Пам’ятники
Монументи українським АТО-вцям окупанти нищили всюди, куди діставалися.
7 березня 2022 року російські військові знищили на Донеччині меморіальну стелу, що увічнювала пам’ять Героя України Василя Сліпака. Обдарований чудовим голосом, співак був солістом Паризької національної опери, брав також активну участь у громадському житті України. Після Революції Гідності В. Сліпак воював за Україну на Донеччині, де й загинув у 2016 р. Пам’ятник встановлено у 2019 р. на місці загибелі героя, неподалік смт Луганського.
Знищена меморіальна стела Герою України Василю Сліпаку. Фото з відкритих джерел
24 березня 2022 року внаслідок обстрілу м. Маріуполя вщент зруйновано пам’ятник митрополиту Ігнатію Маріупольському, одному із засновників Маріуполя. Він розміщений поблизу Церкви св. Архистратига Михаїла. За життя, у другій половині XVIII ст., митрополит опікувався грецькою громадою Криму, зокрема, після її депортації до північного Приазов’я. Російська православна церква канонізувала Ігнатія Маріупольського як Святителя. Знищення його пам’ятника у м. Маріуполі є виявом вандалізму, спрямованого проти власних православних святинь.
Зруйнований пам’ятник митрополиту Ігнатію Маріупольському. Фото: Stringer, Anadolu Agency
31 березня 2022 року у смт Бородянці Київської області постраждала від ворожих обстрілів скульптурна композиція, присвячена святому Архистратигу Михаїлу. У результаті святий покровитель Києва з правої руки «втратив» хрест. Однак меч у лівій його руці лишився. У цьому місцеві мешканці побачили певний символізм.
Пам’ятник святому Архистратигу Михаїлу у скульптурній композиції у смт Бородянці. Фото: Anna Senik
1 квітня 2022 року зі стрілецької зброї було пошкоджено погруддя Тараса Шевченка у м. Маріуполі. Це не поодинокий випадок прицільних атак російських загарбників на пам’ятники Кобзаря.
2 квітня 2022 року постраждав монумент Шевченку у смт Бородянці, так само від стрілецької зброї окупантів. Стоячи серед руїн, які принесла російська війна, монумент Тараса Шевченка уособлює ту страшну ціну, яку платить Україна за свою свободу.
Погруддя Тарасу Шевченку у смт Бородянці. Фото з відкритих джерел
Археологічні об’єкти
18-24 березня 2022 року бомбардування околиць м. Ізюму (гора Крем’янець) на Харківщині призвело до руйнації кількох пам’яток історії, культури та археології: постраждали рештки Ізюмської фортеці, зведеної наприкінці XVII ст., а також ділянки культурного шару цієї пам’ятки (охоронний № 189).
Залишки Ізюмської фортеці. Фото з відкритих джерел
Під Ізюмом росіяни майже прямим влучанням снаряда розбили унікальну історичну пам'ятку, яка стояла на горі Крем'янець (найвищій точці Харківщини) тисячу років. Це одна з дев’яти кам’яних половецьких баб, датованих IX-XIII ст.
Половецькі статуї на горі Крем’янець в Ізюмі. Фото: Facebook. Ольга Сошникова
Одними з об'єктів, які найбільше постраждали через окупацію, є кургани. На місці унікальних археологічних комплексів окупанти будують оборонні лінії.
На тимчасово окупованій території Василівського району Запорізької області майже повністю зруйнована «Могила Лисовська» – група курганів, давніх поховань. Кожен такий курган може містити від 50 і більше поховань, розташованих на різних рівнях, що робить їх безцінними для історичної науки. Зафіксувати точні руйнування унікальної археологічної пам’ятки неможливо, а із супутникових знімків видно лише найбільші пошкодження.
Оборонні споруди російської армії на місці частково зруйнованої групи курганів «Могила Лисовська». Фото: супутниковий знімок 18 липня 2023 р.
На Херсонщині пам’ятки археології, які до цього зазнавали мінімального антропогенного впливу, понівечені інженерними спорудами – капонірами, окопами, ДОТами. Насипи також пошкоджені артилерійськими обстрілами.
Переглянути відео руйнувань курганів на Херсонщині можна за посиланням: https://t.me/stopcor/16363 (на відео присутня ненормативна лексика).
Про розстріляну архітектурну спадщину Херсонщини ви можете дізнатися за посиланням: https://art.lib.kherson.ua/rozstrilyana-arhitekturna-spadshchina-hersonshchini.htm.
Боєць ЗСУ показав позиції окупантів, які облаштовувалися на кургані. Фото: Стопкор
Історична пам’ять відіграє ключову роль у процесах формування держав і готовності громадян їх захищати. Втрачати життя – страшно, втрачати багаторічну спадщину, що є нашим культурним ідентифікатором, – теж страшно. Ініціатива українців щодо збереження пам’яток є яскравим свідченням того, що любов до України та її культури сильніша за страх.
