"Благословен священним іменем на світанкову даль, на висоту"
Вечір-зустріч до 60-річчя від дня народження Валерія Павловича Кулика

 

Епіграф: "...Мій скорий поїзд вирушає
в осінь, а за вікном - серпнева благодать"
 
Книжкова виставка "Степові самоцвіти Валерія Кулика"
На вечір-зустріч запрошені: В.П.Кулик, М.П.Тимошенко, Н.В.Бартощак. У сценарії використані вірші В. П.Кулика.
 
Звучить мелодія -диск "Музика рідного дому"
 
Учень 1:
Тиха молитва до тебе лиш звернена,
Земле  прекрасна ранкова моя.
Сплеском небес над твоїми озерами
Даль журавлина і в сні промовля...
 
Радий я стати сліпим твоїм лірником,
Тільки б не вмерла бунтарська струна.
 Дай мені слова, щоб жити і вірити,
Сонце стрічати й любити сповна.
 
Світ мій світає в тобі, Українонько!
Буйним цвітінням святкує бджола...
Скільки страждань над твоїми руїнами
Зранена Прип'ять до сердця взяла!
  
Шлях же Чумацький в мені перезорює,
Сняться баштани, сади і лани...
Дихає степ мій вітрами прозорими,
Сивим серпанком сріблять полини.
 
Дзвонить колосся добірними зернами,
Промінь ранковий у вікнах сія.
Тиха молитва до тебе лиш звернена,
Земле казкова, чудова моя....
                                          ("Світ мій світає в тобі, Українонько")
 
 Ведучий 1: Чудова, казкова таврійська земля подарувала нам славного українського літератора і митця, нашого земляка Валерія Павловича Кулика, який сьогодні відзначає поважний ювілей - 60-річчя від дня народ­ження.
 
Ведучий 2: 5 серпня 1948 року на світ з'явився цікавий хлопчик, який ще з дитинства проявив свій талант. Вірш "Чаплинці" присвятив Валерій своїй малій Батьківщині, де він народився.
Ти на карті - пилинка,
А на серці - як світ.
Ти і туга, Чаплинка,
Ти і радість, і світ.
 
 Ведучий 2: Перші вірші, можливо, були не зовсім досконалі. Юнак зрозумів, що треба вчитися. Закінчивши десятирічку, пішов на філологічний факу­льтет Херсонського педагогічного інституту. Невдовзі став учителем, як і його батьки. Працював у школі в Асканії Новій, яка зачарувала його ліричну натуру.
На всі літа заручений з тобою,
Хай святяться в мені твої дива!
Іду в цей світ за радістю й журбою,
Любов моя , - Асканія Нова.
                       ("Асканія")
 
Ведучий 2: Служив Валерій Кулик на Балтійському флоті. З 1967 року працював на різних посадах у районних газетах "Радянська Таврія", "Шляхом Леніна" (Цюрупинськ), "Нова Каховка", кореспондентом обласної га­зети "Наддніпрянська правда", головним редактором Білозерської ра­йонної газети "Придніпровська зірка". Журналістська доля закидала його аж на Чукотку, де був заступником головного редактора газети "Огни Арктики".
 
 
Ведучий 1: Та де б не був Валерій Кулик, він завжди багато читав поезії різних авторів різних епох і лишав на полях, буйно зеленіючі життям і дзве­нячі зерном ліричної і філософської думки, віршовані рядки. Поетичне обдарування Валерія виявилось дуже рано, ще за шкільною партою він пробував писати вірші. Перші його поезії були опубліко­вані в районній газеті в 1961 році.
 
Ведучий 2: Одна з перших збірок Валерія Кулика мала назву дещо несподівану, але природну для уродженця й співця степу та степовиків  -"Озимина", яка вийшла в 1961 році. Поет змолоду оспівував свого прадіда, що шукав для односельців воду, сказав бентежне слово про турбаївців, про батька-матір.
 
Ведучий 1: Найяскравішими у творах поета є образи рідного краю, саду, материн­ської хати, за допомогою яких автор прагне ствердити ідеали добра, і краси, гуманності і благородства, любові до рідної землі, до тих місць, де народився - до рідного села.
 
Читець 1:     Благословенна степова земля...
Осіння даль...
Чаплинські небокраї...
Як бачу вас, то серце завмирає -
Така безмірна радість промовля.
 
У цім краю так радісно душі
І світло так...
Тут сонця пребагато.
Тут з нами вічне і безкрає свято,
Тут завжди легко пишуться вірші.
("Благословенна степова земля")
 
Ведучий 2: Вірші пишуться легко і відверто, тому що вони йдуть від самого серця. Збірка "Трояндове вино" має глибоко інтимний характер і від­творює розмаїту гаму ліричного світу поета. Збірка сповнена моти­вів ніжності, любові, щирості, суму, пошуків світла у прожитому й пережитому.
 
Читець 2.     Я так тебе люблю.
 До серця пригортаю...
 Цвітуть мої чуття на золотій межі.
 Я так люблю тебе,
 Я так тебе кохаю...
 Холоне спомин мій на дальнім віражі.
 За вікнами – зима
 з морозами й вітрами,
 Та пломінь на душі іще не відгорів...
 Мовчать нічні степи розлукою між нами,
 І тужать небеса
 у кронах яворів.
 В саду моїх надій
 ще світло і вербово:
 Очей не відведу –
 така красива ти...
 Благаю, порятуй
 мене, моя любове!
 В дорозі до весни світи мені, світи!
                       ("Я так тебе люблю")
 
 Ведучий 2: Валерій Кулик пише не лише вірші та сонети, а й чудові, душевні пісні. Третя збірка ліричних пісень композитора Валентина Плаксєєва та поета Валерія Кулика " Повернення в юність" (2001) - це вокальні твори. Пісні, які увійшли до цієї книжки, виконуються як майстрами мистецтв, так і самодіяльними колективами. А твір "Мамине поле" представляв мистецтво Херсонщини на Всеукраїнському огляді мистецьких та аматорських колективів у столичному Палаці "Україна".
 
(Звучить пісня на слова В.Кулика, музика Валентина Плаксєєва  "Мамине поле").
 
Ведучий 1: Сьогодні заслуговує на увагу будь-яка шляхетна спроба прилучити нас до цілющих джерел класики. Валерій Кулик уже давно відомий читачам не лише як обдарований поет і тележурналіст, а й як талановитий перекладач. Витончена книга його літературних перекладів російсько-класичного сценарію "Світився гранями сонет" довела, як переконливо звучить російська класика співучою, солов'їною  українською мовою.
 
 
Ведучий 2: Читаючи переклад "Я зачарований сонетом: сто поезій з російської літературної класики", складається враження, що створено переклади і легко, і піднесено - на єдиному подиху, бо випромінюють вони сонячність таврійських степів, грають ароматом, немов трояндове вино, бентежать душу і окрилюють інтелект.
 
 Ведучий 1: До вашої уваги переклад Валерія Кулика "Сонет до форми" Вале­рія Брюсова.
                    Є тонка сув'язь, як завжди, наразі
                    Між контуром та запахом цвітка.
Отак брильянт душі не обпіка,
Аж поки грань не заживе в алмазі.
 
Так образність розмірених фантазій,
Що, як хмарина, небо обпіка,
Закам'янівши , зоріє в віках
У вивіреній, злотокрилій фразі.
 
І хочу я, щоб всі мої світи,
Порвавши в слові навісні тенета,
Знайшли себе в обіймах висоти.
 
Нехай мій друг розкриє том поета,
Нап'ється з нього чіткості сонета
І чистих літер дива-красоти!
 
 Ведучий 2: У передмові до збірки "У мареві мальв" читаємо слова Валерія Павловича ніби сповідь: "Поезія - це та жар-птиця, за якою віками полюють майстри слова, при побаченні з якою завмирає серце творця. А найголовніше - з літами не міліє бездонна криниця прагнень, котра і підштовхує автора на нові пошуки істини. Упродовж 45 років поетичної творчості доводилося бачити і відчувати всього, однак завжди брало верх щире зачарування світом."
А нас, читачів, поезія Валерія Кулика продовжує чарувати і через край переповнювати наші емоції, духовно збагачуючи кожного з нас.
 
Ведучий 1: Ми горді тим, що маємо можливість сьогодні спілкуватися з поетом, творчість якого - це "чистих літер дива-красоти". Валерію Павловичу, розкажіть, будь ласка, як вам вдалося досягти такої висоти?
 
(Слово надається члену Національної спілки письменників України, поету , журналісту, нашому  земляку Валерію Павловичу КУЛИКУ )
 
Ведучий 2.: Світла поезія нашого ювіляра-земляка склалася вже в чималий доробок. Його надруковані книги поезій "Відстані", "Озимина", "Дорога до тебе", "Трояндове вино", "Відлуння любові", "Уста твої ніжніші за корали", "Сонце моєї матері", "Свіча кохання", "П'ятдесят сонетів різних літ", "Колодязь у степу", "Алегорії вересневого саду", "Планета сонета", переклади "Світився гранями сонет", "Я зачарований сонетом", та збірки пісень "Кришталева любов", "Калинові мости", "Повернення в юність", "Зоря над покосами" розчулено торкаються струн душі читача.
 
(Слово надається голові районного літературно-мистецького об'єднання " Кришталеві роси" Миколі Петровичу Тимошенку)
 
 Ведучий 2: Про творчі здобутки Валерія Кулика радо відгукуються його колеги.
Херсонський композитор Валентин Плаксєєв говорить:
"Орфей торкнув розчулену струну,
Яку лиш ми з тобою можем знати...
Не випадково пригадалися ці рядки з сонета Валерія Кулика. Хочеться, щоб іще не один рік, чудова лірика поета торкалася моєї душі та сприяла створенню нових пісень".
 
Ведучий 1: Заслужений артист України Харіс Ширінський завдячує долі за знайомство з поезією Валерія Кулика і за можливість виконувати пісні на його вірші.
Адже твори ці - натхненно відкриті, без остороги говорять людям про любов поета   і виконавця до жінки, до матері, до отчого дому...
 
 Ведучий 2: Літературний критик Лада Федоровська пише: "Твори Валерія Кулика - це поезія довіку закоханої душі. Його вірші значущі й несподівані за авторським світобаченням, співучі за формою. Природжений лірик - це, мабуть, найпосутніше визначення."
 
 Ведучий 1: Всі присутні щиро вдячні Валерію Павловичу за гарну зустріч. Його колегам за ремеслом теж висловлюємо щиру вдячність. А завершити вечір ми хочемо віршами Миколи Петровича Тимошенка, які він присвятив члену Національної спілки письменників України , поету, журналісту, другу, земляку Валерію Кулику з нагоди його 60-річчя від дня народження.
 
Читець:       Таврія для нього - це криниця,
З якої він натхнення попива,
Яке у віршах золотом іскриться,
Мов пшеницями нива степова.
Тож скорий поїзд хай собі рушає,
А за вікном - серпнева благодать.
І море сонця й небо геть безкрає
-їх, як належить, треба оспівать.
Отож дерзай, як в юності, дружище!
Таланту крила в тебе молоді.
Злітай у світ поезії найвище,
-3 життєвих бур, завій і холодів.
Здоров'я зичу в творчому польоті,
Удачі в нім щоліта й щозими.
Завжди люби: у радості й скорботі
Таврійських піль барвисті килими.
("Таврія для нього – це криниця")
 
Звучить мелодія - диск "Музика рідного дому"
 
Склала Н.П.Чиркова,  методист Чаплинської ЦБС


 

Календар подій

 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   
Бібліотека працює:
з 9:00 до 18:00
п'ятниця – вихідний день
останній понеділок місяця –
санітарний день