Шановні користувачі! У липні та серпні поточного року відбувається оновлення нашого інформаційного ресурсу, тому можливі тимчасові технічні складнощі у користуванні сайтом
Просимо вибачення за незручності
Головна Ресурси бібліотеки Видатні постаті та події України Степан Рудницький – 140 років від дня народження

Степан Рудницький – 140 років від дня народження

03.12.2017

Він по праву вважається основоположником української політичної географії. Під час Першої світової війни та після неї він заклав основи політичної географії та геополітики України. А після утворення ЗУНР (1918) брав участь і в розробці її геополітики. Більшість праць ученого опубліковані масовими тиражами багатьма мовами європейських народів. А думки, висловлені ним у першій четверті ХХ ст., є актуальними й сьогодні.

«Національна територія, історія нашої державної будучини мусить... бути нерушимою святістю, яку мусить оберігати кожен український громадянин, не то уряд чи який-небудь його представник».

Степан Рудницький

Степан Львович Рудницький народився 3 грудня 1877 р. в м. Перемишль, що тоді належало Австро-Угорщині, у родині вчителя гімназії. Вищу освіту здобув в університетах Львова (де слухав лекції М. С. Грушевського) та Відня (де студіював історію, географію, германістику). Під керівництвом М. С. Грушевського Степан Рудницький підготував низку серйозних наукових розвідок з української історії XVI-XVII ст., які були надруковані в «Записках Наукового товариства імені Шевченка».

Склавши 16 грудня 1899 р. необхідні іспити, Степан Львович дістав право викладати географію та історію в українських, німецьких і польських середніх школах і протягом кількох років працював учителем Львова та Тернополя.

Наступний період життя вченого (1908-1914 рр.) тісно пов'язаний з працею у Львівському університеті. Найголовнішою подією цього часу стало видання двотомної праці «Коротка географія України» (1910 і 1914 pp.). У передмові до якої С. Рудницький писав: «Ми українці, земля, де живемо, зветься Україна, чи вона під Російською державою, чи під Австрійською, чи під Угорщиною. Бо хоч і ділять її кордони, хоч розірвана вона на шматки, але ж один народ, що її заселяє, з одною мовою, вдачею та звичаями. Та не тільки народ лучить українську територію в одну цілісність. Україна також з нинішніх оглядів мусить бути вважана за виразно зазначену одноцільну територію серед інших територій Європи. Навіть серед незалежних держав мало таких, що б могли зрівнятись.з українською такою географічною особливістю».

У 1919 р. вчений був запрошений на посаду професора до Кам'янець-Подільського університету, але довго там не затримався й емігрував з України спочатку до Відня, а потім до Праги. Празький період життя – це інтенсивна праця над новим виданням двох книг під загальною назвою «Основи землезнання України», які вийшли відповідно в 1924 та 1926 рр. Це були ґрунтовно оновлені й перероблені праці, започатковані ще «Короткою географією України». Завершився цей період виходом у 1925 р. «Історії землезнання», частина І (старі віки). Ця праця поклала початок систематичного вивчення в українській географії історії географічної думки.

У вченого була мета створити багатотомну працю «Географія України» та «Система загальної й описової географії». Як український патріот, він бачив можливі умови для реалізації своїх задумів лише в Україні. У зв'язку з цим С. Рудницький надіслав листа Народному Комісаріату освіти у Харків (тодішню столицю радянської України), в якому, пропонуючи свої послуги, накреслив загальний план розбудови географічної науки й освіти в Україні. Влітку 1926 р. Степан Львович отримав офіційне запрошення Наркому УРСР. Приїхавши до Харкова, він зайняв посаду завідуючого кафедрою географії в Геодезичному інституті. Але головною метою стало створення 1 жовтня 1927 р. географічного інституту академічного типу, із заснуванням Українського науково-дослідного інституту географії й картографії у Харкові.

У 1929 р. вченого обрали академіком Всеукраїнської Академії наук. Йому було доручено керівництво 3-ма академічними підрозділами: кафедрою географії ВУАН, Комісією краєзнавства та Музеєм антропології і етнографії ім. Ф. Вовка. Одночасно він очолював відкрите в Києві відділення Харківського інституту географії. Працював також в Українському комітеті краєзнавства та Українському комітеті охорони природи. При цьому він залишався дійсним членом географічних товариств Праги та Берліна. У 1932 р. вийшла його остання прижиттєва наукова праця – стаття «Тераси і долинові ступені порожнистої ділянки Дніпра».

Наприкінці 20-х – початку 30-х рр. ХХ ст. в радянській Україні склалися несприятливі умови для розвитку українознавчих напрямів науки. Процеси тоталітаризації держави, формування командно-бюрократичної системи, практика прямого втручання партійних і державних органів у наукові дослідження призвели до утворення в усіх сферах суспільного життя жорсткого контролю, стандартизації та одноманітності мислення, які називалися партійно-класовим підходом. Почалися масові політичні репресії, що проходили під гаслом боротьби з націоналізмом.

23 березня 1933 р. С. Рудницький був заарештований. Він бездоказово звинувачувався у членстві в «контрреволюційній Українській Військовій Організації», шпигунстві. 23 вересня того ж року його засуджено на п'ять років позбавлення волі. Український науково-дослідний інститут географії і картографії було ліквідовано, ряд співробітників репресовано. Після суду Рудницького переведено у спецтабори «Свірлаг» і «Біломорсько-Балтійський табір». Навесні 1935 р. академіка відправлено на Соловки. У таборах Степан Львович не полишав наукової діяльності: написав об'ємні праці «Геономія» та «Ендогенна динаміка земної кори». Доля їх невідома.

9 жовтня 1937 р. особлива трійка управління НКВС Ленінградської області засудила Степана Львовича Рудницького в числі 134-ох ув'язнених «українських буржуазних націоналістів» до найвищої міри покарання – розстрілу. Вирок було виконано 3 листопада 1937 р. Місце поховання вченого невідоме й досі.

У травні 1965 р. Степана Львовича Рудницького було реабілітовано.

Більше можна дізнатися, звернувшись до документів із наших фондів:

Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського [Текст] / О.С. Онищенко; Національна академія наук України, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Асоціація бібліотек України; Нац. акад. наук України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Асоц. б-к України; ред. Ю. Андрушко, ред. Г. Малигон, ред. Л. Дем'яненко- К. : НБУ ім. В. І. Вернадського, 1998.

Вип. 31: / ред. Ю. Андрушко, ред. Г. Малигон, ред. Л. Дем'яненко - Бібліогр. наприкінці ст. та в підрядк. прим.. - 699, [1] с.

Наулко В. Листи Степана Рудницького до Михайла Грушевського (початок XX ст.) / В. Наулко // Історичний журнал. - 2005. - N3. - С. 85-97

Рожнятовська О.А. «Як далеко гомонить наша мова і пісня... так далеко сягає Україна»: до 130-річчя від дня народження С. Л. Рудницького (1877-1937) / О.А. Рожнятовська // Календар знаменних і пам'ятних дат. - 2007. - N4. - С. 82-90 - Библиогр. в конце ст.

Українська педагогіка в персоналіях [Текст] : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.: у 2 кн. / О.В. Сухомлинська, Н.Б. Антонець, Л.Д. Березівська, О.В. Сухомлинська- К. : Либідь, 2005.

Кн. 2: XX століття - Алф. покажч. перс.: с. 548. -Бібліогр. у кінці ст. та в підрядк. прим.. - 550 с.

Шаблій О. Велич постаті фундатора української географії Степана Рудницького / О. Шаблій // Географія та основи економіки в школі. - 2008. - N1. - С. 40-47 - Бібліогр. у кінці ст.

Шаров Ігор Федорович. Вчені України: 100 видатних імен: енциклопедія/ І.Ф. Шаров; ред. В.М. Вакулич - К. : АртЕк, 2006. - 486 с.

Календар подій

    1 2 3 4
5 6 7 8 91011
12 13 14 15 161718
19202122232425
262728293031 
Бібліотека працює:
з 9:00 до 18:00
п'ятниця – вихідний день
останній понеділок місяця –
санітарний день