фонду навчальних програм, електронних і відеоматеріалів з актуальних питань літератури, музики, мистецтва. Серед наявних у фонді освітніх програм на компакт-дисках і відеокасетах:
- навчання іноземним мовам,
- навчання основам комп’ютерної грамотності та програмування,
- інтерактивні енциклопедії з мистецтва,
- шкільні програми з історії, математики, літератури,
- основи соціальних і гуманітарних наук,
- курс ділових ігор, діловодство і т.д.
     На першому етапі фахівцями залу Медіатеки створена електронна повнотекстова база даних навчальної літератури, куди увійшли книги, найбільш популярні у студентів, але перебувають у бібліотеці в обмеженій кількості. На наступному етапі планується створити повнотекстову базу даних статей з періодичних видань для студентів різних спеціальностей. Всі бази даних постійно поповнюються.
     Культосвітня діяльність Медіатеки спрямована на вирішення завдань естетичного виховання (компакт-диски з історії мистецтв, живопису, архітектури і т.д.), проведення відео-виставок, відео-екскурсій, слайд-програм і т.д.
     Користувачам Медіатеки також надаються можливості самостійного освоєння ПК, користування текстовими, графічними, офісними програмами. Крім цього фахівці Медіатеки здійснюють ряд машинописних послуг.
     Пропонуються платні й безкоштовні послуги бібліотеки з користування Медіатекою.
     До безкоштовних інформаційних послуг відносяться:
- надання користувачеві можливості роботи з електронним каталогом;
- робота із правовими базами даних «Консультант Плюс» і «Гарант»;
- консультування з питань роботи з електронним каталогом і правовими базами даних.
     Платні послуги:
- пошук в електронних базах даних за попереднім запитом користувача;
- робота з компакт-дисками;
- робота з відеофондом;
- робота на ПК (за винятком операцій, що відносяться до безкоштовних послуг);
- сканування, розпізнавання, редагування матеріалів користувачів;
- виконання машинописних робіт;
- розмноження на чорно-білому та кольоровому принтерах;
- комп’ютерний переклад;
- ламінування документів;
- заняття з навчальних програм.
     Сьогодні, після закінчення майже року роботи залу Медіатеки, можна із упевненістю сказати, що такі «комплексні» зали, де багато чого зосереджено в одному місці, досить затребувані читачами. Сучасний читач цінує свій час і віддасть перевагу пошуку по електронних ресурсах традиційним паперовим пошукам.
     В 2004 році у Медіатеці проведено ряд масових заходів:
- 2 презентації Медіатеки для працівників бібліотек і відвідувачів (лютий);
- оглядові заняття зі студентами навчальних закладів міста та учителями шкіл районів і міста (травень, вересень, жовтень);
- огляд ресурсів бібліотеки в межах Дня фахівця-медика для учасників семінарів і всіх бажаючих (листопад), а також під час проведення конференції з екології (грудень);
- на базі Медіатеки була проведена зустріч із фахівцями керівництва Пенсійного фонду м.Йошкар-Оли для всіх бажаючих з метою роз’яснення поточних питань по пільгах з використанням наявних правових баз даних (листопад);
- постійно проходять відеозаняття зі школярами, студентами та учителями міста й республіки (приблизно по 7-10 занять на місяць).
Зонова Е.А. От традиционных носителей информации – к электронным: опыт создания и работы зала Медиатеки в национальной библитеке им. С.Г.Чавайна Республики Марий Эл //Новая б-ка. – 2005. - №1. – С.14-16.
 
 
 
 
 
 
 
     Центр ділової та соціальної інформації (ЦДСІ) Саткинської ЦБС Челябінської області (Росія) - частина соціальної системи. Як будь-яка бібліотека, він зберігає й підтримує функціональний взаємозв’язок із владними структурами, міськими службами, освітніми установами. Установлення партнерських відносин було основною ідеєю першого проекту.
     Ця ж ідея лягла в основу програми «Центрифума» (Центр інформації - фактор успіху міста). Система партнерства припускає роль центру як акумулятора інформації.
     Партнери бібліотеки беруть участь у поставленні інформації з конкретних напрямків діяльності, у реалізації проектів і програм ЦБС і ЦДСІ, у становленні матеріальної бази центру як джерела міського інформаційного потоку. Співробітництво, приміром, із Центром соціального обслуговування населення (ЦСОН) і управлінням соціального захисту будується на основі Угоди про співробітництво.
     Форми партнерства з цими установами складаються по декількох напрямках.
    По-перше, ЦДСІ й вся ЦБС бере участь у міській програмі «Родини й діти групи ризику». Це дозволяє вести поточне інформування не просто соціально незахищених верств населення, а конкретних родин, здійснювати консультативну допомогу співробітникам ЦСОН. Ця програма об’єднала 200 партнерів. Радує той факт, що ЦДСІ й інші бібліотеки району - рівноправні учасники, структури, що беруть участь у соціальній реабілітації, що забезпечують інформаційну підтримку реалізації цієї програми.
     По-друге, проекти й програми, розроблені ЦДСІ на допомогу соціальній реабілітації окремих груп користувачів, є соціальними ініціативами, затребуваними в місті. Це два проекти: «Ведмежа» і «Бажана дитина». Проект «Ведмежа» є інформаційною підтримкою реабілітації дітей із захворюваннями опорно-рухового апарата (ОРА). Сформоване інформ-дос’є з конкретними методиками, адресною інформацією на допомогу батькам дітей із захворюваннями ОРА (інформація для дос’є взята з Інтернету). З ініціативи ЦДСІ програма «Бажана дитина» стала загальноміською. Бібліотека, у свою чергу, забезпечує її інформаційну підтримку.
Догадина И.М. Центр деловой и социальной информации в информационной структуре малого города //Библиотечное дело – ХХI век: Науч.-практ.сб. – 2004. – Вып.1(7). – С.152-158.
 
 
 
 
 
 
     У деяких бібліотеках Саткинської ЦБС (Челябинська обл., Росія) робота із профілювання філій іде давно й успішно, деякі тільки на початку шляху. Так, Бердяушська й Сулеінська селищні бібліотеки сформувалися як бібліотеки сімейного читання, ведуть велику інформаційну й клубну роботу із проблем родини. Новопристанська бібліотека, завдяки тому, що її завідувачка О.С.Никифорова сама дуже талановита людина (вона має гарний голос і володіє музичним інструментом), розвиває напрямок своєї діяльності, який можна визначити поняттям «екологія душі». Айлинська сільська бібліотека активно співробітничає з Будинком культури та Школою народної творчості, це сприяє її розвитку як частини культурно-дозвіллєвого центру. Руднична селищна Павленковська бібліотека-музей - одна з найпривабливіших у районі - веде дослідницьку роботу, поповнюючи музейну експозицію. Бібліотека Західного району тісно співробітничає з Національним парком Зюраткуль і Комітетом з екології адміністрації міста, її також можна назвати «екобібліотекою». Таким чином, бібліотеки міцно займають позиції традиційної стабільності, розвиваються як центри освіти, комунікації, культури й відпочинку. Але цього явно недостатньо. В останні два-три роки тривало осмислення саткинськими бібліотекарями місця, ролі, значення бібліотек. У зв’язку із процесом інформатизації, що відбувається в суспільстві, роль бібліотек змінилася принципово - адже бібліотека, будучи частиною інфраструктури держави, повинна змінюватися разом із суспільством. Зміст її роботи зобов’язаний відповідати потребам читачів і жителів конкретного району. Бібліотека повинна допомагати населенню зони обслуговування вирішувати конкретні проблеми.
     ЦБ вирішила взяти на себе роль ресурсного центру й вибудувати з філіями систему партнерських відносин по створенню такої бібліотечної системи, коли б ЦБ і філії не стільки були супідрядними одиницями, скільки партнерами, що спеціалізуються на обслуговуванні певних категорій читачів і спеціалізованих інформаційних послуг.
     Профілювання та організація діяльності кожного структурного підрозділу будується за принципом створення певних інформаційних центрів. Така спеціалізована спрямованість розвитку інформаційних послуг для населення в маленькому місті відіграє позитивну роль. Вона дає можливість розділити інформаційні потоки; чітко визначити групи користувачів певного центру; уточнити перспективні потреби читачів; визначити конкретні методи просування інформаційних послуг; уникнути дублювання в комплектуванні фондів, у створенні ДБА всієї системи. Всі ці фактори повинні сприяти організації цільового інформаційного обслуговування окремих груп користувачів.
     Результатом роботи з перепрофілювання філій стало створення наступних інформаційних центрів: Центр ділової й соціальної інформації (ЦДСІ) - філія № 24, Молодіжний інформаційний центр (МІЦ) - філія № 10, Інформаційний центр із питань історії та краєзнавства в ЦБ. Ці центри вже зайняли свою нішу в інформаційному просторі.
     Модернізація діяльності бібліотек пов’язана не тільки з організацією інформаційних центрів, але й зі створенням нових моделей профільованих сільських бібліотек. Так, уже розпочато збір документального матеріалу, фотографій для створення музейної експозиції в Павленківській бібліотеці села Айліно - меморіальній бібліотеці-музеї письменника І.Меньшикова (уродженця села). У Петромихайлівській бібліотеці-ігротеці половина читачів - діти. Завдання такої бібліотеки полягає в тому, щоб через літературну гру привчити дітей до книги, а потім сформувати з них читацьке ядро. Жукатовська бібліотека, перебуваючи в одному приміщенні із клубом, задовольнить потреби в інтелектуальному відпочинку жителів села. Сибірська бібліотека-екобібліотека, перебуваючи на території парку-заповідника Зюраткуль, веде роботу із проблем екології й бере участь у марші парків.
     Треба відзначити ще кілька проектів.
- Проект «МЗСТ» (Методичне забезпечення й стимулювання творчості). Мета: вплив на формування інформаційно-культурного середовища району; активізація міжбібліотечного кооперування з метою забезпечення взаємовикористання ресурсів і вдосконалення форм обслуговування; створення працездатного колективу, формування команди однодумців; орієнтація бібліотек на успіх;
- проект «Сільська бібліотека - нова стратегія розвитку». Мета: створення умов для оптимізації обслуговування жителів села, відновлення активної діяльності бібліотек, підвищення їхнього інформаційного статусу;
- проект «Пізнай свій край». Мета: створення сектора краєзнавства при відділі обслуговування ЦБ;
- проект «Через бібліотеку до майбутнього». Мета: створення інформаційного центру для учнів шкіл;
- проект «Розвиток екологічного напрямку в роботі філії № 20». Мета: створення в філії екологічної кімнати, тому що екологічний напрямок є пріоритетним у роботі цієї бібліотеки;
- проект «Правова інформація - населенню міста». Мета: задоволення інформаційно-правових потреб населення міста, виконання функції посередника між органами місцевого самоврядування і юридичними та фізичними особами.
     Багато бібліотекарів ЦБС включилися в розробку власних програм роботи із читачами. Можна відзначити деякі з них. «Пізнай свій край» - краєзнавча програма, розроблена на основі проекту. Вона є однією із програм, за якою працює Центральна бібліотека. Новопристанська філія № 5 представляє авторську програму «Екологія душі», метою якої є створення бібліотеки психологічного комфорту - центру психологічного захисту особистості. В основі - така функція як бібліотерапія. Філія №10 розробляє програму розвитку центру “У союзі з університетом”. Її головним завданням є швидке й повне задоволення інформаційних і освітніх запитів молодих користувачів. Дитяча бібліотека (філія №23) представляє програму «Школа добра». Передбачається на уроках розвивати у дітей природне прагнення до радості, любові, милосердя, довірливого відношення до оточуючих людей.
     Успішне виконання бібліотекарями своїх завдань неможливе без постійного підвищення професійного рівня. Тому турбота про професійне зростання кадрів - одна із складових загального проекту модернізації бібліотек. Розроблено програми роботи з персоналом. Програма «Сходинки до успіху» і «Моя команда - мій успіх» націлені на інтелектуальний і професійний розвиток персоналу, створення надійної команди. Особлива увага приділяється підвищенню професійної майстерності сільських бібліотекарів. Спеціально для них розроблена програма “Шанс”.
Калашникова А.А. Модернизация библиотек Саткинской ЦБС и информационное обслуживание пользователей //Библиотечное дело – XXI век: Науч.-практ.сб. – 2004. – Вып.1(7). – С.158-165.
 

Календар подій

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 
Бібліотека працює:
з 9:00 до 18:00
п'ятниця – вихідний день
останній понеділок місяця –
санітарний день