Просторова організація читацької зони

Просторова організація читацької зони

Багатоплощинна організація читацької зони підвищує ефективність використання її простору. Можна виділити щонайменше два варіанти багатоплощинної організації читацької зони: пристінні галереї і просторові галереї. Перший варіант - з багаторічної історії бібліотечних будівель. Другий - отримав розвиток порівняно недавно.
Приклади використання різних варіантів організації читацької зони - Британська національна бібліотека і Берлінська державна наукова бібліотека. Будучи формально схожими, вони істотно різні за своєю суттю. У першому випадку яруси закриті глухими бар'єрами, внаслідок чого немає єдиної просторової організації. При цьому втрачається легкість конструкції, відсутній ефект насиченого людьми і книгами читацького простору. У другому випадку - просторові галереї забезпечують читачам відкритий огляд всього простору, а також можливість бачити читачів і книги на всіх ярусах читацької зони.
Розставляння меблів у читацькій зоні: асиметрія розташування, виділення підзон (від найбільш щільної до малонасиченої, майже відокремленої); орієнтування груп читацьких столів у різних напрямках. Читачі бібліотеки не можуть розглядатися як якась усереднена однорідна сукупність людей. Вони по-різному уявляють читацький комфорт, найкращі умови інтелектуальної діяльності. Їм потрібні різні умови бібліотечної праці та відпочинку. Бажаючи відволіктися від читання, вони не повинні постійно бачити тільки спини попереду сидячих читачів і столи, схожі на солдатський лад.
Щільність розміщення столів повинна бути різною: від максимальної в найбільш жвавій частині залу до мінімальної. Окремі групи столів слід встановлювати асиметрично і орієнтувати в різних напрямках з тим, щоб, з одного боку, мати планувальний резерв для збільшення числа читацьких місць (асиметрія створює для цього необхідну свободу пошуку варіантів розміщення меблів) і з іншого - піти від одноманітності ракурсів спостереження читачами внутрішнього простору читацької зони.
Як тільки читач зайняв місце в читальному залі, він сприймає його як свій особистий простір. Він розкладає свої книги, ноутбук так, щоб ними було зручно користуватися. Будь-яка спроба обмежити цей простір сприймається читачем як обмеження його прав і спричиняє дискомфорт. Тому на читацькому столі повинні бути розмежувальні перегородки. Найкраще рішення - одномісні читацькі столи.
Оскільки читацьке місце розглядається як приватний простір читача, слід позначити деякі його параметри: приватний зоровий, приватний звуковий та приватний психологічний простір.
Приватний зоровий простір такий, в якому предмет діяльності читача не потрапляє в поле зору найближчого сусіда. Приватний звуковий простір такий, в якому звуки, вироблювані ближнім сусідом, не сприймаються вище рівня білого шуму. Приватний психологічний простір такий, в якому читач не відчуває впливу інших читачів на власну діяльність, поведінку. У бібліотеці приватність психологічного простору читача не виходить за межі прийнятих у ній норм адекватної поведінки.
Індивідуальні кабінки - необхідна частина організації загального простору читацької зони. Їх планують без урахування фактора варіабельності читацької зони. В індивідуальній кабінці створюється замкнений, обмежений простір, який ізолює читача від зовнішнього середовища і не залишає йому можливості контактувати з ним.
При проектуванні індивідуальних кабін слід передбачати кілька варіантів користування ними: від одної особи до малих груп. Кабіна повинна бути відкрита для зорового контакту із загальною читацькою зоною. Блоки індивідуальних кабін повинні з’єднуватися між собою, щоб невеликі групи читачів могли контактувати. Ці блоки слід робити мобільними (наприклад збірно-розбірними), щоб було легко їх переконфігурувати, змінювати кількість сполучених кабін в одному блоці і збирати в будь-якій частині читацької зони.
Блоки кабін можуть утворювати різні геометричні фігури: прямокутник, квадрат, шестигранник, овал або інші, більш складні. Загальну конфігурацію блоку читацьких кабін слід розглядати як суттєвий функціональний та архітектурний елемент внутрішнього планування читацької зони бібліотеки.
В одному блоці має бути кілька читацьких кабін. Між одномісними кабінами необхідно встановлювати розсувні перегородки, які можуть за бажанням читача замикатися або розкриватися, перетворюючи блок одномісних індивідуальних кабін в єдиний простір для декількох читачів. Це особливо важливо для вузівських бібліотек: при виконанні групових завдань студенти повинні мати можливість працювати спільно. При обладнанні одиночних індивідуальних кабін або блоків слід уникати глухих стін. Всі перегородки потрібно робити скляними з рухомими шторами (жалюзі), які читачі можуть регулювати за власним бажанням.
Ні архітектор, ні бібліотекар не повинні нав'язувати читачеві своє розуміння способів концентрації уваги. Вибір за читачем. Бібліотека повинна надавати свободу вибору читацького місця. Цей вибір залежить від звичок і вимог відвідувачів, їх психологічного стану.
Яким має бути співвідношення «тихих» і «галасливих» частин читацької зони? На перший погляд, ідеальне рішення - проектування тільки відокремлених читацьких місць, де ніщо не заважає заглибитися в читання. Однак коли архітектор Кан  при проектуванні бібліотеки в Ехеtег (Нью-Гемпшир, США), керуючись найкращими спонуканнями, передбачив у читацькій зоні ніші для індивідуального користування та поглибленого читання, студенти сприйняли їх негативно тобто як засіб примусу до напруженої роботи. Для них бібліотека - місце індивідуальної комунікації, групового спілкування. З цим можна погоджуватися або сперечатися, але не можна ігнорувати.
Комп’ютеризація бібліотечних процесів обумовлює перетворення читацької зони. Необхідно враховувати, що змінюються не тільки процеси, але й зв'язок між технологічними вузлами різних бібліотечних процесів. Виникають принципово нові можливості надання бібліотечних послуг як відповідь на нове розуміння читача, його потреб і способів їх задоволення.
Таким чином, бібліотеки стикаються як мінімум з двома парадигмами: новою якістю бібліотечних можливостей і новою якістю розуміння читачем бібліотечних послуг. Причому, читача не цікавить історія розвитку бібліотечних процесів. Йому необхідний актуальний рівень обслуговування. Використання електронних каталогів перестає бути екзотикою і перетворюється на рутину. Бібліотеки, в яких читач може звернутися до електронного фонду, повинні не тільки забезпечувати таку можливість, але і формувати свій електронний фонд як мультимедійний, що вимагає змін внутрішнього планування читацької зони, зокрема її збільшення. Ці зміни, з одного боку, служать новим зв'язкам читачів та бібліотекарів з електронним фондом, і з іншого - забезпечують збереження і розвиток соціокультурних функцій бібліотек.
У бібліотеці, де читачі працюють з електронним фондом, слід виділити спеціальні зони (у тому числі безшумні); створити місця для діалогу читача і бібліотекаря (чергового бібліографа), припускаючи їх спільну діяльність, а не тільки видачу короткої усної довідки; забезпечити охорону недоторканності приватного робочого простору читача; передбачити гнучкість читацької зони.
Слід мати на увазі, що в бібліотеках з електронними фондами змінюються не тільки форми бібліотечного сервісу, але і його зміст. Вже в найближчому майбутньому з'являться нові архітектурні планування зон бібліографічного обслуговування з новим технічним оснащенням. Необхідно передбачити можливість перетворення читацької зони, її перепланування та швидку зміну технічного оснащення, нової організації робочих місць, у тому числі їх розміщення в читацькій зоні.
Бібліотека повинна забезпечувати читачеві можливість простого пошуку літератури у відкритому доступі і, що дуже важливо, простого переходу від пошуку літератури у фондах відкритого доступу до пошуку в каталозі. Якщо врахувати, що більшу частину часу читач витрачає на пошук літератури, то турбота про різноманіття алгоритмів пошуку може сприяти підвищенню привабливості бібліотеки в його очах.
Існують різні рівні мотивації користування бібліотекою: від жорсткої необхідності в літературі до отримання задоволення від її відвідування і можливості міжособистісного спілкування.
Тривале перебування в бібліотеці вимагає зміни обстановки, руху. Необхідно враховувати, що різні читачі в різній мірі відчувають ці потреби.
Парадигма 2. Робоче місце бібліографа.
Проектуючи бібліотеку та її читацьку зону, необхідно перш за все дбати про інтереси читача. У той же час неприпустимо не враховувати інтереси бібліотекаря, вплив архітектурного середовища на його працездатність, мотивацію, загальний психологічний стан та ін. Також помилково вважати, що створення сприятливої внутрішньої архітектури читацької зони забезпечує комфортні умови роботи для бібліотекаря. Необхідно мати на увазі, що бібліотекар проводить на робочому місці весь день, від постійного спілкування з читачами він отримує великі психологічні навантаження. До того ж ставлення читача до бібліотеки в першу чергу залежить від враження, яке справили на нього бібліотекарі. Це накладає додаткову відповідальність на них і перетворює турботу про комфортність їхньої праці з завдання гуманістичного на завдання також і прагматичне.
При проектуванні робочих місць співробітників велика увага має приділятися освітленню, взаєморозташуванню, акліматизації офісів. В якій частині зони відкритого доступу має бути розташовано робоче місце чергового бібліотекаря-бібліографа? Чи повинно його розташування зв'язуватися переважно з функцією охорони фонду або функцією надання допомоги читачам, якщо ці дві функції не можна поєднати? Скільки робочих місць повинно бути у бібліотекаря? Звичним є одне робоче місце для кожного співробітника. Однак виконання кожної з функцій може зумовити обладнання декількох робочих місць, що допомагає знизити монотонність робочих процесів і поліпшити концентрацію уваги.
Яким має бути робоче місце бібліотекаря? Чи повинно воно спонукати до спокійної бесіди з читачем або до лаконічної відповіді на його запитання? Це може бути стіл для бесіди або стійка, що розділяє співрозмовників, один з яких (читач) завжди стоїть. Від того чи іншого вибору залежить і психологічна установка бібліотекаря на спілкування з читачем, і весь характер цього спілкування.
При великій площі читацької зони в міру віддалення робочого місця від вікон природна освітленість різко падає. Виникає альтернатива: розташувати робоче місце бібліотекаря в центрі читальної зали і використовувати штучне освітлення або - ближче до вікон, щоб потрапляло природне світло. Освітленість приміщення впливає на втомлюваність бібліотекаря і відповідно на концентрацію його уваги.
Робочий простір бібліографа, який зазнає психологічні перевантаження, має забезпечувати можливість переміщатися між більш і менш напруженими ділянками, що сприяє зміні обстановки і психологічному розвантаженню.
Найважливішу роль у просторовій організації читацької зони грає відкритий доступ до фонду. Незважаючи на розвиток електронного фонду, комп'ютеризацію бібліотечних процесів, взаємодія читачів та бібліотекарів біля стелажів відкритого доступу, розміщення стелажів в просторі читацької зони - найважливіші елементи формування ставлення читача до бібліотеки. Запитання про альтернативи організації відкритого доступу до фонду або його частки в загальному фонді повинні обговорюватися не тільки в бібліотекознавчих, але і в психологічних дослідженнях.
Ці та багато інших завдань неможливо вирішити без професійної психологічної підготовки, проведення психологічних тестів, створення експертних груп за участю архітекторів, бібліотекарів і психологів, активної взаємодії з читачами.
Складність проектування бібліотеки з урахуванням усіх побажань та індивідуальних особливостей читачів і бібліотекарів є очевидною. Зовсім неприпустимо проектувати бібліотечну будівлю під «усередненного» читача. Адаптувати будівлю до індивідуальних потреб і смаків читачів та бібліотекарів - це значить дати їм правильну психологічну оцінку і, виходячи з цього, облаштувати внутрішній простір бібліотеки.
Парадигма 3. Інформаційна інфраструктура.
Бібліотеки посідають певне місце в інформаційній інфраструктурі, яка конкурує з бібліотеками, але в той же час підвищує ефективність їхньої роботи. Протиріччя це лише уявне.
Бібліотека - єдина інформаційна установа, яка обслуговує користувача в режимі індивідуального прямого контакту. Вона може акумулювати інформацію, що поставляється всією інформаційною інфраструктурою, і доводити її до індивідуального користувача. Якщо раніше в бібліографічній або фактографічній довідці, яка складалась на замовлення читача, були тільки відомості з друкованих джерел, то сьогодні коло джерел суттєво розширилося, і довідкове обслуговування набуло нової якості.
Бібліотеки, що функціонують в сучасній інформаційній інфраструктурі, повинні не тільки мати відповідні технічні можливості, а й розвивати свою організаційну структуру. Для цього слід створити інфостудії, об'єднуючі роботу бібліотекарів-бібліографів, інформатиків та інших фахівців. Такі інфостудії повинні розташовуватися в окремих приміщеннях і мати сучасне обладнання.
Парадигма 4. Бібліотечний фонд.
Розвиток бібліотечних фондів завжди був важкопрогнозованим. По мірі появи нових носіїв інформації зростає і ступінь невизначеності розвитку бібліотечних фондів. Однак, не претендуючи на прогнозування будь-яких кількісних характеристик, при проектуванні бібліотек слід дотримуватись наступних правил:
- проектувати баштові книгосховища, а не горизонтальні;
- враховувати, що у разі розширення площ зберігання не повинні порушуватися функціонуючі транспортні зв'язки книгосховища з іншими відділами (зонами) бібліотеки;
- поєднувати баштові книгосховища зі службово-виробничими підрозділами, які доцільно розміщувати в нижніх поверхах сховищ. Приклад успішного втілення цього - Національна бібліотека Франції імені Франсуа Міттерана.
Парадигма 5. Комп'ютерно-комунікаційні технології.
Впровадження комп'ютерно-комунікаційних технологій істотно впливає на внутрішню архітектуру бібліотеки, в першу чергу на міжзональний зв'язок. До їх числа відноситься розробка нових принципів організації вхідної та контрольно-пропускних зон, зміна центрів обробки нових надходжень, організації та редагування ЕК (електронного каталогу) та ін. Можна стверджувати, що впровадження комп'ютерно-комунікаційних технологій перетворює всю роботу бібліотеки. Повною мірою це стосується і доконтрольної зони.
Великий театральний діяч К. С. Станіславський сказав, що театр починається з вішалки. З чого ж починається бібліотека? У вік Інтернету можна говорити, що вона починається з інтерактивного каталогу, дистанційного замовлення літератури, читання бібліотечних книг на дисплеї домашнього комп'ютера і інших досягнень бібліотечно-інформаційної цивілізації. Це правильно, але сучасний театр, як і колись, починається не з телевізійної чи інтернетної реклами спектаклю, а все-таки з вішалки. А бібліотека, як і колись, починається з доконтрольної зони.
Бібліотека володіє такими можливостями, які дозволяють їй здійснити реальну взаємодію з видавництвами, книжковою торгівлею, а також представляти весь спектр соціокультурної діяльності міста, регіону. Бібліотека може і повинна розглядатися як сполучна ланка між усіма суб'єктами єдиної інформаційної та соціокультурної інфраструктури. Поклавши цю функцію на бібліотеку і розмістивши відповідний інформаційний центр в доконтрольній зоні, ми вирішуємо три завдання.
По-перше, розширюємо функціональне призначення доконтрольної зони до забезпечення відвідувачів комплексною регіональною інформацією.
По-друге, надаємо читачам регіональну соціокультурну інформацію і забезпечуємо її комфортне використання. Тому доречно оснастити доконтрольну зону комп'ютерами і великими екранами.
І нарешті, з'являється можливість розміщувати в доконтрольній зоні виносні пульти електронного каталогу: читач зможе замовляти літературу, не заходячи в законтрольну зону бібліотеки. Заслуговує на увагу досвід організації електронного каталогу, пульти якого діють на законтрольній та доконтрольній зонах, накопичений у Берлінській науковій бібліотеці.
Останнім часом часто ведуться розмови про витіснення Інтернетом бібліотек з інформаційної інфраструктури, вони  позбавлені будь-яких підстав. Глобалізація інформаційного простору за рахунок комп'ютерно-комунікаційних технологій не веде до зниження ролі бібліотек в інформаційному суспільстві. У той же час бібліотеки повинні прагнути бути привабливими для читачів. Важливі складові успіху: правильна організація бібліотечного простору, дружелюбна атмосфера, надання читачам необхідних і достатніх умов для продуктивного користування бібліотекою.
Час від часу спадають на думку ідеї про те, як радикальним чином поліпшити і урізноманітнити бібліотечну роботу. Стимулом для серйозних змін часто стає якась подія. Наприклад у Пскові (Російська Федерація) для акції «Відеопрезентація книг про особливих людей для "білих комірців"» такою подією став захід, приурочений до міжнародного дня боротьби за права інвалідів, а саме круглий стіл «Соціокультурна реабілітація людей з іншими можливостями. Практика і перспектива» (http//metodistam.blogspot.соm). Передумовою проведення цього соціально значущого проекту, спрямованого на протистояння квазітолерантності серед псковичів у віці від 25 до 45 років, стали результати вивчення громадської думки (вивчення коментарів на форумах на тему «Соціокультурна реабілітація людей з іншими можливостями») і анонімного анкетування «Моє ставлення до інвалідів».
Оцінка ситуації показала, що деякі псковичі нехтують такими конституційними і людськими постулатами як повага громадянських прав та прав людини. Для них характерна квазітолерантність несправжня, часткова, видима, умовна, штучна толерантність. Після підбиття підсумків вивчення громадської думки було прийняте рішення про проведення даної акції на підтримку «людей з іншими можливостями» і для формування позитивного громадського ставлення до них, використовуючи весь потенціал книги, бібліотеки. Це і стало головними цілями заходу. У числі завдань  виділили розробку цікавого, несподіваного відеоролика про книги про особливих людей для створення wow-ефекту; формування кола пропагандистів читання; привернення уваги комерційних організацій до підтримки і розвитку читання.
Акція реалізовувалася в шість етапів. Перший етап - аналітичний. Дії: розробка та поширення анкети серед співробітників трьох комерційних організацій Пскова з метою вивчення соціальної ситуації в псковській спільноті «білих комірців»; формулювання соціальної проблеми, у вирішенні якої може взяти участь Псковська ОУНБ. Результати: отримали об'єктивне уявлення про соціальну ситуацію в місцевому суспільстві і сформулювали висновки про те, як її змінити; чітко зафіксували проблему квазітолерантності, характерну для псковичів у віці від 25 до 45 років.
Другий етап - креативний. Дії: розробка креативної ідеї та концепції майбутнього заходу. Результат: робота над відеопрезентацією книг про особливих людей для «білих комірців».
Третій етап - творчий. Дії: вибір майданчика у відповідності з цілями та ідеєю заходу; написання сценарію, збір інформації, озвучування, монтаж, редакція; розробка тексту інформаційного повідомлення. Результат: зйомка відеоролика «книги про особливих людей» (http//metodistam.blogspot.соm), звернення до «білих комірців».
Четвертий етап - організаційний. Дії: пошук ділових партнерів: створення адресної бази комерційних організацій; розсилка інформаційних листів; перемовини з потенційними партнерами. Результат: знайдений партнер бібліотечного проекту - ТОВ «Новопласт-А».
П'ятий етап - позитивний. Дії: проведення акції для «білих комірців» на території партнера.
Результат: відбулася акція-презентація під девізом «Тільки люди читають книги!». 
Шостий етап - узагальнюючий. Дії: обговорення і аналіз проведеної роботи, підведення підсумків. Результат: планування перспектив співробітництва, поява ідеї проекту «Бібліотечне наставництво».
Отже, 25 травня 2011 р. в Пскові на території ТОВ «Новопласт-А» вперше відбулася акція «Відеопрезентація книг про особливих людей для "білих комірців"» під девізом «Тільки люди читають книги!» Через локальну мережу компанії всім співробітникам було надіслане повідомлення з наступним змістом: Колеги! Відволікніться трохи від роботи! У мережевій папці «Для всіх» можна переглянути цікавий відеоролик щодо книг про особливих людей. Якщо хтось захоче прочитати ці книги, то телефонуйте за телефоном 72-84-03, а краще заходьте в обласну бібліотеку - це на Профспілковій, 2 за ЦУМом. І головне, пам'ятайте: тільки люди читають книги! Адміністрація. Статистика переглядів невідома. Але, на кінець липня, тобто через два місяці після завершення акції до бібліотеки записалося шість нових читачів (чотири співробітника компанії-партнера і дві людини прийшли за рекомендацією співробітників «Новопласт-А»).

Календар подій

 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   
Бібліотека працює:
з 9:00 до 18:00
п'ятниця – вихідний день
останній понеділок місяця –
санітарний день