Що може бути краще за зустріч із добрими друзями? Правильно – нічого. Ось і Об'єднання вільних художників «Ракурс» у черговий раз із величезним задоволенням вітало у себе в гостях Творче об'єднання незалежних (ТОН) «Ключ». Цього разу ТОН «Ключ» потішив нас знайомством із неординарною творчою особистістю – відомим нью-йоркським поетом Михайлом Етельзоном.
Михайло Етельзон народився в 1959-му році у Вінниці. З 1977-го по 1989-й навчався і працював у Ленінграді. Закінчив Ленінградський політехнічний інститут та Московський інститут патентної експертизи. Переможець міжнародного конкурсу «Емігрантська ліра-2009» (Брюссель). Лауреат поетичних конкурсів «Золота осінь» (2004) та журналу «Чайка» (2011). Публікувався в періодиці – «Нева», «Аріон», «Новий Журнал», «Теперішній час», «Дзеркало», «Метро», «Слово/Word», «Новое Русское Слово», «Форвертс», «Інформпростір», «Листя», а також у численних поетичних збірках, виданих у Росії, Канаді, Англії та США. Автор книг «Соло» (Нью-Йорк, «Слово/Word», 2006), «Под Созвездием Рака» (Санкт-Петербург, «Европейский Дом», 2006), «МеждуМетие» (Москва, «Эксмо», 2012).
Сьогодні поет живе у Нью-Йорку.
Під час змістовного діалогу вдалося обговорити актуальні питання сучасної поезії, власну творчість автора. Поет читав свої вірші, ділився секретами майстерності, відповідав на запитання присутніх. Також залу наповнювала поезія Михайла Етельзона у художньому виконанні Світлани Ковко. Охочих ознайомитися з творчістю поета запрошуємо до нас у Гончарівку. Тепер у наших фондах, завдяки автору, можна знайти книгу «МеждуМетие» (Москва, «Ексмо», 2012).
Ми вдячні Михайлу за своєрідний шлейф емоцій, який залишився з нами після поетичного вечора. І сподіваємося на нові зустрічі. Показово, що наше спілкування справило незабутнє враження не лише на херсонців, а й на гостя. І як результат – новий твір автора:
Пропадешь
Если поэт – язык твой и друг, и враг:
он доведет до Киева древних врат;
в Киеве – дядька, в Виннице – бузина,
всё зарастает памятью – не узнать.
Кто эти люди – дети вокруг стола,
смотрят в тебя как в зеркало – зеркала,
выпьем, узнаем, тропку назад найдем –
улицу, школу, дворик и старый дом.
Руку протянешь, веки откроешь – сон,
Винницы мало – кинет судьба в Херсон,
тот же вокзал, базары, аэропорт,
водка «Немиров», киевский дядькин торт.
Где ты блуждал последние сорок лет –
ты никогда здесь не был, тебя здесь нет,
не вспоминай, не сравнивай, не итожь,
не возвращайся в прошлое – пропадешь.
29.05.18
