Українізований німець, батько українського сільського модерного жанру, найближчий друг Тараса Шевченка – Василь Іванович Штернберг – народився 12 лютого 1818 року в Петербурзі. Його батько був гірничим інженером, берггауптманом, як пишеться у свідоцтві про народження художника. Густав (Іван) Штернберг (1778-1834) викладав німецьку мову та історію європейських народів, крім того, виконував обов'язки бібліотекаря. Він помер, коли синові сповнилося 16 років. Освітою майбутнього художника займалася мати. Хлопець знав і любив музику, багато читав, охоче замальовував із натури переважно краєвиди, дерева, парки. За цим заняттям його й зустрів відомий пейзажист М. Лебедєв. Вони потоваришували, незважаючи на різницю у віці. Перші уроки живопису юнак брав саме в Лебедєва. За його ж порадою Штернберг вирішує вступити до Академії мистецтв.
 |
| Фронтиспіс до першого видання «Кобзаря», створений В. Штернбергом |
У 1835-1838 рр. навчався у Петербурзькій AM у професора М. Воробйова. У 1838 р. Василь Штернберг познайомився з Тарасом Шевченком, став одним із найближчих його друзів. У Петербурзі Штернберг, живучи разом із Шевченком на одній квартирі, виконав кілька портретів поета. Створив фронтиспіс до першого видання «Кобзаря» – офорт «Кобзар з поводирем» (1840). Тарас Шевченко ж, у свою чергу, присвятив Штернбергу поему «Іван Підкова» та перед від'їздом Василя Івановича до Італії подарував йому «Кобзар», на якому написав вірш «На незабудь Штернбергові» (1840). Образ же самого Василя Тарас Шевченко змалював у повістях «Художник» та «Музикант».
В. Штернберг не лише наполегливо працює, а й відвідує літературні та музичні вечори у В. Григоровича, О. Струговщикова, Н. Кукольника, де має нагоду зустрічатися з видатними діячами культури та мистецтва того часу. Так, наприклад, у господі Григоровича в 1830-1840 роках бували О. Пушкін, М. Гоголь, В. Жуковський, К. Брюллов, М. Глінка, талановиті учні Академії. Штернберг слухав їхні висловлювання з приводу тих чи інших питань мистецтва, що, безумовно, сприяло формуванню його прогресивних естетичних поглядів. «Штернберг допитливий, читає багато, спостерігає ще більше», – характеризував юнака Н. Кукольник.
Василь також відвідував гурток О. Струговщикова, де збиралися В. Бєлінський, письменники І. Панаєв, В. Одоєвський, художники Я. Яненко, М. Рамазанов, К. Брюллов. Таке оточення, безумовно, впливало на ступінь інтелектуальної зрілості художника.
 |
| «Качанівка», В. Штернберг |
Протягом 1836-1838 років на запрошення мецената Григорія Тарновського і його коштом Василь Штернберг жив і працював у Качанівці, у садибі Тарновського. За цей час він захопився красою України, створив перші українські пейзажі та перші побутові картини. Ці три роки були найпліднішими в його творчості. У 1837 р. за роботи качанівського циклу, у тому числі за акварель «Ярмарок в містечку Ічні» (придбану імператором Миколою I для альбому його дружини), Академія Мистецтв нагородила Штернберга малою золотою медаллю, а в наступному році, за картину «Освячення пасок у Малоросії» (куплену також государем для подарунку великій княгині Марії Миколаївні), він отримав велику золоту медаль і звання художника XIV класу. Це дало йому право виїхати коштом Академії Мистецтв на стажування до Італії.
 |
| «Ярмарок на Україні», В. Штернберг |
У 1839-1840 рр. Василь Штернберг брав участь в експедиції В. Перовського в Оренбурзькому краї, а потім був відправлений в Італію в якості пенсіонера академії. Поселившись у Римі, він продовжував старанно працювати, хоча відчував себе чужим серед італійських людей і природи. Його тягнуло на батьківщину, до знайомих і улюблених сюжетів. Але доля не судила йому повернутися.
8 вересня 1845 р. о 7.30 у Римі від туберкульозу помер 27-річний художник – Василь Штернберг. М. Рамазанов згадував: «Напередодні дня кончини його, ніби за передчуттям, зібралося багато (товаришів) і читали вголос «Шинель» Гоголя. Обличчя доброго Васі… грало незвичайним рум'янцем, він сидів, як тепер пам'ятаємо, на дивані та слухав, і сміявся, і захоплювався творами Гоголя…». Штернберга поховано на цвинтарі в Монте-Тестаччо, там, де й Карла Брюллова.
Більше можна дізнатися, звернувшись до документів із наших фондів:
Василь Штернберг і Тарас Шевченко // Чумацький шлях. - 2014. - N 1. - С. 8-11
Орлова Є.Г. Василь Штернберг в історії українського образотворчого мистецтва / Є.Г. Орлова // Мистецтво в школі (музика, образотворче мистецтво, художня культура). - 2016. - N 9. - С. 20-24 - Бібліогр. наприкінці ст.
Риженко А. Василь Штернберг і Тарас Шевченко: До 190-річчя з дня народження В. Штернберга / А. Риженко // Чумацький шлях. - 2008. - N3. - С. 26-28
Рожнятовська О.А. "Йому пророкували велику майбутність ...": до 190-річчя від дня народження В. І. Штернберга (1818-1845) / О.А. Рожнятовська // Календар знаменних і пам'ятних дат. - 2008. - N1. - С. 48-56 - Библиогр. в конце ст.
