Фото: barnews.city
Війна в Україні стала психологічною травмою для мільйонів громадян, серед яких – тисячі дітей і підлітків. Уже понад три роки вони змушені жити у стані постійної небезпеки, переживати втрати, евакуації та руйнування звичного життя. Щоденні обстріли та сигнали повітряної тривоги не дають часу на відновлення, постійно нагадуючи про загрозу. Кожен вибух посилює відчуття страху. Психіка українських дітей та підлітків не достатньо сформована та зовсім не готова для такого травматичного досвіду. У таких умовах збереження ментального здоров’я – це не просто потреба, а необхідна умова їхнього розвитку та майбутнього нашої країни.
Дитинство, яке вкрала війна. За офіційними даними, внаслідок повномасштабної російської агресії в Україні постраждали щонайменше 2238 дітей. З них:
- 631 дитина загинула;
- 1971 дитина отримала поранення.
Найбільше постраждало дітей у таких областях: Донецькій – 645, Харківській – 492, Херсонській – 208, Дніпропетровській – 242, Київській – 146, Запорізькій – 181, Миколаївській – 119, Сумській – 139. Ці дані є неповними. Через тимчасову окупацію частини територій та активні бойові дії повна картина втрат залишається невідомою. Навіть ті, хто фізично залишився неушкодженим, несуть у собі невидимі шрами.
Українські діти війни. Фото: Depositphotos
Фактори війни та психіка дітей. Ментальне здоров’я дітей є основою їх гармонійного розвитку. Воно допомагає формувати впевненість у собі, розвиває самоконтроль та відповідальність. Рівень емоційного добробуту в дитинстві визначає здатність дорослої людини будувати стосунки, досягати цілей та зберігати внутрішню рівновагу. В умовах війни на цей стан впливають такі чинники:
- Травми і стрес. Бойові дії викликають страх, тривогу, глибокі емоційні рани через втрату близьких та постійну небезпеку.
- Недоступність освіти. Війна спричиняє руйнування освітньої інфраструктури та вимушену евакуацію, через що діти втрачають можливість стабільно розвиватися та навчатися.
- Напруга в школі. Освітній процес може стати «зоною психологічної тривоги» через обмежені ресурси, пригнічений настрій учнів та необхідність тривалий час перебувати в укритті.
- Психологічні блокування. Постійний стрес призводить до втрати мотивації, апатії та байдужості до майбутнього.
Тривожні сигнали – «тихі крики про допомогу». Страх – природна реакція нашої психіки. Вона допомагає нам мобілізуватися, коли є реальна небезпека. Але є моменти, коли тривога перестає бути «корисною» і починає руйнувати життя. Сигнали, які варто знати:
– порушення сну чи апетиту (нічні жахи, безсоння, відмова від їжі);
– різкі зміни настрою (дратівливість, апатія, втрата інтересу до улюблених занять);
– труднощі з увагою та навчанням;
– посилення страхів і тривожності (боязнь темряви, гучних звуків, надмірне хвилювання за близьких);
– агресивність або, навпаки, замкнутість і відстороненість;
– фізичні скарги без видимих причин (головний біль, нудота, біль у животі).
Діти в кризі: практики емоційної стабільності. Ментальна допомога під час кризових ситуацій має на меті не лише подолання наслідків стресу, а й розвиток resiliency – здатності долати труднощі та адаптуватися до змін. Важливо створити сприятливе середовище, де діти можуть вільно висловлювати свої почуття і переживання. Тільки так можна спостерігати за процесом їхнього зцілення та росту, підтримуючи на кожному етапі цього непростого шляху.
Створення простору довіри. Забезпечення комфортного і безпечного середовища, у якому діти відчувають підтримку та захист. Це простір, де вони можуть відкрито висловлювати свої почуття без страху осуду, знаючи, що поруч є уважні й турботливі дорослі, готові вислухати, зрозуміти та допомогти.
Зв’язок із сім’єю. Сім’я – перше місце, у якому формується світогляд дитини. У час, коли війна розділила мільйони українських родин, особливо важливо зберігати сімейні традиції, взаємну підтримку та продовжувати спілкування за допомогою сучасних технології чи листування.
Психологічна підтримка. Надання консультацій для дітей та підлітків для вираження їхніх почуттів та вирішення проблем.
Місця сили. Коли втома або нудьга накривають, так і хочеться втекти кудись далеко. Та варто лише озирнутися, щоб побачити: наші «особливі місця» зовсім поруч. Для одних – це парк під вікном, де шелест листя заспокоює думки, для інших – аромат кави у знайомому кафе, що повертає відчуття затишку. Ментальне здоров’я починається з простих речей: рослин, які нагадують про життя; кольорів, що дарують спокій; фотографій рідних, які наповнюють теплом. Дбайте про свій внутрішній простір так само, як про фізичний і пам’ятайте, що сила не десь далеко, вона у вашій турботі про себе.
Ресурсні зустрічі. У час психоемоційних навантажень діти потребують «підзарядки». Важливо займатися активностями, які поповнюють їх внутрішній «повербанк». Музика, спорт, трансформаційні ігри допоможуть їм відволіктися від війни та знайти радість у житті.
Як зберегти ментальне здоров’я дітей під час війни. Фото: УНІАН
Як говорити з дітьми про війну. Для дітей будь-якого віку найважливішим є відчуття безпеки. У важкі часи їм особливо потрібні рідні поруч, щире розуміння та безумовна любов.
Подбайте про себе та свій емоційний стан. Спокійні батьки = спокійна дитина.
Показуйте власний приклад. Діти навчаються, спостерігаючи за дорослими. Демонструйте спокій, витримку та надію – це формує в них довіру до життя, впевненість у майбутньому.
Озвучуйте плани дій. Наприклад: «Коли тривога, то ми йдемо у підвал, бо там безпечно». Обов’язково використовуйте слова «безпека» та «безпечно», так у дитини в голові будуються нові асоціації з цими словами.
Будьте поруч і слухайте. Дозвольте дитині говорити про свої почуття, страхи чи сумніви. Слухайте уважно, без осуду та поспішних порад.
Говоріть чесно, але з турботою. Розповідайте про війну відповідно до віку дитини. Не приховуйте правду, але подавайте її просто, спокійно та зрозуміло. Пояснюйте, що дорослі роблять усе можливе для безпеки, і що разом ми обов’язково переможемо.
Обмежуйте потік тривожної інформації. Захищайте дитину від надмірного впливу новин, відео та зображень насильства. Вибірково дозуйте інформацію, щоб зберегти емоційну рівновагу.
Як батькам надати підтримку дитині. Фото: UNICEF
Сила добрих звичок. Формування корисних щоденних практик – це міцний фундамент для гармонійного розвитку особистості. Маленькі дії, які постійно повторюються, допомагають знижувати рівень тривожності, відчувати впевненість та зберігати внутрішню стабільність. Під час війни багато дітей втратили відчуття безпеки, тому надзвичайно важливо навчити їх дбати про власний емоційний стан.
З цією метою громадська організація Академія турботи втілила проєкт, спрямований на підтримку ментального здоров’я українських родин. Роль психолога у ньому виконує анімаційна героїня – Морквинка, добра та мудра помічниця, яка у формі гри допомагає дітям пізнавати свої емоції, приймати їх і знаходити внутрішню гармонію.
Важливим напрямом роботи Академії турботи став Трекер добрих звичок – зручний та цікавий інструмент для дітей до 10 років, створений для формування здорових щоденних практик. Його достатньо завантажити і можна вирушати у захопливу подорож до світу корисних звичок. Щодня дитина разом з батьками відмічає виконання простих, але важливих дій:
– висловила почуття;
– допомогла іншому;
– зробила паузу для відпочинку.
Трекер добрих звичок. Фото: Академія турботи
Кожна позначка у трекері – це маленький крок до великої внутрішньої сили. З часом дитина бачить свій прогрес і усвідомлює, що навіть найменші добрі вчинки можуть змінити настрій, самопочуття та ставлення до світу. Формування добрих звичок – це психоемоційна підтримка, яка допомагає:
– відновити відчуття стабільності та безпеки через щоденні ритуали;
– навчитися розпізнавати та називати емоції;
– розвинути самоконтроль, емпатію та впевненість у собі;
– закласти основу для здорового ментального розвитку.
Турбота щодня. Фото: Академія турботи
Формувати корисні звички непросто, але у форматі гри цей процес стає цікавим і природним:
– завантажте безоплатно Трекер добрих звичок на сайті за посиланням https://ngo.kh.ua/treker
– відмічайте досягнення та стежте за прогресом разом із дитиною;
– плекайте турботу про ментальне здоров’я легко й цікаво;
– виконуйте завдання 2-3 рази на тиждень і вже за кілька місяців побачите результат!
Турбота про ментальне здоров’я дітей сьогодні має стати одним із головних пріоритетів суспільства. Вчасна увага і розуміння з боку дорослих здатні запобігти серйозним наслідкам та допомогти дітям відновити віру у себе та в майбутнє. Збереження психологічного добробуту підростаючого покоління – це не лише прояв гуманності, а й запорука стійкості та духовної сили української нації.
Використані джерела:
- Академія турботи [Електронний ресурс]: онлайн-платформа підтримки ментального здоров’я дітей молодшого віку та їхніх родин / розробл. за участю українських фахівців з психології та педагогіки. — К., 2023. – Режим доступу: https://ngo.kh.ua/academia_turboty_project. – Назва з екрана. – Дата звернення: 08.10.2025.
- Бобрусь О. Як вберегти психічне здоров’я дітей під час війни? Поради психолога [Електронний ресурс] / О. Бобрусь // Електрон. дані. – Режим доступу: https://vn.20minut.ua/Zdorovya/yak-vberegti-psihichne-zdorovya-ditey-pid-chas-viyni-poradi-psihologa-11539815.html. – Назва з екрана. – Дата публікації: 25.03.2022. – Дата звернення: 06.10.2025.
- Королець І. Навчаючись жити під час війни, не забувайте вчити жити дітей. Практичні поради дитячого психолога [Електронний ресурс] / І. Королець // Дзеркало тижня: [сайт]. – Режим доступу: https://zn.ua/ukr/social_secutity/navchajuchis-zhiti-pid-chas-vijni-ne-zabuvajte-vchiti-zhiti-ditej-praktichni-poradi-ditjachoho-psikholoha.html. – Назва з екрана. – Дата публікації: 27.10.2022. – Дата звернення: 08.10.2025.
- Ментальне здоров’я дітей під час війни: поради батькам та опікунам [Електронний ресурс] / С. Ройз, К. Булавінова, Ю. Побережна; ред. Я. Дзюбенко у партнерстві з ЮНІСЕФ. – Режим доступу: https://drive.google.com/file/d/1M7yR6SWmXw0OhXFXfrdWleXXRZ8efsNk/view. – Назва з екрана. – Дата звернення: 08.10.2025.
