Подорож дорогами історії.
Херсонській області – 75 років

Нашій Херсонщині, краю сонця й моря, степів і ланів – 75 років. 30 березня наша область відзначила поважну дату, й на честь цієї події в Херсонській обласній бібліотеці імені Гончара відкрилася виставка, присвячена основним етапам розвитку та розбудови Херсонської області, першим промисловим і соціально-культурним здобуткам

В експозиції представлені понад 90 документів Дер­жавного архіву області, які фіксують історію області від самого моменту створення й до су­часності. Відновлення в післявоєнні часи, розбудова перших підпри­ємств, життя населення – всі основні віхи історії нашого краю, події та факти віддзеркалені в письмових джерелах і фотознімках.

Як адміністративно-територіаль­на одиниця Херсонська область була створена в 1944 році. Територія Херсонщини на той час була поді­лена між Миколаївською та За­порізькою областями. На виставці навіть представлені документи про передачу земель Миколаївщини та Запоріжжя під нову область. Го­ловним поштовхом до заснування області стало звільнення Херсона та прилеглих територій від німецької окупації. І цією великою територію потрібно було керувати, відновлю­вати роботу й налагоджувати життя. Окупований центр був десь далеко, а людям потрібно було тут і зараз ви­рішувати питання відбудови житла, відновлення навчання та роботи. Що стосується створення Херсонської області, то ходить така легенда, ніби заснувати область довелося тільки тому, що Радянське інформбюро, подаючи інформацію про визволен­ня Херсона від німецько-фашист­ської окупації, помилково назвало його обласним центром. А тоді, як відомо, місто було одиницею облас­ного підпорядкування й із 1937 року належало Миколаївській області. Публічно визнати помилку держав­ної інформагенції на той час було не­можливим. Тому союзне керівництво ухвалило рішення про заснування нової області. Багато людей цікав­ляться, чи правдива ця історія, й під час відкриття виставки вони змогли це дізнатися. Як розповів директор архіву Віктор Лебідь, цю інформацію дуже часто доводиться спростову­вати. Насправді ніякої помилки не було, й у повідомленні, яке збері­гається в нашому архіві, йшлося про «звільнення великого транспортного й промислового вузла на Півдні України». До того ж у березні 1944-го, ще до визволення області, у Москві вже почали формувати організацій­ну групу для створення Херсонської області.

Херсонщина – край аграрний, тому в перші роки основним завдан­ням області було забезпечення армії продуктами сільськогосподарського виробництва, рибою та консервами. І хоча місто було майже повністю зруйноване війною, одразу після звільнення Херсона почалась ма­сова відбудова підприємств. Так, уже восени 1944-го почав працю­вати консервний завод (за рекордні п'ять місяців було відновлено його потужності), й першу продукцію відправляли на фронт. Також одразу після звільнення міста почав пра­цювати порт, а вже в 1950-ті роки суднобудівництво стало провідним напрямом. Загалом, за п'ять років у області запрацювало близько 20 промислових підприємств. Де­які з експонатів виставки вперше представлені широкому загалу, зо­крема це документи про виділення земельних ділянок під будівництво колись великого промислового гіганта ХБК.

Унікальним експонатом вистав­ки є перші карти поштового авіа­сполучення між населеними пунк­тами області. Адже в 1944 році за­лізничні колії були майже повністю зруйновані (остаточно відновлені дорожні шляхи були в 1947 році), зате активно діяли аеропорти для поштового сполучення. Майже в кожному районному центрі був свій невеличкий аеродром і маленькі літаки – спочатку У-2, а пізніше й Ан-2, які в народі називали «кукурузниками».

Дуже цікавим моментом в Історії Херсонської області є факти ство­рення нових міст – Нова Каховка (рік заснування – 1952-й) і Таврійськ (1983-й рік). Нову Каховку заснували одночасно з початком будівництва Каховської гідроелектростанції. Спочатку це було невелике посе­лення будівельників, яке згодом перетворилось на повноцінне місто. У будівельних роботах брали участь жителі з усього СРСР (понад 100 на­ціональностей), які після завершен­ня будівництва залишилися жити в місті. Таврійськ – наймолодше міс­то нашої області, його було заснова­но з декількох поселень. Одне з них – поселення залізничників, які свого часу відновлювали залізничне сполучення після війни, тому Таврійськ часто називають «містом залізнич­ників». Укази про створення цих населених пунктів також представ­лені в експозиції. Заснування нових міст говорить про чималий розвиток області, як на той час. Протягом своєї історії Херсонська область продовжувала зазнавати численних територіальних змін. Мало хто знає, що територія сучасної Херсонщини набула звичних рис у 1988 році, коли до складу Великоолександрівського району приєднали село Білоусове Миколаївської області.

Окрім різноманітних друкованих і рукописних документів, карт, пред­ставлені на виставці й безліч світлин, на яких зафіксовані визначні події в історії області. Зокрема це декіль­ка фотоальбомів, які детально де­монструють весь процес будівниц­тва Каховської гідроелектростанції. Є на виставці й фотографії будів­ництва Північно‑Кримського каналу, де зображено всі етапи: від того, як рили котлован, як дно вистила­ли спеціальною гідроізоляційною плівкою, аби не просочувалась вода, й до самого запуску. Також у експо­зиції представлені фото заліснення в 1960-70-ті роки унікального, єдиного в Європі піщаного маси­ву – Олешківські піски. До речі, перші дерева на цій території по­чали висаджувати ще в XIX сторіччі, коли Херсонщина була частиною Російської імперії. Великими зу­силлями протягом стількох років жителі Херсонщини перетворили пустелю в оазу, а зараз, на жаль, ми цю оазу руйнуємо власними ру­ками, випалюючи ліси. Херсонщина завжди була багата на природне різноманіття. Зокрема біосферний заповідник «Асканія-Нова» здобув світову славу. Його безкраї степи неодноразово ставали натурою для зйомок кінофільмів. В експозиції є лист із «Мосфільму», в якому польські кіношники просять дозвіл знімати фільм «Пан Володиєвський» (1969 рік) на території заповідника. Й усе це лише мала частина задоку­ментованої історії нашої області, яка представлена на виставці.

Анастасія МАТЮХІНА

Гривна. – 2019. – 3-10 апр. (№14). – С. 8.