Створення середовища сучасної бібліотеки

Створення середовища сучасної бібліотеки

Перш за все необхідно визначити, в чому полягають концептуальні засади проектування наукової бібліотеки інформаційного суспільства і яка можливість практичного втілення цих концептуальних засад, що можуть бути сформульовані у вигляді п'яти парадигм.
1. Читацька зона. Читач наукової бібліотеки в інформаційному суспільстві кардинально відрізняється від читача попереднього (індустріального) суспільства. Значно зросли можливості доступу до різних каналів передачі інформації. Це вимагає переосмислення планування читацької зони.
2. Робоче місце бібліографа. В інформаційному суспільстві виросла відповідальність праці бібліографів, і зокрема чергових бібліографів. Це пояснюється тим, що, з одного боку, підвищилася інформаційна кваліфікація читачів, і з іншого - бібліограф в процесі своєї діяльності повинен користуватися не тільки друкованими бібліографічними виданнями, а й різноманітними електронними посібниками, включаючи інтернет-видання. Оснащення його робочого місця повинно забезпечувати умови, необхідні і достатні для виконання таких робіт.
3. Інформаційна інфраструктура. Сьогодні інтенсивно розвивається інформаційна інфраструктура, що конкурує з бібліотеками і одночасно підвищує ефективність їх роботи.
4. Бібліотечні фондосховища. В інформаційному суспільстві посилюється невизначеність розвитку структури бібліотечних фондів і відповідно фондосховищ.
5. Комп'ютерно-комунікаційні технології. Матеріально-технічна і технологічна бази бібліотек істотно змінилися за рахунок впровадження комп'ютерно-комунікаційних технологій.
Парадигма 1. Читацька зона.
Основне завдання бібліотеки - надання послуг користувачам. Тому вся структура внутрішнього простору будівлі повинна бути націлена в першу чергу на створення оптимальних умов для надання і отримання бібліотечних послуг. «Геніальному» заклику «Економіка повинна бути економною» передувало багаторічне переслідування владою «архітектурних надмірностей», що призвело до невиразної архітектури не тільки фасадів, але і внутрішніх планувань. Зазначимо: саме «архітектурні надмірності» багато століть прикрашали життя людини і радували очі. Так було в Афінах, Римі, Парижі, Петербурзі і багатьох інших містах. В умовах багатоканальної інформаційної інфраструктури, яка відкриває вдома або в офісі доступ до інформації через Інтернет, так звані надмірності бібліотечної архітектури перетворюються на необхідність. Читач приходить до бібліотеки не тільки за книгою, але й за бібліотечним комфортом. Цей комфорт повинен його супроводжувати весь час перебування в бібліотеці - від вхідної зони до читального залу і приміщень виставкових залів, кафетерію, який слід розглядати не тільки як підприємство громадського харчування, але і як місце міжособистісного спілкування, відпочинку. Відповідно і проектування бібліотечної будівлі повинно проходити «зсередини - назовні», внутрішні та зовнішні характеристики будівлі повинні оптимально поєднуватися. Проектування «ззовні - всередину», як правило, призводить до створення вражаючих архітектурних образів. Потім внутрішня архітектура будівлі пристосовується до бібліотечних потреб, що далеко не завжди буває вдалим.
«Ззовні - всередину» спроектовано новий будинок Французької національної бібліотеки імені Франсуа Міттерана. Архітектор Домінік Перро створив яскравий абрис бібліотечної будівлі, яка, до честі архітектора, поряд з Ейфелевою вежею і Лувром потрапила в усі туристичні схеми Парижа. У той же час внутрішнє стрічкове планування зумовило монастирську структуру будівлі, яка не відповідає сучасним вимогам бібліотечного користування.
У цій же бібліотеці один з двох читацьких поверхів призначений  для відвідування усіма читачами, а інший - тільки для користування в цілях наукової роботи. Демократизація бібліотечного обслуговування повинна знаходити відображення і в бібліотечній архітектурі. Архітектурно-планувальне виділення різних читацьких зон за цільовим призначенням користування бібліотекою або громадським статусом читачів суперечить основним демократичним принципам розвитку бібліотечної справи.
Зальна структура читацьких поверхів, прийнята, наприклад, у Британській національній бібліотеці (архітектор Колін Сент Джон Вільсон)  також не може бути оцінена позитивно. Поділ читацьких поверхів на ізольовані зали ускладнює одночасне користування літературою з різних галузей знань, наприклад гуманітарної та природничо-наукової. Читачеві має бути надана свобода пересування та огляду всього простору читацької зони. Відзначимо також, що читачам заборонено виносити книги з читальних залів або переносити їх з одного в інший. Спостерігають за цим доглядачі, які чергують біля входу до кожної читальної зали. Єдиного для всієї читацької зони контрольно-пропускного пункту в бібліотеці немає, хоча саме єдиний контроль - найбільш вдале рішення і з точки зору свободи пересування читачів, і з точки зору економії матеріальних ресурсів.
При проектуванні внутрішнього простору бібліотеки доцільно орієнтуватися на представлені далі характеристики.
Переважне проектування широкоплощинних читацьких приміщень. Проектування широкоплощинних читацьких зон покладено в основу гнучкого планування досить давно. У той же час, як свідчить досвід, багато архітекторів при непротивленні бібліотекарів проектують вузькі довгі читальні зали, що істотно знижує можливості їх перепланування. Реалізований в багатьох бібліотеках США та Західної Європи принцип гнучкого планування дуже часто не є визначальним у практичному проектуванні. У ряді випадків це пов'язано з тим, що архітектори проектують будівлі, починаючи із зовнішнього абрису, а потім пристосовують внутрішнє планування читацької зони і службових приміщень до зовнішнього вигляду будівлі. Роль бібліотекарів в проектуванні широкоплощинних читацьких приміщень повинна бути провідною, оскільки гнучке планування дозволить подовжити бібліотечне користування будівлею.

Календар подій

      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     
Бібліотека працює:
з 9:00 до 18:00
п'ятниця – вихідний день
останній понеділок місяця –
санітарний день