80 років з часу написання Остапом Вишнею оповідань: «Бекас», «Вальдшнеп», «Ведмідь», «Вовк», «Заєць», «Лисиця», «Як варити і їсти суп з дикої качки»

 Усім своїм єством хотілося бути корисним народові.

Остап Вишня

*****

Олесь Гончар

Ім'я Остапа Вишні (псевдонім Павла Губенка) – навічно вписане в історію української нації як великого митця і патріота України. Своєю творчістю він заклав могутню і незнищенну традицію національної гумористичної літератури, здатної не просто викликати посмішку на вустах, а будити думку, змушувати замислюватися, піднімати голос на захист рідної мови.

Павло Михайлович Губенко – один із найбільших гумористів XX ст. – прийшовши у літературу в 20-х рр. XX ст., своїми «Вишневими усмішками»  покликав  до  творчого  життя  таких  відомих   майстрів  гумористичного   цеху,   як  Ю.  Вухналь,  Ю.  Ґедзь,  В.  Чечвянський,  О. Ковінька, М. Годованець. «Усі ми виросли з Вишневого корня», – влучно зауважив Юрій Вухналь. Так розпочала своє існування українська  гумористична  традиція,  що увібрала у себе кращі тенденції сміхової народної культури, барокової бурлескної літератури та поєднала їх із художніми тенденціями свого часу, актуальними питаннями XX століття. І ця література пішла у народ, а творчість самого Остапа Вишні користувалася і користується популярністю у найрізноманітніших верств і вікових груп.

Його називають «королем українського тиражу», бо за життя письменника-сатирика вийшло понад сто збірок його творів, деякі з них перевидавалися шість і більше разів. Простота викладу і задушевний тон, несподівані висновки, характери героїв із національним підґрунтям у творах Остапа Вишні викликали доброзичливий сміх, який не ображав людей, а змушував замислюватися, лікував, виховував.

«Мисливські усмішки» – особливий цикл у творчості Остапа Вишні, унікальне явище, своєрідний синтез народного анекдоту з пейзажною лірикою в прозі. Твори, що входять до циклу, написані протягом 1945-1950 років, хоча тема полювання цікавила митця давно. Так, у 1927 році в журналі «Червоний перець» письменник друкує усмішку «Мисливство», в якій вже наявні стилістичні риси майбутнього циклу.

Перше систематизоване й найповніше видання збірки було підготовлено вже після смерті письменника в 1958 році. У передмові до видання є слова Остапа Вишні, які визначають ідейний зміст усього циклу: «Мисливський і рибальський спорт дає нам фізичну силу, розвиває в нас любов до рідної природи, учить нас любити і пташку, і звірятко, і деревце, і квіточку. Любіть, дорогі друзі, охоту, а ще більше любіть природу, бережіть її, охороняйте її».

Цикл складається з 25 творів, найвідомішими з яких є: «Як варити і їсти суп із дикої качки», «Бекас», «Вальдшнеп», «Ведмідь», «Вовк», «Заєць», «Лисиця», «Відкриття охоти», «Бенгальський тигр», «Короп», «Лось», «Дика гуска», «Сом». У центрі усмішок – «мисливець тієї рідкісної вдачі, який виходить на полювання не з наміром убити, а навпаки, з метою якомога надійніше уникнути насильства над природою», мисливці-невдахи і мисливці-фантазери. Вони вміють створити і презентувати неймовірні, неможливі, за законами логіки, історії так, що слухач (читач) обов’язково повірить.

Такі ситуації були у житті письменника досить численними. У щоденнику від 23 грудня 1951 року Остап Вишня написав: «Були на полюванні. І не вбили, не застрелили нічого. Для мене це – типове явище. Коли я приходжу (як завжди) додому "попом", без нічого, – всі спокійні».

Також із щоденників Остапа Вишні дізнаємось, що у «Мисливських усмішках» немає нічого вигаданого – усе з реального життя, – але яка спостережливість, який тонкий доброзичливий гумор, яка оригінальна манера викладу звичайних, на перший погляд, подій! «Спільна для всіх мисливських оповідань риса – це те, що всі вони – факти, що все це насправді було, що «розкажу, то не повірите, але це – факт!», – розповідав Остап Вишня.

Митець вважав: «Для літератури, по-моєму, треба перш за все – чесність. Потім уже геній, талант, здібність і інші атрибути літератури». Таким чином, чесність у зображенні життя в поєднанні з елементами вимислу дають нам повну картину життя героїв.

Остап Вишня – справжній мисливець, і при тому поет полювання.

Пахощі лугового сіна, рясні зорі на оксамитовому українському небі,

      рожеві вечори й світанки, крики птаства, звірині сліди, пісня, наша         

незмінна й незрадна супутниця, – усе виповнює його цикл «Мисливських усмішок».

                                                                                          Максим Рильський

25 грудня 1933-го Остапа Вишню заарештували за звинуваченням у контрреволюційній діяльності, тероризмі та підготовці вбивства другого секретаря ЦК КП(б)У Павла Постишева під час Жовтневої демонстрації (не зайве нагадати, що цей більшовицький діяч, один із організаторів Голодомору і масового нищення українських церков, сам був розстріляний як «контрреволюціонер» у 1939-му). За абсолютно надуманим звинуваченням Вишню засудили спочатку до розстрілу, а потім замінили на 10 років виправно-трудових таборів. На це сатирик лише пожартував слідчому: «З таким самим успіхом ви можете мене звинуватити у посяганні на честь Рози Люксембург». 

У 1945 році, вже після повернення письменника із заслання, була написана одна з найдотепніших усмішок Остапа Вишні, присвячена Максиму Рильському, – «Як варити і їсти суп із дикої качки», надрукована в журналі «Перець». Метою полювання для мисливців, за версією Остапа Вишні, є привід зібратися та поспілкуватися. Ціль мисливської подорожі в усмішці «Як варити і їсти суп із дикої качки» автор пояснює так: «Їдете ви компанією, тобто колективом, так – чоловіка з п’ять, бо дика качка любить іти у супову каструлю з-під колективної праці. Дика качка любить убиватись тихими-тихими вечорами, коли сонце вже сковзнуло з вечірнього пруга, минуло кривавобагряний горизонт, послало вам останній золотий привіт і пішло спать… А вранці дика качка зривається шукати вашого пострілу рано-рано, тільки-но починає на світ благословлятись».

В усмішці «Заєць» у нічого не вполювавшого мисливця, який до того ж заснув, крадуть рушницю. Коли він повертається додому, говорить рідним, що заніс її до майстра, а «упольованого» зайця просить зготувати.

У творі «Ведмідь» автор так характеризує мисливців: «наші охотники – люди тихі, сумирні й поетично ніжні, а ведмідь – звір великий і реве: може перелякати».

Павло Губенко був неперевершеним майстром сміху, він ніколи не відривався від живої дійсності, навіть фантазуючи й вигадуючи цілі історії. Сам про себе він говорив: «Все своє літературне життя я стежив, щоб… не вкрасти чогось у іншого… Я не хотів бути похожим на інших…». І продовжував: «Що таке творчість: Творчість – це народ! Тільки! От я, письменник, творю… Думаю… Видумую… Записую… Від тебе залежить одмітити і переказати те, що ти бачив… Умій схопити й розповісти… Моя задача – показати, підкреслити, пофарбувати (не у вульгарному смислі) те, що я бачив…» .

Остап Вишня був затятим мисливцем та риболовом. Особливо сподобалося письменнику село Кринки на Херсонщині, куди він любив приїжджати, аби відпочити від столиці. Письменник дуже любив «погомоніти» з тутешніми мешканцями, особливо зі старшими та з рибаками. Саме місцеві мешканці стали прообразами багатьох героїв Остапа Вишні, змальованих у «Мисливських усмішках». Одне з найвідоміших висловлювань про Херсонщину «Хто в Крим, а я – у Кринки» приписують Павлу Губенку, чи то пак, Остапові Вишні.

20 вересня Остап Вишня поїхав із Кринок до Києва, а 28 вересня 1956 року його не стало. По смерті Остапа Вишні його ім'ям назвали місцевий будинок культури та турбазу.

З ініціативи колишнього директора сільської школи Кринок Федора Білоуса, мазанку під очеретяним дахом на турбазі, де жив письменник, перетворили у будинок-музей.

Згодом турбаза почала занепадати. Профспілки викупили та відремонтували турбазу, і у 1989 році, на 100-річчя від дня народження Остапа Вишні, відкрили музей, встановили бюст письменника. У 2000-х роках  музей став занепадати і був майже повністю зруйнований. І вже аж у 2020 році садибу-музей Остапа Вишні відновили за ініціативою київського мецената Сергія Одарича.

У 2023 році через підрив Каховської ГЕС рашистами затопило багато міст і сіл Херсонщини, серед них – і музей-садиба в селі Кринки, а згодом село було вщент зруйноване через військові дії.

Творчість Остапа Вишні звучить актуально у кожну нову епоху. Адже він писав про те, що турбує українську націю, чим вона живе, на що сподівається, у що вірить. Він боровся за свій народ думкою і словом, дією і чином – героїчним і стоїчним. Великий сміхотворець зробив неоціненний внесок у скарбницю національної літератури і по праву вважається найбільшим українським гумористом століття.

«Пошли мені, доле, уміння, таланту, чого хочеш, – тільки щоб я хоч що-небудь зробив таке, щоб народ мій усміхнувся! Щоб хоч не на повні груди, а щоб хоч одна зморшка його трудового, задумливого лиця, щоб хоч одна зморшка ота розгладилася! Щоб очі мого народу, коли вони часом печальні та сумом оповиті, – щоб вони хоч отакуньким шматочком радості засвітилися. І коли за всю мою роботу, за все те тяжке, що пережив я, мені пощастило хоч разочок, хоч на хвильку, на мить розгладити зморшки на чолі народу мого, весело заіскрити сумні його очі, – ніякого більше "гонорару" мені не треба».                                                                                                                                                                                                                                       

Остап Вишня

Використані джерела:

• Вишня Остап (1889-1956); Біографія Остапа Вишні [Електронний ресурс] // ul.iolya.com.ua : [сайт учителя укр. мови та літ. О. В. Іващенко]. – Електрон. дані. – Режим доступу : http://ul.iolya.com.ua/page112.html. – Назва з екрана. – Дата перегляду : 16.02.2025.

• Вірлич Є. «Хто в Крим, а я – в Кринки!»: сьогодні виповнюється 130 років від дня народження Остапа Вишні [Електронний ресурс] / Євгенія Вірлич // Кавун City: [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу :  https://kavun.city/articles/51298/hto-v-krim-a-ya-v-krinki-sogodni-vipovnyuetsya-130-rokiv-vid-dnya-narodzhennya-ostapa-vishni. – Назва з екрана. – Дата публікації : 13.11.2019  Дата перегляду : 16.02.2025.

• Голод І. Остап Вишня – «найбільш знаний після Шевченка, поруч із Леніним» [Електронний ресурс] / Ігор Голод // Історична правда: [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим  доступу : https://www.istpravda.com.ua/articles/2011/09/28/56903/. – Назва з екрана. – Дата публікації : 28.09.2011. –  Дата перегляду : 16.02.2025.

• Мелен К. Р. «Мисливські усмішки» Остапа Вишні як спроба збереження національного оптимізму [Електронний ресурс] : [магістерська робота] / К. Р. Мелен; Криворізький держ. пед. ун-т. – Кривий Ріг, 2021. – 65 с. – Режим доступу : https://elibrary.kdpu.edu.ua/bitstream/123456789/5619/1/%D0%9C%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B0%20%D0%9C%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%20%D0%9A..pdf. – Електрон. версія друк. вид. – Назва з екрана. – Дата перегляду : 16.02.2025.

• Семенюк Г. Ф. Остап Вишня: національний подвижник і митець [Електронний ресурс] // Літературознавчі студії: зб. наук. праць. Випуск 30 / КНУ ім. Тараса Шевченка. – Київ, 2011. – С. 6–9. – Режим доступу : http://www.library.univ.kiev.ua/ukr/host/viking/db/ftp/univ/ls/ls_2011_30.pdf. – Електрон. версія друк. вид. – Назва з екрана. – Дата перегляду : 14.02.2025.

• Шевелева М. Остап Вишня: Співать – це обов’язково, як дихати [Електронний ресурс] // Український інтерес: [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://uain.press/blogs/ostap-vishnya-spivat-tse-obov-yazkovo-yak-dihati-1109589. – Назва з екрана. – Дата публікації : 13.11.2024. –  Дата перегляду : 16.02.2025.

Відеоматеріали:

• Аудіокниги онлайн. Остап Вишня. «Мисливські усмішки» [Електронний ресурс] : [із колекції аудіокниг у випуску на каналі «Кіт Тимко»] // YouTube : [інтернет-відеохостинг]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://www.youtube.com/watch?v=AOZ_oWWaAX8. – Назва з екрана. – Дата публікації : 15.11.2022. – Дата звернення : 16.02.2025.

• Остап Вишня. Трагічне життя письменника. Гуморески. Велич особистості. Листопад '14 [Електронний ресурс] : [випуск на каналі Ірини Фаріон] // YouTube : [інтернет-відеохостинг]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://www.youtube.com/watch?v=6nO3tHsMEKo. – Назва з екрана. – Дата публікації : 13.11.2016. – Дата звернення : 16.02.2025.

• Остап Вишня. Український «фашист» [Електронний ресурс] : [випуск на каналі Степана Процюка] // YouTube : [інтернет-відеохостинг]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://www.youtube.com/watch?v=hULS6yedKZY. – Назва з екрана. – Дата публікації : 05.10.2023. – Дата звернення : 16.02.2025.