Oles Honchar
Kherson regional
universal scientific library
MO-TH: 9:00-18:00
SA-SU: 9:00-18:00

Михайло Іванович Павлик

This material is in Ukrainian

17.09.2023

Він один із видатних постатей на історичному тлі ІІ пол. ХІХ – поч. ХХ ст. Його роль у суспільно-культурному поступі України важко переоцінити. Однак, на жаль, склалося так, що потужна діяльність Михайла Павлика повною мірою не вивчена і залишається невідомою широкій громадськості. Та що там, навіть, у наукових колах про нього говорять здебільшого на загальному рівні. А був Михайло Павлик людиною широкого і щедрого обдарування, писав вірші та прозу, все життя займався журналістикою, був редактором, видавцем, бібліографом, перекладачем, філософом, істориком, етнографом, фольклористом.

Народився Михайло 17 вересня 1853 р. у селі Монастирському, що вже давно стало околицею гуцульського Косова. Спілкувався в основному з жiночою половиною роду (чуйна мати, чотири сестри), переживав довколишні біди, бiднiсть; коли вчився в гiмназiях Коломиї та Львова, заробляв на життя репетиторством. Відтак вступив на філософський факультет (класичний вiддiл) Львівського університету,  проте не закінчив його (був відрахований через арешт у січні 1877 р. за звинуваченням в участі у таємному товаристві). Був засуджений до шестимісячного ув’язнення. Належав до студентської організації «Академический кружок», співпрацював із його органом – журналом «Друг». Під час навчання потрапив під вплив ідей М. Драгоманова. Спільно з близьким товаришем І. Франком видавав журнал «Громадський друг» (1878), альманахи «Дзвін» і «Молот», в яких вміщувались бібліографічні матеріали з української, російської, польської, сербської та німецької літератур. М. Павлик був одним з перших редакторів в історії української газетно-журнальної періодики. Відстоював реалізм і живу народну мову літературних творів, формулював завдання української  інтелігенції у гостропубліцистичних працях «Лихі люди. Один листочок з життя», «Миколай Васильович Гоголь», «Потреба етнографічно-статистичної роботи в Галичині» та інших. Допомагав пересилати позацензурні видання, перекладав твори зарубіжних філософів, економістів, соціологів.

Разом з Іваном Франком Михайло Павлик організував першу в Україні політичну партію – Радикальну партію, осередки якої активно діяли на Гуцульщині. За активну громадську діяльність Михайла Павлика п’ять разів арештовували, тримали в ув’язненні. Однак ніщо не змогло зламати силу духу «завзятого поборника неправди та кривди людської», як висловився про свого друга Іван Франко. Марко Черемшина писав до М.Павлика від імені всіх земляків: «… я із щирого серця дякую Вам, що так ревно уступаєтесь за нашою конаючою Гуцулією».

У 1887 р. Михайло Іванович опублікував розвідку «Про русько-українські народні читальні». У першій частині праці розкрито історичні передумови зародження й розвитку народних читалень на теренах Західної України у кінці 19 ст. У другій частині, до якої М. Павлик збирав матеріали, передбачався детальний розгляд тогочасного стану читалень на Західній Україні. Проте друга частина з друку не вийшла.

Із червня 1887 р. по квітень 1888 р. М. Павлик упорядковував у Кракові велику особисту бібліотеку й архів відомого польського письменника Ю. Крашевського (1812–1887). Підсумком скрупульозної праці бібліографа став видрукуваний каталог згаданої книгозбірні (1888), завдяки чому ім’я М. Павлика стало відомим і в польській бібліографії.

Першим вагомим доробком М. Павлика у царині персональної бібліографії став «Спис праць М. П. Драгоманова», опублікований у збірнику матеріалів «Михайло Петрович Драгоманов. 1841–1895. Його ювілей, смерть, автобіографія і спис творів» (1896). М. Павлик також упорядкував і видав листування М. Драгоманова з багатьма суспільно-культурними діячами. Зібрав і видав у чотирьох томах його фольклорні праці під назвою «Розвідки М. Драгоманова про українську народну словесність і письменство», опублікував низку праць про М. Драгоманова.

У 1898 р. на пропозицію організаційного комітету із підготовки святкування 25-річного літературного ювілею І. Франка М. Павлик уклав перший і єдиний прижиттєвий бібліографічний покажчик творів Каменяра – «Спис творів Івана Франка за перше 25-літє єго літературної діяльности. 1874–1898». Дослідники, позитивно оцінюючи цю працю, відзначали точність бібліографічних записів та важливість консультацій, які надав І. Франко щодо авторства своїх численних статей і художніх творів, надрукованих без підпису чи підписаних псевдонімами і криптонімами.

Із жовтня 1897 р. по грудень 1904 р. М. Павлик працював першим бібліотекарем книгозбірні Наукового товариства імені Шевченка (НТШ). Здійснював технічне опрацювання книжок, ведення інвентарю та каталогу, розстановку та переміщення книг, провадив перевірку фонду; вів ретельний кількісний облік користувачів бібліотеки, книговидачі, у тому числі на абонементі.

З 1900 р. М. Павлик – дійсний член НТШ. У 1900 р. за дорученням Етнографічної комісії НТШ об’їздив з обстеженнями бібліотеки василіянських монастирів на теренах Східної Галичини – Львівщини, Тернопільщини та Станіславщини (нині Івано-Франківщина), відзвітувавши згодом про результати наукової експедиції на засіданні комісії.

М. Павлик формував і свою приватну бібліотеку, яку разом із багатим історичним архівом заповів Національному музею у Львові імені Андрея Шептицького (передана у 1911 р., опрацьовувалась І. Свєнціцьким). Чисельні матеріали М. Павлика зберігаються також у його особових фондах у Львівській національній науковій бібліотеці України імені Василя Стефаника (ф. 160), Центральному державному історичному архіві України у Львові (ф. 663), Інституті літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України (ф. 101).

… Загалом його життя було важким і нужденним. Після смерті в 1895 році М.Драгоманова, який підтримував Павлика фінансово, убогість поселилася в його домівці. В 1905 році через хворобу й неприязнь певної частини керівництва НТШ його звільняють з посади бібліотекаря Товариства, і письменник позбувається хоч невеликого, та все ж постійного доходу. Незабаром М. Павлик зазнає ще одного удару: на загальних зборах НТШ постало питання про призначення йому пенсії за громадські заслуги та з огляду на слабкий стан здоров’я. Ця пропозиція не була підтримала, а один член Товариства (з дипломом лікаря) висловився буквально так: «Кожна людина повинна перше всього подбати про себе. Коли Павлик свого не зробив і тепер не має на старість ніякого забезпечення, то се його вина. Коли ж тут покликуються на громадянські заслуги Павлика, то нехай громада його удержує. Нехай Павлик піде з горнятком від хати до хати, то всюди дістане трохи страви. В мене також».

Як почувався М. Павлик після цих зборів, одному Богові відомо. Та, маючи добрий і лагідний характер, він стійко переносив випробування, що випали на його долю. Більше того, у нього вистачило душевного тепла, щоб прийняти у свій дім двох дівчаток-сиріт, якими опікувався разом із сестрою. І вже прощаючись із цим світом, взяв у сестри Анни обіцянку, що вона не віддасть дітей у сиротинець, а дбатиме про них до повноліття.

Помер Михайло Іванович Павлик 26 січня 1915 року. Окупаційна російська влада прийняла підвищені заходи безпеки, щоб похорон не переріс в антиросійську демонстрацію. Але нічого такого не трапилося, хоча людей було дуже багато. Поховано М. І. Павлика на Личаківському цвинтарі у Львові, у звичайній земляній могилі. На ній було поставлено також звичайний невеликий дерев’яний хрест, на якім була його фотографія, нижче – бляшана табличка з написом: «Михайло Павлик, літерат, помер в 64 р. життя у Львові 26.І.1915». Зауважимо, що в написі допущена помилка: письменник помер не на 64-ім, а на 62-ім році життя.

 

Більше можна дізнатися, звернувшись до джерел:

Про нього:

Денисюк Iван Авксентiйович. Михайло Павлик/ І. А. Денисюк- К. : Держлітвидав УРСР, 1960. - 169 c

Качкан Володимир Атаназiйович. Михайло Павлик: нарис життя і творчості/ В. А. Качкан- К. : Дніпро, 1986. - 175 c - (Літературний портрет)

Шкраб'юк Петро. Ідеаліст, який був реалістом [Текст] : до 160-річчя Михайла Павлика // Дивослово. - 2013. - N 9. - С. 45-49 - Бібліогр. наприкінці ст.

Чирук Євангеліна Гордіївна. Народна читальня у бібліотечній концепції Михайла Павлика [Текст] // Молодий вчений. - 2019. - N 10 ч. 1. - С. 30-33 - Бібліогр. наприкінці ст.

Його твори:

Павлик Михайло Іванович. Твори/ М. І. Павлик ; упоряд. В. В. Яременко- К. : Дніпро, 1985. - 367 с.

Павлик Михайло Iванович. Твори/ Михайло Iванович Павлик ; вступ.стаття та прим.Ящук п.й.- к. : Держлітвидав УРСР, 1959. - 671 c.

Павлик Михайло. Пропащий чоловік: оповiдання, повiстi, публiцистика/ Михайло Павлик ; авт. вступ. ст. П. Ящук- Львів : Каменяр, 1983. - 349 c - (Бібліотека "Карпати")

Calendar

1234 5 67
89101112 13 14
15 16 1718192021
22232425262728
293031