Стефан Турчак – 80 років від дня народження

Всі новини
28.02.2018

Його творчість залишила слід не тільки в українській, а й у світовій культурі. Його ім’я на афіші було запорукою мистецької події. Його творчі ідеї завжди несли свіжість і неординарність. Його надзвичайні здібності та наполеглива праця дозволили йому вже у 25 років стати головним диригентом Державного академічного симфонічного оркестру України. А у 26 він мав нагоду диригувати Лондонським королівським симфонічним оркестром! Йому аплодували зали Великобританії, Італії, Болгарії, Угорщини, Польщі, Чехословаччини. 

Стефан Васильович Турчак народився 28 лютого 1938 р. у селі Мацьковичі під Перемишлем (тепер Польща) у родині хліборобів. Музика завжди була присутня в його сім'ї. Батько, хоч і не мав відповідної освіти, був дуже обдарованою людиною. Він любив музику, народний фольклор, брав участь у драмгуртку. Сам без нот навчився грати на скрипці та сопілці. Міг безпомилково відтворити мелодію на будь-якому інструменті. Мати мала гарний голос, співала у церковному хорі та виконувала народні пісні. Коли рідні помітили, що малий Стефко здібний до музики, то дідусь купив йому стареньку скрипку. Хлопчик грав щодня, без упину. Мелодії підбирав на слух.

У 1939 р. політична ситуація (перенесення кордону після пакту Молотова-Ріббентропа) змусила українців Перемишля та Надсяння залишити рідні землі. Тож у 1945 р. сім’я Турчаків поселяється у Дублянах поблизу Львова. Саме тут провів Стефан своє дитинство та юні роки. Коли хлопчикові було 12 років, померла мама. Батько згодом одружився, а Стефан залишився жити з бабусею та дідусем.

У 1955 році Стефан Турчак закінчив Львівське музично-педагогічне училище ім. Філарета Колесси. До речі, до училища хлопець поступив відразу після Дублянської семирічної  школи, не маючи необхідної музичної й теоретичної підготовки. За його плечима був лише досвід художньої самодіяльності в аматорських колективах. В училищі молодий музикант навчався по класу скрипки (вчитель і наставник – Стефанія Луневич), а хоровому та оркестровому диригуванню навчався в класі відомого українського хорового діяча, заслуженого артиста України Євгена Вахняка.

Протягом 1955-1956 навчального року працював учителем музики та співів у Сокальському педагогічному училищі. Де організовував хор, який прославився на Сокальщині своїм виконанням народних пісень. Та любов до музики молодого чоловіка не мала меж, тож він продовжив навчання у Львівській консерваторії ім. М.В. Лисенка по класу диригування, яке успішно закінчив у 1962 році. У цей же час (1960-1962) він – диригент Львівського державного академічного театру опери та балету ім. І.Франка.
У 1963-1966 та 1973-1977 рр. – головний диригент Державного симфонічного оркестру УРСР (м. Київ).

Та понад усе Маестро завжди приваблювала праця в музичному театрі. У 1966 р. він поставив на сцені Київського театру опери та балету ім. Т.Г. Шевченка свій перший спектакль – масштабний, наповнений внутрішньою експресією «Отелло» Верді. Незважаючи на складність твору, дебют пройшов успішно. З січня 1967 р. С.Турчак став головним диригентом ведучого оперного театру України. На цій сцені Турчак поставив понад 30 опер та балетів, сотні спектаклів і концертів прозвучали під його натхненним диригуванням під час закордонних гастролів. Завдяки саме Турчаку, Київська опера стала одним з найкращих театрів України, а українська опера отримала визнання на міжнародному рівні. Його репертуар поповнився «Богемою», «Кармен», «Лебединим озером», операми «Мілана» Г.Майбороди, «Загибель ескадри» В.Губаренка. Паралельно С.Турчак викладав оперно-симфонічне диригування в Київській консерваторії. З 1973 р. – доцент, з 1986 р. – професор.

Стефан Турчак був удостоєний декількох державних премій, мав урядові нагороди. У 1988 році в Київській філармонії урочисто відзначили 50-літній ювілей диригента, і лише найближчі люди знали, що життя Стефана почало стрімко набирати зворотній відлік. Він був хворий на рак. Пухлина головного мозку прогресувала. Кілька операцій не принесли очікуваного результату. Серце великого майстра перестало битися 23 листопада 1988 року.

Поховали Маестро на Байковому кладовищі в Києві. На будинку, в якому він жив, встановлено пам’ятний меморіал. На його честь у 1994 році був запроваджений національний конкурс диригентів ім. С.Турчака. З 2006 конкурс проводиться як міжнародний.

Більше можна дізнатися, звернувшись до документів із наших фондів:

Білаш Олександр. Спогади про друга: творчій шлях Турчака С.В. / О. Білаш; О. Кураш // Музика. – 2008. – №1 (січ-лют.). – С. 26-27.

Рожок Володимир. Стефан Турчак [Текст] : (Диригент. Митець. Громадянин) / В. Рожок – Х. : АРС, 1994. – 203 с.

Рожок Володимир Іванович. Стефан Турчак [Текст] : 75-річчю від дня народж. присвяч./ В.І. Рожок; голов. ред. А. Мнишенко, передм. Б. Олійник, худож. оформ. П. Машков – К. : Либідь, 2012. – Бібліогр. на боковиках. – 240, [6] с. – (Програма "Українська книга").

Сонячний маестро: до 75-річчя від дня народження С. Турчака (1938-1988) // Дати і події. – 2013. – № 1. – С. 56-60 – Бібліогр. наприкінці ст.

Черкашина-Губаренко Марина. Натхнений світлом "сонячного маестро" / М. Черкашина-Губаренко // Музика. – 2013. – № 2. – С. 56-59.





Календар подій

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 
Бібліотека працює:
з 9:00 до 18:00
п'ятниця – вихідний день
останній понеділок місяця –
санітарний день