Надежда, Вера и Любовь - не просто имена,
Не просто символ действий!
Звук каждой буквы, словно звон колоколов,
Сквозь все Творение льется песней!
И каждой Нотой в этой песне Цвет поет!
И Нота До - в ней излучает Красным!
Так гамма из семи чудесных Нот
Звучит в ней радугой прекрасной.
Семь Цветов радуги, семь Нот -
По Истине одно и тоже!
Кто слышит радугу - поймет!
А кто не может -
Тем Любовь поможет!
«Любов без строгості – м'якотілість, строгість без любові – жорстокість» – цей крилатий вислів було взято за основу літературної композиції Наталії Шумік «Розмова про справжню любов». Через свою творчість літератор-аматор розкрила для присутніх своє розуміння істинної любові. Зала наповнювалася звучанням поетичних замальовок про роль жіночності в Творінні, про красу, яка рятує світ. Оспівувалася краса зовнішня і внутрішня, що знаходить свій вияв у кожному жесті, кожному погляді, кожному слові, яке промовляє людина. З кришталево-білосніжних келихів лілій текла чистота висловлювань про строгість; пелюстками яскраво-червоних троянд розсипалися слова про трепетне й дбайливе ставлення до ближнього. Заклик облагородити себе й своє оточення і спрямувати погляд до Висот звучав ще з давніх-давен. Як самий м'який оксамит, цей заклик звучав для тих, хто хотів його чути. І був він, як гострий, із самої твердої сталі, наточений меч для тих, хто його чути не бажав. Цей оксамит і цей меч – Слово, Живе Слово Любові, звернене до людства. Підсумком літературної композиції стала озвучена Наталією Шумік формула справжньої любові: «Любов = Строгість + Справедливість».
Композиція знайшла відгук у серцях присутніх і викликала у них бажання поділитися з оточуючими своїм сприйняттям даних істин, чому й сприяла тепла дружня атмосфера зали нових надходжень.
Comments