Документуємо злочини росії проти культури України
(досвід Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Олеся Гончара)
Т.Сватула
Херсонщина є унікальною областю України: за короткий час практично вся її територія опинилася в окупації; правобережна частина прожила майже 9 окупаційних місяців і наразі перебуває під постійними обстрілами російських військ; лівобережна частина й досі залишається під окупацією РФ. Російські війська тимчасово окупували майже 70% Херсонської області, на території регіону тривають бойові дії. Підконтрольна Україні частина області за останні два роки була обстріляна російськими військами понад 700 тисяч разів з різних видів озброєння.
З 2022р.бібліотекарі Херсонської ОУНБ ім.Олеся Гончара, як і інших бібліотек України, почали документувати та збирати інформацію щодо подій повномасштабного вторгнення на теренах області. Ця робота значно активізувалася після визволення правобережної Херсонщини та отримання можливості відкрити сайт бібліотеки для користувачів (на початку 2023р.). Саме тоді розпочалася реалізація низки віртуальних проєктів Гончарівки, матеріали для яких збирали, починаючи з 2022р., бібліотекарі книгозбірні, що перебували на підконтрольній території України. І практично в усіх проєктах містяться документи та факти щодо злочинів РФ проти української культури.
Віртуальний проєкт «Україна у вогні війни за свободу: хроніка» (https://lib.kherson.ua/ukraina-u-vogni-viyni-za-svobodu-hronika.htm) – це хронологія дивовижної мужності, витримки та незламності, які назавжди закарбувалися в нашій пам’яті. Серед дописів: «Бібліотеки, зруйновані війною» та «Пам’ятки, «зґвалтовані» війною».
«Херсонщина незламна» (https://krai.lib.kherson.ua/hersonshchina-neskorena.htm), метою якого є документування основних подій під час оборони, окупації та деокупації Херсонської області, – розповідь про громадський спротив мирного населення, ознайомленнями з захисниками та захисницями, які віддали життя за визволення регіону від окупаційних військ. Окремий розділ проєкту присвячений темі «Злочини Росії проти культурної спадщини Херсонщини».
«АртСпротив» (https://art.lib.kherson.ua/artsprotiv.htm). В онлайн-проєкті зібрано реальні історичні факти, життєві історії та інтерв’ю митців, які не лише стали свідками подій, що відбувалися під час захоплення росіянами південного краю України, а й своєї творчістю чинили активний мистецький спротив. Усі ці історії є документальним свідченням злочинів Росії проти нашої культури.
Перебуваючи в окупації, працівники Гончарівки стикалися з фактами геноциду з боку російських окупантів, у тому числі з фактами знищення української культури, проте документувати злочини чи знімати фото було неможливо з питань безпеки. Відразу після деокупації Херсона та правобережної Херсонщини в центрі уваги бібліотеки стало документування злочинів окупантів проти культурної сфери, перш за все бібліотек: почали збирати інформацію, фото, спогади бібліотекарів про бібліотеки Херсонщини, починаючи з 24лютого 2022р.; були здійснені моніторинг сторінок бібліотек та бібліотекарів Херсонщини в соціальних мережах, особисте листування та обробка інформації від органів місцевої влади, підконтрольних Україні. З2023р.відбувається моніторинг телеграм-каналів окупаційного міністерства культури Херсонської області для розуміння політики Росії на окупованій території. Перші публікації щодо злочинів Росії проти української культури в українській та зарубіжній фаховій пресі, інтерв’ю директорки та працівників головної бібліотеки області виявили великий інтерес та необхідність поглиблення роботи з цього напряму.
У 2024р.бібліотека значно активізувала роботу з документування злочинів російської вояччини в рамках унікального проєкту «Бібліотеки Херсонщини: злочини Росії проти культури України» завдяки підтримці Українського культурного фонду. За словами Олега Сербіна, генерального директора НБУ ім.Ярослава Мудрого, «...саме Гончарівка першою відкрила у своїй діяльності сторінку документування...».
Мета проєкту – продемонструвати світові докази культурного геноциду та знищення української культурної ідентичності на території Херсонської області шляхом створення документальної експозиції в режимі реального часу та віртуальної версії, що містить унікальні свідчення, артефакти, фото та відео докази безпосередньо з місць подій. На сьогодні проєкт існує в двох формах: документальна експозиція, що діє в режимі реального часу, та віртуальний музей на сайті бібліотеки https://lib.kherson.ua/virtual-museum.htm (планується створення англомовної версії). Під час реалізації проєкту команда Гончарівки зосередилася на підготовці публічних заходів, презентацій та демонстрації фотоекспозицій у режимі офлайн. Збір матеріалів для фотоекспозиції, проведення презентацій в столиці, Одесі та Херсоні, живе спілкування з відвідувачами – усе це дозволило досягти поставленої мети: продемонструвати наслідки культурного геноциду широкій спільноті, зруйнувати сталі стереотипи про життя в окупації та сучасну ситуацію на Херсонщині. Під час збору матеріалів бібліотекарі почули схвальні відгуки від відвідувачів проєкту та отримали запрошення виставити експозицію в інших локаціях. Так, уповноважений з захисту української мови Т.Кремінь виступив куратором майбутніх виставок, що будуть виставлені в кількох київських університетах. Не менший інтерес викликала експозиція й у представників Посольства США в Україні. Уже йдуть перемовини про спільну виставку в університеті США за підтримки Посольства у 2025 році. Після демонстрації експозиції в Українському домі команда проєкту знайшла потенціальних партнерів в особі журналістів видання«Deutshe Welle». Наразі обговорюється можливе партнерство щодо доповнення ресурсів зацікавлених сторін існуючими матеріалами, зокрема журналісти готові надати фотоматеріали зруйнованих закладів культури Херсонщини.
На сьогодні кількість фотоматеріалів, представлених в рамках проєкту, перевищує відео. Це пов’язано з тим, що під час інтерв’ювання певна кількість потенційних учасників відмовилася спілкуватися на камеру через певні особисті причини. Цікаво, що співрозмовники активно ділилися спогадами в розмові та під запис диктофону, але при включенні відеокамери люди категорично відмовлялися спілкуватися.
Наявні факти, отримані фото, відео та інші матеріали свідчать про те, що на Херсонщині під час повномасштабного вторгнення відбувається культурний геноцид. За визначенням Е.Новича, культурний ґеноцид – це акти «систематичного знищення традицій, цінностей, мови та інших елементів, які відрізняють одну групу людей від іншої». Наведемо лише деякі факти культурного геноциду, зафіксовані під час роботи над проєктом. Фото надані працівниками публічних бібліотек правобережної Херсонщини, у т.ч. Гончарівки.
Правобережна Херсонщина
Під час окупації російські військові розміщувались у приміщеннях публічних бібліотек. Окупанти перетворили бібліотеки на стійбище: лушпиння насіння, порожні пляшки від алкоголю, алкоголь, використані контрацептиви, зламані меблі, просто тупо потрощені всі стільці. Деякі вікна прострелені зсередини. Практично всі сільські бібліотеки втратили матеріальні засоби, перш за все –комп’ютери (78% публічних бібліотек). Це відмітили під час моніторингу в усіх звільнених територіальних громадах. У сільських бібліотеках повністю або частково знищені всі видання (особливо українськомовні).
У бібліотеках були облаштовані і місця для снайперів. Але, і це не найстрашніше. «Коли з виставкової сорочки, що була задубіла й чорна, мов кора, після замочування зійшов пил і бруд, то виявилось, що вона... у крові. Уся, наче нею не витирали, а затикали рани...
Мені казали місцеві жителі, що бібліотеку використовували як катівню. Яне повірила. Не хочеться одразу в таке вірити. Та під час огляду та прибирання я не знайшла в ній мотузок, плям крові чи рваного одягу, чи чогось, що нагадувало бпро ув’язнення. Тільки дві стяжки. А тепер думаю,от куди ділися інші наші рушники. Мабуть, і ними витирали кров. Страшно... Страшніше за бомбування...» (зі сторінки директорки Станіславської бібліотеки О.Маляренко Alyona Olena Malyarenko у фейсбук, допис від 22 грудня 2022р.).
Після деокупації правобережжя перебуває під постійними обстрілами змінометів, артилерії, РСЗВ. Останнім часом додалися ракети та керовані авіабомби. Продовжується знищення населених пунктів, у т.ч. й бібліотек. На1 березня 2025р. 61% публічних бібліотек мають значні пошкодження або повністю знищені. Деякі бібліотеки обстрілювалися до чотирьох разів. В окремих територіальних громадах знищені практично всі бібліотеки, що неодноразово попали під обстріли.
Лівобережжя Херсонщини
Документування відбувається за публікаціями українських інтернет-видань, матеріалами окупаційних телеграм-каналів. Треба зазначити, що взаємодія з бібліотекарями тимчасово окупованої лівобережної Херсонщини практично неможлива. По-перше, дуже небезпечно, адже окупанти постійно перевіряють телефони, а під час обшуків домівок – ноутбуки, комп’ютери тощо. По-друге, на цих територіях відсутні український зв’язок, інтернет, які повністю блокуються. По-третє, більшість працівників публічних бібліотек виїхали за межі області, а деякі колеги, на жаль, перейшли на бік окупантів.
За даними районних військових адміністрацій лівобережної Херсонщини, що знаходяться на підконтрольній Україні території, публічні бібліотеки лівобережжя на сьогодні не зазнали таких руйнувань, як на правобережній частині. У результаті обстрілів знищені лише окремі бібліотеки територіальних громад (внаслідок провокаційних обстрілів російських військових). Затоплені внаслідок знищення Каховської ГЕС, а отже й знищені, за даними районних військових адміністрацій лівобережної Херсонщини, що знаходяться на підконтрольній Україні території, 6 сільських бібліотек Голопристанської, 6 сільських бібліотек Олешківської та 2 бібліотеки Новокаховської територіальних громад.
На лівобережжі Херсонщини спостерігаються дві фази культурного ґеноциду (за Р.Лемкіним): знищення зразка гнобленої групи; нав’язування зразка гнобителя. Росія контролює всю лівобережну частину області з 24 лютого 2022р., активно насаджуючи «руський мір». Окупанти розуміють, що під час повномасштабного вторгнення бібліотеки мають величезне значення, адже це найбільш дієві та масштабні засоби пропаганди. Через бібліотеки російські окупанти намагаються прискорити інтеграцію, перш за все, українських дітей до російського середовища. Саме тому відкриті окупантами бібліотеки лівобережної Херсонщини стали форпостами російської імперської пропаганди.
До середини червня 2022р. ніхто з окупаційної влади бібліотеками лівобережної частини Херсонщини не цікавився, але потім Росія посилила тут русифікацію всіх сфер життя. І розвиток бібліотек – один з основних проєктів російського уряду у сфері освіти та просвітництва в нових регіонах (маючи на увазі й окуповану територію). Росія безпосередньо зацікавлена в тому, щоб бібліотеки стали простором розвитку культурного життя в російському дусі. Саме тому зараз витрачаються величезні кошти на еволюцію публічних бібліотек на лівобережній частині. Куратором цих питань призначено першого заступника адміністрації президента росії С.Кирієнка, який неодноразово відвідував бібліотеки окупованої території Херсонщини. Росія швидкими темпами вводить бібліотеки у власний бібліотечний простір. Документально закріплено шефство між Генічеською центральною бібліотекою та Російською державною бібліотекою. Директор Російської державної бібліотеки іноземної літератури організовує підвищення кваліфікації бібліотекарів на території окупованої Херсонщини. До заходів також долучаються провідні фахівці Російської державної бібліотеки. За законами Росії переоформлені Херсонська ОУНБ, Генічеська та Чаплинські публічні бібліотеки, Олешківська ЦБС.
Окупанти хизуються вкраденими з Гончарівки цінними дореволюційними виданнями: у Новотроїцьку (тимчасово окупований Генічеський р-н Херсонської обл.) неодноразово робили виставку видань ХІХ ст. з наших фондів, виставляють фото цих видань у своїх телеграм-каналах. За інформацією телеграм-каналу окупаційного міністерства культури Херсонської області, «під час зустрічі з керівником бібліотеки (мається на увазі Херсонська ОУНБ) також обговорювались проблеми збереження унікального книжкового фонду, що включає видання ХVІІ–ХІХ ст. Для збереження цінних книг проведені спільні заходи з урядом Херсонської області та регіональним міністерством культури». Уже офіційно заявлено про крадіжку та вивезення 750 примірників особливо цінних видань з фондів Херсонської ОУНБ ім.Олеся Гончара. Знищення українських видань в бібліотеках окупованої Херсонщини набуває ознак культурного етнографічного геноциду. На виконання наказу міністерства культури Херсонської області відповідно до Рекомендацій по роботі бібліотек з документами, які включені у федеральний список екстремістських матеріалів співробітниками цього міністерства спільно зі співробітниками МВС здійснюють перевірку фондів бібліотек за фактом виявлення літератури екстремістського характеру: видання з історії, культури України українською мовою, книги про АТО, національний визвольний рух тощо. Куратором цієї роботи є регіональне відділення партії «Єдина Росія». Так, у Скадовському районі росіяни навіть провели рейд з метою пошуку «заборонених» книжок. До таких видань вони зараховують книги про український національно-визвольний рух часів Другої світової війни, про події 2014 р., релігійну літературу. Навіть книги, видані релігійною організацією «Свідки Єгови», офіційно зареєстрованою в Україні, були названі «екстремістськими та забороненими». Натомість виймають із запасників книги російських письменників та поетів, ще радянські видання з «єдино правильною позицією». За наявною інформацією, на поповнення фондів бібліотек півдня та сходу російською літературою вже виділили 800 млн рублів з бюджету країни-окупанта. Ще 40млн виділили на фінансування підконтрольних окупантам бібліотек. Лише в листопаді 2023р. до 87 публічних бібліотек лівобережжя Херсонщини надійшло понад 73 тисяч примірників за прямим розпорядженням президента Росії. У 2024р. бібліотеки окупованих територій отримали видань на 50млн рублів. Серед придбаних видань – художні твори (казки, оповідання, повісті), пізнавальна, розвиваюча, науково-популярна література. Усі книжки –російською мовою. Наявні в інтернеті світлини демонструють, що книги тоненькі, отже їх вартість не надто висока. Тут можна припустити, що або окупанти дали мало грошей, або частину коштів прибрали «в кишені». Щоправда є ще один варіант: деякі книги вже були у власності бібліотек до війни, а тут послугували вдалим реквізитом для пропаганди. Деякі з наведених видань мають українські ISBN.
Бібліотекарі-зрадники поширюють наративи російської пропаганди щодо утиснення російської культури, мови в Україні, зазначаючи примусове вилучення літератури російською мовою з фондів бібліотек. На пропагандистських каналах окупованих громад лівобережжя саме бібліотеки є центрами по роботі з дітьми та молоддю. Окупанти широко використовують інформацію як зброю та інструмент пропаганди. Головним гаслом є вислів: «Росія тут назавжди». Активно поширюються російські наративи про нацистів та бандерівців в Україні, поширюють різноманітні фейки, спотворену інформацію. Так насаджується спотворена історія щодо єдиного народу, величі Росії, успіхів російської економіки, великої російської культури та літератури, відсутності України як держави тощо. Для цього підготовлений російський календар «свят», особливо з мілітаристським ухилом. Окупанти збільшують кількість дітей, яких долучають до проведення різноманітних «патріотичних» конкурсів, участі в інформаційній війні. На базі бібліотек відкриваються центри «руського язика», які активно підтримуються фінансово.
Таким чином, росіяни як можуть зачищають інформаційний простір для того, щоб підмінити справжню історію України вигаданими і вигідними їм фактами, знищують українську ідентичність та насаджують імперську російську культуру.
Саме тому так важливо документувати всі злочини РФ, у т.ч. проти української культури, що продовжує здійснювати Херсонська ОУНБ.
Регіональні розвідки: історичні тенденції та сучасні виклики : матеріали краєзнав. толоки / круглого столу до 100-річчя проведення у Харкові Першої всеукр. краєзнав. конф., Харків, 28 трав. 2025 р. / Харків. держ. наук. б-ка ім. В. Г. Короленка [та ін.]. – Харків, 2025. – С.87-94.
