Горбенко Михайло Дмитрович народився в листопаді 1870 року в селянській сім’ї на Київщині. Після закінчення Полтавської гімназії у 1891 році поступив на медичний факультет Київського університету. Будучи студентом, Михайло Дмитрович вже на 2 курсі почав проявляти інтерес до хірургії, став відвідувати лікарню для чорноробочих. На 3 курсі вже фельдшером брав участь у боротьбі з холерою у Волинській губернії. А на 4 курсі в літній період працював на лікарняно-продовольчому пункті для сезонних робітників Херсонської губернії в м. Каховка. Закінчити медичний факультет М. Горбенко не вдалося, бо на 5 курсі його було арештовано за участь у нелегальній студентській організації.
Після відбуття тюремного ув’язнення був виключений з університету, Але свого добився – у жовтні 1897 року здав державний іспит у Казанському університеті екстерном і отримав звання лікаря. Відразу ж взяв участь у боротьбі з дифтерією в Воронезькому земстві.
У 1903 році був запрошений у Херсонське земство завідуючим і хірургом Нагартавської дільничої лікарні. Через два роки Михайло Дмитрович очолив хірургічне відділення Херсонської губернської земської лікарні й одночасно викладав у фельдшерській школі при ній. З 1913 р. керував губернською земською лікарнею до початку Першої світової війни та працював хірургом в Херсонській общині Червоного хреста. У роки Першої світової війні (1914-1918) призначений начальником госпіталю Червоного хреста на 200 ліжок. Після закінчення війни він повернувся в Херсон на місце колишньої роботи. У 1919 році Михайло Дмитрович стає головним лікарем і завідуючим хірургічним відділенням міської народної лікарні № 5 (нині Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є. Є. Карабелеша). З 1938 до 1941 рр. при лікарні функціонувала дворічна, а далі – трирічна фельдшерська школа для підготовки кадрів медичних сестер та фельдшерів водного транспорту. Організатором, керівником та викладачем цієї школи був Михайло Горбенко.
У перші дні Великої Вітчизняної війни лікарня була реорганізована у військово-польовий госпіталь, і 70-річний М. Д. Горбенко добровільно став начальником госпіталю і провідним хірургом. Понад три тисячі операцій зробив він у роки війни, а госпіталь 56 разів розгортав свою роботу на різних фронтах. За невтомну працю М. Д. Горбенка нагороджено орденом Великої Вітчизняної війни І та ІІ ступенів, медаллю «За оборону Кавказу».
Після закінчення війни Михайло Дмитрович повернувся до Херсона в рідну лікарню водників головним лікарем та провідним хірургом. Він завжди був прикладом для колективу, користувався любов’ю і повагою у колег, щедро ділився досвідом і знаннями з молодими медиками. На його рахунку понад 20 тисяч операцій. Відмінною рисою Михайла Дмитровича була невпинна турбота про хворого в післяопераційному періоді. До останніх днів свого життя він був вірним традиції земських лікарів: щодня проводив вечірні обходи в хірургічному відділенні. Він ніколи не відмовляв нікому, хто потребував його консультації або хірургічної допомоги. Його знали і любили херсонці, неодноразово обирали депутатом міської ради. У вересні 1948 року М. Д. Горбенку, першому на Херсонщині, присвоєно звання «Заслужений лікар УРСР», а в листопаді урочисто відзначено 50-річчя його лікарської, педагогічної та громадської діяльності й нагороджено орденом Леніна. До самої смерті (1949 рік) він тримав скальпель хірурга, вражаючи своєю працездатністю і творчим довголіттям. Це була людина великої волі, щедрого серця і кипучої енергії.
Джерела інформації:
- Богатиренко, А. Лікарні водників - 60 років [Текст]: [історія та сьогодення клінічної лікарні Суворовського району, є біографічні відомості про М. Д. Горбенка] / А. Богатиренко // Наддніпрянська правда.– 1974. – 29 жовтня.
- Богатиренко, А. На варті здоров’я [Текст]: [історія та сьогодення клінічної лікарні Суворовського району, є біографічні відомості про М. Д. Горбенка] / А. Богатиренко // Наддніпрянська правда. – 1979. – 29 листопада. – С. 4.
- Богатиренко, А. Сімдесятиріччя лікарні [Текст]: [історія та сьогодення басейнової лікарні на водному транспорті, професійна діяльність М. Д. Горбенка] / А. Богатиренко // Наддніпрянська правда. – 1984. – 18 листопада.
- Бутузов, О. Г. Джерело здоров'я [Текст]: [історія та сьогодення клінічної лікарні Суворовського району, є біографічні відомості про М. Д. Горбенка та Є.Є.Карабелеша ] / О.Г.Бутузов // Херсонський вісник. - 2004. - 21 жовтня. - С. 10.
- Гордеев, В. И. Выдающиеся врачи-хирурги Херсонщины [Текст]: [о Николае Бурденко, О. А. Юцевиче, Михаиле Горбенко, Иване Картаве, Петре Юрженко, Борисе Бонч-Осмоловском, Владимире Зильберштейне] / В. И. Гордеев, К. В. Гогун, В. М. Гандзюк // Клиническая хирургия. - 1983.- № 6. - С. 56-58.
- Демченко, З. Свято великої родини [Текст]: [історія та сьогодення клінічної лікарні Суворовського району, професійна діяльність М. Д. Горбенка] / З. Демченко // Наддніпрянська правда. – 2000. – 5 січня. - С. 2.
- Лишневский, Т. С. Доктор Михаил Дмитриевич Горбенко [Текст]: (К 50-летию практической деятельности): [хирург больницы Водников, преподаватель фельдшерской школы] / Т. С. Лишневский // Хирургия. - 1948. - № 9. - С. 85-86.
- Карабелеш, Є. Є. Місце надії і милосердя [Текст]: [до 75 річчя від дня заснування басейнової лікарні на водному транспорті, є про професійну діяльність М. Д. Горбенка] / Є. Є. Карабелеш // Наддніпрянська правда. – 1989. – 26 жовтня. – С. 4.
