Ракурс

Анотація бібліотекаря:

Весна 2014 року, Україна, Луганська область. Дівчина Еліна любить своє рідно місто, свою Вітчизну, у неї чітка проукраїнська позиція. Вона хоче, щоб Україна була вільна і незалежна.
І є молодий чоловік Євген, він теж надзвичайно закоханий у безмежні, квітучі степи Донеччини; знає безліч цікавих історій про квіти, які ростуть тут. Але він не хоче, щоб його містом бігали «бандерівці» та «нацики» (націоналісти). Євген, як і більшість мешканців Первомайська, вважає, що шахтарі можуть жити в своїй незалежній республіці, і що вони годують всю Україну.
Через ці два кардинально протилежні образи Світлана Талан яскраво показує нам все населення нашої України, яке розділилося на два абсолютно різні табори: одні хочуть жити у вільній, незалежній Україні, а інші тягнуться до «великого брата» – до Росії.
Та ні росіяни, ні європейці не прийдуть і не будуть допомагати нам жити краще. Ми, українці, повинні самі зробити все для того, щоб наша країна стала процвітаючою, сильною та багатою.