Методика проведення "Днів суцільного обліку запитів"

 

Знання читацьких інтересів і методика їх формування є основою цілеспрямованої роботи бібліотеки з комплектування і розкриття фонду, організації масової популяризації книги та індивідуального обслуговування читачів.

Для вивчення читацьких інтересів бібліотекар може використовувати в своїй роботі такі методи, як спостереження, опитування читачів, суцільна реєстрація книг, отриманих в бібліотеці за певний період. Формою, яка доповнює і коригує облік запиту, можна назвати аналіз читацьких формулярів, ведення картотеки відмовлень, вивчення "черговості", встановленої на прочитання окремих видань та ін.

Найбільш ефективним методом вивчення читацьких інтересів визнані "Дні суцільного обліку запитів читачів", метою яких є виявлення характеру, проблематики запитів, джерела і ступінь їх задоволення.

Суцільний облік запитів проводиться протягом певного відрізку часу. Суттєвим є те, щоб ним були охоплені різні дні тижня (вихідні і будні). Під час його проведення повинні враховуватись і фіксуватись всі запити читачів, які надійшли в цей час.

Для виявлення і уточнення характеру, мети запиту читача, надання допомоги при підборі літератури необхідна бесіда з читачем. Відомості, одержані в процесі бесіди, заносяться до бланка (додаток №1), який вміщує наступні графи:

1.     Номер за порядком.

2.     Відомості про читача (номер читацького формуляра, вік, освіта тощо).

3.     В графі "Характеристика запиту" дослівно записується запит читача.

Запити бувають тематичними, невизначеними чи конкретними. Всі вони потребують уточнення.

Тематичним слід вважати запит читача, який виявив бажання прочитати літературу з певної тематики.

Найбільш близькою до читацьких принципів поділу літератури є її диференціація за жанрово-тематичними комплексами. Читачі запитують літературу про війну, фантастику, детективи, історичні романи та ін. В процесі бесіди з читачем необхідно уточнити тематичний запит.

При конкретному запиті в графі "Характеристика запиту" вміщується перелік запитуваної літератури. Іноді конкретний запит також потребує уточнення.

Невизначений запит завжди потребує уточнення. В процесі бесіди повніше визначаються інтереси, бажання читача і, виходячи з цього, йому пропонують літературу. В таблиці фіксується уточнений запит.

4.     При внесенні даних до графи "Мета запиту" слід пам'ятати, що метою читання можуть бути слідуючі:

-    читання за спеціальністю;

-    учбова програма;

-    самоосвіта;

-    дозвілля.

Перш ніж задовольнити читацькі запити необхідно вияснити, чим вони викликані. В графі "Мета запиту" записується та мета, для задоволення якої читач бере книгу.

5.     Графа "Джерела інформації про видання" повинна заповнюватись відомостями про те, звідки користувач дізнався про видання. Це може бути абетковий, систематичний каталоги, певні картотеки, рекомендаційний бібліографічний посібник чи покажчик, книжковий фонд з відкритим доступом, виставки, списки літератури за учбовими програмами, рекомендація бібліотекаря, рекомендація педагога, товаришів. Всі джерела записуються в скороченому вигляді.

Аналіз джерел інформації про видану літературу дозволить зробити висновок про те, яку роль відіграє бібліотекар у формуванні читацьких інтересів, дозволить зробити висновок про якість наочної популяризації видань, про рівень бібліотечно-бібліографічних знань читача.

6.     Графа "Ступінь задоволення запиту" заповнюється слідуючим чином. Якщо запит був задоволений повністю, то у відповідному розділі графи ставиться знак "+". Якщо ж запит не був задоволений, то вказується причина відмови (нема в бібліотеці, видана іншому читачеві і т.д.). Можна робити відмітку про частково задоволений запит. Розділ графи "незадоволений запит" слід заповнювати дуже ретельно, бо саме за результатами аналізу незадоволеного запиту може проводитись робота про докомплектуванню фонду.

Наступний аналіз записів, зібраних в результаті проведення суцільного обліку запитів, слугуватиме підвищенню рівня керівництва читанням. Він покаже чи є прогалини в комплектуванні книжкового фонду, наскільки ефективна наочна пропаганда, чи в зручному місці розташований довідково-бібліографічний апарат, який рівень обслуговування читачів бібліотекарем. Відповідь на ці та інші запитання, пов'язані із задоволенням читацьких запитів, можна одержати із введенням в практику роботи бібліотек "Днів суцільного обліку попиту".

Богданова С.Я., Хмілевська Е.Г.,

працівники відділу абонемента

Херсонської ОУНБ ім. Олеся Гончара