… Я відчував, що моя підсвідомість вимагає від мене проаналізувати цей досвід…
М. Петренко
Війна зламала безліч доль і водночас відкрила нових героїв – тих, хто не шукав слави, а просто робив те, що вважав необхідним. Саме в цьому вирі з’являються книжки-свідчення, які фіксують не лише перебіг подій, а й внутрішній стан людей, що проходять найважчі випробування.
Однією з таких стала книга Максима Петренка «Спокійної ночі» * – роман-щоденник про те, як переплітаються особисте, професійне й громадянське життя, коли навколо руйнується світ і треба вчитися триматися.
Максим Петренко – український доброволець, нацгвардієць, програміст і викладач. Дуже скромна, культурна, добродушна людина, що якимось дивовижним чином поєднала в собі військову хоробрість і глибоку інтелігентність.
До війни працював в Інституті комп’ютерних технологій. А в 2014 році вступив до батальйону оперативного призначення ім. Героя України генерал-майора Сергія Кульчицького. 26 червня 2014 року він пережив танковий бій під Слов’янськом – перший контактний бій, в якому росіяни використали проти українських бійців цю важку техніку. Штурм відбувся в період оголошеного перемир’я. Боєць отримав контузію, а четверо його побратимів загинули. Про той бій було важко згадувати, але Максим дав обіцянку описати все, щоб зберегти історії побратимів і зафіксувати те, що не можна забути. Тягар спогадів залишався з ним завжди. Саме вони стали поштовхом до створення книги. «Спогади про цей момент примусили мене задуматися: чи залишиться у світі щось, привнесене мною, якщо мене раптом не стане?» – згадував автор. Так сформувалися задум книги та її перший текст.
У 2016-му – демобілізувався. Повернувся з війни сивим. Викладав робототехніку майбутнім програмним інженерам. У 2019-му видав книгу за гроші, які наскладав, поки служив.
Цікавий факт. Максим створив свою структуру бази даних та власне програмне забезпечення для бібліотек міста Києва, програму, яка формує сторінки каталогу та вивантажує їх на сервер. Це був безкоштовний ресурс як для самих бібліотек, так і для читачів. Для кожного району Києва виробив окремі сайти, які допомагали ознайомлюватися з асортиментом публічних бібліотек саме цього району. М. Петренко відмовився від будь-яких прав щодо своєї роботи і передав все у суспільне надбання.
Другий раз Максим Петренко повернувся на війну в перший день повномасштабного вторгнення. Брав участь у боях на межі Харківської і Донецької областей. Зв’язок із Максимом Петренком обірвався 1 червня 2022 р. Тривалий час його вважали зниклим безвісти, але 6 листопада 2023 року стало відомо, що Максим загинув у бою, і ДНК-експертиза підтвердила загибель. У 2024 році був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня, посмертно.
Хронологію у своїй книзі «Спокійної ночі» автор веде від 20 лютого 2014 року – дня розстрілу Небесної Сотні. Далі – про вступ до добровольчого батальйону, потім – місяць навчання, бої під Слов’янськом, ротацію і очікування нового відрядження. Кульмінація щоденника – саме той танковий бій. Завершується книга подіями перед об’єднанням батальйонів та виїздом у район Дебальцевого й Вуглегірська.
Назва твору походить із реальної бойової переписки. Ці прості слова – «…спокійної ночі…» – на фронті набували зовсім іншого значення: ніхто не знав, чи справді вона буде спокійною і чи буде взагалі.
Спершу автор писав російською, але відчув, що текст звучить неприродно, ніби не його голос. Тому перейшов на українську: дослівний переклад цього простого людського побажання зберіг глибинний сенс. Солдатові бажають не просто «на добраніч», а спокійної ночі на війні, де практично неможливо розслабитися, тому що «…відчуття небезпеки… не полишає ні на мить».
Особиста історія Максима водночас відображає шлях багатьох. Однак, за його ж словами, «…попри намагання відтворити деталі подій, це не дослідження і не історія другого добровольчого батальйону. І не героїчна сага. Це кілька переплетених ниток полотна нашої історії. Де одна нитка тримає іншу…». Документальні тексти відкривають нам, цивільним, реальну війну та мотивацію бійців.
Твір нелегкий, але необхідний для тих, хто хоче зрозуміти не тільки історичні факти, а й людей, їхні страхи, біль та вибір. «Для тих, хто шукає героїчні пригоди спецпідрозділу, вона не підійде», – додав автор. Це щоденник людини, яка бачила війну зсередини, і саме тому він такий вагомий та цінний.
_______________________________________________________________________________________________________________
* Петренко М. Спокійної ночі / Максим Петренко. – Харків : Вид-во Діса плюс, 2019. – 320 с. – ISBN 978-966-03-7356-3.
Джерела:
- Вонс Р. Загинув автор книжки «Спокійної ночі» Максим Петренко, який вважався безвісти зниклим [Електронний ресурс] / Ростислав Вонс // ГЛАВКОМ : [вебсайт]. – Електронні дані. – Режим доступу: https://glavcom.ua/country/culture/zahinuv-avtor-knizhki-spokijnoji-nochi-maksim-petrenko-jakij-vvazhavsja-bezvisti-zniklim-966818.html?utm_source=chatgpt.com. – Назва з екрану. – Дата публікації : 06.11.2023. – Дата звернення: 17.12.2025.
- Горлач П. Письменник та військовий Максим Петренко загинув на фронті [Електронний ресурс] / Поліна Горлач // Суспільне Культура : [вебсайт]. – Електронні дані. – Режим доступу : https://suspilne.media/culture/611409-pismennik-ta-vijskovij-maksim-petrenko-zaginuv-na-fronti/. – Назва з екрана. – Дата публікації : 07.11.2023. – Дата звернення : 17.12.2025.
- Зіркові гості. Максим Петренко [Електронний ресурс] : [інтерв’ю] / Записала Іванна Щербина // Публічні Бібліотеки Солом’янського району : [вебсайт]. – Електронні дані. – Режим доступу : https://soloma.libraries.kyiv.ua/2020/02/14/zirkovi-gosti-maksim-petrenko/. – Назва з екрана. – Дата публікації : 14.02.2020. – Дата звернення : 17.12.2025.
- Ільтьо М. Максим Петренко «Доцент». Шлях дивовижного романтика, винахідника і воїна, який поліг за Україну, був знайдений і похований [Електронний ресурс] / Мирослава Ільтьо // Новинарня. Новини України, що воює : [вебсайт]. – Електронні дані. – Режим доступу : https://novynarnia.com/2024/01/11/mpetrenko/. – Назва з екрана. – Дата публікації : 11.01.2024. – Дата звернення : 17.12.2025.
- Максим Петренко [Електронний ресурс] // Книга пам’яті органів системи МВС : [вебпортал]. – Електронні дані. – Режим доступу : https://memory-book.mvs.gov.ua/petrenko-maksim-vitaliiovic. – Назва з екрана. – Дата звернення : 17.12.2025.
- Петренко Максим Віталійович [Електронний ресурс] // НБУ ім. Ярослава Мудрого. Українська бібліотечна енциклопедія : [вебсайт]. – Електронні дані. – Режим доступу : https://ube.nlu.org.ua/article/%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%20%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BC%20%D0%92%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87. – Назва з екрана. – Дата публікації : 10.09.2025. – Дата звернення : 17.12.2025.
- Скотнікова О. Написав книгу, побудував будинок і загинув за Україну: історія Максима «Доцента» Петренка [Електронний ресурс] / Ольга Скотнікова // Вечірній Київ : [вебсайт]. – Електронні дані. – Режим доступу : https://vechirniy.kyiv.ua/news/95994/. – Назва з екрана. – Дата публікації : 19.03.2024. – Дата звернення : 17.12.2025.
- «Читаючи свій текст, я намагався зробити його таким, щоб мені не хотілося пропускати рядки при читанні», – Максим Петренко [Електронний ресурс] // Міністерство у справах ветеранів України : [вебсайт]. – Електронні дані. – Режим доступу : https://mva.gov.ua/ua/news/chitayuchi-svij-tekst-ya-namagavsya-zrobiti-jogo-takim-shchob-meni-ne-hotilosya-propuskati-ryadki-pri-chitanni-maksim-petrenko. – Назва з екрана. – Дата звернення : 17.12.2025.
