145 років з часу написання І.С.Нечуєм-Левицьким повісті «Кайдашева сім’я»

Творчість письменника - справді «непочатий рудник», своєрідна художня енциклопедія України, за якою можна вивчати її минуле та сучасне, багатющу культуру, мову, побут, етнопсихологію тощо. Іван Нечуй-Левицький увійшов в літературу, як автор неповторних та оригінальних перлин словесності, а ще відверто засуджував зросійщення України. “Микола Джеря”, “Кайдашева сім’я”, “Бурлачка”, “Причепа”, “Хмари”, “Над Чорним морем”, “Князь Єремія Вишневецький”, “Гетьман Іван Виговський” – це тільки невеличка частина спадщини, що лишив по собі літератор. За півстоліття творчої діяльності Іван Семенович написав понад п’ятдесят романів, повістей, оповідань, п’єс, казок, нарисів, гуморесок, літературно-критичних статей.

Титульна сторінка прижиттєвого видання «Кайдашевої сім'ї» а авторським побажанням Іванові Франку (1887)

Одним із найвідоміших та найпопулярніших творів Івана Нечуя-Левицького є, безперечно, повість «Кайдашева сім’я». Цей твір був написаний автором у 1878 р., а вже наступного року - надрукована у львівському журналі «Правда». Того ж року повість вийшла у Львові окремими виданнями.

Ще перед тим, як повість почала друкуватись у «Правді», Іван Семенович почав клопотатись про дозвіл на її видання у Російській імперії, але царська цензура дуже довго не дозволяла публікацію. Тоді письменник підготував нову редакцію. Одержавши нарешті російський цензурний дозвіл, він опублікував її в Києві в 1887 році.

Найбільш суттєва відмінність між першою й другою редакціями повісті полягала в розв'язці. У першій редакції була така кінцівка: «Діло з грушою не скінчилось і досі. А груша все розростається і вшир, і вгору та родить дуже рясно, наче зумисне дражниться з Кайдашами та їх жінками, а здорові, як горнята, груші й досі дратують малих Лаврінових та Карпових дітей».

У другій редакції автор запропонував іншу розв'язку: «Діло з грушою скінчилось несподівано. Груша всохла і дві сім'ї помирились. В обох садибах настала мирнота й тиша».

Дехто з представників інтелігенції відверто дорікав письменникові, нібито він вивів українців дріб’язковими та сварливими. Насправді ж ішлося про яскраво виявлений індивідуалізм як домінантну рису в менталітеті українців. Якби старі Кайдаші та сім’ї їхніх синів Лавріна і Карпа жили не по сусідству, а на значній відстані, кращих і дружніших родичів не було б у Семигорах.

Анатолій Базилевич. Ілюстрації до повісті «Кайдашева сім'я» (1960)

Повість має точну вказівку на місце, де відбуваються події. Село Семигори, дуже майстерно змальоване митцем у повісті, було авторові майже рідне. Тут у дитинстві та юності Іван Семенович навіть деякий час жив у родичів, був знайомий із багатьма семигорськими ровесниками. Кайдаші мали своїх прототипів: сім’ю Мазурів із цього ж таки села, яка прославилася постійними бійками й колотнечею. Вуличне прізвище Мазурів – Кайдаші – письменник і подарував своїм літературним героям. Хата заможних Мазурів справді стояла на кутку Солоному, коло церкви, поруч справді був горб, на якому ламалися вози. Жили у Семигорах і свати Мазурів – багаті Довбиші.

«Кайдашева сім’я» – яскравий зразок реалістичної соціально-побутової повісті, у якій на матеріалі повсякденного життя селянства розкриваються характерні риси вдачі українського народу: його індивідуалізм, прагнення жити окремим, самостійним життям

У 1993 р. було засновано Літературно-мистецьку премію імені І. Нечуя-Левицького. Цією премією нагороджують за високохудожнє оригінальне втілення українського національного характеру у творах літератури та мистецтва.

Сцени з вистави «Кайдашева сім'я». Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка

Попри всі зміни, заборони та цензуру «Кайдашева сім’я» ще й досі популярна та актуальна. Це підтверджують нові зовсім не звичні інтерепретації цього звичного для нас твору, наприклад, серіал «Спіймати Кайдаша»(2020р) – сучасна версія життя відомої родини за мотивами класичної повісті. Любителі театру та цікавих постановок мають оцінити сучасне бачення твору Івана Нечуя-Левицького в п’єсі «Кайдаші 2.0» від Дикого театру. Проте й книжкові видання дивують своєю оригінальністю: лише погляньте на концептуальне оформлення «Кайдашевої сім’ї» від видавництва «Основи» або на комікс за повістю Івана Нечуя-Левицького.

Комікс за мотивами повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я». Видавництво «Грані-Т». Художниця Наталія Тарабарова (2007)

Для часу написання і перших видань повість «Кайдашева сім’я» була дуже актуальна. Проте минуло 145 років, а інтерес до цього твору не згасає. Висока художність, яскравий гумор і гостро поставлені важливі для українців проблеми зробили цю повість улюбленою книгою мільйонів читачів.

Використані джерела

• Історія написання повісті Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» – Українська бібліотека знань
• Підручник з Української літератури (профільний рівень). 10 клас. Слоньовська. Повість «Кайдашева сім'я»
• Кайдашева сім'я. Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара
• Іван Нечуй-Левицький: Життя треба пропустити через свою душу
• Аудіокнига. Іван Нечуй-Левицький — Кайдашева сім"я
• 5 цікавих фактів про «Кайдашеву сім’ю»
• “Знайти Кайдаша”: нащадки прототипів повісті Нечуй-Левицького досі мешкають на Корсунщині
• Село «КАЙДАШЕВОЇ СІМ’Ї»
• Кайдашева сім'я - український фільм
• Нечуй Левицький Іван Семенович-Кайдашева сім'я (аудіокнига українською)
• ШЕДЕВР ПОЗА ЧАСОМ. Спіймати Кайдаша всі серії | СЕРІАЛ СТБ | КОМЕДІЯ | УКРАЇНСЬКЕ КІНО