Календар подій

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

м. Гола Пристань

Гола Пристань - місто районного значення і одночасно - центр Голопристанського району.

Розташована у південно-західній частині Херсонської області, на річці Конці, одному з чисельних рукавів річки Дніпро, яка має водний зв'язок з Чорним морем через Дніпробузький лиман та з обласним центром (18 км річкою) - м. Херсон. Через місто проходять зручні водні та автошляхи, що єднають з містами та регіональними центрами Херсонської, Миколаївської, Одеської областей та Криму, а також транзитні автошляхи до курортних населених пунктів Чорноморського узбережжя: Скадовська, Лазурного, Більшовика, Залізного Порту та інших. Відстань від м. Голої Пристані до найближчих міст, обласних центрів та столиці України автомобільними шляхами складає: до м. Києва – 610 км, м. Херсона – 52 км, м. Миколаєва – 110 км, м. Одеси – 250 км, Криму (м. Сімферополь) - 220 км, м. Скадовська - 55 км.

Як і кожне місто, Гола Пристань отримала статус міста з 1958 р., а з 1923 р. - статус районного центру. Територія міста – 1384 га, територія міської ради – 14779 га. Населення міської ради багатонаціональне і складає 15 700 чол.

Назва міста походить з далеких часів. На початку XVIIІ століття біля притоки Дніпра Конки запорізькі козаки влаштували перевіз, що через пустельну місцевість отримав назву Голий, біля якого згодом і була заснована Гола Пристань. Довідник з історії географічних назв свідчить, що Гола Пристань заснована запорожцями на березі річки Конки в дельті Дніпра у 1709 році. У 1868 році на місці старого приплаву було збудовано земську торговельну пристань, з 1875 до 1923 років у місті працювала морехідна школа, з 1867 – пошта.

Сьогодні Гола Пристань притягує до себе подорожуючих так же магнетично, як і в ті давні часи, коли козаки своїми подвигами творили її історію. З моменту заснування Гола Пристань розквітає, оновлюється, відроджується, наслідуючи культуру й традиції наших предків. Місто багате на історичні місця та пов’язані з ними події.

Географічне розташування міста дає значну перевагу для розвитку екологічного, спортивного, рибальського туризму.

Візитна картка Голої Пристані - набережна, яка є центром культурно-мистецьких заходів, фестивалів. Тут розмістилися центральна альтанка з написом «Вас вітає м. Гола Пристань», арки зі сходами до самої річки, оригінальні скульптурні композиції, що з’являються щорічно, а то і двічі на рік. Не тільки численні гості міста, відпочиваючі, а й самі мешканці у захваті від скульптур Дніпровських Русалок, Козака, Кавуна, Української Жаби, що міцно тримає власний постамент.

Як і колись зустрічає приїжджих своїми вогниками-маяками капличка Святого Миколи Угодника, встановлена на історичному місці, захисника всіх подорожуючих, мореплавців.

Сьогодні з руїн підіймається Храм Святого Рівноапостольного Князя Володимира, дзвони якого сповіщали про повернення з морських походів, сходи від Храму вели до самого приплаву, де причалювали не лише козацькі чайки, а й торгові, вітрильні судна. Взимку, коли крига сковувала річку, очам відкривалося величне чаруюче видовище: біля самого пірсу шикувались вряд багатощоглові вітрильники, чекаючи початку навігації, вони поскрипували від морозу, покривалися легким сизим серпанком, що робило їх схожими на легендарні пароплави-привиди.

Слава про місто простувала солоними чумацькими шляхами, розтікалася всіма Дніпровськими протоками та рукавами, виходила у море разом зі шкіперами на суднах та красенях вітрильниках, неслася у простір через перший у світі бездротовий зв'язок. Бо саме у Голопристанській морській школі (тепер в цій будівлі знаходиться районна дитяча бібліотека), виховувалися найкращі спеціалісти, штурмани і шкіпери каботажного плавання, нащадки яких приборкують і нині хвилі океанів, саме з судноверфів місцевих майстрів сходили на воду красені-вітрильники, таємниці будівництва яких передавалися з покоління в покоління, і, саме звідси, у 1902 році російські винахідники Попов і Рибкін, з облаштованої радіостанції в поштовому приміщенні (тепер – це будівля міської ради, на якій розміщено барельєф Попову О.С.), оголосили на весь світ про існування Голої Пристані.

Алея Слави - музей під відкритим небом. Тут увіковічено пам'ять про трудові і бойові подвиги голопристанців: 35-ти Героїв Соціалістичної Праці, Радянського Союзу, повних Кавалерів Орденів Бойової і Трудової Слави та 39-ти Заслужених працівників різних галузей виробництва, портрети яких розміщені на стелі «Гордість Голої Пристані», що продовжує поповнюватися новими іменами. Жоден населений пункт України не може пишатися такою кількістю Героїв.

Як знак великої пошани, і вдень і вночі, у свята і у будні палахкотить незгасимо «вічний вогонь», як вічний спогад про полеглих у роки Великої Вітчизняної війни. Біля Алеї Героїв з нагоди 15-ї річниці виведення військ з Афганістану 14 лютого 2004 року відкрито пам’ятник воїнам-інтернаціоналістам землякам-голопристанцям – учасникам бойових дій, що виконували свій бовий обов’язок на території дванадцяти держав світу. Споруджено пам’ятний знак на честь тих, хто ціною власного життя захистив світ від екологічного лиха – Чорнобильської трагедії.
Гола Пристань, на території якої розміщено 16 об’єктів історико-культурної спадщини, багате на культурно-мистецькі заходи, фестивалі, події.

Географічне розташування міста дає значну перевагу для розвитку екологічного, спортивного, рибальського туризму. Дельта Дніпра багата на острови з незайманою природою, значна частина яких входить до Нижньодніпровського національного природного парку. Одним з таких є о. Білогрудий, що знаходиться в 300 м від центру м. Голої Пристані, доступ до якого можливий лише водним шляхом. Острів має потужний рекреаційний потенціал, що сприяє розвитку екологічного туризму, розвивається міжнародний в’їзний туризм, відроджуються народні промисли.

Осередком розвитку зеленого туризму в м. Голій Пристані є туристична база «Чайка», знана далеко за межами України. До послуг відпочиваючих комфортабельні кімнати, захоплююча рибалка, прогулянка на човні плавнями та протоками Дніпра, Бобровим озером, у прозорій воді якого відкриваються таємниці підводного світу, а водне плесо уквітчане ніжно-білими лілеями та жовтим лататтям, смачні, наповнені місцевим колоритом українські страви, незвичайний, під українську пісню відпочинок на сіннику.

Природа щедро обдарувала Голопристанщину. За кількістю сонячних днів не поступається Криму. Її повітря густо насичене ароматом степу та рукотворних хвойних лісів, що разом з цілющими грязями і ропою Соляного озера, аналогів яким не існує у світі, екологічно-чистою, біологічно повноцінною, з підвищеним вмістом лікувальних і профілактичних речовин, продукцією овочевих і баштанних культур створює потужну лікувально-оздоровчу базу санаторію «Гопри». Ще у 1889 році Херсонське земство відкрило у м. Голій Пристані невелику грязелікарню, а на сьогодні – це один з кращих оздоровчих закладів півдня України з сучасною лікарсько-діагностичною базою. Висока кваліфікація лікарів та медичного персоналу водогрязелікарні сприяють успішному лікуванню захворювань кістково-м'язової, нервової системи, гінекологічних захворювань, хвороб шкіри, після проходження курсу лікування, жінки пізнають щастя материнства.

Постановою Кабинету Міністрів України від 15.12.1997р. №1391 Гола Пристань віднесена до міст-куротів.

Рукотворні ліси лісгоспу займають площу понад 22 тис. га.

На території міста розташований та успішно працює Інститут південного овочівництва та баштанництва Української академії аграрних наук.

Науковцями інституту виведено біля 50 конкурентноспроможних сортів та гібридів овочевих, баштанних культур, розроблено ефективні технології їх вирощування.

Пам'ятками природи м. Голої Пристані є: група вікових (до 100-120 років) кримських сосен (48 дерев) висотою 15-20 м, діаметром 30-60 см., що ростуть на околиці міста і займають земельну ділянку площею 1,5 га. Гайок має рекреаційне значення; 6 вікових дубів віком до 100 років, що в центральному парку м.Голої Пристані. Висота дубів до 20 метрів, діаметр 70-80 см.

Пам'яткою садово-паркового мистецтва є парк санаторію "Гопри" з різноманітним порідним складом дерев, який закладено в 1911 році.

Державним заповідним урочищем є Голопристанський акаційовий ліс, розміщений на межі піщаної арени, який являє собою зразок історичного розвитку способів створення захисних насаджень на пісках і має наукове і рекреаційне значення. Середня висота дерев - 20 метрів.

Заплави Дніпра мають статус водно-болотяних угідь міжнародного значення.

Перлиною Голої Пристані є лісопарк, який розміщений на території Чорноморського біосферного заповідника.

Гола Пристань – це туристичне курортне місто європейського типу, відоме у світі своєю неординарністю, культурою, традиціями, природними багатствами, працьовитими, доброзичливими людьми.

Джерела:
1. http://golapristan.just.ks.ua/table/pro-misto-gola-pristan/
2. http://gopriks.net/uk/investitsijnij-pasport

Назад до опису Голопристанського району                                   Назад до меню