11 листопада 2025 року, у день третьої річниці визволення Херсона та правобережної частини області від російської окупації, відбулася онлайн-зустріч «Бути собою — бути з Україною: виховання національної ідентичності в сучасних умовах. Херсон. День, що повернув голос». Подія стала простором для щирого діалогу, вдячності та осмислення непростого шляху, який пройшло місто.
Зустріч організували Олена Майорихіна, консультантка Центру професійного розвитку педагогічних працівників, та Валерія Тараненко, співробітниця соціокультурного відділу Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Олеся Гончара. До заходу долучилися освітяни, учні шкіл та всі охочі, хто прагнув згадати важливу дату та підтримати одне одного.
Особливим гостем став Микола Іванович Тараненко — командир Херсонського обласного загону швидкого реагування Товариства Червоного Хреста України. Його участь стала символом незламності, гуманності та служіння людям. У форматі відкритого діалогу він поділився глибоко особистими історіями про роботу загону під час окупації та після визволення міста.
Микола Іванович розповів про найважчі моменти, коли загін роздавав гуманітарну допомогу мешканцям окупованого Херсона, працюючи під постійним наглядом окупаційних сил. Він згадував, як складно було зберігати спокій, коли кожна дія могла мати небезпечні наслідки. Також гість поділився досвідом нинішніх евакуацій — надзвичайно складних і емоційно виснажливих операцій, які загін виконує сьогодні, рятуючи людей із зон активних бойових дій. Він говорив про те, як особисто переживає труднощі цієї роботи, що допомагає триматися — віра в людей, підтримка, розуміння, що кожна дія має значення.
Учасники зустрічі активно ставили запитання, висловлювали щиру вдячність за роботу загону, бажали Миколі Івановичу здоров’я, сил і тепла. Це була неформальна, тепла розмова, в якій кожен міг відчути себе частиною великої історії — історії міста, що вистояло.
На завершення заходу учасники створили дошку подяки на платформі Padlet — віртуальний простір, де кожне слово стало знаком єдності, вдячності та підтримки. Ці повідомлення були передані Миколі Івановичу як символ того, що пам’ять жива, а голос Херсона — це голос сердець.
Попри складні умови — перебої зі світлом, нестабільний зв’язок — до онлайн-зустрічі долучилися десятки учасників. Їхня присутність стала підтвердженням того, що бути разом, бути з Україною, бути з Херсоном — це свідомий вибір, особливо у день, що повернув голос.
