Ця книга має мільйоні позитивних відгуків та детально розібрана на цитати, але в той самий час вона кардинально вирізняється з-поміж усієї творчості японського письменника.
Це не художній твір, а збірка автобіографічних нарисів. Не дивлячись на промовисту назву, автор говорить не лише про біг, хоча на нього й зроблено великий акцент. Тут спорт неподільно пов’язаний із літературною творчістю, життєвою метою та щоденним побутом.
Вирізняє книгу й той факт, що мова тут йде від першої особи, а це абсолютно не притаманно творчості Муракамі.
Книга складається з передмови, післямови та 9 основних частин, кожна з яких має доволі інтригуючу назву, яка аж ніяк не підкаже, про що піде мова . Так, наприклад, 5 розділ називається «Навіть якби тоді я збирав своє довге волосся у хвіст». Автор розповідає тут про своє життя в Новій Англії та підготовку до Нью-Йоркського марафону 2005 року. А ось частина «Більше ніхто не гатив по столу, ніхто не жбурляв своїх келихів» повертає нас до часів стокілометрового ультрамарафону навколо озера Сарома.
У передмові Муракамі розкриває історію написання книги та причини, які спонукали його до цього. Тут же можна знайти один із найвідоміших його висловів, які так полюбляють мотиваційні коучі та прихильники цитування видатних людей: «Болю не уникнути. Страждання – це питання вибору» (хоча Муракамі зазначає, що це не його власні думки, а слова одного бігуна).
У післямові Харукі Муракамі говорить, наче книга присвячена всім бігунам землі. Та ми радимо прочитати її ще й тим, хто серйозно ставиться до свого хобі й вірить, що всього у житті можна досягти, варто лише прикласти трішки зусиль.
Авторка відгуку: Анастасія Козак
Comments