Фото: БДМУ
Ментальне здоров’я, як складова загального здоров’я людини, в умовах війни й у післявоєнний час постає основним фокусом уваги в підтримці працездатного населення, а також стійкості і продуктивності підприємств.
Ментальне здоров’я на робочому місці – це основа продуктивності, безпеки та стійкості колективу. Програми психосоціальної підтримки (ПСП) допомагають запобігти вигоранню, знижують плинність кадрів і створюють довірливу атмосферу.
За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, кожен четвертий – близько 25% всього населення України (близько 10 млн осіб) перебувають у зоні ризику розвитку проблем психічного здоров’я. Зважаючи на те, що відсутні вичерпні дані про поширеність проблем психічного здоров’я через стигматизацію, брак фахівців та обмежений доступ населення до послуг психічного здоров’я та психосоціальної підтримки, ці показники не остаточні та скоріше за все зростатимуть. Війна впливає не тільки на психічне здоров’я, але й погіршує соціальні та економічні умови, які в свою чергу є детермінантами психічного здоров’я. Майже 60% співробітників ніколи не обговорювали свої психічні проблеми ні з колегами, ні з керівниками. Головна причина полягає в тому, що ментальне здоров’я досі залишається табуйованою темою в деяких суспільствах. Українські компанії часто недооцінюють серйозність ситуації, в той час, як західний бізнес б’є на спалах та впроваджує заходи на підтримку співробітників з подібними проблемами.
Війна – це небезпека і фактор появи різних імовірних ризиків для працівників і сфери праці, що своєю чергою призводить до стресу. Тому через робоче місце керівники підприємств можуть управляти психосоціальними ризиками (як-от надмірні навантаження, суперечливі вимоги, неефективна комунікація (вертикаль/горизонталь), відсутність підтримки з боку керівництва, відсутність права працівників в ухваленні рішень, незахищеність на роботі тощо) і пом’якшувати наслідки шляхом відповідних заходів на організаційному та індивідуальному рівнях.
Фото: AboutU
Чому це важливо?
Збереження психологічного добробуту напряму впливає на робочий процес та загальну атмосферу:
- Зниження рівня стресу та вигорання: допомагає працівникам вчасно розпізнати симптоми втоми та відновити ресурс.
- Ефективність та креативність: психологічно безпечне середовище дозволяє людям фокусуватися на роботі, а не на тривожних думках.
- Збереження команди: підсилює лояльність до компанії, зменшує кількість лікарняних і плинність кадрів.
Ризики для психічного здоров’я на робочому місці:
- Недостатнє використання навичок або, навпаки, дефіцит кваліфікації для виконання певної роботи;
- Нечітко визначені робочі функції;
- Надмірна завантаженість або високий темп роботи;
- Довгий робочий день або жорсткий графік, який несумісний із соціальним життям;
- Неможливість самостійно впливати на визначення завдань або свою навантаженість;
- Небезпечні або важкі умови праці;
- Організаційна культура, що допускає стигму, булінг та розв’язання конфліктів;
- Авторитарний стиль управління;
- Відсутність або, навпаки, надмірне кар’єрне просування;
- Нестача гарантії зайнятості, недостатня оплата праці або відсутність інвестицій у розвиток кар'єри.
- Якщо не позбавитись або хоча б не мінімізувати вплив цих факторів, наслідки можуть зачепити не лише професійну діяльність.
Як впровадити програми підтримки?
Створення ефективної системи психологічної підтримки вимагає системного підходу.
Основні кроки для роботодавців:
- Аналіз потреб та оцінка ризиків: Проведіть опитування серед працівників, щоб дізнатися, чого саме вони потребують (наприклад, індивідуальні консультації, тренінги з управління стресом, гнучкий графік).
- Розробка політики компанії: Створіть та зафіксуйте чіткі правила. Продемонструйте, що ментальне здоров'я є пріоритетом, а звернення за допомогою не є проявом слабкості.
- Навчання керівників та HR: Менеджери мають розуміти основи першої психологічної допомоги та вміти помічати ознаки емоційного вигорання у членів команди.
- Забезпечення доступу до допомоги: Укладіть партнерства з фаховими психологами або запровадьте корпоративні програми.
- Встановлення балансу між роботою та життям: Заохочуйте працівників до повноцінного відпочинку, дотримання робочих годин та відпусток
Ментальне здоров’я – це психологічний стан, при якому людина може реалізовувати свій потенціал, долати життєві стреси, продуктивно працювати та робити внесок у життя своєї громади. Турбота про ментальне здоров’я так само важлива, як і турбота про фізичний стан, а в період війни та післявоєнний час – це особливий фокус для жінок та чоловіків, що працюють.
Найбільші витрати для будь-якого бізнесу спричиняють психологічні проблеми співробітників. ВООЗ прогнозує, що у світі до 2030 року психічні захворювання та відсутність на робочому місці внаслідок психологічних проблем стануть найбільшим викликом для сфери праці.
Підприємствам України потрібна дієва політика й програма психосоціальної підтримки на робочому місці (ПСП) для відповіді на виклики у воєнний та післявоєнний час. В перспективі вона має перерости в комплексну програму збереження ментального здоров’я на роботі.
Основні цілі програми ПСП:
- Визнати психосоціальні наслідки війни для людини і сфери праці;
- Сприяти запобіганню важким психічним і поведінковим розладам;
- Посилити позиції роботодавця та профспілки як лідерів, орієнтованих на добробут працівників;
- Сформувати психологічно безпечне середовище, де принцип конфіденційності й відсутність стигми та дискримінації має пріоритетне значення;
- Навчити працівників розпізнавати ознаки психологічних проблем для запобігання появі важких психічних і поведінкових наслідків;
- Навчити працівників методам управління стресом та навичкам психологічного відновлення;
- Запобігти емоційному та професійному вигоранню працівників;
- Навчити працівників навичок надання першої психологічної
допомоги (ППД); - Надати працівникам доступ до зовнішніх ресурсів фахової психологічної допомоги;
- Стати більш відкритими до розмов про ментальне здоров’я та ініціатив щодо психосоціальної підтримки на робочому місці.
Основні етапи запровадження ПСП:
- Створення ініціативної групи й аналіз ситуації;
- Розроблення письмової політики;
- Проведення оцінки потреб працівників;
- Розроблення програми (плану заходів);
- Розроблення системи моніторингу й оцінювання програми ПСП;
- Визначення ресурсів для фінансування запровадження ПСП;
- Реалізація ПСП;
- Моніторинг і оцінка, внесення змін до плану заходів (за необхідності).
Ці методичні рекомендації щодо запровадження психосоціальної підтримки на робочому місці призначені для використання роботодавцями під час розробки заходів щодо запровадження ПСП на рівні роботодавців і носять виключно інформаційний та рекомендаційний характер. Методичні рекомендації є орієнтиром для роботодавців під час прийняття рішення та реалізації програми ПСП працівників на робочих місцях.
Стати ініціатором запровадження програми ПСП на рівні роботодавця може будь хто, хто готовий взяти на себе організацію та координацію роботи: профспілкова організація, служба охорони праці, кадрова служба, формальний/неформальний лідер тощо.
П’ять головних ознак робочого середовища, до побудови якого варто прагнути:
- Ментальне здоров’я займає важливе місце в цінностях вашої команди.
- В колективі панує підтримувальна та довірлива атмосфера з нульовою толерантністю до стигми навколо психічного здоров'я.
- Співробітники мають зручний графік роботи, достатньо перерв та днів відпочинку.
- В компанії розвиваються системи підтримки, є постійні інвестиції в розваги та моральний дух команди.
- Кожен співробітник має можливість отримати професійну психологічну допомогу у вигляді індивідуальної консультації чи групової терапії.
Турбота про емоційний добробут членів колективу стає ключовим аспектом корпоративних стратегій компаній по всьому світу, бо позитивно впливає на їхній розвиток та досягнення стійкого успіху в сучасному бізнес-середовищі. Крім підвищення продуктивності, зменшення втрат часу та ресурсів і зниження витрат на медичне обслуговування, компанія отримує додатковий бонус. Йдеться про статус привабливого роботодавця для талановитих кадрів та покращення репутації як соціально відповідальної компанії в очах споживачів та бізнес-партнерів.
