Методичне забезпечення бібліотечної справи

Методичне забезпечення бібліотечної справи
 
       Методична служба Брянської ОНУБ (Росія) визначила в сучасних умовах основну мету організації роботи на допомогу муніципальним і сільським бібліотекам:
- визначення стратегії розвитку, соціального статусу й місії бібліотеки в умовах формування муніципальних органів влади;
- освоєння й впровадження персоналом нових ідей і інформаційних технологій;
- включення бібліотеки в корпоративну взаємодію;
- відновлення й компенсація недостатніх професійних знань.
        Обласна бібліотека визначила підходи до підвищення професійного рівня фахівців районної й сільської ланки. Якщо коротко - на обласному рівні проходять навчання бібліотекарі муніципальних районних і сільських бібліотек, що є опорними базами районного професійного співтовариства.
        На районному рівні ЦБ організує підвищення кваліфікації працівників районних і сільських бібліотек. Як методичний центр вона транслює інноваційні знання, отримані на обласному рівні, на установи свого регіону.
       Але час зажадав перегляду функцій науково-методичної служби на обласному й районному рівнях, що пов'язане з реалізацією бюджетної реформи. Брянська область увійшла в пілотний проект. З метою вдосконалення методів планування бюджетних витрат встановлюються вимоги до кінцевого результату діяльності установ. Затверджуються показники результативності діяльності й індикатори якості надання послуги з організації бібліотечного обслуговування громадян, у тому числі по забезпеченню зберігання рідкісних і особливо цінних документів. Серед цих показників:
- відвідуваність бібліотек;
- оновленість фонду;
- наявність доступу до електронного каталогу й використання баз даних;
- частка одиниць зберігання на електронних носіях;
- кількість масових заходів;
- кількість методичних виїздів у муніципальні бібліотеки;
- 15 показників-індикаторів.
        За розпорядженням засновника - управління культури – бібліотека повинна надавати поквартально інформацію про виконання показників діяльності з додатком пояснювальної записки, за якими воно буде розглядати питання виконання бюджету, наявність бюджетних коштів на особових рахунках установи.
       Відповідно до цього завдання методичної служби змінюється, повертається "забуте" старе - контрольна функція. Затверджені показники потребують не тільки перегляду показників районних і сільських бібліотек, прийнятих на своєму рівні, але й внесення змін у нормативні документи (статути, угоди про перерозподіл функцій між сільською й районною адміністраціями). Аналіз цих документів показав значні різночитання у визначенні сутності методичної допомоги. У багатьох документах ця діяльність не розкрита. Більшість бібліотек відображає як головний напрямок - підвищення кваліфікації, не прописуючи аналітичну, інноваційну практику й т.д. Саме тому працівники бібліотеки повернулися до закріплення районів за відповідальними особами-фахівцями обласної бібліотеки, тобто відродили систему кураторства.
(Бондарева С. Время потребовало...: Мето-дическая служба в условиях реализации Закона "Об общих принципах организации местного самоуправления в Российской Федерации" //Библиополе. – 2007. - №6. – С.14-15.)
 
 
 
 
 
 
        Яку б актуальну проблему не обговорювали на конференціях, семінарах, у професійній пресі, неодмінно підкреслюється, що оптимальне рішення упирається у недостатню підготовленість кадрів.
        В зв'язку з цим професійна підготовка кадрів, їх безперервна освіта знаходяться у центрі уваги керівників та методистів бібліотек.
        Значна кількість юнацьких бібліотек Росії протягом ряду років здійснюють спеціальні проекти або програми, що стосуються кадрової політики. Як правило, такі документи управлінського значення розробляються для залучення додаткового фінансування, закріплення успішного соціального партнерства з іншими бібліотеками й відомствами, а головне - для створення компетентного працездатного колективу однодумців.
        У Костромській ОЮБ кілька років діє проект "Разом працюємо, разом вчимося". Щоквартально з 2003 р. заняття проводяться за темами: "Читання: професійне й для відпочинку", "Керівництво передовим бібліотечним досвідом: новації й традиції", "Нормативно-правове забезпечення діяльності бібліотеки". У межах першої теми відбувся семінар, присвячений читанню бестселерів, детективів, фантастики, були організовані огляди книжкових новинок і статей з періодичної преси. З 2004 р. додалися теми: "Бібліотечний лікнеп" для бібліотекарів без фахової освіти, "Професійна самоосвіта", "Обмін досвідом роботи". Молоді співпрацівники, що не мають спеціальної бібліотечної освіти, навчалися на курсах підвищення кваліфікації при Костромському ОУМЦ по 72-годинній програмі. В 2005 р. проект доповнили заняття з актуальної теми "Інформаційна культура бібліотекаря".
        Кемеровська ОЮБ успішно працює за програмою "Кар'єра молодого фахівця", маючи на увазі професійну адаптацію й безперервну освіту. Програма передбачає підвищення кваліфікації молодого фахівця шляхом самоосвіти, участь в професійних заходах, тимчасове відрядження співпрацівників на інші більш відповідальні ділянки.
        Створена творча молодіжна група з 15 осіб добре зарекомендувала себе в написанні грантів, проектів і програм. Залежно від розв'язуваних проблем учасники підрозділялися на робочі команди (по 7-8 осіб); цільові робочі групи, що поєднували молодих співпрацівників, що виконували одне завдання або розробляли загальну програму; автономні групи, яким делегувалися повноваження для виконання певних завдань. Заняття групи звичайно включало: огляд професійної преси, практикуми по висуванню ідей, розробці програм.
        Реалізація програми допомогла восьми молодим співпрацівниками просунутися по службових щабелях; у ряді випадків змінився професійний статус співпрацівників: вони самостійно розробляли програми, обсяг їхніх повноважень збільшився. Все це сприяло закріпленню кадрів, росту престижу бібліотечної професії й більш ефективній роботі бібліотеки як методичного центру.
        Челябінська ОЮБ працювала за Програмою розвитку інтелекту, професійного й творчого потенціалу бібліотекаря. 14 занять включали лекції та інформації вчених Челябінського державного університету, Академії культури, консультації фахівців регіональних бібліотечних методичних центрів, звіти про відрядження, огляди нової літератури й професійних видань, відвідування регіональних конференцій, семінарів, практикумів і ін.
        На базі Ставропольської крайової юнацької бібліотеки діє тренінг-центр "Кар'єра", головне завдання якого - допомогти малодосвідченому фахівцеві швидше пізнати тонкощі своєї професії, відчути її творчий потенціал, знайти своє місце в колективі. Центр практикує періодичні виїзди в бібліотеки краю, постійні форми роботи - тренінги, практикуми, стажування та ін.
        Ставропольська КЮБ, як і значна кількість інших бібліотек, проводить моніторинг професійного середовища, що дає можливість зробити висновок про підвищення освітнього рівня молодих співпрацівників. За останні роки частина молоді, що закінчила середню школу або училище, поступила в профільний вуз.
(Инькова Л.М. Повышение квалификации сотрудников юношеских библиотек (по отчетам 2003-2007 г.г.) //Юношеские б-ки России: Информ. вест. – Вып.3. – М., 2007. – С.100-107.)
 
 
 
 
 
        У червні 2007 року в Комі-Перм'яцькій окружній центральній бібліотеці ім. М.П. Лихачова відбулася міжрегіональна творча лабораторія "Сільські бібліотеки: нові можливості - нова якість обслуговування населення". Колектив бібліотеки приймав гостей із Псковської, Тамбовської, Свердловської областей, Республіки Башкортостан, Пермського краю.
        Сільська бібліотека сьогодні - єдина установа на селі, що надає безкоштовне користування книгою, що забезпечує конституційне право кожної людини на вільний доступ до інформації, знань сприяє залученню до культурних цінностей.
        У більшості випадків сільські бібліотеки позбавлені багатьох умов, необхідних для реалізації їхніх потенційних можливостей, хоча за останні роки й відбулося деяке зрушення до кращого - вдалося домогтися постійного комплектування, фонди почали поповнюватися новою сучасною літературою, у бібліотеках районних центрів з'явилися комп'ютери, сільські бібліотекарі беруть участь і виграють у грантових конкурсах.
        У межах програми міжрегіональної творчої лабораторії була проведена крайова акція "Книга подорожує по краю" (Пермська крайова дитяча бібліотека ім. Л.І.Кузьміна), відбувся обмін досвідом, презентація виїзної виставки "Шлях, що став долею" (Національна бібліотека імені Ахмет-Закі Валіди Республіки Башкортостан), були проведені консультації провідних спеціалістів Пермської державної крайової універсальної бібліотеки ім. А.М.Горького та Пермської крайової дитячої бібліотеки ім. Л.І.Кузьміна.
        Під час проведення лабораторії виступили більше 20 учасників, чиї повідомлення, незважаючи на їхню розмаїтість, були об'єднані однією темою - "сільська бібліотека". Серед безлічі піднятих проблем можна виділити наступні:
- роль і місце сільської бібліотеки в умовах реформування місцевого самоврядування, розвиток партнерських відносин з органами влади;
- обговорення питань, пов'язаних з реалізацією Федерального Закону "Про загальні принципи організації місцевого самоврядування в Російській Федерації" №31-ФЗ;
- соціальна спрямованість роботи сільської бібліотеки;
- сільська бібліотека в сучасному культурно-освітньому просторі підростаючого покоління;
- збереження історичної пам'яті народу.
Крім того, сільські бібліотекарі познайомилися з діяльністю секції публічних бібліотек PБА.
(Батуева В. Межрегиональная творческая лаборатория для сельских библиотекарей //Библиотечное дело. – 2007. - №9. – С.18.)
 
 
 
 
 
        Наша справа, як ніяка інша, вимагає постійного відновлення знань, а якісне виконання своїх обов'язків, задоволення читацьких запитів сучасних користувачів - постійного професійного вдосконалювання, використання інноваційних форм і технологій. З урахуванням цих вимог у Заринській ЦБС (Алтайський край, Росія) і була розроблена авторська програма безперервної і диференційованої освіти сільських бібліотекарів "Сходи знань".
         Програма "Сходи знань" спрямована на підготовку фахівців, творчими успіхами та професійними удачами ведучих за собою інших, підвищуючи престиж професії і її соціальну значимість.
        На першому щаблі перебувають неспеціалісти, що за тієї чи іншої причини прийшли до бібліотеки й не мають стажу. Заняття із цією категорією будуються в такий спосіб:
        Співбесіда: знайомство з ЦБС, основними напрямками діяльності, традиціями, особливостями роботи в СБ, послугами, які надаються читачам і т.п. Співпрацівник знайомить зі своїми правами й обов'язками.
       Період адаптації: проходження практикуму у відділах ЦРБ; по можливості, навчання на місці під час виїзду в СБ або активна консультативна допомога по телефону та під час приїзду в методичний відділ. Цей період триває два-три місяці і завершується складанням посадової інструкції.
        Школа бібліотекаря-початківця (ШБП) розрахована на рік. За цей час бібліотекарі одержують основні знання з організації обслуговування населення, оформленню бібліотечного простору, спілкування із групами читачів і т.п. На першому занятті ШБП слухачі заповнюють анкету "8 запитань":
- Чи збіглися ваші уявлення про професію, що не збіглося?
- З якими труднощами зштовхнулися в перші дні?
- Чи одержали достатні первісні знання під час проходження практикуму або щось залишилося "білою плямою"?
- Які процеси, напрямки діяльності викликають утруднення в цей час?
- До кого з колег зверталися по допомогу і з яких питань?
- Якій формі одержання знань надаєте перевагу: індивідуальні консультації, заняття в Школі бібліотекаря-початківця, семінари, самоосвіта; що ще?
- З якими організаціями, установами в селі налагодили співробітництво?
- Мета вашого приїзду на заняття ШБП?
        На заключному занятті ШБП усі здають залік "Ваші дії" і заповнюють таблицю самооцінки "Професія - бібліотекар", своєрідну пам'ятку для початківців - які основні бібліотечні процеси вони повинні освоїти. Аналіз самооцінки також дозволяє виявити слабкі місця, спланувати більше адресно подальшу консультативну й індивідуальну роботу.
        Після закінчення ШБП бібліотекарям урочисто вручають диплом і пам'ятку, складену за порадами М. Еггерта, і поздоровляють.
        Дуже допомагають відеопрактикуми "Масові форми діяльності в бібліотеці", "Організація і оформлення книжкового фонду СБ". Вони змонтовані за результатами виїздів у кращі філії ЦБС і допомагають за короткий строк познайомитися з постановкою обслуговування в сільських філіях.
        Дуже ефективним у навчанні виявився методичний посібник "Бібліошпаргалка", складений в 2003 р. і постійно доповнюваний новими матеріалами. Цим посібником користуються й працівники зі стажем. Кожний його розділ містить практичні поради та рекомендації, ксерокопії публікацій з періодичних професійних видань з усіх питань діяльності.
        На додаток до "Бібліошпаргалки" в 2005 р. був створений методичний посібник "Бібліскарбничка" з розділами: "Психологія спілкування читача та бібліотекаря", "Індивідуальна робота з читачами", "Правила користування бібліотекою. Права й обов'язки читачів і бібліотекарів", "Дизайн фонду. Оформлення та організація книжкових виставок" і ін.
        Наприклад, у розділі "Правила користування бібліотекою. Права й обов'язки читачів і бібліотекарів" розташовані правила користування бібліотеками світу, країни, краю, району: Чиказької публічної, ОДБ імені А. Гріна м. Кірова, ЦДБ с. Зростки Бійського району, а також "Нешкідливі поради читачеві" Алтайської крайової дитячої бібліотеки імені Н.К.Крупської і Новокопилівської СБ ЦБС і інші посібники, що дозволяють розробити подібні рекомендації для своїх бібліотек.
        Розділ "Планування роботи сільської бібліотеки" містить: самооцінку діяльності "Професія - бібліотекар", зразкові рекомендації із планування роботи на рік, таблицю розрахунку контрольних і середніх показників, структуру плану діяльності на рік.
        У розділі "Масові форми роботи із читачами" поданий опис всіх заходів, традиційних і інноваційних, методика їхньої підготовки та проведення.
       Діючою формою підвищення кваліфікації, як і раніше залишаються семінари - 3-4 протягом року, присвячені аналізу діяльності ЦБС за минулий рік, роботі з дітьми, краєзнавству та іншій тематиці. Семінари дають можливість використати різноманітні цікаві і активні форми навчання: бібліорозминання, години ділового спілкування, п'ятихвилинку "Раджу прочитати", огляди нової, у тому числі професійної, літератури, відеозвіти, показові заходи, обмін досвідом і т.д. До кожного заняття готується показовий захід: апробується нова форма або розкривається актуальна тема. Сценарії доповнюються оформленням, які учасники вивчають або копіюють, або беруть напрокат у методичному відділі.
        У такий спосіб було організоване знайомство зі слайдом-спектаклем, бенефісом районної газети, відеоуроком, стендовою доповіддю, літературно-пізнавальними іграми з елементами театралізації, міні-спектаклями та ін. Наприкінці семінару підводяться підсумки, дається домашнє завдання, заповнюється листок зворотного зв'язку.
        У самооцінці "Професія - бібліотекар" ряд сільських працівників указали, що утрудняються або не вміють писати статті в газету, тому на одну з нарад запросили кореспондента районної газети, що провів консультаційну гру "Я пишу статтю в газету".
        Була апробована й така форма навчання, як "День професійного спілкування". Теоретична частина її передбачала консультації студентів-заочників із числа сільських бібліотекарів. Теми консультацій були визначені в ході перевірки роботи філій, відповідей на запитання анкет, самооцінки. Враховувалися також такі заявки фахівців: інформаційна культура бібліотекаря й користувача; масова робота: традиції й інновації; індивідуальна робота із читачами на сучасному етапі.
        Друга частина "Дня професійного спілкування" - робота у відділах ЦРБ: розбір практичних ситуацій, обмін досвідом по конкретних напрямках "А я роблю так". Відгуки про нову форму навчання позитивні, тому "День професійного спілкування" планується проводити щорічно.
        У системі підвищення кваліфікації довели свою ефективність ділові ігри й тренінги. Вони дозволяють учасникам спілкуватися у вільній манері, знаходити оптимальні рішення проблем, що виникають і ситуацій, не залишатися в ролі спостерігача, а активно включатися в процес обговорення. Ці форми проблемного навчання - ще й обмін досвідом з колегами, професійне спілкування.
        До семінару "Війна проходить через серце" підготовлений плакат-опитування "Війна для мене - це...", серія буклетів "Поети району - 60-річчю Перемоги", рукописна книга відгуків читачів - учасників районного конкурсу "Читаючи книги про війну", матеріали "Герої Радянського Союзу - наші земляки", рекомендаційний список літератури "Наш край не обійшла війна", відеоурок "Алтай у роки війни".
        На допомогу роботі із читачами методичний відділ випускає інформаційні листки серій: "Знати свою малу Батьківщину", "Пам'ятники природи Заринського району", "Живи, підростаючи", "Діти й книга", "Ювілеї дитячих письменників і книг". Крім того, підготовлений пакет матеріалів "Символіка Росії, краю, м. Заринська", випущені книги "Історичні місця Заринського району. Наші земляки, відомі в Росії і у світі", збірник віршів поетів району "Земний уклін тобі, рідна сторона", книга В.Кокшенева "Пам'ятні місця землі Заринської" - про деякі історико-археологічні пам'ятники району, буклет "Заринська ЦБС. Заринський район" і ін.
        Дану продукцію одержує кожна сільська бібліотека. Форми роботи з нею різноманітні: індивідуальне інформування, бесіди, вікторини, пізнавальні години, уроки краєзнавства і т.д.
       У системі безперервної освіти ЦБС позитивно зарекомендувала себе Відеошкола професійного навчання "VIP" (Very Interesting Person - дуже цікава особистість), що діє з 2003 р.
        Не даремно говориться: "Краще один раз побачити, ніж сто разів почути". Відсутність транспорту не дозволяє часто відвідувати кожну з 32 філій. У цій ситуації Відеошкола просто безцінна для вивчення досвіду колег. Заняття в ній будуються в такий спосіб: перегляд відеосюжету про сільську філію, відповіді працівника на запитання колег, його творча виставка. Після перегляду всі відповідають на запитання анкети "Досвід колег - у практику роботи":
- Що вам сподобалося в роботі колеги?
- Що викликало здивування, із чим ви не згодні?
- Що з побаченого ви плануєте використати у своїй практиці?
- Яким досвідом можете поділитися з іншими?
        Відеозвіти одержали позитивний резонанс у районі. Вони стимулюють не тільки бібліотечних працівників, але й працівників сільських адміністрацій. Наприклад, Старо-Драченінській філії голова адміністрації сільської Ради виділила кошти для ремонту приміщення, Новокопилівській - на придбання штор і т.д.
        Відеозвіти зберігаються в архіві методичного відділу і дозволяють не тільки вивчати досвід кращих, але й простежити розвиток їхньої діяльності протягом ряду років. На відеоплівку знімаються семінарські заняття, досвід бібліотек ЦБС, історичні і пам'ятні місця району і т.д. Крім того, створені відеоуроки: "Подорож по Шишківці - головній бібліотеці краю", "Екскурсія по крайовій дитячій бібліотеці", "Подорож по землі Заринській" (історичні й пам'ятні місця району).
(Елисеева Т. Учимся непрерывно: Программы повышения профессиональной квалификации //Библиополе. – 2007. - №2. – С.35-39.)
 
 
 
 
        В умовах ринкової економіки, низької заробітної плати і відповідно невисокого престижу професії бібліотекаря, "старіння" кадрів стає однією з найважливіших проблем галузі. І на цьому тлі поява молодих талановитих співробітників у наших установах не тільки бажане, воно - просто необхідне.
        У наявності - розрив, що намітився між бібліотечними поколіннями, і це не може не тривожити: адже при збереженні такої тенденції успішне в кадровому відношенні майбутнє бібліотек стає досить і досить проблематичним. Виходить, потрібна мобілізація молодих фахівців, здатних продовжити справу ветеранів, додати їй сучасні динамічні форми, що відповідають духу двадцять першого століття. Такою мобілізаційною акцією покликана була стати асамблея, тобто збори, де для обговорення актуальних проблем галузі передбачалося зібрати найбільш перспективну, мобільну, творчу частину бібліотечної молоді з Астраханської області (Росія). Організатори наймасштабнішого заходу (а ними виступили Міністерство культури Астраханської області, Астраханська обласна наукова бібліотека імені Н.К.Крупської) попередньо ознайомилися з досвідом проведення подібних заходів в інших регіонах країни та за кордоном. Зокрема, були використані найбільш, на наш погляд, цікаві й оригінальні ідеї для проведення "Круглого столу", соціологічних опитувань, по-молодіжному яскраво оформили і зрежисували асамблею молодих професіоналів.
        Здійснений напередодні заходу ретельний аналіз кадрової ситуації в регіоні підказав основну проблематику майбутніх дискусій, що визначили програму Круглого столу асамблеї:
Як залучити молоді кадри в бібліотеку? Постановка, завдання і реальні шляхи вирішення.
Можлива модель професійної освіти молодих бібліотекарів області.
Внутрішні комунікації як засіб досягнення взаємин між молодими співпрацівниками.
Професійна відповідальність молодого бібліотекаря.
Особистісні якості молодих бібліотекарів з різним стажем роботи - до портрета фахівця. Підсумки експрес-опитування.
Що може утримати молодих в бібліотеці? Реалізація в професійній діяльності інтелектуальних і творчих здібностей.
Що може удержати молодих в бібліотеці? Досвід соціальної підтримки молодих фахівців.
Можливість побудови професійної кар'єри.
Бібліотечні династії, їхнє місце і роль у формуванні фахівця.
        Соціологічні опитування ("Бібліотека і влада", "Відношення до читання і бібліотеки"), вивчення фінансового стану бібліотек, заходів соціальної підтримки (надання житла, пільги по оплаті комунальних послуг, види доплат і т.д.), динаміки підвищення професійної кваліфікації були спрямовані на виявлення рівня престижу професії, уваги влади до соціальних проблем фахівців, у першу чергу молодих. Підсумки всієї попередньої роботи дозволили визначити концепцію підготовки заходу. А саме:
- Важливо не просто привернути увагу чиновників до проблем бібліотек і, зокрема, до питань підтримки і розвитку кадрового потенціалу, а нагадати владі, що вона відповідальна за розвиток бібліотечної справи.
- Показати "профорієнтаційну" вигоду, що можуть одержати від контактів з регіональним бібліотечним центром потенційні партнери (вищі й середні навчальні заклади, що займаються підготовкою фахівців як бібліотечної, так і культурологічної галузей).
        Організатори асамблеї розраховували на привернення уваги влади і громадськості до:
а) бібліотеки як організації, що виступає як представник інтелектуального, культурного потенціалу території;
б) бібліотечної професії, підняття престижу якої є необхідною умовою успішного розвитку галузі.
        Таким чином, і сама підготовка до форуму молодих фахівців і, звичайно ж, його висновки та рекомендації послужили гарним стимулом привернення уваги влади і громадськості до проблем бібліотек.
Чимало цьому сприяв і імідж асамблеї.
         Організатори подбали про розробку її стилістики, дизайну, самого образу молодіжного форуму, зробивши все для того, щоб її "зовнішній вигляд" і зміст точно відповідали цілям і ключовій темі заходу. Для цього використали найцікавіші і оригінальні ідеї, що добре спрацювали на інших бібліотечних форумах.
        Був визначений девіз асамблеї: "Молоде - зелене, зелене - тимчасово!"
        Логотипом став образ, що запам'ятовується, - ангел із книгою, що летить.
        А от які мобілізаційні слогани висвітилися на транспарантах у фойє і залі:
- "Бібліотека + молодість = відмінний результат!";
- "Ми можемо, виходить, ми повинні!";
- "Молодий, діловий, за бібліотеку горою!";
- "Дереву бути зеленим";
- "Зроби свою професію успішною".
        Демонстраційна частина - Галерея бібліотечної молоді регіону - оформлялася в рекреаційній частині великого читального залу, де проходив Круглий стіл. Матеріали розташовувалися за основними видами - есе, проекти, макети, сценарії, літературна творчість і т.д.
        Кожному учасникові асамблеї вручалися програма, блокнот, календар, ручка з логотипом.
        Дві перші сторінки блокнота включали побажання і настанови молодим.
        Суспільний резонанс заходу забезпечувався не тільки залученням ЗМІ, але й залученням до роботи асамблеї багатьох авторитетних осіб, від яких багато в чому в остаточному підсумку і залежить здійснення сподівань молодих бібліотекарів, що дерзають.
        Більше сотні учасників представляли на асамблеї сільські, центральні, дитячі, обласні бібліотеки із усіх районів області (кадровий склад універсальних і муніципальних бібліотек - 798 осіб).
        На Круглому столі в повний голос пролунали проблеми регіональної політики в галузі бібліотечної справи; були сформульовані управлінські завдання по підтримці молодих кадрів; озвучені можливі моделі професійного утворення фахівців-початківців.
        Учасники Асамблеї всебічно і конкретно обговорили коло проблем по залученню молодих кадрів у бібліотеку, побудові професійної кар'єри, по реалізації в професійній діяльності інтелектуальних і творчих здібностей і т.д.
        Особлива увага учасників і гостей масштабного заходу була прикута до демонстраційної частини - "Галереї бібліотечної молоді регіону". До речі, вона створювалася задовго до проведення асамблеї на основі домашнього завдання. Ось головні теми:
- "Зроби свою професію успішною" - проекти, есе, міркування, макети і т.д.
- "Літературна творчість молодих" - вірші, проза, нариси.
- "Мої професійні творчі удачі" - сценарії, альбоми, авторські роботи і т.д.
- "Мій професійний кодекс".
- "Мої творчі плани".
        У різноманітних матеріалах молоді учасники дійсно реалізували свій творчий потенціал - на демонстраційній частині, крім безлічі літературних творів різних жанрів, були представлені творчі і професійні досьє, кросворди, макети, ескізи, оригінальні авторські виставки, транслювалися кодекси бібліотечної професії, молодого бібліотекаря...
        Серед матеріалів були й такі, як власні книги з авторським плетінням, календарі, виготовлені з підручних засобів, фотоколажі і т.д.
        Підсумком асамблеї стали рекомендації, які, звертаючись у першу чергу до органів виконавчої влади, закликали:
- при формуванні соціальної, культурної політики виходити з визнання ролі бібліотек як частини соціальної інфраструктури, що реально сприяє поступальному розвитку регіону;
- прагнути до створення в бібліотеках умов для залучення в них висококваліфікованих кадрів.
        Асамблея дозволила проаналізувати кадрову ситуацію в бібліотечній галузі області, намітити управлінські шляхи залучення і закріплення молодих фахівців, виявити наявний освітній, інтелектуальний, культурний, потенціал; представити молодим бібліотекарям можливість професійного спілкування, реалізувати творчу активність.
        Відкритий характер заходу привернув увагу громадськості як до кадрових проблем галузі, так і до бібліотечної професії в цілому.
(Шуминова И. Ассамблея молодых профессионалов, или Как не остаться "на мели" //Библиотека. – 2007. - №3. – С.56-58.)
 
 
 
 
        У бібліотеках зростає кількість працівників без спеціальної освіти. Серед них багато творчих людей, які, на жаль, не мають навичок бібліографічної діяльності. Звідси – гостра потреба в їхнім навчанні.
      Одним із самих успішних починань Кунгурської міської ЦБС Пермської області (Росія) - Школа бібліографа-початківця. Заняття проходять щотижня. Крім традиційних консультацій і уроків, застосовуються й інші форми навчання: різноманітні бібліографічні і ділові ігри, тестування, конкурси, творчі домашні завдання, відвідування показових заходів у бібліотеках і ін.
        Підсумкове заняття Школи пройшло у формі бібліографічної гри "Останній герой бухти Бібліографії", переможцям якої було присуджене звання "Бібліограф", а всім "випускникам" Школи видані оригінальні посвідчення про її закінчення.
        Однією з ефективних форм підвищення професійної майстерності є конкурси. Розуміючи, що все охопити неможливо, проблем багато, щороку висувається одна, котра й стає темою змагання.
        Перший з організованих конкурсів - "Бібліопошук" - був присвячений створенню нетрадиційних бібліографічних посібників. Фантазії учасників не було межі: посібники з вишивкою, аплікаціями, у формі різних забавних звіряток, різдвяних вінків, у формі настільних ігор за правилами дорожнього руху; величезний "фоліант", з якого виймаються книги менших розмірів і навіть хатинка Баби-яги... Всі вони, безсумнівно, привернули увагу читачів.
        Однак, незважаючи на таку розмаїтість, ми зрозуміли, що бібліографічна частина представлених робіт, м'яко говорячи, кульгає, і на наступний рік оголосили вже конкурс бібліографічних посібників малих форм. На конкурс було представлено 22 посібника найрізноманітнішої тематики.
Перелічимо найцікавіші серед них.
- Серія "Шпаргалка для абітурієнта" - 3 анотовані посібники у вигляді забавних чоловічків з рюкзаками за спиною, з яких виймаються шпаргалки, складені гармошкою.
- "Літературний пасьянс" - набір різнобарвних карток з портретами та іменами письменників, назвами їхніх творів і короткими анотаціями. Його можна використати як гру: з'єднуючи картки, читач знайомиться із творчістю того або іншого письменника.
- "Із мрією про море" - яскравий ілюстрований список у формі вітрильника.
- "Готуємося до екзамену з історії" - бібліографічний список для абітурієнтів у формі кишенькового довідника.
- Бібліографічний список-тест "Чи здатні ви до любові?"
        Конкурс активізував творчі здібності бібліотекарів. У бібліотеках пройшли презентації посібників. Всі вони використані при проведенні заходів, завдяки їм оформлені нетрадиційні книжкові виставки. А краєзнавчими посібниками дотепер користується одна з турфирм.
        Ще один конкурс, влаштований ЦБС, - конкурс бібліографічних закладок. При підведенні підсумків враховувалися: актуальність тематики, відбір літератури, правильність бібліографічного опису, оригінальність оформлення. Особливою умовою методико-бібліографічний відділ висунув вимогу використати закладки в роботі, а не просто, щоб вони готувалися "на показ".
        Багато хто з учасників представили не просто окремі закладки, а цілі серії бібліографічних закладок в оригінальному оформленні, такі, як: "Заради життя на землі" (по "військовій" прозі в підставці з "вічним вогнем"), "Квіти в будинку" (у кошику із квітами), "Урожайний козуб" (по городній тематиці), "Сучасний жіночий роман" і ін.
        Розібравшись із друкованою продукцією, працівники бібліотек  вирішили обновити оформлення довідкової зони. У цьому допоміг конкурс на кращу довідково-бібліографічну зону, у ході якої в бібліотеках обновилася наочна інформація, складені пам'ятки для користувачів довідково-бібліографічним апаратом (ДБА).
        Перше місце в конкурсі присуджено Бібліотеці № 6, що виявила творчий підхід: у читальному залі був оформлений новий стенд, де забавні чоловічки давали інструкції з пошуку інформації студентам і абітурієнтам. Алгоритм пошуку інформації у картотеках і каталогах мав форму обертової піраміди. Інформація про довідники та енциклопедії була укріплена на пружинах, що звисають зі стелі. На дитячому абонементі для залучення дітей-читачів до довідкового апарату підвісили замок, на вікнах і дверях якого розташовані пам'ятки по користуванню каталогами. Все оформлення було витримане у фірмових кольорах бібліотеки: жовтогарячому, синьому й білому.
        Друге місце в конкурсі зайняв ОІЦ, де був оформлений пластиковий стенд "Мінімум часу - максимум інформації", що розповідає читачам про те, як орієнтуватися в довідковому апараті бібліотеки. Бібліотекарі підготували і записали консультацію по користуванню ДБА на аудіокасету, надрукували пам'ятки "Як знайти потрібну інформацію в бібліотеці: бесіда-путівник по ДБА" і буклет "Потрібна інформація?" Оформлення зони витримане в діловому стилі.
        Третє місце зайняла Бібліотека-філія № 10, в якій оформлений новий інформаційний стенд "Бібліотечний консультант". Він виконаний у формі сонця - емблеми бібліотеки: на диску розміщена інформація про послуги бібліотеки і проведення заходів, а на кожному промені - різна інформація. У єдиному стилі із цим стендом оформлена й схема пошуку по каталогах, і інші інформаційні і наочні посібники бібліотеки.
        Все це позитивно позначилося на відношенні користувачів до довідково-бібліографічного апарату. Стало помітно, що вони активніше шукають потрібну для себе інформацію в каталогах і картотеках, звертаються за консультаціями до бібліотекарів. Бібліотеки стали більш привабливі для читачів, які звертають увагу на яскраве, барвисте оформлення довідково-бібліографічної зони.
        Вже традиційною стала Декада інформаційно-бібліографічних знань. Яскраві, нові, нетрадиційні й цікаві заходи "народжуються" у ході її підготовки. А це підштовхує бібліотекарів до творчості, пошуку нових форм, змушує виявити фантазію. Розроблені матеріали використовуються потім протягом усього року. До того ж інформація про Декаду з'являється в місцевих ЗМІ, що є непоганою рекламою бібліотек, працює на формування позитивного іміджу професії.
        Програма Декади звичайно насичена й різноманітна: прем'єри і презентації книг, журналів; ігри; бенефіси читацьких формулярів; театралізовані екскурсії; відеоподорожі; свята нової книги; дні молодіжної періодики; дні інформації й фахівця; дні краєзнавчої й історичної книги; аудіо- і відеогляди новинок і багато чого іншого. За підсумками двох останніх декад вийшли збірники сценаріїв "Бібліоассорті".
        Уже протягом декількох років регулярно видаються буклети "Що читають бібліотекарі?" на основі відгуків самих працівників. На сьогоднішній день підготовлено 44 випуски, у яких опубліковані більше 150 відгуків. Причому, буклети бувають як "персональні" (в них об'єднані відгуки одного бібліотекаря або окремої бібліотеки), так і "тематичні" (вони присвячені якійсь темі, наприклад, лауреатам літературних премій, мемуарам і формуються з відгуків працівників різних бібліотек). Ці буклети активно використовуються для складання рекомендаційних списків, оформлення виставок і, безумовно, допомагають читачам у виборі книги.
        Ще одне видання - щомісячна "Хроніка літературних подій". Тому що не всі бібліотеки мають можливість передплачувати газети "Книжное обозрение", "НГ - Exlibris", "Новые известия" і ін., працівники ЦБ відслідковують й складають дайджест публікацій про письменників, літературні премії, ювілеї письменників, нові цікаві книги і т.д. Наприкінці року складається зведений річний випуск "Хроніки". Популярністю у бібліотекарів і читачів користуються і дайджести "Літературні премії", які виходять щорічно.
        Систематична робота з підвищення кваліфікації, регулярне проведення конкурсів сприяють тому, що рівень бібліографічної діяльності підвищуються рік у рік. І хоча всі ці конкурси адресовані бібліотечним працівникам, в остаточному підсумку головний приз завжди дістається читачам.
(Сарапульцева С. Учимся, состязаясь: Деловые игры, конкурсы, смотры //Библиотека. – 2007. - №5. – С.70-72.)
 
 
 
 
        Найчастіше професійне свято – День бібліотек – працівники бібліотек проводять не стільки для себе, скільки для користувачів. Цікавий досвід святкування організації свята накопичений науковою бібліотекою Іванівського державного енергетичного університету (Росія).
        Бібліотека щедро, з розмахом проводить свята для читачів - "Дні бібліотеки". Жоден з них не схожий на попередній, щороку працівники намагаються здивувати й порадувати чимось новим: незвичайною виставкою, конкурсом, подарунками. Програма заходів завжди насичена й різноманітна, тривалість за часом - від трьох до п'яти днів.
        Обов'язковою частиною програми є книжкові виставки і експозиції. Самими яскравими серед них були: "Золота полиця читача" (представлені улюблені книги користувачів з відгуками про них), "У дарунок бібліотеці" (демонструвалися книги, подаровані бібліотеці з автографами та найкращими побажаннями авторів), "Книжкові люди в літературі" (розглядався образ бібліотекаря в художній літературі), "Етюди про книгу" (історія появи книги й розвитку друкарства на Русі), "Бібліотеки: подорож у часі" (історія появи й розвитку бібліотек на Русі, бібліотеки XXI століття).
        Особливий читацький інтерес викликають виставки-вікторини. Наприклад, знавці історії проходили конкурсні "випробування" біля вітрин виставки "Російський архів", шанувальники художньої літератури "боролися" на тлі експозиції виставки "Хто є хто?", ерудицію читачів перевіряли на підході до виставки "Де знайти відповідь?" Особливість і головний секрет цих турнірів полягали в тім, що правильні відповіді на запитання завжди можна було знайти на полицях, треба тільки бути уважним.
        Чотири роки тому бібліотекарі запропонували увазі читачів незвичайну експозицію "Із книгою через століття...", приурочену до Днів слов'янської писемності й культури. На виставці простежувався шлях розвитку книги від берестяних грамот до перших друкованих книг і перших бібліотек. Один з розділів був присвячений бібліотеці університету, її створенню, розвитку і сьогоднішньому дню.
        Були представлені книжки-малята й книги-велетні, а також електронні видання.
Оригінальним було й оформлення виставки, у якому були присутні і береста (модель берестяної грамоти), і бронзові свічники, і стародавні чорнильниця з гусячим пером, а також велика кількість унікальних фотоматеріалів, малюнків. У святкові дні біля вітрин виставки пройшли літературні турніри на звання кращого знавця історії книги.
        Традиційно в ході "Днів бібліотеки" проводяться виставки творчих робіт - "Світ наших захоплень". Їхні експозиції незаперечно свідчать, що бібліотекарі - творчі й талановиті люди, які здатні не тільки відмінно обслуговувати читачів. Серед них є й чудові рукодільниці, що вміють шити, в'язати, малювати, вишивати, плести, фотографувати і ін. Крім колективних виставок проводяться і персональні вернісажі: "Літніх фарб хоровод" - роботи художника бібліотеки, "Світ очами дитини" - малюнки дочки працівниці бібліотеки.
        Позитивні емоції викликають у відвідувачів виставки фотографій, на яких вони можуть побачити себе, своїх друзів і однокурсників. "Для вас відкриті наші двері й серця" (фотографії масових заходів, проведених у бібліотеці за участю студентів), "День відкритих дверей" (фотовиставка-звіт) і ін.
Із впровадженням у бібліотеках комп'ютерів з'являються й нові форми експозицій. Наприклад, електронна презентація.
        Невід'ємною частиною "Днів бібліотеки" є стенди. Інформація, представлена на них, завжди викликає інтерес і посмішки читачів. "Зупинися! Прочитай! І посміхнися!!!" (представлений шкільний і студентський гумор, забавні випадки, що відбулися із читачами в бібліотеці та ін.); "Бібліотечна карусель" (курйози, застереження, помилки, корисні поради книголюбові та ін.). Напередодні Загальноросійського дня бібліотек серед читачів і працівників бібліотеки було проведене анкетування. З відповідями на запитання: "Які асоціації у Вас виникають при згадуванні про бібліотеку ІДЕУ?" (відповідали читачі) і "Чому Ви працюєте в бібліотеці? Як Ви прийшли у професію?" (відповідали працівники бібліотеки) - можна було познайомитися на стенді "Бібліотечна інформина".
        В "Дні бібліотеки" діяла дошка "зворотного зв'язку" - "Скажи своє слово, читач!" Було звернено багато добрих слів на адресу працівників бібліотеки, звучали поздоровлення із професійним святом і побажання.
        В "Дні бібліотеки" проходять книжкові ярмарки-продажі, демонструються художні фільми "Герої книг - герої фільмів" (екранізація літературних творів).
        Жодне бібліотечне свято не обходиться без традиційних "Літературних марафонів" - ігор, конкурсів, вікторин. І глибоко помиляється той, хто вважає, що наприкінці травня зібрати студентів на такий захід неможливо. Одержати заряд позитивних емоцій перед початком сесії - сама необхідна процедура.
        Причому, спонсорами проведення "Літературних марафонів" за ці роки були різні комерційні фірми.
Кульмінацією "Днів бібліотеки" є церемонія нагородження активних читачів (викладачів, працівників і студентів вузу) почесним званням - "Самий, самий, самий". Кандидатів на звання "Суперчитача" висувають відділи обслуговування бібліотеки. Переможці визначаються по наступних номінаціях: "Чим більше книг, тим більше знань", "Пані різнобічний інтерес", "Майбутнє науки в надійних руках", "Самий вірний читач", "Містер фантастика", "Книжковий гурман", "Хочу все знати", "Книгу мені, книгу" і ін. Серед номинантів проводиться конкурс знавців, і переможцеві привласнюється почесне звання "Суперчитач".
        У святкові дні також проводяться всілякі акції, покликані ненав'язливо, з посмішкою дисциплінувати окремих наших користувачів. Наприклад, "Дні неуважного читача" (з боржників не береться штраф), книги й журнали із платного абонемента художньої літератури видаються зі знижкою 50 відсотків і ін.
(Баева И. Рецепты удачного праздника //Библиотека. – 2007. - №4. – С.11-13.)
 

Календар подій

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Бібліотека працює:
з 9:00 до 18:00
п'ятниця – вихідний день
останній понеділок місяця –
санітарний день