Тринадцятого листопада виповнилося 125 років від дня народження українського письменника, сатирика та гумориста Павла Михайловича Губенка, відомого у всьому світі як Остап Вишня.
За освітою – військовий фельдшер, він захоплювався журналістикою та літературою. За життя пережив і полон більшовиків, і в’язницю, звинувачення в контрреволюційній діяльності й тероризмі, був незаконно репресований...
За своє непросте творче життя Остап Вишня здобув визнання самобутнього майстра української сатири і гумору. Започаткував новий жанр — усмішка (різновид фейлетону та гуморески). «Усе життя гумористом! Господи! Збожеволіти можна від суму!» – записав якось Остап Вишня в щоденнику. За кількістю друкованих книжок Вишня посідав в Україні друге місце після Шевченка. Якщо в 1921 році він написав два твори, то в 1923-му їх було вже 270! Тоді ж він видав дев’ять збірників, а через п’ять років – 27!
Поділитися своїм баченням Остапа Вишні як майстра гумору і сатири й стало метою чергового засідання Об’єднання вільних художників «Ракурс». Члени об’єднання та їх гості – учні Цюрупинської гімназії №1 – розпочали своє знайомство з життям і творчістю письменника з презентації книжково-ілюстративного перегляду «Магічна сила Вишневого слова», проведеної бібліотекарем відділу обслуговування Литвин Юлією. Про маловідомі факти з біографії Остапа Вишні присутнім розповів член об’єднання Мішуков Ігор. Доповненням до повідомлень стали кадри з художнього фільму «Із житія Остапа Вишні», знятого на Київській студії художніх фільмів ім. О. Довженка ТВО «Союзтелефільм» у 1991 році. Доречі, це був перший фільм, що вийшов у незалежній Україні. У головній ролі - Богдан Ступка. Режисер - Ярослав Ланчак. Фільм був запущений на кіностудії ще за радянських часів і розповідав про найдраматичніший період у житті відомого українського письменника Остапа Вишні, котрого наприкінці 1933 року репресували й зіслали до Сибіру, де він провів у таборах десять років.
Оцінити гостроту сатири й доброзичливість гумору дали можливість присутнім члени об’єднання: Мішуков Ігор, Мішукова Алла, Асотрян Ольга та Печерій Тетяна.
