Великоолександрівський район
Великоолександрівський район розташований у північно-західній частині правобережної Херсонщини. На півночі межує з Високопільським і Нововоронцовським районами, на сході і півдні – з Бериславським районом Херсонської області, на заході - з Березнегуватським і Снігурівським районами Миколаївської області.
Великоолександрівський район належить до дуже теплої, агрокліматичної зони. Пересічна температура січня -4,3˚С, липня +21,8˚С. Період з температурою понад +10˚С становить 175 днів.
Район заснований у 1923 році. Загальна площа становить 1,54 тис. км2. Населення району: 26,6 тис. осіб станом на 2012 рік (за даними Головного управління статистики у Херсонській області). Районний центр – смт Велика Олександрівка, засноване у 1784 році як Новоолександрівка.
По території району протікає річка Інгулець. Якщо подивитися згори на притоку Дніпра Інгулець, річка нагадує величезну змію, що повзе степом. Довжина її русла - 549 кілометрів, при цьому довжина долини становить лише 300 кілометрів. Тож Інгулець - одна з найбільш хвилястих річок Європи.
Інгулецькі долини завжди полюбляли численні степові народи. Засвідчують це місцева знахідка кам'яної сокири епохи бронзи (II тисячоліття до н.е.) та пам'ятки кіммерійських часів, Середньовіччя. Візантійський імператор Костянтин Багрянородний вважав Хінгілус - Інгулець - головною річкою в країні давніх угрів-мадярів - Ателькузі. На полях Великоолександрівщини збереглося багато курганів - ровесників єгипетських пірамід.
Селилися тут і запорозькі козаки. У 1774 році на Інгульці нараховувалося 11 зимівників. Серед них - сучасне село Давидів Брід, де збереглася могила героя російсько-турецької війни 1787-1791 років секунд-майора Чорноморського козацького війська Петра Щербини-Мискульського. У зимівниках над Інгульцем народилися отамани чорноморських козаків Сидір Білий та Федір Бурсак.
Знаменитий Інгулець і своїм дивом - першою в Україні гідроелектростанцією у Великій Олександрівці, збудованою в 1927-1928 роках. Нині вже недіючі споруди ГЕС, збудовані в архітектурних традиціях модерну, надають особливого романтизму краєвиду інгулецьких берегів.
Однією з візитних карток Велокоолександрівщини є ярмарки народного промислу. Уже в 1901 році тут було багато майстерень з виготовлення возів і саней, бляшаних, швейних виробів. І досі район славиться народними умільцями з лозоплетіння, виготовлення виробів зі шкіри, художниками та вишивальницями.
Любителів релігійного туризму зацікавить храм Святого Миколая у селі Старосілля, збудований в кінці XIX століття у стилі візантійського зодчества.
У 2011 році район вирізнився з-поміж інших відкриттям з ініціативи директора школи в селі Новодмитрівка сільського історико-краєзнавчого музею.
Туристи, які завітають до Великоолександрівського району, зможуть помилуватися золотими неозорими полями пшениці, жовтими плантаціями соняшника, смугастими красенями-кавунами, адже це все - невід’ємна частина краєвидів і не лише району, але й усієї Херсонщини. Щедре південне сонце наливає соком різноманітні ягоди, фрукти, особливо золотаві персики, червоні яблука, груші, сизі сливи. А місцеві баштанні культури - дині та кавуни - солодші від меду!
Джерела:
1. Великоолександрівський район // Географія Херсонщини: навч. посіб. - Херсон, 2007. - С. 192.
2. Великоолександрівський район // Херсонщина = Kherson region: альбом. - Херсон, 2004. – С. 150-151.
3. Великоолександрівський район // Херсонщина запрошує [Изоматериал] = The Kherson region invites you: фотоальбом. - Херсон, 2008. – С. 134-135.
4. Великоолександрівський район // Херсонщина - колиска дитячого оздоровлення, відпочинку та туризму. - Херсон, [2013]. - С. 15.
