Верхньорогачицький район
Верхньорогачицький район розташований у крайній північно-східній частині Херсонщини. На півночі і сході межує з Кам’янсько-Дніпровським районом Запорізької області, на півдні і південному заході – з Нижньосірогозьким і Великолепетиським, на заході по руслу Дніпра – з Нововоронцовським районами Херсонської області.
Верхньорогачицький район належить до дуже теплої, агрокліматичної зони. Пересічна температура січня -4,4˚С, липня +22,9˚С. Період з температурою понад +10˚С становить 175 днів.
Район заснований у 1944 році. Загальна площа становить 0,9 тис. км2. Населення району: 12,4 тис. осіб станом на 2012 рік (за даними Головного управління статистики у Херсонській області). Районний центр – смт Верхній Рогачик, засноване у 1786 році.
Один із найменших, найвіддаленіших та дивовижних районів Херсонщини розкинувся на мальовничих схилах річки Рогачик, що витікає зі степу і впадає у Каховське водосховище.
Верхньорогачицький район таїть у собі надзвичайну енергетику природи. Тут знаходиться Священна гора, на вершині якої скіфські племена сходилися у битвах за право володіти нею. На цій горі неодноразово намагалися будувати села, проте жодне із них не прижилося. Гора й донині є приводом для легенд і переказів, за що її називають і Чортовою, і Проклятою.
Існує на території району пізньоскіфське городище, а біля села Первомаївка досліджене половецьке святилище. Сам же термін Рогачик, напевно, з'явився у золотоординські часи, коли тут постало однойменне місто, руїни якого зафіксовані на карті Річчі Занноні 1767 року.
Взагалі, вплив татарської топоніміки помітний у назвах сіл району Ушкалка та Карайдубина, чи Карайтебен (нині - Бережанка). До речі, на місці останнього у ХVI-ХVІІ ст. щороку проходив козацько-татарський форум, на якому відбувалися переговори та розмін полоненими. Саме тут протягом кількох днів вчорашні вороги перетворювались якщо не на друзів, то принаймні на добрих сусідів...
Центральна частина сучасного Верхнього Рогачика зберігає архітектурні пам'ятки вікової давнини. Усі вони зведені з червоної цегли місцевого виробництва.
Дивом зберігся давній парк дерев’яних скульптур у селі Нижній Рогачик.
Частина земель графа Воронцова знаходилась на лівому березі Дніпра, а саме у Верхньорогачицькому районі. Економія Воронцових знаходилась в селі Пролетарка, де й до сьогодні збереглися її залишки, зокрема адміністративний корпус економії та кілька хат, у яких на початку XX ст. надавалось тимчасове житло робітникам-сезонникам. У часи свого заснування економія являла собою великий багатопрофільний сільськогосподарський комплекс. Тут вирощували пшеницю, овочі й фрукти, займалися вівчарством та конярством (працював великий кінний завод). Через засушливість клімату, в структурі сільського господарства краю у XIX ст. переважало тваринництво. Воронцов М.С. доклав чимало зусиль, щоб заохотити місцевих землевласників розвивати рослинництво і активно робив це у своїх маєтках. Він намагався наблизити рівень розвитку економіки краю до європейського: виписував з-за кордону насіння тютюну, олійних рослин, виноградні лози. Для розвитку садівництва запросив до економії іноземних садоводів-фахівців. В цьому маєтку працювала також школа відкрита Воронцовою-Браниською для селянських дітей.
Знавцям героїчного минулого українського народу буде цікаво відвідати печеру часів Великої Вітчизняної війни, яка була вирита для переховування солдатів та здійснення розвідки.
На початку 2011 року в привітному селі Зелене було відкрито зоопарк, який уже прославився на теренах усього Таврійського краю.
У 2013 році в селі Бабине Верхньорогачицького району відкрито історико-ландшафтний музей під відкритим небом “Світло Оріяни” та музей-садибу з експонатами. Ініціатором створення музею став житель села Бабине, колишній генеральний директор музею-заповідника “Хортиця” Костянтин Сушко. Тут гості мають можливість оглянути чимало предметів українського побуту різних часів, елементи військового спорядження, архітектурні композиції та почути цікаві розповіді про минуле рідного краю.
Справжнім оазисом для незабутнього відпочинку є Рогачицька затока Каховського водосховища.
Джерела:
1. Верхньорогачицький район // Географія Херсонщини: навч. посіб. - Херсон, 2007. - С. 193.
2. Верхньорогачицький район // Херсонщина = Kherson region: альбом. - Херсон, 2004. – С. 152-153.
3. Верхньорогачицький район // Херсонщина запрошує [Изоматериал] = The Kherson region invites you: фотоальбом. - Херсон, 2008. – С. 144-145.
4. Верхньорогачицький район // Херсонщина - колиска дитячого оздоровлення, відпочинку та туризму. - Херсон, [2013]. - С. 16.
