Руденька
Пилипенко Юлія Олександрівна
В76610
84(4УКР)6-4
П 32
84(4УКР)6-4
П 32
Пилипенко Юлія Олександрівна.
Руденька: life journal/ Юля Пилипенко ; пер. з рос. В. М. Верховня ; худож.-оформ. О. М. Іванова
- Харків : Фоліо, 2016. - 217, [1] с. - (Програма "Українська книга"), ISBN 978-617-7012-12-1
Анотація:
Десять років тому українські лікарі винесли Юлі вирок: до свого вісімнадцятого дня народження вона має вмерти. Ця книга – своєрідний щоденник-сповідь, де кожен рядок – не уява авторки, а події з її життя. Історія Юлі приводить нас у ті дні, коли їй здавалося, що нічого не можна змінити, коли вона не впізнавала свого обличчя й тіла, а руде волосся відбивалося в дзеркалі фіолетовим, впродовж однієї ночі змінивши колір… З дивовижною відвертістю та оптимізмом, який за таких обставин здається неймовірним, Юля розповідає, як заново вчилася любити життя і насолоджуватися ним, що є найважливішим, коли народжуєшся вдруге. Ця книга – не просто історія боротьби життя зі смертю, це ще й історія кохання. До чоловіка, до життя, до себе.Ви колись замислювались, що б зробили, якби це був останній день вашого життя?… Тоді ця книга для вас.
Фотоматеріали
Цитати
- Париже… привіт, Коханий… Добридень, Місто з великої літери… Я знаю, що про Тебе вже все сказано, все проспівано, все написано… Про Тебе говорили і писали в усі часи, надсилали друзям, знайомим і заздрісникам листівки з Твоїм зображенням… але чи часто пишуть особисто Тобі? Париже, Ти коли-небудь одержував листи? Я не розумію, як можна говорити про Тебе як про місто… Хіба міста вміють відчувати, як Ти і я?
- Париже, рідненький, якби ми були подружжям, я погодилася б заприсягтися Тобі у вічному коханні, але ця моя присяга трішки б відрізнялася від тієї, яку дають у кіно… Це прозвучало б приблизно так: «Я присягаюсь кохати Тебе тим нерозсудливим коханням, на яке здатна я і тільки я… Я присягаюся відчувати Тебе так, як можу відчувати Тебе тільки я… Я готова, але не присягаюся кохати Тебе завжди, та все ж я присягаюся шалено кохати Тебе сьогодні… і хай наше “завжди” триває тільки сьогодні… адже для нас із Тобою не має абсолютно ніякого значення, що буде завтра… а якщо раптом і наше “сьогодні” триватиме завжди… тоді, Париже, друже мій… Земля все-таки не така вже й кругла…»
- Валіза мирно спочивала в кутку після важкої дороги, і мені не хотілося турбувати ні її саму, ні її вмісту… Ненавиджу розпаковувати речі… Щоправда, й складати їх я так само не надто полюбляю, але роблю це з великим ентузіазмом: принаймні, коли кудись летиш, тебе чекає невідомість… а коли повертаєшся – ти вже все знаєш…
- – А скажіть, Юлю, що об’єднує чоловіків, яким ви подобаєтеся?
– Не знаю… я подобаюся різним чоловікам… від шістнадцяти до шістдесяти… вони різні за характером… темпераментом… рівнем розуму… я ніколи не замислювалася над цим… хоча… мені здається, я знаю… їм усім на тому чи іншому етапі життя бракувало позитиву… і вони знаходили його в мені. - Якщо у мене зав’язуються серйозні, тривалі стосунки з чоловіком… то я, безумовно, шаную його… зраджувати чоловіка, якого я поважаю, зазвичай мені не властиво… доти, доки чоловік ставиться до мене відповідно. Якщо ж трапляється навпаки, я припиняю обмежувати себе в усьому і починаю жити для себе. Це автоматично ставить крапку в наших стосунках. Хоча я, щиро кажучи, навіть маючи з кимось стосунки, живу лише для себе. Так склалися обставини. Але… якщо я КОХАЮ… я ладна на все заради чоловіка. Абсолютно на все. Хоча я чудово усвідомлюю, що рано чи пізно через те шкодуватиму. Але шкодувати за чимось – це не моє… Я часто шкодую за тим, що я зробила, але ніколи – за тим, чого не зробила, адже я роблю тільки те, що хочу.
- Я ненавиджу білі стелі й завивання сирени. Коли я ходжу до тренажерного залу… я не можу робити вправи, лежачи на спині… тому що практично у всіх спортзалах білі навісні стелі… і лампи… Щоразу, коли я лягаю на лавку і бачу цю стелю, мені хочеться покликати на поміч… як тоді… Білі стелі асоціюються у мене зі смертю…
Рецензія фахівця (офіційні рецензії):
"Тут є біль і розчарування й поруч - романтика та оптимізм. Тут є світ очима жінки, сучасної й вільної - жінки, яка легко змінює точки на географічній мапі й легко набуває знайомих. Та водночас лишається в глибині самотньою і вразливою. Читаючи цю книжку, розумієш унікальність не тільки кожного людського життя, але й кожного погляду на життя".
Святослав Вакарчук
"Дніпропетровськ і Москва, Німеччина та Ізраїль, Пєтя Лістерман і українські бізнесмени... Міняються країни, міста й обставини. Калейдоскоп, особливо яскравий і захопливий через те, що все це - справжня історія життя й смерті, які щільно переплелись на цих сторінках. Що там далі? Щоразу, коли гадаєш, що передбачиш сюжет, - помиляєшся".
Олексій Горбунов
"Спочатку здавалося, що роман жіночий. Та поки читав книгу, думку поміняв. Стало цікаво, почав ковтати абзаци - перша ознака того, що книжка моя. Дуже світло й душевно. Чи змусила мене книжка замислитися - не пам'ятаю, проковтнув у два присіди. Чи отримав задоволення - безсумнівно. Напрочуд легкий стиль, захоплюючий сюжет. З авторкою на час читання не був знайомий. Тим цікавішою виявилась історія цієї явно непересічної особистості. Отож, її очі дивляться на сонце не мружачись".
Гарик Корогодський
Також рекомендуємо прочитати
Гонихмарник: роман/ Дара Корній ; голов. ред. С. С. Скляр- Х. : Кн. клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2010. - 332, [1] с. - (Коронація слова), ISBN 978-966-14-1009-0
Зозулята зими: роман/ Дара Корній, Тала Владмирова ; голов. ред. С. С. Скляр ; передм. Г. Пагутяк ; післямова авт.- Х. : Кн. клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2014. - 364, [1] с. - (Коронація слова), ISBN 978-966-14-6542-7
Щоденник Мавки: роман/ Дара Корній ; голов. ред. С. С. Скляр ; передм. О. Хвостової- Х. : Кн. клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2014. - 299, [1] с., ISBN 978-966-14-7842-7
Язиката Хвеська: кримін. комедія : [роман]/ Андрій Кокотюха- К. : КМ Publishing, 2009. - 320 с. - (Фієста), ISBN 978-966-424-206-3
Диваки і зануди: [роман : для серед. шк. віку]/ Ульф Старк ; пер. зі швед. Галина Кирпа ; [голов. ред. М. Савка]- Львів : Вид-во Старого Лева, 2015. - 156, [1] с., ISBN 978-617-679-173-7
Манюня: повість/ Наріне Абгарян ; пер. з рос. Вікторія Прокопович ; намалювала Тетяна Філатова- К. : Рідна мова, 2016. - 376, [7] с., ISBN 978-966-917-083-5
Фортеця для серця: роман/ Олена Печорна ; голов. ред. С. С. Скляр ; передм. Н. Шевченко- Х. : Кн. клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2014. - 364, [1] с., ISBN 978-966-14-7848-9
Село не люди/ Люко Дашвар ; голов. ред. С. С. Скляр- Х. : Кн. клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2011. - 270 с. - (Коронація слова), ISBN 978-966-343-741-5