✧ 1986 ✧

Левченко Олексій Олексійович
(1948–2020)

Український художник кіно,
кінорежисер, сценарист

Народився майбутній кінорежисер в родині службовця у м. Каховці. Освіту здобув у Київському художньому інституті (нині – Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури), який закінчив у 1972 році. Трудову діяльність розпочав учителем малювання в школі.

З 1978 року Олексій Олексійович працював художником-постановником у Київській кіностудії художніх фільмів ім. О. П. Довженка (нині – Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка).

«Якби я не знав, що таке кіно, я б там не працював. У кіно є така “хиба”, магічна, притягальна: завжди можна зробити дубль. У живописі це неможливо, хоч є олія, в графіці – ні, хоча є олівець, у театрі – ні. А в кіно – дубль… і це так чудово!», – так про вибір професії говорив Олексій Левченко.

Працював у фільмах Романа Балаяна, В'ячеслава Криштофовича, Миколи Мащенка, Володимира Попкова та багатьох інших. Він – автор сценарію і режисер фільму «Луна» (1991), режисер і художник кінокартини «Єлисейські поля» (1993).

1986 року український митець отримав Національну премію України ім. Тараса Шевченка разом з автором сценаріїв та режисером-постановником М. О. Бєліковим і оператором-постановником В. Т. Трушковським за фільми «Ніч коротка», «Які ж були ми молоді» Київської кіностудії художніх фільмів ім. О. П. Довженка.

Олексій Олексійович – член Національних спілок кінематографістів (1982) і художників (1989) України, заслужений діяч мистецтв України (2019).

Кінорежисер пішов з життя 16 вересня 2020 року у м. Києві, похований на Північному кладовищі.