Ім'я як символ та бренд бібліотеки

        "Яким мені ім'ям тебе наректи?"
        Можна виділити кілька типізованих варіантів створення імені бібліотеки. Найчастіше в основі його лежить так зване прецедентне ім'я. У самому загальному виді під ним розуміють широко відоме власне ім'я. Це імена видатних діячів культури, найчастіше вітчизняної. Використовуються вони як культурний знак, втілення історичної пам'яті, символи, значимість яких у свідомості людей певною мірою переноситься на діяльність бібліотеки. Це імена О. С. Пушкіна, А. П. Чехова, Ф. Ф. Павленкова, А. М. Горького, А. П. Гайдара та ін.
        У цьому ж ряді перебувають імена діячів місцевої, національної культури. Вони виступають засобом етнічної (регіональної, місцевої) самоідентифікації. Дана обставина відіграє важливу роль у сприйнятті бібліотеки як носія цінностей "своєї" культури, більше того, її центральної ланки. При таких бібліотеках звичайно створюють музеї письменника (вченого-етнографа, історика), і бібліотека стає дослідницьким центром зі збору й вивчення його творчості.
        Інший варіант одержання імені пов'язаний зі змістовно-смисловим визначенням. Воно відбиває пріоритетний напрямок діяльності (бібліотека-фонд "Російське зарубіжжя", сімейна бібліотека, бібліотека духовної літератури й ін.). Таке ім'я відразу вказує публіці на пріоритети бібліотеки, служить своєрідною "принадою" для конкретних категорій читачів, які готові приїжджати в "свою" бібліотеку, незважаючи на територіальну віддаленість. Як правило, у цих випадках йдеться про міські бібліотеки великих міст або навіть про спеціалізовані бібліотеки, незважаючи на їхній офіційний статус муніципальних або міських установ культури (бібліотека-фонд "Російське зарубіжжя", столична бібліотека мистецтв ім. О. П. Бо-голюбова, білгородська бібліотека-музей ім. О. С. Пушкіна й ін.).
        Ще один варіант вибору імені пов'язаний з умовно-символічним визначенням бібліотеки. Його нерідко надають дитячій бібліотеці, і воно у різній мірі націлене на піднесено-почуттєве або ігрове сприйняття. Завдання такого імені - створити привабливий образ бібліотеки за рахунок позитивних емоційних асоціацій ("Золотий ключик", "Фламінго", "Світ жінки" - міські бібліотеки Омська й Томська (Росія) й ін.), або історико-культурних асоціацій (Земська бібліотека в Білгородській області, історична бібліотека Будинку Романових у Костромі). У цих випадках як ім'я часто вибирають метафору з її об'ємними виразними засобами й глибокими контекстами.
       Часто зустрічається варіант наречення імені - топографічна ознака (Набережна філія, Верхньозаводська бібліотека й ін.). Такого роду ім'я носять сільські бібліотеки. Його зміст у тісному зв'язку імені бібліотеки й соціального життя конкретного поселення, або мікрорайону міста. При цьому бібліотеки позиціюють себе як головні його інформаційно-культурні установи, центри краєзнавства.
       Особливе місце на бібліотечній карті Росії посідають імена меморіальних бібліотек, у найменування яких входить слово "Будинок". Образ бібліотеки-будинку має символічне значення в російській культурі й втілює безліч змістів, починаючи від простору захищеності, спокою, затишку й закінчуючи "прив'язкою" до образу чудової Особистості, чиє ім'я носить бібліотека. Назвемо, наприклад, столичні центральну міську бібліотеку - меморіальний центр "Будинок Гоголя" або бібліотеку історії російської філософії й культури "Будинок А. Ф. Лосєва". Трохи інші контексти в назві костромської історичної бібліотеки Будинку Романових, але й у цьому випадку поняття Будинок глибоко символічне.
        Отже, ім'я бібліотеки являє собою змістовну характеристику. Воно носить далеко не випадковий характер, наповнене глибоким символічним змістом й безпосередньо впливає на її роботу. Досить згадати організацію простору "іменних" бібліотек. Іноді вона являє собою сценографічно оформлену композицію (образ пушкінського Петербурга у вестибюлі ЦМБ ім. Пушкіна м. Кірова) або насичена візуально-асоціативним, образотворчим, а також музейно-експозиційним рядом. Але саме головне - ім'я багато в чому визначає просвітительські традиції бібліотеки, характер діалогу з публікою, неповторну атмосферу культу Книги, Знання, Читача.
        Ім'я як бренд бібліотеки.
       Крім символічних значень ім'я бібліотеки відіграє роль її бренда. Продумуючи ім'я з погляду брендинга, бібліотека певною мірою переосмислює діяльність, виходячи зі своїх комунікаційних завдань. Маються на увазі: залучення публіки, встановлення міцного соціального партнерства з різними організаціями, установами й громадськими рухами, зміцнення контактів з окремими користувачами, реклама своїх ресурсів і можливостей.
        Важливо, щоб ім'я бібліотеки втілювало ряд вимог, без яких воно не може стати брендом. Крім змістовно-смислового наповнення варто враховувати такі характеристики, як лаконічність (довгі найменування погано сприймаються на слух і незручні при написанні, а також у використанні фірмового стилю), благозвучність (мелодика, сполучення звуків), несхожість на аналоги.

Матлина С. Г. "Нам остается только имя…":
(имя как символ и бренд библиотеки)
/С. Г. Матлина //Библиотечное дело. – 2008. - №24. – С.2-6.


        За узгодженням з Департаментом культури Адміністрації міста Омська (Росія) й Товариством корінних омічей в 2005 р. Централізована система муніципальних бібліотек Омська почала реалізацію проекту "Омським бібліотекам - нові імена". Його метою стало увічнити пам'ять письменників-земляків.
        Самим складним було переконати бібліотеки взяти участь у даному проекті. Спочатку ініціатива з їх боку була мінімальною. В ході реалізації проекту було перейменовано 11 омських муніципальних бібліотек. Замість безликих номерів бібліотеки одержали імена наших чудових земляків: Роберта Рождественського, Леоніда Мартинова, Георгія Вяткина, Павла Васильєва й інших письменників.
       Бібліотеки-учасниці розробили власні локальні проекти, у яких відображений весь комплекс необхідних заходів: координація роботи й установлення партнерських відносин; робота з бібліотечним фондом; реорганізація бібліотечного простору; створення комфортного середовища для користувачів; інформаційна й рекламно-просвітницька діяльність; аналіз результатів роботи з проекту.
         Найважливішим етапом у реалізації проекту було його узгодження з міською топонімічною комісією. Був підготовлений пакет документів, що підтверджує намір бібліотек змінити назви й почати активну роботу з обраного напрямку діяльності. Ініціатива омських бібліотекарів була підтримана на двох засіданнях міської топонімічної комісії, про що свідчать відповідні документи (виписка із протоколу засідання міської топонімічної комісії). Далі вносилися зміни в статутні документи МУК "ЦСМБ м. Омська" і йшло узгодження змін із Засновником.
        В 2006 році почалася безпосередня робота з реалізації проекту. Бібліотеки, яким були присвоєні імена письменників-земляків, виявилися особливо активними. Бібліотеки, що носять імена Роберта Рождественського, Леоніда Мартинова, Георгія Вяткина, Павла Васильєва, встановили контакти з рідними й близькими поетів, партнерські відносини з письменницькими організаціями міста, місцевими музеями й краєзнавцями. Почався збір документів про життя й творчість письменників.
        Всі бібліотеки зібрали прес-досьє, виділили персональні рубрики в картотеках, оформили інформаційні зони й створили постійно діючі експозиції. Проводяться заходи, що популяризують творчість авторів: творчі вечори, огляди. Дні поета в бібліотеці, літературні конкурси, вечори-портрети й т. п.
         Ретельно вивчивши творчість і біографічні матеріали, бібліотеки обновили програми співробітництва з освітніми установами міста: на уроках краєзнавства, у бесідах і оглядах, при підготовці літературно-музичних композицій акцент робили на творчості письменників, що подарували бібліотекам свої імена. По суті, було дано старт цілеспрямованій популяризації творчості знаменитих земляків серед сучасного юнацтва. Наприклад, викладачі загальноосвітніх шкіл, взаємодіючи з бібліотекою ім. Р. Рождественського, збагатили навчальні плани уроками, присвяченими творчості поета. Викладачі й учні дитячої школи мистецтв №8 включили у свій репертуар пісні на слова Р. Рождественського. У всіх "іменних" бібліотеках стало традицією починати будь-який захід з ознайомлення аудиторії з діючими експозиціями, присвяченими життю й творчості авторів. 
        Серед найбільш незвичних і цікавих форм роботи можна назвати літературну екскурсію "Омськом з Леонідом Мартиновим", розроблену співробітниками бібліотеки ім. Л. Мартинова. Ця форма являє собою пішохідні екскурсії колишнім Микільським проспектом з розповіддю про життя й творчість Л. Мартинова й читанням поетичних рядків біля колишнього будинку поета. Так бібліотека відновлює в культурній пам'яті громадян напівзабуті імена діячів вітчизняної культури.
        В 2007 р. у рамках проекту була організована інформаційно-просвітницька акція "Знайомі імена - нові зустрічі", у якій взяли участь не тільки бібліотеки-учасниці проекту, але й інші бібліотеки міста, що багато років носять імена відомих російських письменників. Мета акції: розбудити й підтримати інтерес жителів міста до творчої спадщини письменників; позиціювати муніципальні бібліотеки в культурному просторі міста. Протягом місяця бібліотеки активно популяризували творчість тих письменників і поетів, чиї імена вони носять. Проходили Дні письменника, творчі вечори, вечори-портрети, бесіди, огляди, читацькі конкурси, літературні читання, ігри, вікторини, поетичні години, театралізовані вистави, книжкові експозиції.
Серед бібліотек, що беруть участь у проекті "Омським бібліотекам - нові імена", були й такі, які поміняли безликі номери на яскраві назви: "Веселка", "Дружба", "Золотий ключик", "Світ жінки".
        Творчий підхід і планомірність дії відрізняють діяльність дитячої бібліотеки "Дружба". Колектив успішно працює за локальним проектом "Учуся дружити". Чому дитяча бібліотека вибрала таку назву? Дружба, на думку юних читачів бібліотеки, - це Доброта, Привітність, Ум, Життєлюбство, Безкорисливість, Активність. Бібліотека завжди приділяла першорядне значення моральному вихованню підростаючого покоління, і тому свою місію визначає як створення оптимального середовища для духовної реалізації зростаючої особистості. Вона ставить перед собою наступні завдання: формування моральних орієнтирів дітей; удосконалювання їхніх духовних якостей, толерантного мислення й цивільної свідомості; створення атмосфери дружелюбності, єднання й взаєморозуміння; залучення до культурної спадщини, історії й традицій країни й рідного міста.
        У холі бібліотеки виросло "дерево дружби", на якому читачі розвішують "яблука" з афоризмами, висловленнями героїв книг, прислів'ями й приказками про дружбу. Для дітей проведена маса різних заходів, присвячених дружбі; їхні назви говорять самі за себе: вечір дружби "Єдність різних" (до Дня толерантності); вогник дружби "Простягни іншому руку" (для дітей з обмеженими можливостями); довірчі бесіди "Якщо друг виявився раптом..."; "Свята наука - розчути один одного"; година відвертих запитань і відповідей "У пошуках друга"; вечір дружньої родини "Моя родина - моє багатство"; свято "Бібліотека збирає друзів" (до Загальноросійського Дня бібліотек); екологічна розмова "Друзів не кривдять"; уроки виживання "Не залишимо один одного в біді". Для того, щоб дітям було простіше знайти гарну книгу про дружбу, створена картотека "Учися дружити", складені бібліографічні списки "Сила в дружбі", поширюються тематичні листівки-закладки.
        Це далеко не всі приклади успішної реалізації запланованих у рамках проекту заходів. Омські бібліотекарі мають масу цікавих ідей і планів, які незабаром порадують жителів міста.

Царегородцева Л. Н. Друг в беде не бросит,
или Как имя меняет "характер" /Л. Н. Царегородцева
//Библиотечное дело. – 2008. - №24. – С.17-19.


        У Таганрозі (Росія) розроблена програма, яка направлена на популяризацію творчості А. П. Чехова "Дорога до Чехова". Вона може послужити зразком для створення аналогічних програм у бібліотеках, що носять імена діячів сучасної літератури. Мета її - навчити бібліотечних фахівців комплексу результативних форм роботи з популяризації творчості письменника, створити умови для творчого розвитку й реалізації власних творчих можливостей.
        Головне завдання бібліотеки - це формування дійсного читача, упорядкування його системи цінностей за допомогою надання культурно-значущої інформації.
        Тематичні читацькі конференції або дискусії – найскладніші форми роботи, що вимагають від бібліотечних фахівців ерудиції, аналітичного складу розуму, ораторської майстерності. Темами можуть послужити висловлення й фрази з переписки, спогадів, мови героїв чеховських творів. Наприклад: "Я ненавиджу неправду й насильство у всіх їхніх видах", "Якби кожна людина видавлювала із себе по краплях раба", "Бажання служити загальному добру повинне неодмінно бути потребою душі й умовою особистого щастя", "Потрібно намагатися, щоб життя було цікаве", "Людина або повинна бути віруючою, або шукаючою віри, інакше вона порожня людина" і ін.
        Презентації. Тільки за останні два роки в Таганрозі відбулися презентації видань "Таганрог і Чехови", фотоальбому "Чехов і сучасники", "Чотири життя Чехова", електронного видання "Історія бібліотеки ім. А. П. Чехова". Багато бібліотечних працівників мають літературні здібності. Їм під силу виступити авторами й укладачами робіт, присвячених письменникові, ім'я якого носить бібліотека.
        Літературні вітальні, вечори, клуби аматорів Чехова, ігри, конкур-си, вікторини й т. п. Теми цих заходів можуть бути найрізноманітні-шими. Наведемо лише кілька прикладів: "Чехов-лікар", "Прогулянка із Чеховим", "Чехов і сучасна література", "Маловідомі сторінки біографії письменника", "Він був красень..." (про подолання сте-реотипу бачення Чехова людиною середнього зросту, в пенсне й капелюсі), "Чехов про кохання" (до Дня святого Валентина), "Чехов-філателіст" (поштові марки й конверти, поштові картки ХІХ століття й спеціальні гасіння, пов'язані з ім'ям А. П. Чехова).
        Життя та творчість А. П. Чехова можна розглядати як джерело краєзнавчих знань в контексті вивчення історії російської літератури, медицини, квітникарства, садівництва, історії освіти, бібліотечної справи, культури та мистецтва, меценацтва та благодійництва, соціології, філателії.

Скрынникова Л. И. Расстояние в сто лет:
Библиотека как социокультурный объект
популяризации творчества А. П. Чехова
/Л. И. Скрынникова //Библиотечное дело.
– 2008. - №24. – С.24-27.


        З 2005 р. ЦДБ ім. Ярослава Мудрого (м. Ярославль, Росія) веде активну роботу за проектом "Бібліотека імені Ярослава Мудрого".
        Однією зі складових проекту "Бібліотека імені Ярослава Мудрого" стало створення Візит-центру "Ярослав Мудрий".
        Мета його роботи - зібрати й узагальнити цікаві й суперечливі відомості, легенди, сказання, перекази про заснування міста й донести їх до читачів.
        Над створенням інтер'єру "Візит-центру" працювали професійні дизайнери. Входячи у Візит-центр, діти попадають в атмосферу старовини. Крамниці, столи, стилізовані під X-XI століття, люстра-панікадило, вітражі й колажі покликані передати дух російського народу, відобразити основні події історії Давньої Русі - міжусобні війни, прилучення до книжності, прийняття нової віри.
        Центральне місце в експозиції "Візиту-центру" займає фігура Літописця, біля якої можна послухати про історію виникнення писемності, довідатися про перших книжників. Скульптурну композицію "Ярослав Мудрий із дружиною" подарувала нашим читачам відомий скульптор, заслужений художник Росії Пасхина Олена Василівна. Скульптурна група зорієнтована на схід, убік Стрілки міста. Воїни в збруї, із щитами й корогвами завмерли перед величною картиною просторів, що відкрилися їм. У лівій руці князя Ростовського Ярослава Володимировича хрест. Вільним і владним жестом правої руки він зупиняє дружину: "Тут граду бути!".
        У перший день відкриття Центру пройшла науково-практична конференція "Ярослав Мудрий і його епоха", на яку з'їхалися історики, краєзнавці, бібліотекарі, працівники музеїв, видавці, гості з інших регіонів.
       У рамках проекту "Візит-центр "Ярослав Мудрий" продовжується дослідження з тем: "Родина Ярослава Мудрого", "Культура Давньої Русі", "Генеалогічне древо Ярослава Мудрого", "Особистість Ярослава Мудрого: думки, версії", "Нащадки Ярослава Мудрого і їхня роль в історії Європи". Робота над останньою із зазначених тем вимагає подальшого розвитку міжнародних зв'язків. 
       Буде продовжене формування електронної бази даних з краєзнавства, віртуальної відео- і фотоколекцій, розвиток сайту бібліотеки.

Преминина Е. В. Сердца засеять книжными словами:
древняя история и капсула времени /Е. В. Преминина
//Библиотечное дело. – 2008. - №24. – С.33-35.

 

Календар подій

 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   
Бібліотека працює:
з 9:00 до 18:00
п'ятниця – вихідний день
останній понеділок місяця –
санітарний день