“Вічно молоде танго”

“Вічно молоде танго”
Літературно-музичний вечір
 
Святково оформлена танцювальна зала. При вході об’ява “Запро-шуємо вас на вечір “Вічно молоде танго”. Тихо звучить музика. Сходяться запрошені, гості і серед них незвично одягнений чоловік.
За столиками постійні учасники і гості клубу “Світлиця”. Починає вечір літня пара. Тихо звучить танго “Утомлённое солнце”.
 
Чоловік: Перша зустріч з танго була в кожного. В різний час, при різних обставинах. Але вона, ця зустріч, була обов’язково. І коли звучить прекрасна мелодія танго, на згадку приходить перше побачення з коханою людиною, друзі, юність, ласкаві погляди, ніжні слова, надії, сподівання.
 
Жінка:
Помнишь в годы юные встречалиночи лунные
Мы в нашем парке старом?
Помнишь как под клёнами,
Под кронами зелёными
В ночи звенят гитары?
Помнишь годы дальние и ночи карнавальные,
Мотив знакомый танго?
И казалось нам с тобою, друг,
Что не разнять навек горячих рук.
Танго – это старая пластинка.
  
Чоловік: І коли звучить ця “старая пластинка”, здається немає ні прожитих літ, ні сивини, ні холодної зими за вікном. Є тільки чудове, запальне, яскраве, вічно молоде танго.
 
(Музика звучить голосніше. Літня пара танцює танго.)
(Виходять ще одна пара ведучих: юнак і дівчина в бальному вбранні).
 
Юнак: Ніхто точно не може сказати, коли з’явилося на світі танго. Одні вважають, що це сталося в 80-і, інші – в 90-і роки позаминулого століття.
 
Дівчина: Та всі сходяться на одному: танго народилося там, де повинно було з’явитися: в гарячій, спекотній Аргентині. Перші акорди його прозвучали на околицях Буенос-Айреса, в самих його найбідніших кварталах, де жили вихідці з багатьох країн світу.
 
(До ведучих приєднується мистецтвознавець.)
 
Мистецтвознавець: Існує така інтригуюча версія, ніби танго танцювали ще іспанські маври в ХV столітті. Кочівники-цигани перейняли його, і танго разом з ними перепливло Атлантику і прижилося і розквітло в Аргентині. Давайте перенесемося в ті далекі часи.
 
(Юнак з дівчиною танцюють танго “Кумпарсіта”.)
 
Мистецтвознавець: Важко не піддатися чарівності цього граціозного, і разом з тим зухвалого і відвертого танцю. Зовнішній спокій, за яким ледве розпізнається бурхливий рух почуттів і пристрастей, чередування плавних рухів з поривчастими, своєрідна ритмічна музика – ось ця безкровна зброя, за допомогою якої танго підкорило спочатку Європу, а потім і весь світ.
 
(З залу чути голос незнайомця – “людини з минулого”.)
 
“Прошу слова! А чи знаєте ви, що в ті давні часи танго вважали аморальним. Папа Пій Х виступав із засудженням цього танцю. В Німеччині імператор Вільгельм заборонив своїм офіцерам танцювати новомодний танець. Міністром освіти Росії навіть було видано спеціальний циркуляр, який забороняв розучування і виконання цього танцю як непристойного”.
Що ви на це скажете, добродії?
 
Мистецтвознавець: Я хочу відповісти вам словами знаменитого Мансо Ліноера. На запитання чи вважає він танго пристойним танцем він дотепно відповів: “Я бачив як танцювала танго танцівниця Естер - і мені хотілося плакати. Я бачив як танцювала танго одна світська дама - і мені хотілося сміятися”.
 
Юнак: Та як би там не було, танго стало одним із самих популярних танців.
 
Мистецтвознавець: Протягом першого десятиріччя ХХ століття було створено сотні аргентинських танго. Їх виконували спеціальні оркестри в кафе, ресторанах, кінотеатрах, на танцмайданчиках, а також просто на вулицях.
 
Дівчина: І зараз для вас лунає аргентинське танго. В ньому все: південна краса Аргентини, полум’я, вибухова пристрасть, яка часом б’є через край.
 
(Звучить танго).
(Танцюють учасники колективу “Багіра +”).
 
Юнак: Паралельно з танго–танцем виникла самостійна форма танго-пісня. З’явилися і популярні виконавці.
 
(Звучить голос Карлоса Гарделя, аргентинського співака).
 
Мистецтвознавець: В Аргентині не було, та й зараз немає співака більш популярного ніж Гардель, який був видатним виконавцем танго, національною гордістю аргентинців. Півсторіччя пройшло з дня його загибелі в авіакатастрофі, та він не тільки не забутий, а все такий же популярний, як і при житті. День його народження – 11 грудня - відмічають в Аргентині як національне свято “День Танго”.
 
(Знов лунає голос Гарделя).
 
Дівчина: Не могло такого статися, щоб цей елегантний, вишуканий танець, яскраве явище – танго не прийшло в Росію.
 
Мистецтвознавець: “Прийшовши в Росію екзотичне південноамери-канське танго ввібрало в себе найкращі риси російського романсу: благородство почуттів, велич і ліричність”. Ці слова належать О.Строку, прекрасному композитору, автору численних всесвітньовідомих танго.
 
(Звучить танго “Былое увлечение” у виконанні К.Шульженко).
 
Чоловік: Незабутній голос К.І.Шульженко. Танго “Былое увлечение” було написане Строком спеціально для неї в 1944 році. Невдовзі було створено багато знаменитих танго, до яких була написана Строком не тільки музика, а й слова: “Синяя рапсодия”, “Спи моё бедное сердце”, “Скажите почему” та ін. Вони пройшли з нами війну, лунали в холодних сирих бліндажах, були з нами на передових позиціях та в наших серцях.
 
Жінка: А ти пам’ятаєш: літній погожий вечір, білу сукню, яку я одягла через довгі чотири роки, і ота незвична тиша, ніби в усьому світі ми одні, перші акорди незабутнього танго “Чёрные глаза”.
 
(Чоловік запрошує жінку і до них приєднуються всі в залі).
(Виходять юнак з дівчиною).
  
Юнак: Незабутня Ізабелла Юр’єва, “біла циганка”, як її називали. Скільки поколінь було скорено її дивовижним голосом. Прекрасна співачка і дуже гарна дівчина.
 
Дівчина: Вона могла залишитись в Парижі і стати кіноакторкою. Її руки благали на колінах С.Маршак, М.Зощенко, американський мільйонер Хаммер.
 
Юнак: Та вона вибрала свою дорогу: приносити радість людям своїм чарівним голосом. В її репертуарі було надзвичайно багато пісень, романсів, і було танго, танго “Если можешь, прости”. (Звучить танго).
 
Мистецтвознавець: Я впевнений, що при перших акордах ви всі впізнаєте цю музику.
 
(Звучить танго “Брызги шампанского” у виконанні акордеоніста С.Чижевського).
 
Мистецтвознавець: Це танго любило не одне покоління. З’явилося воно в 30-і роки, а у нас вперше прозвучало у виконанні оркестру з Німеччини. На жаль, автор цієї прекрасної музики, цього популярного танго невідомий, і невідомим так і залишився. Та ця ностальгічна мелодія все звучить і звучить, приносячи всім насолоду.
 
(За одним зі столиків сидять учні квартету “Ясени”. Один з них з гітарою в руках починає свою розповідь).
 
-Багато композиторів і співаків зверталось до мелодійного танго, ще зовсім молодим, але вже відомим пішов з життя композитор В.Мігуля. Та залишилась його творчість, його пісні, які ви всі добре знаєте: “Доброта”, “Поговори со мною, мама”, “Не остуди своё сердце, сынок”. І залишилось всім на згадку танго “Воспоминание”.
 
(Вечір продовжує тріо “Жива вода” в українських народних костюмах).
 
Одна з учасниць: “Як я люблю тебе, хай розкажуть тобі вечори голубі про мою любов. Як я люблю тебе, у дівочій красі і журбі я блукаю знов і знов. Як я люблю тебе, хай розкаже тобі терпелива душа, ти ж у ній увесь. Як я люблю тебе, а кохання твоє – полохливе пташа полетіло десь”.
 
Друга учасниця: Ці ніжні трепетні слова написані Д.Луценком, незабутнім українським поетом: “... Тепер мені не страшно умирати – я залишив людям пісні”. Це останні слова Дмитра Омеляновича, сказані ним у предсмертний час дружині.
 
Третій учасник: Оце вже дійсно чиста правда. Скільки їх написано разом з такими ж талановитими композиторами понині живе і співається в народі. А серед них і це, наше українське танго “Як я люблю тебе”, створене разом з композитором Пашкевичем.
 
(Співає тріо “Жива вода”).
(Знов виходить літній чоловік і жінка).
 
Жінка: “Засумую я, сторона моя,
Розпущу жалі по моїй землі”.
 
Співає відома українська співачка О.Білозір. Що може бути милішим за рідну землю. Скільки виплакано і виспівано, присвячено їй, рідній землі-матінці, особливо в розлуці з нею. Та мабуть найщемливіші слова належать людям, яким довелось її покинути – емігрантам.
 
Чоловік: Кілька років тому виїхала до Ізраїлю наша односельчанка Євгенія Баркас. Сум і ностальгія за рідною землею надихнуло її на такі слова:
 
Как хочется к земле прильнуть
и в сене ароматном покачаться,
увидеть речку Ингулец,
в воде студеной искупаться.
Как хочется увидеть лес,
пройтись под сенью небосвода,
и дуб столетний, что воскрес
из сказки Пушкина “У Лукоморья”.
Как хочется увидеть отчий дом,
и дворик тихий и уютный,
и всем собраться за столом
большой семьёй весёлой, дружной.
И вспомнить милых и родных,
отца и маму добрым словом
и внукам рассказать о них,
их жизни честной и достойной.
Как хочется увидеть брата и сестёр,
невестку милую родную.
И рассказать о том, как мы живём,
Как очень сильно, сильно я тоскую.
 
Жінка: З такого самого жалю і суму народилося емігрантське танго “Журавлі” (виконує квартет “Ясени”).
 
(Виходять всі ведучі).
 
1 ведучий: Зустріч з танго – це завжди свято.
 
2 ведучий: Зустріч з танго – це спомин.
 
3 ведучий: Це зустріч з великою поезією, пристрастю, граціозністю.
 
4 ведучий: Це зустріч з дивом.
 
Ведучі:
Далеке танго для нас з тобою.
І теплі зорі в очах небес.
Чарівне танго, осінній спомин
Чарівне танго, я кохаю тебе
 
(У виконанні ансамблю “Вербиченька” звучить “Чарівне танго”).
Підготувала бібліотекар
Великоолександрівської ЦРБ
Н.Рубан
 

Календар подій

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 
Бібліотека працює:
з 9:00 до 18:00
п'ятниця – вихідний день
останній понеділок місяця –
санітарний день