Ресурси бібліотеки > Нові надходження > Видатні постаті та події України > Степан Рудницький – 140 років від дня народження

Степан Рудницький – 140 років від дня народження

Всі новини
03.12.2017

Він по праву вважається основоположником української політичної географії. Під час Першої світової війни та після неї він заклав основи політичної географії та геополітики України. А після утворення ЗУНР (1918) брав участь і в розробці її геополітики. Більшість праць ученого опубліковані масовими тиражами багатьма мовами європейських народів. А думки, висловлені ним у першій четверті ХХ ст., є актуальними й сьогодні.

«Національна територія, історія нашої державної будучини мусить... бути нерушимою святістю, яку мусить оберігати кожен український громадянин, не то уряд чи який-небудь його представник».

Степан Рудницький

Степан Львович Рудницький народився 3 грудня 1877 р. в м. Перемишль, що тоді належало Австро-Угорщині, у родині вчителя гімназії. Вищу освіту здобув в університетах Львова (де слухав лекції М. С. Грушевського) та Відня (де студіював історію, географію, германістику). Під керівництвом М. С. Грушевського Степан Рудницький підготував низку серйозних наукових розвідок з української історії XVI-XVII ст., які були надруковані в «Записках Наукового товариства імені Шевченка».

Склавши 16 грудня 1899 р. необхідні іспити, Степан Львович дістав право викладати географію та історію в українських, німецьких і польських середніх школах і протягом кількох років працював учителем Львова та Тернополя.

Наступний період життя вченого (1908-1914 рр.) тісно пов'язаний з працею у Львівському університеті. Найголовнішою подією цього часу стало видання двотомної праці «Коротка географія України» (1910 і 1914 pp.). У передмові до якої С. Рудницький писав: «Ми українці, земля, де живемо, зветься Україна, чи вона під Російською державою, чи під Австрійською, чи під Угорщиною. Бо хоч і ділять її кордони, хоч розірвана вона на шматки, але ж один народ, що її заселяє, з одною мовою, вдачею та звичаями. Та не тільки народ лучить українську територію в одну цілісність. Україна також з нинішніх оглядів мусить бути вважана за виразно зазначену одноцільну територію серед інших територій Європи. Навіть серед незалежних держав мало таких, що б могли зрівнятись.з українською такою географічною особливістю».

У 1919 р. вчений був запрошений на посаду професора до Кам'янець-Подільського університету, але довго там не затримався й емігрував з України спочатку до Відня, а потім до Праги. Празький період життя – це інтенсивна праця над новим виданням двох книг під загальною назвою «Основи землезнання України», які вийшли відповідно в 1924 та 1926 рр. Це були ґрунтовно оновлені й перероблені праці, започатковані ще «Короткою географією України». Завершився цей період виходом у 1925 р. «Історії землезнання», частина І (старі віки). Ця праця поклала початок систематичного вивчення в українській географії історії географічної думки.

У вченого була мета створити багатотомну працю «Географія України» та «Система загальної й описової географії». Як український патріот, він бачив можливі умови для реалізації своїх задумів лише в Україні. У зв'язку з цим С. Рудницький надіслав листа Народному Комісаріату освіти у Харків (тодішню столицю радянської України), в якому, пропонуючи свої послуги, накреслив загальний план розбудови географічної науки й освіти в Україні. Влітку 1926 р. Степан Львович отримав офіційне запрошення Наркому УРСР. Приїхавши до Харкова, він зайняв посаду завідуючого кафедрою географії в Геодезичному інституті. Але головною метою стало створення 1 жовтня 1927 р. географічного інституту академічного типу, із заснуванням Українського науково-дослідного інституту географії й картографії у Харкові.

У 1929 р. вченого обрали академіком Всеукраїнської Академії наук. Йому було доручено керівництво 3-ма академічними підрозділами: кафедрою географії ВУАН, Комісією краєзнавства та Музеєм антропології і етнографії ім. Ф. Вовка. Одночасно він очолював відкрите в Києві відділення Харківського інституту географії. Працював також в Українському комітеті краєзнавства та Українському комітеті охорони природи. При цьому він залишався дійсним членом географічних товариств Праги та Берліна. У 1932 р. вийшла його остання прижиттєва наукова праця – стаття «Тераси і долинові ступені порожнистої ділянки Дніпра».

Наприкінці 20-х – початку 30-х рр. ХХ ст. в радянській Україні склалися несприятливі умови для розвитку українознавчих напрямів науки. Процеси тоталітаризації держави, формування командно-бюрократичної системи, практика прямого втручання партійних і державних органів у наукові дослідження призвели до утворення в усіх сферах суспільного життя жорсткого контролю, стандартизації та одноманітності мислення, які називалися партійно-класовим підходом. Почалися масові політичні репресії, що проходили під гаслом боротьби з націоналізмом.

23 березня 1933 р. С. Рудницький був заарештований. Він бездоказово звинувачувався у членстві в «контрреволюційній Українській Військовій Організації», шпигунстві. 23 вересня того ж року його засуджено на п'ять років позбавлення волі. Український науково-дослідний інститут географії і картографії було ліквідовано, ряд співробітників репресовано. Після суду Рудницького переведено у спецтабори «Свірлаг» і «Біломорсько-Балтійський табір». Навесні 1935 р. академіка відправлено на Соловки. У таборах Степан Львович не полишав наукової діяльності: написав об'ємні праці «Геономія» та «Ендогенна динаміка земної кори». Доля їх невідома.

9 жовтня 1937 р. особлива трійка управління НКВС Ленінградської області засудила Степана Львовича Рудницького в числі 134-ох ув'язнених «українських буржуазних націоналістів» до найвищої міри покарання – розстрілу. Вирок було виконано 3 листопада 1937 р. Місце поховання вченого невідоме й досі.

У травні 1965 р. Степана Львовича Рудницького було реабілітовано.

Більше можна дізнатися, звернувшись до документів із наших фондів:

Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського [Текст] / О.С. Онищенко; Національна академія наук України, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Асоціація бібліотек України; Нац. акад. наук України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Асоц. б-к України; ред. Ю. Андрушко, ред. Г. Малигон, ред. Л. Дем'яненко- К. : НБУ ім. В. І. Вернадського, 1998.

Вип. 31: / ред. Ю. Андрушко, ред. Г. Малигон, ред. Л. Дем'яненко - Бібліогр. наприкінці ст. та в підрядк. прим.. - 699, [1] с.

Наулко В. Листи Степана Рудницького до Михайла Грушевського (початок XX ст.) / В. Наулко // Історичний журнал. - 2005. - N3. - С. 85-97

Рожнятовська О.А. «Як далеко гомонить наша мова і пісня... так далеко сягає Україна»: до 130-річчя від дня народження С. Л. Рудницького (1877-1937) / О.А. Рожнятовська // Календар знаменних і пам'ятних дат. - 2007. - N4. - С. 82-90 - Библиогр. в конце ст.

Українська педагогіка в персоналіях [Текст] : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.: у 2 кн. / О.В. Сухомлинська, Н.Б. Антонець, Л.Д. Березівська, О.В. Сухомлинська- К. : Либідь, 2005.

Кн. 2: XX століття - Алф. покажч. перс.: с. 548. -Бібліогр. у кінці ст. та в підрядк. прим.. - 550 с.

Шаблій О. Велич постаті фундатора української географії Степана Рудницького / О. Шаблій // Географія та основи економіки в школі. - 2008. - N1. - С. 40-47 - Бібліогр. у кінці ст.

Шаров Ігор Федорович. Вчені України: 100 видатних імен: енциклопедія/ І.Ф. Шаров; ред. В.М. Вакулич - К. : АртЕк, 2006. - 486 с.





Календар подій

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Бібліотека працює:
з 9:00 до 18:00
п'ятниця – вихідний день
останній понеділок місяця –
санітарний день