Чи багато ви знаєте літературних творів про бібліотеку та бібліотекарів? Впевнені, що ваш список не буде надто довгим. А тому пропонуємо вашій увазі незвичну пригодницьку повість Марини Єщенко «Бібліотекарки не виходять заміж».
У 2017 році авторка виграла грант Президента України молодим діячам мистецтва на публікацію цієї книги.
Марина Єщенко деякий час працювала бібліотекарем читальної зали періодики у Науковій бібліотеці ім. М. Максимовича, тож роботу книгозбірні знає досконало. І готова відкрити цю таємницю своїм читачам.
Однак описує авторка не просту бібліотеку. Її установою керує молодий хтивий директор, який мріє відшмагати майже весь колектив та регулярно п’є з колегами вино (а після цього – ще й замикає їх у шафі). Він уявлення не має про муляжі камер відеоспостереження, постійно забуває про важливі документи та надзвичайно рідко цікавиться справами філій. Натомість частими гостями у його кабінеті є слідчі.
І майже завжди їх поява спричинена діями двох осіб – Анастасії та Гліба. Перша завжди відстоює права читачів, ладна порушувати всі правила. Для цього вона не цурається періодично бити не лише співробітників, а й самого директора. Гліб регулярно пише пасквілі й часто стає жертвою побиття тієї самої Насті.
Повість не має чіткого сюжету. Історії розкидані у часі й стосуються абсолютно різних осіб. Ця книга не є прикладом класичного лінійного сюжету з розподілом на позитивних та негативних персонажів.
Єдине, що об’єднує всі розповіді, це жага Анастасії до виконання всіх читацьких вимог та намагання директора хоч якось впоратися зі своїм колективом.
Кілька разів авторка повторює, що кожен співробітник потрапив до бібліотеки через знайомство з впливовими особами. І лише Анастасія виявилася «дівчиною з вулиці». Саме це, на думку Марини Єщенко, і стало першопричиною того, що сталося з нею.
Ми не будемо розвивати питання, чи може справжня бібліотека існувати при такому директорі та роботі колективу. Не будемо говорити про «ідеальність» головної героїні. Єдине, що порадимо вам, це зазирнути до найближчої бібліотеки і розпочати свою власну історію з цією установою. Повірте, у житті все набагато цікавіше та оптимістичніше, ніж у книжках.
Автор відгуку: Анастасія Козак
Comments