Про бібліотеку > Гончарівка для мене

Гончарівка для мене

Кожного дня ми з вами проходимо повз безліч місць, що такі важливі для нас, але не мають конкретного значення для інших. Особливим може стати будь-що: лавка у парку, будівля чи маршрут міського автобусу. А буває і так, що звична для всіх установа, яку суспільство сприймає лише за конкретним призначенням, відіграє в нашому житті надзвичайно важливу роль.

Гончарівка має давню історію, вона знайома кожному мешканцю Херсона. Бібліотека стала місцем, де з’єднуються долі майбутніх сімейних пар, зустрічаються найкращі друзі, підкорюються нові вершини.

До 145-річного ювілею Гончарівки ми вирішили розказати історії про значення книгозбірні у житті її читачів та працівників.

Якщо у вас теж є історії, спогади чи враження, пов’язані з Гончарівкою, пишіть нам на пошту: hounbg@gmail.com. Найцікавіші з ваших розповідей ми опублікуємо!

Читайте історії на цій сторінці або шукайте їх у наших соцмережах із хештегом #Гончарівка_для_мене

 


Службовий роман з… Гончарівкою

Ми познайомились з тобою одного осіннього дня у далекому 1992 році. Вперше я до тебе прийшла у гості не сама – нас була велика група дівчат-студенток-першокурсниць. Зізнаюсь, я закохалась в тебе з першого погляду. Тільки ти не подумай, що я була юною та недосвідченою: на моєму рахунку вже малися короткострокові романи, правда, без взаємності з мого боку. Коли я побачила тебе на крутому схилі Дніпра, таку граціозну та мудру, з багаторічною історією та величезними апартаментами, то зрозуміла, що хочу зв’язати своє життя тільки з тобою.

Я приходила до тебе майже кожного дня після занять й засиджувалась до самого вечора. А потім я почала марити тобою: уві сні представляла собі, як ходжу твоїми просторими коридорами, розкриваю твої професійні секрети, як будуємо спільні плани на майбутнє…

І ось настала та мить, коли ми заручились: ти мені запропонувала пройти випробувальний термін, і я жодної хвилини не вагалась. Місяць ми придивлялись одна до одної: ти мені пробачала мій юний вік, мою недосвідченість та наївність, а я вбирала в себе твою мудрість та величезний досвід, насолоджувалася твоєю багатогранністю.

1 серпня 1995 року – це день, коли ти мене запросила до себе переїхати, і я з радістю погодилась. Мене лякали знайомі: «Для чого тобі Гончарівка? З нею буде дуже-дуже непросто: має норовливий характер, вимагатиме від тебе шаленої працьовитості і постійного саморозвитку та самовдосконалення. Обери більш простий варіант й будеш жити в своє задоволення». Зізнаюсь, були пропозиції від інших, і я навіть ходила до них у гості… Але я прагнула бути тільки з тобою й не чула ніяких сторонніх порад. Знала, що життя з тобою може бути неспокійним, але насиченим, що я повинна буду відповідати і твоєму статусові, і постійно підвищувати свою «планку».

Я вдячна тобі, моя люба Гончарівка, за наш службовий 22-річний роман: ти і далі навчаєш мене багатьом речам, постійно розкриваєш мій творчий потенціал, стимулюєш до підкорення нових вершин. Ти не обмежуєш мою свободу: я піднімаюсь по кар’єрним сходинкам, постійно розширюю коло знайомих та друзів, опановую нові знання і все більше закохуюсь в бібліотечну справу… 

З днем народження, моя улюблена книгозбірне! Зі 145-річчям!

Оксана Токовило,
завідуюча відділом краєзнавства
 

Що для мене Гончарівка?

                                                           Що для мене Гончарівка?
                                                           Що для поля вітер вільний,
                                                           Що для юнака мандрівка,
                                                           Що для лісу спів пташиний
                                                           З переспівами дзвінкими,
                                                           Що для друзів гарна зустріч
                                                           З розмовами гомінкими…
                                                           Одним реченням не скажеш,
                                                           Але що я чітко знаю:
                                                           Це те місце у Херсоні,
                                                           Де душа моя співає.
 
 
 
Любов Великих,
учасник клубу "Дивослово"

 


Нові знання ніколи не будуть зайвими

Я згодна з тією думкою, що людина повинна розвиватися і підвищувати рівень самоосвіти все життя. Тому, коли мені випадає така можливість, я намагаюся її не упустити...

Так вийшло, що в проекті «Міфи та бувальщини міста «Річкової зірки» я брала безпосередню участь. Наша група співробітників і партнерів бібліотеки проходила курси основ проведення екскурсій на базі Регіонального інформаційного центру Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Олеся Гончара.

Займатися подібним видом діяльності, тобто виступати перед групами людей, мені не доводилося ніколи. В силу скромності характеру, я завжди уникала різного виду виступів перед аудиторією, але тут зрозуміла, що хочу спробувати, випробувати свої сили і можливості.

Відвідування всіляких лекцій та тренінгів з історії нашого регіону, а також по роботі екскурсоводів, використання ай-стоперів, інтерактивні розваги – все, що я дізналася і чому навчилася, залишиться в моїй пам'яті на все життя.

А в кінці курсу нас всіх чекав сюрприз – самостійно підготувати повноцінну екскурсію по одній із запропонованих тем. Їх ми вибирали методом жеребкування. Мені дісталася тема «Астрологічні загадки Таврії: небесні і земні». Як виявилося в процесі підготовки, це питання дуже глибоке і цікаве своїм зв'язком з міфами та історичними фактами нашого краю. Не скажу, що розробка такої екскурсії далася мені легко, без допомоги і підказок. Знайти інформацію нескладно, а ось з'єднати розрізнені шматочки матеріалу в цілий «пазл» не так просто, як здавалося на початку. Проте екскурсія була підготовлена ​​і здана.

Минуло вже кілька років. Я так і не стала дипломованим екскурсоводом. Але не засмучуюсь! Мабуть, на даний момент мого життя цей вид діяльності – не для мене. Просто я рада тому, що скористалася подарованою мені Гончарівкою можливістю і отримала нові знання і вміння, які в майбутньому мені обов'язково стануть в нагоді!

Боровик Анна,
 бібліотекар сектору наукової інформації з питань культури і мистецтва відділу наукової інформації та бібліографії


Бібліотека і спорт

Для мене бібліотека стала місцем прояву своїх інтелектуальних здібностей зі спортивної гри – шашок.

З дитинства мене приваблював цей вид змагання. Але з роками я перестала грати… А згадала свої давні вміння, почавши працювати в бібліотеці, коли запропонували взяти участь у обласній Спартакіаді працівників закладів культури Херсонської області. Двічі мене брали до бібліотечної команди, і двічі я отримувала перше місце з шашок серед жінок.

Я й досі не залишаю цей вид спорту. Тепер граю в шашки онлайн з учасниками різних країн.

 

 

Руденко Людмила,
провідний бібліотекар відділу мистецтв


 

Гончарівка – місце неймовірних емоцій

З Гончарівкою я вкотре впевнилася, що від долі не втечеш. Та й не треба цього робити. Адже ті самі «вищі сили» краще за нас знають, що правильно.

Три рази друзі мені «тонко натякали» на вакантні місця у книгозбірні. Два рази я відмовлялася. На третій вирішила: або пан, або пропав. Піду. Спробую. А, може, дійсно, – доля?

Ох, скільки ж разів за свої 4 роки роботи в бібліотеці я вимовляла ці слова… Співбесіда пройшла у надзвичайно легкій та теплій атмосфері. А через кілька днів пролунав телефонний дзвоник: «...запрошуємо на роботу».

4 березня став тим днем, що запустив невідворотній процес. Пазли почали складатися в єдину картинку. Але я хочу розказати не про бібліотечну роботу, а про людей, яких я зустріла завдяки Гончарівці. Для мене, як людини мега-емоційної, саме «людський фактор» має вирішальне значення. Всі люди дарують нам досвід. Але є серед них ті, що наповнюють наше життя щастям. Знаєте, таким справжнім і омріяним, про яке, здавалося б, пишуть лише у книжках. Книжкові почуття. Реальні герої. Таке може бути лише в нашій бібліотеці…

А ще, працюючи тут, інколи наважуєшся на неймовірні вчинки. Наприклад, йдеш на байдарки, абсолютно не вміючи при цьому плавати, ба більше – панічно боїшся води. Ну а що? Скільки можна спостерігати за цим надзвичайним видом спорту із вікна відділу?!

Чим для мене стала Гончарівка? Місцем, яке подарувало неймовірні емоції. Вони були різні, але завжди – надзвичайно сильні. Єдине, що я можу беззаперечно стверджувати: якби був шанс повернути час, я обрала б той самий шлях.

Козак Анастасія,
бібліотекар відділу краєзнавства


Гончарівка особлива для кожного з нас!

Календар подій

   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930  
Бібліотека працює:
з 9:00 до 18:00
п'ятниця – вихідний день
останній понеділок місяця –
санітарний день