Истлев давно в могиле неуютной,
душою с нами, смерти вопреки.
Высоцким быть - и высоко, и трудно.
Поэты не выходят в старики…
Варибок В.В.
25 січня радянському актору, поету, співаку, в чиєму репертуарі іронічні, гротескні зарисовки радянського життя поєднувалися з романтичним напруженням - Володимиру Висоцькому - виповнилося б 75 років. Він пішов із життя 33 роки тому, але більшість людей і сьогодні звертається до його творчості. Саме йому найбільше підходить титул символу і легенди радянської епохи. У його Гамлеті і Глібові Жеглові, у його стрічках про тих, «хто не повернувся з бою», і про «порвані вітрила» відбилися очікування і думки мільйонів радянських людей. Вони звучать актуально і сьогодні. Володимир Висоцький закінчив школу-студію МХАТ, попрацював у різних театрах, але його домівкою стала Таганка. А головним режисером і в театрі, і в житті - Юрій Любимов. Їх двох сприймали як завжди «незгодних», непідцензурних, відважних, з якими офіційна влада змушена якось рахуватися. Популярність Висоцького і його авторитет були недосяжні, а його пісні і досі популярніші за багатьох сучасних. Тому ювілей артиста сьогодні став однією з найбільш обговорюваних тем культурного життя суспільства.
Звичайно ж, день народження людини-легенди не могли обійти увагою і члени Об'єднання вільних художників «Ракурс», чергове засідання якого було присвячено життю і творчості Володимира Висоцького. А почалося воно зі знайомства присутніх з матеріалами виставки «Коль дожити не встиг, так хоча б доспівати...», організованої бібліотекарями відділу мистецтв, де ми змогли знайти не лише збірки віршів Висоцького, але і безліч інших речей, які, ймовірно, зацікавлять шанувальників його творчості. До речі, у любителів Висоцького ще є час відвідати виставку. Вона буде працювати у відділі мистецтв до 12 лютого.
Про життя і творчість актора і поета знято величезну кількість документальних фільмів та телевізійних передач. Тому наступним етапом знайомства з життям і творчістю Володимира Висоцького став перегляд документального фільму «Володимир Висоцький. Лист Уоррену Бітті». Унікальні кадри, які ми переглянули, записувалися в 1979 році лише для одного єдиного глядача - для великого американського режисера Уоррена Бітті. У. Бітті в той час готувався до роботи над картиною «10 днів, які потрясли світ», де одну з ролей хотів запропонувати Володимиру Семеновичу. Оскільки В. Висоцький не міг взяти участь у кінопробах за кордоном, було прийнято рішення зробити запис в Москві і відправити плівку режисерові в якості кінопроби. Охочі подивитися цей запис можуть звертатися в зал нових надходжень.
Немає таких людей в Об'єднанні вільних художників «Ракурс», які б не любили творчість Володимира Семеновича Висоцького, але все-таки не кожен береться виконувати його, тому що цей усіма визнаний голос з хрипотою і з таким надривом не кожному дається. Але нам таки пощастило прослухати деякі з творів барда у виконанні одного з членів об'єднання Ігоря Мішукова.
Про всіх, що пішли рано, прийнято говорити: вони стільки не встигли, вони стільки ще могли б... Але важко - ні, неможливо! - представити Висоцького 75-річним. І того, що він зробив, нам, по честі, цілком досить - це немала спадщина. Він рвався з сил і не встиг всього - але він встиг досить для нас. Та й для майбутніх поколінь теж.
Коментарі