Творчість Гоголя по-своєму ніби «передвіщала» нинішню велику російсько-українську війну. Принаймні за Гоголя довгий час йшла «війна» між українцями й росіянами в культурному плані. Росіяни, безперечно, вважали його одним із головних класиків своєї літератури. Натомість українці розглядали його як одного зі своїх націотворців. Сам же Гоголь заявляв, що в нього поєднані дві душі – великоросійська й малоросійська.
Чи не найкраще російсько-українська суперечливість письменника знайшла вияв у популярному його творі – «Тарас Бульба», який активно використовувався й використовується росіянами та українцями в їхній «війні» за Гоголя. Й справді, цей твір можна осмислювати як в російському імперському, так і в українському національному контексті.
Повість Миколи Гоголя «Тарас Бульба» мала дві редакції. Перша редакція з’явилася у 1835 році та була опублікована у збірці «Миргород». Але до певного часу була невідома читацькому загалу. У ній читачеві, пропонується справжній «Тарас Бульба», якого, ані українці, ані європейці майже не знають. Як ми знаємо, не кожен шедевр задовільняє офіційну критику. Занадто українською видалася ця повість і «великоросам», і вони почали домагатися аби Гоголь її переробив. І ось, у 1842 році вийшла друга редакція повісті в другому томі «Сичинений Николая Гоголя». Вона була помітно розширена й перероблена в порівнянні з попередньою редакцією. І це був істотно інший твір. Саме в такому вигляді твір неодноразово перевидавався в російській імперії, а пізніше в Радянському Союзі та перекладався іноземними мовами.
Якщо в першій редакції Тарас Бульба розбишака і авантюрник, то в другій – поборник і захисник російського православ’я та Московії. Якщо в першій редакції ще згадується «Украйна» – «спорное и нерешенное владение», то вже в другій редакції замість «Украйни» вигулькує, наче чортик із табакерки, «южная первобытная Россия», козаки стають затятими русофілами, а Тарас Бульба говорить пафосні промови про «православну віру і царя».
У першій редакції Україна в оточенні трьох ворогів – поляків, татар і московитів, а в другій – вороги тільки поляки і татари, а Московія перетворюється чомусь на росію і повстає в образі любого «отєчества», яке самовіддано захищають запорожці. Гоголь пише: «Бульба был упрям страшно. Это был один из тех характеров, которые могли возникнуть только в тяжелый ХV век на полукочующем углу Европы, когда вся южная первобытная Россия, оставленная своими князьями, была опустошена, выжжена до тла неукротимыми набегами монгольских хищников…» Однак, про яку росію йдеться, якщо на ту пору російська держава офіційно найменувалася Московією?
Апофеозом імперського патріотизму є передсмертний спіч Тараса Бульби («Что взяли, чортовы ляхи? Думаете, есть что-нибудь на свете, чего бы побоялся козак? Постойте же, придет время, будет время, узнаете вы, что такое православная русская вера! Уже и теперь чуют дальние и близкие народы: подымается из русской земли свой царь, и не будет в мире силы, которая бы не покорилась ему!»), якого в першому виданні не було зовсім. Ідеологічні правки траплялися майже у кожному розділі повісті. На жаль, у шкільній програмі ми читали та вивчали саме цю відкориговану версію.
Друга редакція довгий час вважалася остаточним варіантом геніального твору Миколи Гоголя. Не враховано було, що «Тарас Бульба» зазнав величезних змін без волі та бажання самого автора. Твір чимало втратив з вини переписувача Павла Васильовича Анненкова та видавця Миколи Яковича Прокоповича. Останньому Микола Гоголь довірив не тільки видавати зібрання творів 1842 року, а й правити стиль та граматику. Все це ґрунтувалося на тому, що в письменника не було такої наполегливості для досягнення довершеності твору. Та й ставився Микола Гоголь до творчого процесу по-іншому: спочатку вважав літературну обробку даремно втраченим часом, за який можна написати інший твір, а вже опублікований твір для Миколи Гоголя ставав нецікавим і ніби чужим.
15 липня 1842 року після виходу «Зібрання творів» Микола Гоголь пише тривожного листа М.Прокоповичу, в якому зауважує: «Вкрались ошибки, но я думаю, они произошли от неправильного оригинала и принадлежат писцу...» Вади самого ж автора були лише в граматичних дрібничках. Головна біда полягала в тому, що «Тарас Бульба» набирався не з оригіналу, а з копії, зробленої П.Анненковим.
Частину «Тараса Бульби», яка зазнала великих змін без волі автора, після смерті Миколи Гоголя видрукував журнал «Русская старина».
Оригінал «Тараса Бульби» було знайдено в шістдесяті роки ХІХ ст. серед подарунків графа Кушелєва-Безбородька Ніжинському ліцею. Цей так званий ніжинський рукопис, повністю написаний рукою Миколи Гоголя, який зробив чимало змін у п’ятій, шостій, сьомій главах, переробив 8-му та 10-ту. Завдяки тому, що граф Кушелєв-Безбородько 1858 року за 1200 рублів сріблом купив у родини Прокоповичів оригінал «Тараса Бульби», з’явилася можливість побачити твір у тому ж вигляді, який хотів бачити сам письменник. Одначе в наступних виданнях «Тарас Бульба» передруковувався не з оригіналу, а з видання 1842 року, «підправленого» П.Анненковим та М.Прокоповичем, котрі «прилизали» гостроту, можливо, й натуралізм, а разом з тим – позбавили твір художньої сили.
Проте втручання в твори під час їх переписування і не зовсім уміле виправлення стилю дало погані наслідки – збільшилося роботи текстологам, дослідникам творчості Миколи Гоголя, котрим нелегко було «звільнити» геніальні твори від «нашарувань».
І тільки у 2003 році, завдячуючи титанічній праці та таланту українського письменника Василя Шкляра, у видавництві «Дніпро» побачив світ переклад канонічного видання Гоголя саме в такому варіанті, в якому вперше з’явився у збірці «Миргород» 1835 року.
У 2009 році якраз до 200-ліття з дня народження Гоголя на екрани вийшов фільм Володимира Бортка «Тарас Бульба». У цьому фільмі помітно зміщені акценти, щоб представити козаків як «росіян», що воюють за «святую Русь». І взагалі твір пронизаний ідеями «русского мира».
Сам же режисер, попри своє українське походження, є російським імперцем-шовіністом і нині публічно підтримує війну росії в Україні.
Не випадково, що в грудні 2014 року Державне агентство України з питань кіно відмовило фільму «Тарас Бульба» Бортка в прокатному посвідченні за викривлення історичних подій, фальсифікацію й дискредитацію української національної ідеї та загальне антиукраїнське спрямування.
Дмитро Яворницький у своїй відомій книзі «Історія запорізьких козаків» писав, що саме повість «Тарас Бульба» стала першим поштовхом, який викликав у ньому зацікавлення козацтвом.
Михайло Грушевський спеціально говорив про роль творчості Гоголя (передусім його повісті «Тарас Бульба») у формуванні української національної свідомості: «Люди наших поколінь, певне, тямлять, скільки завдячали… у розвої й усвідомленні українських симпатій».
Високо цінував Гоголя й ідеолог українського націоналізму Дмитро Донцов. Він, зокрема, зазначав таке: «Ні один з повістярів, що писали українською, не відтворив так блискучо і з таким розмахом типи, а особливо дух старої козацької України, як Микола Гоголь. Мабуть тому, що модерні наші історичні повістярі цілком втратили той дух, яким колись дихала Козацька Україна, а в Гоголі – як він сам писав – «ще гарцювала душа предків».
Отже, як бачимо, повість «Тарас Бульба» є «подвійним» твором – як, зрештою, «подвійною» є душа Гоголя (за його ж словами).
Вплив повісті «Тарас Бульба» на українську культуру та літературу важко переоцінити. Цей твір Миколи Гоголя став не лише визначальною класикою української літератури, а й відіграв значущу роль у формуванні національної ідентичності та самосвідомості українців. Використання образу козака як символу непохитного духу, боротьби за власні ідеали та любові до рідної землі відгукнулося в серцях багатьох поколінь читачів, сприяючи зміцненню національної гордості.
«Тарас Бульба» є значущим елементом української культурної та національної ідентичності, який продовжує впливати на сучасні покоління, нагадуючи про цінності, за які варто боротися.
Використані джерела:
-
Гупало С. Микола Гоголь благословив іншого «Тараса Бульбу» [Електронний ресурс] / Сергій Гупало // Дзеркало тижня : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : – https://zn.ua/ukr/ART/mikola_gogol_blagoslovlyav_inshogo_tarasa_bulbu.html. – Назва з екрана. – Дата публікації : 14.06.2002. – Дата перегляду : 23.05.2025.
-
Кралюк П. Микола Гоголь і його «Тарас Бульба»: імперський чи антиімперський? [Електронний ресурс] / Петро Кралюк, голова Вченої ради Нац. ун-ту «Острозька академія», проф., заслужений діяч науки і техніки України // Радіо Свобода : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : – https://www.radiosvoboda.org/a/mykola-hohol-povist-taras-bulba/32882859.html. – Назва з екрана. – Дата публікації : 01.04.2021. – Дата перегляду : 21.05.2025.
-
«Тарас Бульба»: відвага, ідеали та вічні цінності українського духу [Електронний ресурс] //Читай. Книжковий простір : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : – https://chitay.org.ua/publications/taras-bulba-vidvaga-ideali-ta-vichni-cinnosti-ukrayinskogo-duhu. – Назва з екрана. – Дата публікації : 13.03.2024. – Дата перегляду : 23.05.2025.
-
Шевцова С. «Тарас Бульба»: український міф проти «руського мира» і польське питання посередині [Електронний ресурс] / Світана Шевцова //Укрінформ-онлайн-медіа : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : – https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3219095-taras-bulba-ukrainskij-mif-proti-russkogo-mira-i-polske-pitanna-poseredini.html. – Назва з екрана. – Дата публікації : 01.04.2021. – Дата перегляду : 21.05.2025.
Відеоматеріали:
-
«Дума про Тараса Бульбу». Український повнометражний історичний фільм. Режисери П.Пінчук, Є.Березняк [Електронний ресурс] : [запис фільму на каналі «Amazing Ukraine»] // YouTube : [інтернет-відеохостинг]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://www.youtube.com/watch?v=98iriHT3vsg&ab_channel=AmazingUkraine. – Назва з екрана. – Дата публікації : 20.02.2023. – Дата звернення : 25.05.2025.
-
Аудіокниги онлайн. Микола Гоголь. «Тарас Бульба» [Електронний ресурс] : [ запис на каналі «AudioSlovo», читає: заслуж. артист України Петро Панчук] // YouTube : [інтернет-відеохостинг]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://www.youtube.com/watch?v=Dc3JTHf4DVA&ab_channel=AudioSlovo. – Назва з екрана. – Дата публікації : 30.11.2020. – Дата звернення : 25.05.2025.
-
«Тарас Бульба», Микола Гоголь і ґрант від царя. Віра Агеєва, Ростислав Семків [Електронний ресурс] : [ відеоблог «Шалені автор(к)и»] // YouTube : [інтернет-відеохостинг]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://www.youtube.com/watch?v=I3pipDcYJoI&ab_channel=%D0%A8%. – Назва з екрана. – Дата публікації : 21.02.2024. – Дата звернення : 25.05.2025.
Ілюстративний матеріал:
