Острів Бірючий
Зі стрімкого обриву генічеського берега в погожий день можна побачити далеко у морі ледь помітну смужку суші, оповиту легким серпанком. Це острів Бірючий – чудовий витвір природи, один з найоригінальніших куточків нашої країни. Він відокремлений від материка мутними водами Утлюкського лиману.
Бірючий – один з найбільших островів Азовського моря, за своєю площею (67 км2) більший за європейську державу Сан-Маріно. Його протяжність з південного заходу на північний схід – 24 км, максимальна ширина – 5 км, мінімальна – 400 метрів.
Бірючий має цікаву особливість: він поперемінно стає то островом, то півостровом. Подібним метаморфозам протягом своєї історії він піддавався вже десятки разів. Це пояснюється тим, що вузька Федотова коса, яка з’єднує його з материком, часто розмивається, і тоді Бірючий стає островом. Коли ж море намиває косу, острів перетворюється у півострів.
Цей острів намивний, грунт його в основному складається з черепашок молюсків, змішаних з морським піском та мулом. Ці намули відкладають морські течії, які утворюються східними вітрами.
Не менш цікавим питанням є також виникнення прісної води на Бірючому і незвичайне багатство його рослинного світу. Відомо, що на острові немає проточних вод, але на невеликій глибині є прісна вода – “верховодка”. Виявляється, що утворюється вона внаслідок випаровування морської води з грунту і осідання пари у верхніх шарах піску.
Тому, незважаючи на своєрідний грунт і посушливість клімату, завдяки наявності джерел прісної води острів вкритий багатою степовою рослинністю. Наприкінці весни розкриваються сріблясті мітелки ковили, їх сиві пір’їни, які колише вітер, надають острову своєрідної краси. Бірючий швидко покривається килимом квітучих рослин, серед яких світло-блакитні гіацинти, лілові іриси, жовті і червоні тюльпани. Влітку з’являються дуже пахуча шавлія, різнокольорові астрагали, айстри… Всього на острові налічується 280 видів яскраво квітучого різнотрав’я.
На Бірючому є лісові насадження, які служать укриттям для птахів та звірів. Тут ростуть шовковиця, тополі, гледиція, вузьколистий лох, терен, срібляста маслина.
Цей дивовижний острів являє собою винятковий інтерес і не лише у науковців, але і всіх туристів.
Джерело:
1.Авдальян, М. Таємниці острова Бірючого / М. Авдальян // Наддніпрянська правда. – 1970. - №177 (1 серп.).
Назад до опису Генічеського району Назад до меню
