Новини
05.12.2016 13:18 (for.lib.kherson.ua)

У наступному році зустрінемося знов
5 грудня учителі  англійської мови, які підвищують кваліфікацію у Південноукраїнському регіональному...

05.12.2016 11:31 (biblio.lib.kherson.ua)

Новинка для істориків, бібліографів, архівістів і не тільки...
Нещодавно вийшла друком збірка матеріалів науково-практичного семінару «Проблеми створення бібліографічних...

05.12.2016 10:28 (for.lib.kherson.ua)

Коли мовчання – не золото!
4 грудня товариство англійського розмовного клуба, який працює на базі центру «Вікно в Америку»,...


Гість | Увійти
Версія для друку
Формування етико-естетичних ідеалів молодіжного соціуму
(методичні рекомендації)
 
     Молода українська держава продовжує свій історичний шлях і разом з нею вчаться жити в нових умовах її громадяни.
     Виходячи з “Національної державної комплексної програми естетичного виховання” учнівської молоді в умовах відродження української національної культури ставиться завдання по формуванню гармонійно розвиненої особистості з високим національним культурним потенціалом, розвиненим почуттям прекрасного, усталеними естетичними смаками.
     Концепція гуманітарної освіти передбачає викладання дисциплін, спрямованих на глибоке вивчення місця і ролі людини в історії світової цивілізації, в складних історичних процесах. Це насамперед такі предмети, як естетика, етика, мистецтвознавство, історія світової та вітчизняної культури.
     Вивчення естетики передбачає освоєння естетичних знань спільно з оволодінням обсягом інформації з історії культури, літератури, мистецтва, результатом чого є формування естетичних смаків підлітків та молоді.
     Соціально-економічні умови в державі привели до виникнення нового спрямування діяльності бібліотек. Саме книгозбірні в наш час стимулюють читачів до саморозвитку, реалізації власних творчих потреб, надають можливість вчитися бачити прекрасне навколо себе. Бібліотека є майже єдиною безкоштовною установою, де молодь може отримувати необхідну інформацію. В наш час вона стала для читачів місцем проведення дозвілля, спілкування, допомагає їм розкрити свої здібності, об’єднує людей, захоплених якимось видом творчості. Вибір молодими читачами естетичних, моральних, інтелектуальних цінностей та ідеалів, їх формування багато в чому обумовлюється загальноосвітньою культурою. Вагома частка читачів поєднує роботу і навчання з самоосвітою, завдяки чому вони зростають духовно і найбільш ефективно удосконалюють себе як особистості.
     Саме бажання поглибити свої знання шляхом самоосвіти для багатьох з них є приводом прийти до бібліотеки.
     Тому важливо виявити:
- який прошарок молоді має потребу вивчати культуру і мистецтво як неодмінну умову свого існування або виявляє бажання прилучатися до духовних здобутків світового мистецтва, хто ці читачі за соціальним складом і віком;
- естетичні смаки і уподобання користувачів, мотиви їх звернення до бібліотеки;
- потреби молоді у віщаннях з мистецтва та спроможність бібліотек їх задовольнити, використовуючи як традиційні, так і нетрадиційні носії інформації.
     Відчувається гостра потреба в літературі з питань естетики і мистецтва, що вийшла в останні роки, та у довідкових виданнях. Тому робота бібліотеки в цьому напрямку починається з формування фонду, поповнення його такими джерелами інформації як енциклопедії, довідники, підручники, альбоми, періодичні видання, ноти, касети, слайди, грамплатівки, масові видання науково-популярного характеру.
     Характер суспільства та його засобів масової інформації неминуче накладає відбиток на особливості взаємодії молодіжної аудиторії з періодичними виданнями. У запитах читачів підвищується питома вага розважальних видань, яким властиві збільшення кількості сенсаційних матеріалів. Тому з молодіжних журналів користуються популярністю такі, які вміщують життєві поради і правила етикету, публікації з питань моди, інтимних відносин, розваг, подорожей, інтерв’ю із “зірками”, тексти та ноти пісень тощо. Це такі видання, як газети: “Арт-майдан”, “Бульвар”, “Сенсація-колаж”, “Собеседник” та інші; журнали: “Все звезды”, “Башня”, “Единственная”, “Лиза”, “БУМ”, “Ровесник”, “Ромео и Джульета”, “Однокласник”, “Отдохни”, “Пульс”, “Штучка”, “Cool”, “Yes”, “Cool girl”, “Зеркало моды”, “Натали”, “Музика”, “Українська культура”, “Український театр” та інші.
     Взагалі, не применшуючи ролі книги, сьогодні потрібно реально дивитися на стан речей і визнати, що існують та набирають темпи розвитку інші сучасні носії інформації, такі як мережа Інтернет, оптичні компакт-диски, відеокасети тощо, що мають і свої переваги. Вже зараз важко, а через декілька років буде неможливо обмежити читачів тільки традиційною друкованою продукцією.
     Читачі пропонують створити фонд комп’ютерних освітніх програм та виявляють бажання мати доступ до комп’ютерів для використання інформації з навчальною метою. У зв’язку і цим доцільно подумати про створення у бібліотеках медіатек.
     Незважаючи на деяку заорганізованість масових заходів у книгозбірнях, досить велика кількість читачів виявляє неабияку зацікавленість саме в масових заходах естетичного напрямку. За тематикою це зарубіжна естрада, кіно, комп’ютерна графіка, класична музика, живопис, театр, музеї, українська естрада, обряди і звичаї, фотографія, скульптура, декоративно-ужиткове мистецтво, архітектура, моральні та естетичні, епічні погляди народів світу та творчість народів світу тощо.
     Роботу бібліотек потрібно поставити так, щоб спочатку закласти, а потім формувати поняття морально-естетичного порядку, розвивати здібності до творчого мислення.
     Заходи, проведені у бібліотеці, допоможуть молоді зрозуміти найбільш важкі для їх сприйняття твори, особливо, коли у цьому їм допоможе фахівець своєї справи (викладач, музикант, художник, мистецтвознавець, психолог тощо). Тому для бібліотеки необхідна координація роботи із творчими професійними та аматорськими колективами, школами, закладами культури та мистецтва регіону.
     Діяльність бібліотеки на допомогу формуванню естетичних смаків молоді повинна базуватись на диференційованому підході, комплексності популяризації літератури та різноманітності її форм, виваженому поєднанні індивідуальної роботи, наочної популяризації книг та ідей і творчих акцій.
     При плануванні роботи у цьому напрямку пропонуємо запровадити реалізацію літературно-естетичної програми “Зустріч з прекрасним” (див. додаток 1)
     Коли ж і з чого починати роботу по формуванню естетичних смаків молодих користувачів бібліотеки? Які форми рекомендації літератури доречно при цьому використовувати? Перш за все, це реклама можливостей та послуг бібліотеки. Рекламну функцію виконують не тільки традиційні масові програми, але й освоєні недавно презентації нових бібліотечних послуг, клубів, заходів тощо. Всі ці акції працюють на новий вигляд бібліотеки, коли “тихе” місце тепер стає не тільки теплим, затишним, але й часто веселим, гомінливим Домом.
     Рекламні методи дозволяють бібліотеці конкурувати з іншими закладами культури. Не випадково, наприклад, місцеві художники, аматори виставляють свої твори у бібліотеках. Не може не привернути увагу в плані реклами такий захід, як “Рекламна книга бібліотеки”, яка складається, наприклад, з чотирьох сторінок:
     Перша: - “Емблема бібліотеки”
     Друга: - “Розповідь про клуб за інтересами”, який діє в бібліотеці, (наприклад, “Фан-клуб”)
     Третя: - Плакат “Бібкоктейль”, на якому представлені матеріали з молодіжних періодичних видань, які передплачує бібліотека. Тут можна вмістити текст: “Ви бажаєте бути самими стильними та модними? Ви бажаєте бути у курсі всіх сучасних новинок - пийте наш бібкоктейль! Де знайти компоненти для його приготування? Вони складаються із рубрик цих журналів. Покваптесь! Не упустіть свій шанс! Той, хто випив його один раз, п’є його постійно. Бібкоктейль - бальзам для душі”.
     Четверта: - Розиграш безпрограшної лотереї, отримуючи білети якої читачі мають право користуватися новими та рідкісними книгами.
     Увесь комплекс заходів бібліотеки по формуванню естетичних смаків читачів рекомендуємо проводити за такими напрямками:
- Популяризація літератури з питань культури, мистецтва;
- Формування естетичної культури;
- Організація дозвілля молоді. Клуби за інтересами.
     Головне при цьому - глибоке знання і активне використання наявної літератури, в тому числі художньої; не стільки пошук якихось нових форм популяризації знань, скільки вдосконалення наявних, випробуваних практикою: виявлення нових знань, несподіваних аспектів популяризації творів літератури і мистецтва. Одним з таких аспектів можна вважати зв’язки між різними жанрами мистецтва, перш за все літератури, музики та образотворчого мистецтва. Популяризація літератури з питань культури та мистецтва починається з організації наочних форм. Це можуть бути: як тематичні полички, так і розгорнуті цікаві
- книжково-ілюстративні виставки;
- виставки хіт-паради;
- виставки - колекції;
- виставки - вікторини;
- озвучені книжково-ілюстративні виставки;
- виставки однієї картини;
- виставки одного експонату;
- виставки персоналії;
- виставки – мандрівки;
- виставки саморобок;
- виставки - прем’єри;
- виставки – реклами;
- виставки – вернісажі;
- виставки - кросворди;
- виставки фоторобіт;
- виставки - відкриття;
- виставки - натхнення і т. д.
     Однією з складових культури народу є звичаї та обряди. Чи знаємо наші обряди і звичаї? Чи їх затьмарили чужі канони? У рамках року культури в бібліотеці доцільно оформити книжкову виставку “Таїни духовної скарбниці”:
     1. “Безмежно з дитинства кохаю красу рідного свого краю” (Література про рідний край)
     2. “Що таке Україна? За віконцем калина.” (Добірка матеріалів до народних свят)
     3. “Українська пісня, вишита сльозами” (Українські народні пісні)
     4. “І рушник вишиваний...” (Література про значення рушника в житті українців);
а також книжкову виставку “Черпаю силу з рідної землі”, розділами якої можуть бути:
- “Слово рідне, хто без тебе я?” або “О мово рідна! Золота колиска...!”
- “Україна і Росія: діалог культур”
- Культурний вінок України
- “Її величність Муза Таврії” (Культура, літературне життя Херсонщини)
     Одним з важливих факторів, що сприяє естетичному вихованню, є краса побуту, виховання здатності розуміти і відчувати мистецтво.
     До краси побуту належать етикет щоденного спілкування, оздоблення житла, традиції, звичаї та обряди. В останні роки бібліотеки багато уваги приділяють українознавству, ознайомленню з різними видами українського декоративного мистецтва. До циклу заходів цієї тематики можна включити уроки народного мистецтва. Різні речі українського побуту, репродукції картин, фотографії, пісні та вірші, твори українського фольклору – всі ці матеріали використовують для ілюстрації заходів. Уроки народного мистецтва можна присвятити українському декоративному мистецтву:
     “Катерина Білокур – обраниця квітів”
     “Символіка українського орнаменту”
     “Слава українських різьбярів”
     “Чарівний світ українського скла”
     “Українська кераміка”
     Бібліотекар, працюючи головним чином з книгою та використовуючи мистецтво слова, буде в змозі по-новому подивитись на традиційні проблеми, вивести читача у більш широкий світ художньо-творчої діяльності людини, пробудити допитливий інтерес до інших видів мистецтва, насамперед до живопису.
     У будь-якому фонді знайдуться матеріали, на основі яких можна провести розмову з читачами про зв’язки образотворчого мистецтва з музичною літературою. Відомо, що майстри різних століть черпали сюжети своїх картин з літературних творів. Античні міфи, біблійні легенди дійшли до нас зафіксованими письмово. Розповідаючи читачам про якесь із полотен Рубенса, Рембрандта, Тіціана або Караваджо на біблійні теми та античні сюжети, доцільно коротко згадати про літературну основу творів. Можна провести розмову з читачами й в іншому плані: від зображення на полотні до слова. Чимало зворушливих рядків присвячено картині Рафаеля “Сікстинська мадонна” письменниками різних століть (це Гете, О.Пушкін, О.Герцен, Ф.Достоєвський, І.Франко, М. Рильський). За сюжетом своєї поеми “Катерина” Шевченко створив одноіменне живописне полотно. Щоб привернути увагу до цієї теми, можна провести цікаві заходи:
- художній турнір “Вгадай картину” (Про зв’язок живопису з літературою)
- годину живопису “Мистецтво епохи Відродження”
- вечір-портрет “Моя душа цікавого шукала” (Творчість М. Врубеля).
     Розпочати цю роботу необхідно з ознайомлення з фондом бібліотеки та максимального розкриття його перед читачами. Найбільш цікаво представити широке та різноманітне коло наявних у бібліотеці матеріалів допоможуть книжково-ілюстративні виставки, виставки-колекції, виставки-вікторини, виставки однієї картини, виставки прем’єри, виставки-вернісажі та інші. Це може бути, наприклад:
- книжково-ілюстративна виставка “Мистецький вінок України” (див. додаток 2)
- виставка - вікторина “Живописці Таврійського краю”
- виставка однієї книги “Безмежно з дитинства кохаю красу свого рідного краю” (Книга: Художники Херсонщини.-Херсон, 2002.- 166 с. )
- мистецький вернісаж “Український пейзаж в творчості М.Пимоненка”
- літературно-мистецький вернісаж “Образ чарівний, образ прекрасний” (Жіночі образи в українському живописі та поезії)
- літературно-художній вечір “Живе мистецтво ікони”
- художній калейдоскоп “Українське образотворче мистецтво ХІХ-ХХ ст.”
- літературно-музична композиція “На Україну повернусь” (присвячена українським художникам діаспори).
     При гострій нестачі у масових бібліотеках книг з образотворчого мистецтва (альбомів, листівок, монографій) у фонді нерідко сховані справжні скарби. Маються на увазі книги з високохудожніми ілюстраціями. Доречно згадати, що приваблива книга, особливо з малюнками, привертає увагу читачів дуже далеких від образотворчого мистецтва. Не випадково створюється так багато ілюстрацій до різних видань того ж самого твору, постійно з’являються все нові й нові. Існують цілі колекції ілюстрацій до творів М. Гоголя, О. Пушкіна, Т. Шевченка, П. Мирного, І. Франка та ін.
     Можна присвятити виставки творчості окремого майстра - організувати персональні покази робіт В. Фаворського, Г. Нарбута, В. Меллера, Г. Якутовича або інших. Це можуть бути цикли виставок творів одного автора або виставки на теми:
- “Світ ілюстрацій В. Фаворського”
- “Творчість Т. Шевченка в ілюстраціях”
- “Сучасна проза в дзеркалі графіки “
- “Книжкова ілюстрація в листівках”
     Могутній засіб виховання почуття прекрасного - музика. Без музики важко переконати людину, яка вступає в світ, у тому, що людина прекрасна, а це переконання , по суті, є основою емоційної, естетичної, моральної культури. Але постійне звертання до неї дає змогу збагачуватись духовно, надихатися творчо. І тут на допомогу прийдуть заходи, які можна провести у бібліотеці. Цикл заходів “Знайомство з музичним мистецтвом України” слід розпочати темою: ‘’Пісня - душа народу”. Це може бути:
- усний журнал “Українська пісня, вимита сльозами”;
- Свято української народної пісні;
- Літературно-музичний вечір “Шевченківське поетичне слово і музика”;
- Літературно-музична вітальня “З любов’ю до рідного міста” (присвячена пісням про рідне місто, село…), на яку запрошуються автори пісень, композитори, поети...;
- Літературно-мистецький альманах “Світова слава української пісні”;
- Літературно-фольклорний вечір “Берегиня пісні” (Ніна Матвієнко).
     Знайомство з творчістю композиторів - класиків можна проводити під час музичних годин-портретів:
- “Чудовий світ Миколи Лисенка”
- “У гості до Й.Баха”
- “Осяяні генієм П.І.Чайковського”
     Цікавими також будуть:
- мандрівка в часі “Віхи Великої музики”
- музичний брейн-ринг “Музика навколо нас”
- поле див “Корифеї світової музики”
- музична подорож: “За сторінками творів ...
- Рахманінова
- Чайковського
- Лисенка...”
     Прищеплюючи молоді кращі естетичні смаки, виховуючи любов до прекрасного, можна у цікавій формі подати історію вальсу, романсу. Це може бути:
- музичний вечір “Вічно юний і прекрасний” (вальс)
- літературно-музична вітальня “Неповторні звуки романсу - поезія душі і краси”
- вечір українського романсу “Хвилюючі миті романсу пливуть у рідних голосах”
- літературно-музичний вечір “Коли пісні мого краю живуть” (пісні про місто, село у виконанні співаків-земляків).
     Сучасна популярна естрадна музика має свою специфічну мову, оригінальний виконавчий стиль. За жанрами це: джаз, рок-музика, авторська (бардівська) пісня, традиційна естрадна музика, поп-музика. Даний вид мистецтва є засобом засвоєння естетичної реальності, орієнтації молоді в потоці музичної інформації, ставлення до дійсності, естетичного самовдосконалення, він здійснює універсальний вплив на розвиток естетичних смаків молодого покоління. У юнацькому віці інтерес до популярної “масової” музики домінує настільки, що нерідко повністю зникає інтерес до інших жанрів. Ефективним буде шлях коригування вибору музики для прослуховування за допомогою спільного ознайомлення з історією розвитку популярних жанрів “легкої” музики, використання ігрових форм діяльності на різних етапах спілкування з мистецтвом, а також використання прийомів, популярних у сучасної молоді: “прес-клубів”, “брейн-рингів”, “бліц-інтерв’ю” тощо.
     Найбільш цікавими для молоді можуть бути такі заходи, як
- бібліотечний плакат “Естрадна мозаїка”
- музичний брейн-ринг “Музи молодих”
- пісенний вернісаж “В полоні у пісень”
- музичний журнал “Театр музики і поезії” (сучасна естрадна пісня)
- урок-мандрівка “Рок вчора і сьогодні”
- виставка-досьє “Кумири молодих” або “Кумири XXI століття”
     Важлива роль в залученні старшокласників до художньої творчості, популяризації кращих творів мистецтва належить клубам за інтересами, які об’єднують читачів на основі захоплень музикою, різними видами мистецтва.
     Для студентської аудиторії можна організувати літературно-музичну вітальню, в якій будуть проводитися прем’єри книг, диспути, зустрічі з різними діячами мистецтва, акторами, тематичні вечори, музичні вікторини...
     Бажано залучати до таких заходів студентів та викладачів музичних та художніх навчальних закладів та ін. Ось декілька тем для проведення циклу вечорів “Світ краси і гармонії”:
     1. “Бунтівний талант “ (Мікельанджело і його талант)
     2. “Сузір’я трьох муз” (Чехов, Чайковський, Левітан)
     3. “Фантазія його була безмежна” (художник та музикант-гармоніст)
     В наш час бібліотека, як ніколи, стає для молоді місцем проведення дозвілля, спілкування, допомагає їй розкрити свої здібності, об’єднує захоплених якимсь видом творчості.
     За допомогою соціологічних досліджень можна виявити різні групи молоді, які цікавляться одним і тим же напрямком мистецтва, наприклад, сучасною естрадною музикою. Таких читачів можна зібрати у “Фан-клубі”. Збираючись на заняттях клубу “Наші кумири” молодь слухає музику, сама співає пісні своїх кумирів, обмінюється інформацією, сперечається, оформляє альбоми, плакати з фотографіями, новими публікаціями про кумирів.
     Засідання в клубі пропонуємо проводити, організовуючи цікаві ігрові заходи:
- музичний вечір “Музика кінця тисячоліття” або “Музика нового віку”
- естрадний хіт-парад або музичний ринг “Хіти року”, “Найкращий виконавець”, “Найкраща пісня року”, “Найкращий автор”
- естрадний калейдоскоп “Зірки поп-музики” або “Зірки рок-музики”.
     Сучасна популярна естрадна музика є засобом засвоєння естетичної реальності, орієнтації молоді в потоці музичної інформації, ставлення до дійсності, естетичного самовдосконалення, вона здійснює універсальний вплив на розвиток естетосфери молодого покоління. Завдання бібліотекаря – допомогти у формуванні естетичних смаків. А це можливе за допомогою надання читачам постійної корисної та цікавої інформації та проведення цікавих заходів у бібліотеці.
     Стрімкий розвиток відео- і телебачення дещо “потіснив” інші класичні види мистецтва у плані “глядацької потреби”. Активне використання засобів кіномистецтва нині є об’єктивною вимогою і пов’язане з тією роллю, яку відіграють аудіовізуальні засоби у дозвіллі молоді. Кіноекран впливає на розширення меж пізнання світу, історії людських стосунків, на виховання моральних орієнтирів. Унаочнення подій, які розгортаються перед глядачем у часі і просторі і є максимально наближеними до справжнього життя дає можливість спостерігати вчинки героїв, ідентифікуючи себе з ними – усе це активно формує емоційну сферу особистості, її ціннісно-вибіркове ставлення до життя.
     Залучення кінематографа до виховного процесу вимагає врахування такого специфічного моменту, як “хвилі жахів і насильства” на сучасному екрані, що стимулює розвиток жорстокості і агресії. Особливо показовою є ситуація в підлітково-молодіжному середовищі. Використання такого виду кіномистецтва, як фільм жахів і його модифікації – фільм-катастрофа і трилер – зумовлюється зростанням інтересу молоді до нього. Але використання даного жанру має спиратися на створення проблемних ситуацій його сприймання, організацію спільних дискусій молоді один з одним, кінофахівцями, бібліотекарем, розгляд особливостей виражальних засобів тощо. Формування естетичних смаків засобами мистецтва кіно можна здійснювати у таких формах, як зустрічі з діячами кіно, обговорення теле- та радіопередач про діячів кіномистецтва, створення дискусійних клубів, “кінокуточків” у бібліотеці з рецензуванням та обміном інформацією, заснуванням пунктів “прокату” відеокасет у бібліотеках (якщо дозволяють засоби технічного оснащення: відеомагнітофон, телевізор, комп’ютер та ін.). Максимально представити різноманітне коло наявних у бібліотеці матеріалів допоможе цикл книжкових виставок “Кіномистецький вінок України” з розділами:
     “Українські письменники – кінематографу”
     “Наші улюблені актори”
     “Кіно в історії нашого краю” або “Видатні актори – наші земляки”
     “Знімається мультфільм” або “Кліпи…, кліпи…, кліпи…”
     “Герої улюблених романів – на екрані” або “Улюблені молодіжні серіали”
     Продовжуючи цю тему, радимо провести кілька цікавих заходів з цієї тематики:
- вечір-конкурс “Кіноглобус України”
- турнір знавців кіно “Вгадай свого кіногероя”
- музичний журнал “Музика з улюблених кінофільмів”
- огляд літератури “Кінопейзажі напередодні весни, - літа, - осені, - зими” і т.д.
- вечір-зустріч або кіновечір “Магія кіно” (з обов’язковим переглядом фільму або уривків з фільмів)
     Унікальні можливості впливу на внутрішній світ особистості належать театру. І це, по-перше, пов’язане з його природою. Театральне мистецтво є своєрідною моделлю єдиної мистецької палітри, у якій усі види, маючи різну природу, доповнюють один одного під час художньо-естетичного впливу та сприймання (драматичний театр, музичний театр, театр опери та балету, театр оперети, театр пісні, ляльковий театр, театр естради та інші). Театр є засобом пізнання інших людей, їхніх почуттів, прагнень, тому створює умови для людського єднання, взаємозближення. Передаючи людям цілісний конкретно-почуттєвий досвід, театр використовує феномен емоційної пам’яті.
     Розширювати знання молоді про види театрального мистецтва рекомендуємо за допомогою різноманітних засобів наочної та масової популяризації творів літератури та мистецтва. Це можуть бути книжкові виставки:
- книжково-ілюстративна “Мозаїка українського театру”
- виставка-вікторина “Чи любите ви театр?’’ або “Чи знаєте ви театр?”
- виставка-подорож “Весь світ - театр” (історія театрального мистецтва рідного краю),
- на яких представлені твори, що розповідають про історію розвитку театрального мистецтва; життя та творчість акторів, діяльність театрів міста (драматичний, ляльковий, театр пантоміми, театр пісні, самодіяльний театр).
     Більш ефективними у цій роботі стануть такі цікаві масові заходи, як
- година театру “Театральний камертон”
- театральна ікебана “Вічне мистецтво Мельпомени”
- музичний журнал “Гармонія музики і танцю” (про балети П.Чайковського, А.Хачатуряна)
- театральний калейдоскоп “Її величність – Мельпомена Таврії” (театри Херсонщини)
- поле див або театральний турнір “Корифеї української сцени”
- музичний альманах “Національна опера: вчора, сьогодні, завтра” або “Опера – любов моя”
- вечір-портрет “Богині світового балету”
     Діяльність бібліотек по формуванню естетичних смаків молоді сьогодні багато в чому залежить від власної ініціативи, творчої наполегливості. З урахуванням складу своїх фондів, характеристики читацької аудиторії бібліотеки мають можливість обирати різноманітні форми та методи роботи.
 Додаток 1
Літературно-естетична програма “Зустріч з прекрасним”
 
     Підготовчий етап:
- вивчення читацьких запитів, рівня інтересів та сприйняття проблем (тестування, анкетування);
- аналіз фонду бібліотеки за темами;
- домовленість про творчу та інформаційну співпрацю з різними
- установами творчого напрямку.
     Ціль, яку наслідує бібліотека - виховання естетичних смаків як умови залучення та осягнення світової культури, формування громадянських та морального ідеалів.
     Завдання бібліотеки:
- з допомогою різних форм роботи (бесіди, літературні години, вернісажі, літературні вітальні, виставки) знайомити читачів з шедеврами світового мистецтва;
- навчити читачів бібліотеки сприймати прекрасне, уважно бачити і чути його;
- показати (або представити) національну своєрідність та величезне значення світової та української культури (традиційні обряди як важливий фактор естетичного виховання);
- закласти і розвивати поняття морально-естетичного порядку;
- розвивати здібності до творчого мислення.
     Принцип діяльності програми:
- гуманізм, проблемність, історизм;
- диференційність;
- краєзнавчий принцип (опанування культури та мистецтва рідного краю з максимальним використанням виховного потенціалу художньо-естетичного середовища).
     Основні напрямки діяльності:
- інформаційний;
- освітній;
- культурно-просвітницький;
- організація творчої та практичної діяльності;
- інтелектуально-дозвільний;
- рекламний.
     Умови для реалізації:
- зацікавленість бібліотекарів темою, її актуальність;
- вичерпний підбір книжкового фонду бібліотеки за окремими темами;
- створення інформаційного середовища;
- координація та співпраця бібліотеки з творчими та іншими установами, які опікуються культурно-естетичним вихованням молоді;
- формування в бібліотеці середовища, сприятливого для творчого розвитку та тривалої участі читачів у заходах;
- використання різних форм самовиявлення розвинутої особи.
     Результати програми:
- збільшення запитів на літературу з питань мистецтва, етики та естетики;
- збільшення кількості відвідувань масових заходів;
- зростання престижу бібліотеки у громадськості (нас знають, про нас чують, з нами працюють).
 
    
Додаток 2
КНИЖКОВА ВИСТАВКА
Мистецький вінок України
 
Цитата:           Усі види мистецтв служать
                       найвеличнішому з мистецтв -
                       мистецтву жити на землі.
                                                         Бертольд Брехт
 
Шановний читачу!
     Образотворче мистецтво, як і інші види мистецтва, розповідає нам про здатність і потребу людини передавати в художній формі своє сприйняття світу, своє розуміння його.
     Познайомтеся з цією книжковою виставкою, прочитайте книги, перегляньте альбоми. Ви навіть незчуєтесь, як серце Ваше сповниться гордістю за нашу матір-Україну, за її важке героїчне минуле, за наш талановитий і мудрий народ.
     Вам цікаво? Поглибити знання допоможе систематичний каталог та систематична картотека статей (розділ 85 “Мистецтво”). В них ви знайдете вказані нижче та інші матеріали за визначеними темами.
 
І. Галерея українського малярства
 
Катерина Білокур: Фотокнига. - К.: Спалах, 2001.- 128 с.: іл.
Марія Приймаченко: Альбом /Авт.-упоряд. Н.Велигоцька.- К.: Мистецтво, 1994.- 132 с.: іл.
Мистецтво України: Біогр. довід. /Ред. А.В. Кудрицького.-К.: Укр. енцикл.,1997.- 700с.
Овсійчук В.А. Класицизм і романтизм в українському мистецтві.- К.: Дніпро, 2001.- 448 с.: іл.
Попова Л.О. Очерки о художниках советской Украины / Попова Л.О., Цельтнер В.П.- М.: Сов. худож.,1980.- 392 с.: ил.
Рудницька О.П. Українське мистецтво у полікультурному просторі: Навч. посіб. - К.: ЕКСОБ,2000.- 208 с.
Сергій Подерв’янський: Живопис. Графіка: Альбом /Авт.-упоряд. Р.В.Фурман.-К.: Мистецтво, 1986.- 111 с.: іл.
Харківський художній музей: Альбом /Упоряд. М.П.Работятов. – К.: Мистецтво, 1983.- 158 с.: іл.
Щербаківський В. Українське мистецтво: Вибрані неопубл. пр.: - К.: Либідь, 1995.- 158 с.
Тетяна Яблонська: Живопис. Графіка: Альбом /Авт.-упоряд. П.Бугаенко.- К.: Мистецтво, 1991.- 176 с.: іл.
Українська графіка XIX початку XX ст.: Альбом /Авт.-упоряд. А.О.В’юник. – К.: Мистецтво, 1994.-328 с.: іл.
 
ІІ. Творчі джерела народної душі
 
Ганжа П.О. Таємниці українського рукомесла. - К.: Мистецтво, 1996.- 192 с.: іл.
Кара-Васильєва Т.В. Українська народна вишиванка /Кара-Васильєва Т.В., Заволокіна А.О. - К.: Либідь, 1996.- 96 с.: іл.
Кочережко М. Сонячні барви: Нариси. - К.: Веселка, 1978.- 135 с.: іл.
Найден О. Українське народне мистецтво XX ст. //Нар. мистецтво. - 2002. - №1/2.- С.12-13.
Павлина Цвілим: Альбом /Авт.-упоряд. О.Слободян. - К.: Мистецтво, 1982.- 101 с.: іл.
Романець І.А. Стародавні витоки мистецтва української народної кераміки. - К.: Вид. центр “Просвіта”, 1996. – 208 с.: іл.
 
ІІІ. Кам’яна поезія століть
 
Асеев Ю.С. Стили в архитектуре Украины. – К.: Будівельник, 1989. – 104 с.: іл.
Гудченко З.С. Музеї народної архітектури України. – К.: Будівельник, 1981. – 120 с.: іл.
Державний архітектурно-історичний заповідник “Софійський музей”: Фотоальбом /Упоряд. Тоцька І.Ф.; Авт. текста Тоцька І.Ф., Ачкасова Ф.В.; Худож. Бродські Б.І. та В.Б. – К.: Мистецтво, 1984. – 260 с.: іл.
Києво-Печерський державний історико-культурний заповідник: Фотоальбом /Упоряд. М.З.Петренко. – К.: Мистецтво, 1981. – 190 с.: іл.
Українське мистецтво і архітектура кінця XIX - початку XX ст. -К.: Наук. думка, 2000.- 240 с.
Национальный стиль или какая в Украине архитектура //А.С.С. – 2001. - №1.- С.38-39.
 
IV. Барви Таврійського краю
 
Владич Л. Алексей Шовкуненко. - М.: Сов. худож.,1983.- 136 с.: ил.
Володимир Чуприна: Малярство: Альбом /Ред. М.Маричевського. - К., 1995. - 48с: іл.
Олексій Шовкуненко та його учні: Альбом. – К.: Мистецтво, 1994. - 168с.: іл.
Південна краса України: Херсонщина мистецька /Упоряд. В.Чуприна. - К.- Херсон: Херсон. обл. худож. музей ім.О.О.Шовкуненка, 1998. – 136 с.: іл.
Херсонський художній музей ім.О.О.Шовкуненка: Альбом /Авт.-упоряд. Л.І.Корсакова.- К.: Мистецтво, 1987.- 120 с.: іл.
Художники Херсонщини: Шляхом творчого поступу /Авт.передм. та голов. ред. В.Чуприна. – Херсон: “Просвіта”, 2002. -152 с.: іл.
Чуприна В. Розкриття таємниці пленеру: [Про персон. виставку творів херсон. митця Г.Петрова] //Образотв. мистецтво. - 2002. - №2. – С.50.
Чуприна В. Старійшина Херсонського малярства: Костянтин Московченко //Образотв. мистецтво. - 2002. - №2. - С.50.
Додаток 3
МИСТЕЦЬКИЙ ТУРНІР
(Сценарій позакласного заходу для учнів старших класів)
 
Звучать фанфари, команди піднімаються на сцену під мелодію “Зелене жито, зелене”, їх вітає ведучий.
Ведучий.
Щиро раді вас вітати у нас,
До мистецтва об’єдналися.
Творчість юних - справжнє чудо із чудес -
Нехай свято починається!
Приспів                (співають усі):
Тут художники всі
І дизайнери є -
Тож змагаються хай між собою!
Хай дзвенить дружній сміх.
Свято радує всіх
І збагачує душу красою.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ведуча. Ось “Палітра” - це одна із команд. Друга “Барви” називається. Побажаємо творчих успіхів вам. Хай змагання починається!
Тож змагаються хай між собою,
Хай дзвенить дружній сміх…
Хай збагачує всіх нас красою.
Звертання членів команди до залу:
1-й виступаючий.
Художнику!
Геть вилий чорну фарбу!
Хай вона не буде наче траур.
Бо для мене потрібна інша - сонячна, ясна,
Як цвіт, рожева і, як світ, зелена.
2-й виступаючий.
Художнику!
Геть вилий чорну фарбу!
Хай любов живе в твоєму серці, а не горе.
Ти за картину, що залишив,
Знов візьмися, друже.
3-й виступаючий.
Гори, а чи море, -
Що буде там, то знаєш тільки ти.
Не хочу вгадувать у цю хвилину,
Зумій на полотно перенести
Багатство фарб ясної Батьківщини.
 4-й виступаючий.
Моє Полісся!
Твої хати, усміхнені, гостинні,
Твої серпанкові замріяні долини,
Діброви і озера диво-сині -,
Якими фарбами намалювати?
 5-й виступаючий.
Тут по садках шумлять вітри бузкові.
Конвалії видзвонюють в лісах.
І вишитий на рушниках чарівний птах
Віщує нам повернення любові.
6-й виступаючий.
Поліська зачарована та отруєна земля!
Грибні ліси і невисокі гори.
Ми на малюнках вилікуєм тебе.
А цілющі ліки нам знайдеш!
7-й виступаючий.
Художнику!
Ти покажи, як сонцем обігріті
Зернятка сходять...
Так, це зерна ті,
Що нам батьки посіяли у світі.
Вони тепер зростають золоті.
8-й виступаючий.
Художнику!
Дай більше сонця! Сонця! Як мечі
Хай промені карають супостата,
Що на розбій виходять уночі,
Що хоче світ в кайдани закувати.
9-й виступаючий.
Художнику!
Дай більше сонця! І зловісна тьма
Навіки зникне, і не буде ночі.
Твоя картина скаже все сама:
Війні, Чорнобилю - не бути!
Ми цього не хочем!
10-й виступаючий.
О промінь сонця, миру і добра!
Він не погас, серця він гріє.
І в радісну годину
Ти не забудь, художнику, про нас –
Про стражів злагоди, добра, краси і миру
І покажи із літери великої Людину!
Ведучий.
     Дорогі друзі! Сьогодні проводимо “Мистецький турнір”. Мистецтво в широкому розумінні слова - це творче відображення дійсності в художніх образах. Мистецтво - одна з найголовніших складових частин життя будь-якого суспільства, неодмінна умова і запорука прогресу, розквіту цивілізації та інтелекту людини. Там, де немає творчості, фантазії, там немає руху вперед. Недаремно у народному прислів’ї сказано: “Життя без праці - злодійство, життя без мистецтва - варварство”. Це дуже мудрі слова! Справді, хіба може людина жити повноцінним життям, якщо в неї немає радості творчості? Позбавлені цього цінного дару природи, люди стали б подібними до роботів. А від споглядання красивого в нас піднімається настрій, з’являється бажання самим творити для радості й добра.
     Як ви зрозуміли з привітальних слів, на сцені команда “Палітра” та її група підтримки в залі, а також команда “Барви” зі своєю групою підтримки. Це юні умільці: скульптори, писанкарі, графіки, дизайнери - всі ті, хто закоханий в мистецтво.
     Як ведеться, перед великими змаганнями потрібно зробити розминку-експромт. Ми пропонуємо командам поставити одна одній по п’ять запитань. Час на розмірковування 30 секунд. За попереднім жеребкуванням починає команда “Барви”. Може підключатися група підтримки, але тоді за правильну відповідь зараховуються 3 бали (замість 5 балів).
     Журі підведе підсумки розминки, а члени команд отримають завдання, розраховані на 15-20 хвилин для виконання. Для цього необхідні:
     по одному учню-скульптору з кожної команди - для ліплення з глини іграшки за народними мотивами; один писанкар для виготовлення двоколірної писанки; два дизайнери-оранжувальники для створення композиції з природних матеріалів; по дві особи з кожної команди - для виконання композиції за допомогою лекал-модулів; для конкурсу дизайнерів-модельєрів одягу та зачісок потрібно по два учні.
     А зараз займіть свої робочі місця. У вас 20 хвилин на виконання завдань. Бажаємо успіху!
     Для групи підтримки пропонуємо конкурс на кращу назву плями “Щоб це могло означати? Що це? На що схоже?”
     Оголошується “Пошук зниклих картин із музею”. Від кожної команди потрібно представити по два гравця: доглядач музею і детектив. Доглядач музею з команди “Палітра” описує основні ознаки, особливі прикмети зниклої картини, а детектив-нишпорка з іншої команди має знайти цю картину в залі, показати її, назвати автора, дати назву картині і пояснити, чому він так думає. Отже, слово доглядачу від команди “Палітра”. Детектив з команди “Барви” уважно слухає. Після оголошень доглядачів детективи приступають до розслідування, а ми розпочинаємо діалог із групами підтримки.
     Починаємо діалог із залом. Якщо одна група не знає відповіді, відповідає інша. (Ведучий по черзі звертається до однієї та іншої команди).
 
Запитання до команди “Барви”:
     1) Чи правильно чинить учень, коли починає малюнок з будь-якої деталі? Доведіть.
     2) Назвіть типи орнаментів.
     3) Назвіть види скульптури.
     4) Назвіть по черзі (з другою командою) види декоративно-вжиткового мистецтва (хто останній — той і виграв).
     5) Яка народна художниця України представлена у “Всесвітній енциклопедії мистецтва”, виданій у Белграді в 1984 році, як одна із зірок першої величини? Її твори фантастично-умовні. Жила вона в тихому поліському селі Болотне на Київщині. Її роботи експонувалися на виставках у Парижі, Варшаві, Монреалі, Празі (Марія Приймаченко).
 
Запитання до команди “Палітра”:
     1) Чи можна передати об’єм амфори (кулі) за допомогою штрихування, нанесеного на паралелепіпед? Доведіть.
     2) Які види перспективи може застосовувати художник?
     3) Назвіть види графіки.
     4) Назвіть по черзі види декоративно-вжиткового мистецтва (хто останній, той і виграв).
     5) Хто з народних художників України писав у листі, датованому 1954 роком: “Кажу: знаєте що, тату і мамо, дозвольте мені вчитися малювати”. А батько подивились на мене такими очима, наче я їм сказала, що думаю поставити драбину і полізти на ісяць чи на Марс, та й кажуть: “Ти що придумала!” А я продовжую: “І так, щоб учитись, щоб і в будень, як буде коли можливість, то і кожного дня”. Батько: “А який же бісів батько буде тебе учити?” “Та сама, що ж діяти, як немає мені, де вчитись. А хоч сама буду вчитись, то, може, і буду художником”. Батько: “То чи бачила ти де, щоб було написано пером чи в казці сказано, що неосвічена людина, та ще й баба, та щоб сама навчилась та й стала художник?” А я стою, плачу і кажу: “Ну, якщо ще не було такого в світі, то нехай побуде і таке, що і неосвічена селянка та й стала художник!” (Квіти, намальовані художницею, нагадують малюнки художників Сходу). Хто ця художниця?
     (Катерина Білокур)
 
      Естафетні командні ігри:
     витинанка - 30 секунд на обговорення, виконання - 2 хвилини; малювання ілюстрації до казки про “Курочку рябу” із зав’язаними очима – 3 секунди на обговорення, 3-4 хвилини на виконання.
     Демонстрація виготовлених виробів (іграшки з глини, писанки, колаж, декоративна композиція). Звучить народна музика. Тим часом журі підводить підсумки проведених конкурсів. Після цього відбувається нагородження членів команд, переможців конкурсів (медалями, виготовленими з тіста).
     Усіх учасників турніру та гостей вітають піснею:
Ми ще раз сьогодні зустрілись
З мистецтвом народним, ясним.
Скорила усіх Катерина
Відома в світах Білокур.
Дивує людей Приймаченко,
Династія славна сім’ї,
І Білас Михайло, Олексій Шовкуненко –
Народні художники всі.
Приспів:
Хай веселкою таланти розцвітуть,
На полотнах нові барви оживуть,
Щоб пишалася уміннями земля
І прославилась Вкраїна молода.
 
                                                              
Склала І.І.Тарадименко, провідний методист    НМВ ОБЮ імені Б.Лавреньова
 
 
 
Вхід