Ресурси бібліотеки > Наші видання > Калейдоскоп досвіду > Калейдоскоп досвіду. Випуск 9 > Удосконалення структури бібліотек. Профілювання діяльності

Удосконалення структури бібліотек. Профілювання діяльності

        Архангельська обласна наукова бібліотека ім. М.О.Добролюбова (Росія) розробила Концепцію розвитку бібліотеки на період з 2008 по 2012 рік.
        Концепція покликана:
• визначити мету й напрямки розвитку бібліотеки на наступний період;
• сформулювати завдання подальшої модернізації внутрішнього організаційного та технологічного середовища;
• пред'явити сучасний образ бібліотеки зовнішньому середовищу;
• стимулювати розробку стратегій розвитку бібліотек державного та муніципального секторів і міжвідомчих стратегій зберігання культурної спадщини, інформатизації бібліотечної справи Архангельської області.
        У Концепції вперше сформульована сучасна місія бібліотеки: "Ми відповідальні за збереження і збільшення інтелектуального багатства нашого краю й передачу його сучасному та майбутнім поколінням".
        Здійснюючи свою місію, АОНБ ім. М.О.Добролюбова як головна бібліотека Архангельської області:
• формує умови для забезпечення рівного доступу до своїх ресурсів і послуг всім жителям Архангельської області, сприяючи реалізації їхніх прав на доступ до інформації, освіти та культурних благ;
• зберігає документальну спадщину Архангельської області як частину національного культурного надбання Росії в інтересах сучасного і майбутніх поколінь;
• підтримує цілісність регіонального бібліотечно-інформаційного простору та сітковий характер бібліотечної діяльності;
• прагне до лідерства в освоєнні сучасних професійних стандартів, технологій і послуг.
        Основною метою розвитку бібліотеки в період реалізації Концепції є вдосконалення бібліотечного обслуговування населення Архангельської області на основі посилення ролі Архангельської обласної наукової бібліотеки ім. М.О.Добролюбова як центральної ланки бібліотечної системи регіону й модернізації технологій і методів роботи мережі державних і муніципальних бібліотек.
        Для досягнення поставленої мети визначені п'ять основних векторів розвитку, сукупність яких дозволить головній бібліотеці області прийняти існуючі соціальні виклики й гідно на них відповісти, забезпечивши найефективніше виконання повноважень суб'єкта з організації бібліотечного обслуговування населення Архангельської області:
        "Бібліотека - для кожного жителя Архангельської області" - активне просування ресурсів і послуг центральної бібліотеки для жителів Архангельської області.
        "Бібліотека – хранитель регіональної пам'яті" - збереження й актуалізація унікального історичного, інтелектуального й духовного досвіду, зафіксованого в документальній спадщині Архангельської області в її історичних і сучасних межах.
        "Бібліотека електронної епохи" - інтенсивне впровадження електронних технологій і ресурсів, досягнення розумного сполучення традиційного й електронного бібліотечного середовища, технологій і послуг.
         "Бібліотека - відкритий простір пізнання, спілкування, творчості" - орієнтація на потреби й очікування користувачів, створення умов для інтелектуального й естетичного збагачення й самореалізації особистості, вільного обміну думками й ідеями, суспільного діалогу.
        "Бібліотека для бібліотек" - науково-методичне й ресурсне забезпечення розвитку системної взаємодії бібліотек регіону в умовах адміністративної реформи, структурних перетворень і нового інформаційного середовища.
          Для кожного вектора визначені мета, завдання, заходи й очікувані результати.

Стёпина, О. Г. Пять векторов развития. Центральная библиотека Архангельской области /Ольга Геннадиевна Степина, Елена Михайловна Маркова //Библиотечное дело. - 2008. - N14. - С. 7-10.

 

        Сучасна саморозвивальна бібліотека, що розвивається, зберігаючи достовірність традиційної установи, розумно приєднує до неї переваги інституту нового типу, виконує завдання з соціальними пріоритетами. Саме тому "публічки" розглядаються сьогодні як соціальний інститут, що сприяє успішній соціальній адаптації громадян, їх орієнтації в сучасному, багатополярному світі.
        У відповідності до нього бібліотеки Білгородської області (Росія) так визначили місію сучасної бібліотеки - виявлення соціально значущих проблем суспільства і обов'язкова участь у їхньому вирішенні. Крім того, вона повинна піднімати ці проблеми й привертати до них увагу владних і громадських структур, усього населення. Невипадково позначена і її сучасна концепція: "Бібліотека - центр місцевого співтовариства або центр громадського життя поселення".
        Суть цієї концепції - в орієнтації на жителів конкретної території з її унікальними особливостями, місцевою специфікою, спрямованість на всіх жителів у цілому в водночас на окрему людину. Отже, в основі лежить не абстрактна загальнодоступність, а дійсна доступність бібліотечного обслуговування для всіх і кожного. Саме сучасні місія й концепція бібліотеки визначають і поліфонічність її функцій. 
        Які ж проекти реалізує сьогодні сільська бібліотека як центр місцевого співтовариства? Тут варто враховувати один момент. Збільшилася не тільки кількість функцій, змінився зміст традиційних. Так, одна з них - інформаційна - трансформується в інформаційно-консультативну у випадку, якщо бібліотека стає центром правової інформації і не тільки надає громадянам необхідні їм законодавчі документи, але й залучає до роботи в Центрі правової інформації юристів, які консультують населення з правових проблем.
        Отже, функції, які реалізують "публічки", і відповідні їм основні напрямки роботи, наступні:
- Інформаційна:
• муніципальний інформаційний центр - збирає, зберігає вихідні документи місцевих органів влади, пов'язані з діяльністю місцевого співтовариства;
• ділова бібліотека - інформаційне забезпечення й підтримка діяльності фахівців різних профілів;
• довідкова бібліотека - обслуговування фактографічних запитів;
• центр правової інформації;
• центр соціально-побутової інформації - реалізуючи цей та попередній напрямок, бібліотеки часто виконують консультаційну функцію;
• центр екологічної інформації;
• доступ до Інтернет (одночасно виконує посередницьку роль);
• інформаційний центр захисту прав споживачів.
- Освітня:
• центр підтримки систематичної освіти;
• центр самоосвіти;
• центр комп'ютерної грамотності;
• центр навчання (організація навчання муніципальних службовців у бібліотеці, навчання працівників торгівлі на тему "Культура обслуговування").
- Культурна (ширше - культурологічна):
• бібліотека популярної літератури;
• центр просування читання:
• центр міжкультурної комунікації;
• центр міжособистісного спілкування;
• центр дозвілля;
• центр меценатства й культуротворчості (бібліотека вишукує талановитих людей, надає їм площі для виставок і виступів, видає на власні кошти твори місцевих авторів, роблячи їхню творчість суспільним надбанням).
- Меморіальна:
зберігання документальної спадщини (книжкових пам'яток).
- Аналітична:
• аналітико-синтетична обробка інформації із заявлених тем і її надання споживачам інформації.
- Краєзнавча:
• центр літописання території;
• лінгвокраєзнавчий центр (словник місцевого говору, словник місцевої топоніміки);
• центр відродження й зберігання народної культури (музейна функція);
• центр місцевої генеалогії.
- Ідеологічна:
• центр, що сприяє реалізації державної політики й ідеології (по реалізації національних проектів, федеральних, регіональних, муніципальних соціальних програм);
• центр формування громадянського суспільства (громадські форуми);
• сполучна ланка між владою й населенням, особливо якщо бібліотека збирає запитання від населення до влади й відповіді на них, організовує зустрічі населення з керівниками; віртуальна приймальня;
• соціологічний центр - вивчає проблеми й перспективи розвитку місцевої влади.
- Педагогічна:
• виховально-освітня діяльність із дітьми й підлітками.
- Соціальна:
• центр підтримки незахищених верств населення (соціальні центри типу "Милосердя", "Турбота" і т.д.);
• центр соціальної корекції (робота з підлітками девіантної поведінки, у тому числі з колоніями для неповнолітніх);
• центр соціокультурної реабілітації для незахищених верств і особливих груп місцевого населення (пенсіонери, учасники війни, діти з малозабезпечених родин, переселенці, інваліди);
• бібліотерапевтичний центр;
• центр підтримки родини;
• бібліотекар як соціальний працівник (книгоношество, доставка додому продуктів, ліків і т.д.);
• консультаційний психологічний центр.
- Дозвільна:
• центр загальнопоселенських заходів;
• клуби, вітальні, зустрічі.
- Просвітницька (традиційні напрямки роботи).
- Комунікативна:
• розвиток соціального партнерства.
        Найбільших змін зазнали функції саме сільських бібліотек, навіть більшою мірою, ніж міських. Саме на селі бібліотека залишається єдиним реально діючим інститутом, здатним задовольнити різні запити громадян. Можна говорити навіть про таку тенденцію, як об'єднання навколо неї муніципальних, соціальних, громадських, комерційних структур, приватних осіб. Завдяки такій поліфункціональності на селі формується бібліоцентрична модель культурно-соціальної сфери, і саме бібліотека виступає сьогодні як фактор створення єдиного соціокультурного простору.

Бражникова, С. Моя многофункциональная профессия… Деятельность сельских библиотек на современном этапе /Светлана Бражникова //Библиополе. – 2008. - №1. – С.15-17.


        Соціальна роль бібліотек у російському суспільстві завжди була очевидна, але зараз вона ще більше зростає у зв'язку зі стрімким розвитком інформаційних технологій. Бібліотеки стають головними центрами інформації й комунікації. Зростає також роль публічних бібліотек в адаптації жителів мегаполіса до складних життєвих ситуацій.
        Головна мета бібліотек - це забезпечення доступності інформації для всього населення міста, незалежно від соціального стану, місця проживання, виду діяльності, віку й інших відмінностей. Тому на сьогоднішній день публічні бібліотеки - не тільки культурно-просвітні установи, але й універсальні загальнодоступні інформаційні центри, здатні забезпечити вільний доступ до інформації для всіх категорій користувачів. Бібліотеки є найбільш відвідуваними установами культури Москви (Росія), і про це красномовно свідчать цифри - більше 2,5 мільйонів москвичів є читачами публічних бібліотек, причому понад 70 відсотків з них становлять діти й молодь.
        Пілотний проект створенню інформаційно-консультаційних центрів для населення з обмеженими можливостями при публічних бібліотеках міста Москви - експериментальний. Одне з важливих прагнень бібліотек - полегшення долі осіб з функціональними порушеннями, для яких у силу ряду причин доступ до інформаційних джерел у традиційному розумінні ускладнений. Бібліотеки як найбільш масові із усіх установ культури здатні надати населенню в суспільстві з наростаючою соціальною поляризацією безкоштовний доступ до інформації, що сприяє усуненню нерівноправності в одержанні інформації й освіти, підвищенню якості життя. Важливо те, що проект покликаний служити зміні соціальної психології людей з обмеженими можливостями, прискоренню процесів їхньої реабілітації й інтеграції в суспільство як рівноправних і повноцінних членів.
        Проект, розроблений Центральною універсальною науковою бібліотекою імені М.О.Некрасова, повинен виявити ступінь готовності бібліотек до нових форм роботи й дозволити акумулювати інформаційні потреби осіб з функціональними порушеннями здоров'я. Немаловажними є питання матеріально-технічного дооснащення бібліотек (з урахуванням категорії обслуговування), а також розширення штатів і підвищення кваліфікації кадрів.
        Одним з основних намірів проекту є створення максимально комфортних умов для людей з обмеженими можливостями на основі адаптації існуючих форм роботи публічних бібліотек до потреб цієї категорії населення. Найважливіше завдання - надання допомоги всім категоріям інвалідів і членам їхніх родин у соціальній адаптації, за допомогою інформування про їхні права й обов'язки.
         В роботі над проектом виділені чотири основні моделі центрів:
• на базі інформаційно-правового центру бібліотеки;
• на базі бібліотеки сімейного читання;
• центр як структурний підрозділ ЦБС (філія);
• нестаціонарне обслуговування.
        Центри комплектуються документами універсального змісту на різних носіях, для різного віку і з урахуванням рівнів сприйняття (книги із брайлевським шрифтом, "звукові" книги, відеофільми із субтитрами, музичні диски); у їхніх фондах обов'язкова наявність мультимедійних ресурсів (електронні книги, CD-ROM з різних галузей знань). Передбачено інформаційно-бібліографічне забезпечення, дистанційне й нестаціонарне обслуговування. Разом із соціальними структурами міста планується організувати надання довідково-консультаційних, юридичних і психологічних послуг, організовувати комп'ютерні курси, створювати культурно-дозвільні й інтелектуально-розвиваючі комплекси (гуртки, студії за інтересами, театральні, художні, музичні, лінгвістичні клуби). Передбачається стимулювання волонтерського руху для обслуговування вдома.
        Матеріально-технічне оснащення центрів з урахуванням всіх надаваних послуг буде складатися з комп'ютерної техніки з підключенням до Інтернет; принтерів; аудіо-, відео-, DVD-обладнання; факсів; ксероксів; лінгафонного устаткування; акустичного устаткування (крісла із вмонтованим акустичним устаткуванням), електронних луп.
        Від реалізації пілотного проекту очікується одержати наступні результати.
• Збереження й розвиток культурного середовища міста Москви: розвиток і створення центрів спілкування, просвіти, освіти й дозвілля для жителів столиці з обмеженням життєдіяльності.
• Створення максимально комфортного й доступного для інвалідів середовища життєдіяльності, включаючи формування загальноміської системи телекомунікацій і інформації для громадян з порушеннями слуху, зору, опорно-рухового апарату.
• Подолання культурної ізоляції населення, забезпечення доступності інформаційно-документальних ресурсів для різних категорій інвалідів, бібліотек і інших організацій, орієнтованих на привернення інвалідів до творчої діяльності.
• Розвиток сучасних форм роботи з населенням, що має обмеження життєдіяльності, - нестаціонарне обслуговування різних моделей.
• Створення умов для функціонування й розвитку центрів у місті.
• Розвиток матеріально-технічної бази, що дозволяє надавати широкий спектр інформаційних, освітніх і інших послуг кожному жителеві міста з обмеженням життєдіяльності, з урахуванням інтересів і віку, організація електронної бібліотеки з дистанційним доступом до ресурсів, адаптованої до потреб сліпих і інвалідів, які не добачають.
• Розвиток партнерських відносин органів державної влади з неурядовими організаціями в сфері вирішення проблем інвалідів і профілактики інвалідності.

Баринова, Е. Реабилитация … культурой Екатерина Баринова //Библиотека. – 2008. - №1. – С.58-60.

 

       Жителі невеличких сіл відчувають не тільки інформаційний голод, але й дефіцит консультаційного обслуговування фахівцями: юридичних служб, медицини й соціальними працівниками.
        Поліпшити ситуацію, що склалася в Канському районі Красноярського краю (Росія), був покликаний проект центральної бібліотеки "Бібліотечний експрес: від центру до околиць". Мета проекту - підвищення якості життя й соціальна підтримка населення району через доступність консультаційних і бібліотечно-інформаційних послуг, а також популяризація читання.
        Бібліотека подала заявку на участь у конкурсі й виграла один мільйон рублів для реалізації вищезгаданого проекту. Строки реалізації були визначені з 1 червня по 31 грудня 2007 р. Даний проект розрахований на всі вікові категорії жителів району, незалежно від їхнього соціального статусу, у тому числі й на людей з обмеженими фізичними можливостями.
        Перший етап проекту виявився самим складним і трудомістким. Необхідно було на базі Центральної бібліотеки створити сучасну пересувну службу соціальної підтримки населення і розвинутий канал доставки книг і інформації до кожного жителя району. Тому до підбору устаткування й придбання нових видань підійшли дуже ретельно. Придбаний на кошти гранту новий бібліобус обладнали сучасними технічними засобами, крім новинок літератури, придбали електронні довідники й енциклопедії, для одержання правової інформації - законодавчі бази даних, для надання послуг з ксерокопіювання й сканування - ксерокс, сканер і ноутбук, для організації дозвілля жителів - музичний центр. У пересувну бібліотечно-консультаційну службу, крім бібліотекарів, увійшли: юрист, медичний і соціальний працівники, фахівець пенсійного фонду.
        Було вирішено, що всі послуги, у тому числі й консультації фахівців, надаватимуться безкоштовно.
       У вересні почався другий, основний, етап реалізації проекту. Перший виїзд відбувся в одне із найвіддаленіших сіл району. Жителі села отримали можливість взяти додому книжкові новинки й комп'ютерні диски, виміряти тиск і одержати консультації з приймання ліків, нарахування пенсій і допомог, оплати газу та ін. Багато хто скористався послугами ксерокопіювання: :зробили копії паспортів, свідоцтв, посвідчень. Бібліотекарі одержали індивідуальні замовлення на книги на певні теми.
        На сьогоднішній день проектом охоплений 21 населений пункт Канського району. Виїзди здійснюються за графіком. Час стоянки бібліобуса в кожному населеному пункті - приблизно дві години.

Губская, О. Библиобус ждут с нетерпением… /Ольга Олександровна Губская //Библиотека. – 2008. - №3. – С. 3.

 

        Одним із засобів модернізації сформованої системи обслуговування може бути програмне проектування. Програми розвитку розроблені для більшості структурних підрозділів МУК "Бібліотечно-інформаційний центр" (м.Глазов, Удмуртія, Росія).
          У залі відкритого доступу абонемента змінилася організація роботи співробітників. Традиційний для бібліотек розподіл обслуговування читачів на кафедрах за віком змінився відповідно до технологічних процесів. У його основу покладений функціональний підхід. На першій кафедрі ведеться прийом літератури, а на другій - запис вибраних документів. У залі працюють бібліотекарі-консультанти. Крім довідок з розміщення фонду, вони знайомлять читачів з новими послугами абонемента: "Читач - читачеві" (обмін художньою літературою з особистих бібліотек), "Місцева преса" (можна безкоштовно взяти додому газети, не реалізовані редакціями), стіл замовлень (оформлення попередніх заявок на книги).
         Проект розвитку читальної зали пов'язаний з необхідністю інформувати читачів про новинки книжкового світу. Програма так і називається "Компас у світі новинок". Вона розрахована на максимально відкрите в умовах читальної зали використання фондів і ознайомлення з новими надходженнями. Затишним місцем для спілкування із книгами стала невелика виставочна зала. Для розширення інформаційних можливостей і організації перегляду електронних видань необхідне оснащення комп'ютерною технікою. Питання про технічне забезпечення актуальне не тільки для загальної читальної зали, але й інших підрозділів, що обслуговують читачів БІЦ.
        Найбільш перспективним сьогодні виявляється проект розвитку зали літератури з мистецтва, також техніки. Це пов'язане із закриттям відомчої технічної бібліотеки, що здійснювала обслуговування жителів міста. Аналіз відмов читачам показав, що не задовольняються багато запитів на технічну літературу. Програма "Вікно в техносвіт" спрямована на формування фонду технічної літератури і його пропаганду. Робота із залучення потенційних читачів ведеться через виставки, інформаційні радіоогляди.
        В інформаційно-бібліографічному відділі працює проект "Траєкторія вибору", спрямований на збір і надання інформації в галузі освіти й сфері професійного самовизначення молоді. Увазі абітурієнтів пропонується інформація про необхідні професії й ринок праці м. Глазова. Формуються електронні бази даних "Навчальні заклади", "Права й обов'язки абітурієнтів", "Світ професій", "Професійні тести", папки-накопичувачі "Де вчитися сьогодні, щоб бути на висоті завтра", "Ринок диктує професію". Випускається друкована продукція: рекомендаційні списки, рекламні буклети. Проводяться консультації для випускників шкіл. Найбільш значними заходами проекту є ярмарки навчальних місць. До роботи за проектом залучаються фахівці Центру зайнятості "Психолог +", управління освіти.
         Одним з найбільш актуальних став проект "Молодь і право". Основний його напрямок - організація правової освіти й допомоги молодим людям у рішенні соціальних питань. Створюючи при бібліотеці центр неформального спілкування, бібліотекарі пропонують доступний спосіб одержання спеціальної інформації без додаткового відвідування установ. В бібліотеці працює Школа правової освіти, на заняттях якої обговорюються питання, що стосуються військової служби, захисту прав людини, здорового способу життя, надаються безкоштовні юридичні консультації. Читачі беруть участь у психологічних тренінгах "Як упоратися з поганим настроєм", "Ефективні способи спілкування", "Полюбити себе". У реалізації цього проекту беруть участь правоохоронні органи, центри "Родина" і "Психолог +", відділ зв'язків із громадськістю та ін.

Волкова, Н. Главное направление – модернизация системы обслуживания /Нина Волкова //Библиотека. – 2008. - №2. – С.12-13.

 

        Особливий стрибок у розвитку бібліотечних технологій відбувся наприкінці ХХ ст. В сучасних умовах обслуговування користувачів найбільш ефективно можна здійснювати на основі нових інформаційних технологій, - вважають бібліотекарі Печерської центральної районної бібліотеки Псковської області (Росія). Досвідчений бібліотекар, вміло поєднуючи друковані та електронні ресурси, здатний задовольнити будь-який запит користувача.
Для цього на базі центральної районної бібліотеки була створена комп'ютерна бібліотека.
Комп'ютерна бібліотека надає користувачам можливість:
• читати в залі та брати додому книги, компакт-диски;
• самостійно засвоювати ПК за допомогою навчальних програм;
• вести пошук інформації в Інтернеті та за допомогою електронних пошукових систем;
• звертатись до текстових, графічних та офісних програм;
• набирати та сканувати власні програми;
• ксерокопіювати різноманітні матеріали;
• користуватись правовими програмами "КонсультантПлюс" та "Гарант".
До послуг відвідувачів багатий фонд інформаційних ресурсів:
- більше ніж 100 назв друкованих видань з комп'ютерної тематики;
- більше ніж 300 компакт-дисків (в тому числі словники, енциклопедії, навчальні курси, електронні видання з мистецтва, літератури, історії, країнознавства);
- великий набір навчальних електронних ігор, освітніх програм та інших видань на дисках – в тому числі на допомогу учбовому процесу.
Технічне оснащення комп'ютерної бібліотеки:
- три комп'ютери для користувачів (два об'єднані в локальну мережу з доступом до Інтернет, один – з правовими базами даних);
- кольоровий та лазерний принтери;
- планшетний сканер;
- ксерокс;
- проекційний апарат для презентацій.
        З метою наближення інформації до користувачів в бібліотеці проводяться заходи як традиційного характеру, так і нетрадиційного - відповідно до часу й затребуваності. З метою залучення читачів проводилися різноманітні виставки дисків, книг, цікавих матеріалів - як за запитами користувачів, так і з ініціативи співробітників. Серед них:
• "Нові надходження в комп'ютерну бібліотеку";
• "Світ права";
• "Парад енциклопедій";
• "Твій вибір - твоє життя";
• "Сьогодні свято" (незвичайні свята);
• "Ідея національних проектів Росії".
        Проводилися й різноманітні заходи, класні години. Наприклад:
- Екскурсії до комп'ютерної бібліотеки;
-"Інформаційний навігатор" (програма навчання сільських бібліотекарів);
- "Комп'ютерна бібліотека - шлях в інформаційний світ" (бесіда);
- "Комп'ютер: корисне й шкідливе" (година інформації);
- "Громадянам XXI століття" (огляд);
- "Цікаво про етикет" (урок увічливості).
        Проводяться в бібліотеці й уроки з профорієнтації учнів 9-11-х класів, про професії, які щороку стають більш необхідними. Для цього з використанням друкованих і електронних ресурсів були організовані наступні заходи:
• "Компас у світі професій" (огляд журналів "Абітурієнт", "Навчання й кар'єра в Росії й за кордоном");
• "Парад професій" (пізнавально-ігрова програма для старшокласників);
• "Абітурієнт" (електронна база даних);
• "Твій вибір" (анкетування).
        Комп'ютерна бібліотека бере участь і в підготовці, і в проведенні загальних бібліотечних заходів. Сьогодні своїми засобами бібліотека має можливість випускати запрошення на заходи, буклети й закладки до пам'ятних і ювілейних дат, подій; грамоти, афіші; створювати свої електронні документи, презентації.

Головань, С. Земной шар на ладони /Светлана Головань //Библиополе. – 2008. - №4. – С.15-19.

 

Календар подій

  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930   
Бібліотека працює:
з 9:00 до 18:00
п'ятниця – вихідний день
останній понеділок місяця –
санітарний день