"Родинне свято"

 

 

Ведучий 1.

Новопетрівкою новина прокотилася: У подружжя Жатікових донечка народилася (запис плачу дитини). Заглядає сонечко у віконце, А маля протягує рученята до сонця, То й назвали Клавдія-сонце, Гарна доля хай дивиться у віконце. Агу, привіт-я людина. Ваша донечка, ваша дитина. Рік за роком росла зростала, Тільки радість усім дарувала. Рік за роком летіли мов птиці, Наша Клава вже учениця.

 

 

 

Ведучий 2.

Любила красиве все на світі, Раділа сонцю, книжкам і квітам. Перший клас і бал останній, І поїхала на навчання. Вчилась там, де давно вже мріяла, Бо книжки, як дітей леліяла. Бо у книжці краса і диво, В книжці велика сила. Вчилась і тяглась до краси і сонця, І тому так багато тепла у серці.

 

 

Ведучий 1.

По Іванівці новина прокотилася Молода бібліотекарка з’явилася,  Комусь книжки, а юнакам зітхання. Красива, скромна, добра і в роботі не остання. І полюбила лиш одного наша дівка,  І незабаром вже кричали “гірко”.

    

 

Ведучий 2.

І жило молоде подружжя, Їх зразу полюбили усі дуже. Казали люди, що сусіди золоті, Лише добро творити в їх меті. А надто кажуть Клава привітна, Чуйна і ласкава, просиш і серце вже віддасть Підкаже, пожаліє, раду дасть.

  

     Пам’ять серця повернула мене в далекий 1972 рік і знову “ожило все знайоме до болю” - щойно прийняла миколаївську бібліотеку, все було незвичне, незнайоме.

     Методистка районної бібліотеки порадила мені познайомитися з бібліотекаркою с.Іванівки, щоб вона, як мовиться, ввела мене в “курс справи”.

     Моє перше враження: дуже сором’язлива, серйозна і дуже гарна дівчина. Тож і не дивно, що покохав її найкращий хлопець на селі і вона відкрила йому своє серце.

     А ми з нею ось уже більше 30-років разом працюємо, разом плануємо, разом звітуємо. І дружимо міцною дружбою. Я вірю їй в усьому, як собі, і дуже люблю.

     Дружба вимагає великої довіри, гарних вчинків. Коли нашій незалежній Україні культура була не дуже потрібна, коли закривали бібліотеки та клуби... Клава запропонувала мені свої півставки на двох, аби лише я могла доробити до пенсії.

     Я, як її подруга, не могла погодитися з цим. Мало-помалу все владналось. Але цей її вчинок, думаю, найкращий доказ того, яка гарна в мене подруга. Взагалі-то ми дружимо сім’ями, як мовиться, часто зустрічаємося для посиденьок, почуваємося одна в одної “як вдома”.

     Я приготувала тобі ще багато слів...

 

 

Ведучий 1.

Ага, агу: з’явилися діти. Уміє Клава і дітей добру навчити. Ой не стопчіть ногами квіточку, Бо квіти радість і краса, щоб знали любі діточки, Ой не зрубайте дерево, йому болить Ой, сину, пташку не убий, нехай летить. Любіть людей, клоніться і малому, і старому. Добро даруйте і несіть тепло, Щоб навкруги усе раділо і цвіло. Любіть життя, природу бережіть, І рідний край, і рід, і дім любіть.

 

 

Ведучий 2.

Охайні, працьовиті дітлахи зросли, І дочекалася онуків Клава. Бабусі кращої в світі не знайти, Які вже вигадає для Танечки забави, Бабусина пісня, бабусина казка, В них ключ до добра заповітних дверей. Хіба порахує те образою, Що внуки любіші чомусь за дітей. За вікном чи дощ, чи хуга До онученьки бабусенька летить, Бо внучку дуже бабця любить І добру її лише навчить.

 

 

Ведучий 1.

Яка вона в роботі! Люблять і шанують односельці, Бо лише добро у її серці. Люблять всі читати у селі, Йдуть у бібліотеку і великі і малі. Клавдія Борисівна підкаже, порадить, Мову з усіма знайде, з кожним ладить. Вам знайде потрібну книжку, бо сама багато знає І читає, і читачів, як дорогих гостей стрічає. Попросиш щось і серце вже віддасть,  Підкаже, пожаліє, раду дасть.

 

 

Ведучий 2.

Клава добра господиня, вміє готувати: Яка смачна проста капуста у її чудовому салаті. Чепурна сама, порядок в хаті, й усюди в неї лад,  Хоч роботи вдома так багато, та встигає і в городі і в саду,  Бо навчили змалку працювати, істина ця давня і проста. Дружина вірна і чудова мати, і подруга золота.

 

Ведучий 1.

Найактивніша із односельців, Бо не знає спокою душа, невгамовне має серце, Працьовита і невтомна. Чи концерт, чи агітбригада, Там попереду завжди. Чи засідання якесь у раді, Виступить і скаже до ладу. А не дай Господь якоїсь вже біди, то летить на поміч без огляду. Бо таку вже вдачу має І тому-то кожен поважає.

 

 

Ведучий 2.

Всіх, хто шлюб бере, Клавдія Борисівна радісно вітає, Неначе діточок своїх стрічає, Обручки піднесе, рушник простеле, Щоб у коханні прожили і серцем і душею, Красивими були, щоб діточок, неначе квіти, У кожного були, бо то майбутнє України, Щоб добрими, розумними і гарними росли.

 

Ведучий 1. Відцвітають роки чарівними веснами і солов’їним співом, відлітають журавлиним сумом золотої осені, заносяться сніговіями. І не зупинити їх, не повернути...

     Не біда, що на голову вже впали перші сніжинки, будемо вважати, що то впали пелюстки вишневого цвіту. Бо ж душа твоя залишається молодою і серце щедрою. А як же інакше: все своє життя ти любила і любиш людей, робила і робиш їм добро, користуєшся великою повагою й авторитетом у односельців, великою любов’ю у своїх колег-бібліотекарів району, цінувало й цінує тебе керівництво районної бібліотеки.

     З яким задоволенням читачі приходили всі ці роки до твоєї бібліотеки, і кожного з них ти завжди зустрічала приязною усмішкою, добрим словом, намагалась якнайкраще виконати їхній запит.

     Я знаю, що дуже скоро настане останній день твоєї роботи в бібліотеці.

     Доведеться сказати своїм любим друзям і порадникам-книжкам останнє “прощавай”. І прийде відчуття порожнечі, втрати, ніби душу вийме з грудей, але натомість настане інше життя, нові турботи: будеш водити свою Танюшу до школи. Сядеш з нею за “Букварик” та “Математику” і будеш всі науки проходити спочатку. А в цю мить хочеться зупинити плин часу, змити цвіт вишневий з твого волосся...

 

 

Ведучий 2.

Усього не розказати, не вернути літ назад З ювілеєм привітаємо, бо сьогодні 55. Сім’я ось така, пристань-гавань. Де віднині і кине якір наша дорога ювілярка, І буде вчити мудрості, добру і поваги до людей.

 

Ведучий 1.

А я, Клавуся, як пенсіонерка зі стажем, Поділюся з тобою дуже популярним рецептом. Сніданок пенсіонера: Дві морквинки, Дві цибулинки, дві картоплинки, Одне яйце, сіль, перчик, На дрібну терку, все добре розмішати, Потім порізати на тонкі скибки батон, намазати маслом, Зверху суміш покладемо, на гарячу сковорідку в олію, Подавати гарячим до чаю. Ми бажаємо здоров’я нівроку, Радості, щастя на кожен день. Щоб цвіла, мов калина, щороку, Ще бажаємо квітів пісень

 

 

(Всі разом)     (ПР):  ( припев тот же)

Пусть бегут неуклюже Пешеходы по лужам,  А вода по асфальту рекой. В этот день непогожий, Мы расскажем прохожим,  Что гордимся подруга тобой. С юбилеем поздравляем И желаем многих лет. Будь красивой, будь счастливой,  Словно маков цвет. Не волшебник поздравит, А друзья пожелают, Чтоб достатком твой полнился дом, За тебя мы, родная, Поднимаем бокалы, И конечно же песню споем.

  

Підготувала Золотар Н.С., бібліотекар Миколаївської сільської бібліотеки-філії Високопільської ЦБС