✧ 2006 ✧

Кичинський Анатолій Іванович
(1950)

Український поет, художник

Анатолій Іванович Кичинський народився в родині колгоспників у с. Преображенці Чаплинського (нині – Каховський) району.

Ще в дитячому віці, навчаючись у п’ятому класі, почав писати свої перші вірші. Але творчий шлях поета стартував з 17 років.

У 1972 році отримав диплом Херсонського державного педагогічного інституту (нині – Херсонський державний університет). Згодом закінчив Вищі літературні курси при Московському літературному інституті ім. М. Горького (1981). У цей період поезія А. Кичинського друкувалася в обласних та всеукраїнських часописах «Вітчизна», «Дніпро», «Жовтень», «Київ», «Ранок», «Україна», в альманахах «Вітрила», «Поезія», «Степ», «Сузір’я» та в багатьох колективних збірках.

Перша збірка поета «Вулиця закоханих дерев» (1976) принесла автору визнання. А. Кичинський був удостоєний обласної премії.

У 1982 році Анатолій Іванович став лауреатом літературної премії ім. П. Усенка за збірку «Землі зелена кров».

Поет був удостоєний Національної премії України ім. Тараса Шевченка (2006) за книги поезій «Пролітаючи над листопадом» і «Танець вогню».

2020 року талановитий майстер слова став лауреатом Всеукраїнської літературної премії ім. Василя Симоненка. У номінації «За кращий художній твір» перемогла його збірка поезій «Сотворіння цвіту».

Анатолій Кичинський – неперевершений автор інтимної, пейзажної та філософської лірики, яка зароджує у читачів глибокі роздуми про духовні цінності життя та місце кожного з нас на Землі.

У доробку поета представлено більше двох десятків книг. Важливе місце у творчості А. Кичинського займають шевченківські мотиви: монолог «Тарас Шевченко. Автопортрет із свічкою», екфразис «Тарас Шевченко і діти-байгуші. Папір, сепія», мініатюри «На могилу Тараса Шевченка…», «Зібгалася калачиком душа…» та інші.

Чимало віршів («На відстані сльози», «Пливе над світом біла наша хата», «Підковане щастя», «Сама здогадайся», «Золота моя жінко…», «Накинь на плечі плащ», «Свічка») покладено на музику видатними українськими композиторами: П. Дворським (м. Київ), О. Грицишиним (м. Кривий Ріг), Ю. Поліщуком (м. Рівне), А. Шейченком (м. Херсон), М. Бурмакою (м. Київ) та іншими.

Анатолій Кичинський займається перекладацькою діяльністю. Серед його робіт – відомі зразки світової літератури. Він перекладає з грузинської, угорської, єврейської, білоруської мов.

Незрівнянний талант Анатолій Іванович проявляє ще й у живописі. І хоч ці навики він розвивав самотужки, професійні пейзажі та натюрморти художника зберігаються в багатьох вітчизняних та зарубіжних приватних колекціях. Cеред відомих полотен – «Теплий місяць» (2006), «Осінній мотив» (2008), «Солоне озеро», «Невчасний сніг» (обидва – 2009). На обкладинці його збірки «Небажаний свідок» вміщено фрагмент картини «Спрага».

Анатолій Іванович – член Національної спілки письменників України (1977), Асоціації українських письменників, Міжнародної асоціації письменників і публіцистів, почесний член Національної спілки художників України. Він – лауреат Міжнародного академічного рейтингу популярності «Золота фортуна», Міжнародного фестивалю поезії «Київські лаври», Міжнародного поетичного фестивалю «Слов’янські обійми» та багатьох літературних премій.

У 2013 році А. Кичинський був удостоєний звання «Почесний громадянин міста Херсона». Поет нагороджений медаллю «Незалежність України» та Почесною грамотою Президента України.

За визначну творчість та подвижницьку діяльність талановитий автор і патріот нашої країни був удостоєний почесної відзнаки «Народний поет України» (2024).

У 2025 році, згідно Указу Президента України, Анатолій Іванович отримав почесне звання «Заслужений діяч мистецтв України».