23 квітня у цифровому просторі комунальної установи «Херсонський міський центр професійного розвитку педагогічних працівників» відбулася тематична зустріч, присвячена темі, яка вже чотири десятиліття залишається невід’ємною частиною нашого культурного коду. Захід «Чорнобиль. Культурний слід. Мистецтво після вибуху» став не просто лекцією, а глибоким зануренням у те, як людство намагається осягнути неможливе — як трагедія, що зруйнувала тисячі життів, трансформувалася у пронизливі художні образи, літературні свідчення та мистецькі метафори.
Тема зустрічі зібрала тих, хто прагне поглянути на Чорнобильську катастрофу не лише як на історичну подію чи техногенний збій, а як на точку відліку, що докорінно змінила наше сприйняття реальності, природи та відповідальності людини перед майбутнім.
У ролі спікерів виступили співробітниця Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. О. Гончара Валерія Тараненко, вчителька географії Аліна Колєсніченко та її учень Єгор Прокоф’єв із Херсонської загальноосвітньої школи №45. Модераторка зустрічі, консультантка Центру Катерина Чихун, наголосила на важливості осмислення Чорнобиля не лише як історичної події, а як явища, що сформувало цілий пласт сучасної культури.
Під час заходу ми проаналізували, як саме мистецтво допомагає «перекласти» шок від катастрофи на зрозумілу нам мову. У своєму виступі Валерія Тараненко показала, як Чорнобильська тема розкривається через різні види мистецтва. Говорили про літературу — художню, дослідницьку, а також спогади самих ліквідаторів, у яких збереглися особисті історії, переживання і досвід тих подій.
Окрему увагу було приділено живопису, зокрема творчості Марії Примаченко, у роботах якої Чорнобиль постає через символи, метафори та емоційні образи. Також учасники ознайомилися з фотографіями Ігоря Костіна та Віктора Марущенка, що зафіксували реальні наслідки трагедії та життя людей після неї.
У межах розмови було згадано й кінематографічні інтерпретації катастрофи — від документальних стрічок до відомого серіалу «Чорнобиль» від HBO, який привернув увагу світової спільноти до цієї теми. Не оминули й музичні проєкти та відеоігри, зокрема серію S.T.A.L.K.E.R., що сформувала уявлення про Зону відчуження у глобальному культурному просторі.
Зустріч стала можливістю подивитися на Чорнобиль під іншим кутом — як на явище, що продовжує жити у мистецтві, впливати на світогляд і формувати культурну пам’ять. Захід вкотре засвідчив: через творчість людство не лише зберігає спогади про трагедію, а й намагається її осмислити, щоб зробити висновки для майбутнього.
