Новини
02.12.2016 09:22

Музичний факультатив
Учні Херсонської загальноосвітньої школи №37 вивчають німецьку мову факультативно, і чимало сил і старань...

02.12.2016 08:58

Мрієш, щоб наступний рік був більш вдалим? Попіклуйся про це заздалегідь – навчись планувати свій час
Останні тижні року, що спливає, – найкращий час для підбиття підсумків та планування свого подальшого...

01.12.2016 10:48

Останній день виставки
В останній день експозиції виставки, присвяченої 75-річчю депортації етнічних німців з території України,...


Гість | Увійти
Версія для друку
Новини > Колір у дизайні

Колір у дизайні

06.04.2012

Відділ реєстрації та контролю продовжує розширювати коло потенційних читачів бібліотеки та заводити нові знайомства.
Цього разу, 4 квітня, ми зустрічали студентів 1 курсу ХНТУ спеціальності «Дизайн» на тематичному заході «Колір у дизайні».
Разом зі студентами ми розглянули особливості кольорів та їх застосування у дизайні, провели ігри, прослухали музику, застосували методику «мозкового штурму», за допомогою графіки зображували колір, писали фіктивні історії.
Працюючи з зеленим кольором, у кожного студента виникло своє бачення предметів, явищ та понять. Вибравши одне з них, вони написали незвичайні історії. Тож ми подаємо декілька оповідей з життя долара:

«Жил-был умудренный жизнью старый доллар по имени Мятый.
Ибо измяла его жизнь и много рук человеческих. Многое и в жизни повидал, многое на своем веку сделал – приносил и радость, и горе, достаток и разорение…
Хотя натура у него, в общем-то, была добрая и жизнерадостная, и мечты были – погреться в теплом сжатом детском кулачке, прыгнуть на широкий прилавок эквивалентом за мятный леденец или воздушный шарик.
Друзей он имел множество, причем разных национальностей. Жили они с друзьями не всегда дружно, но активно и всегда весело.
Жалел только об одном – что своего уголка у него нет. Поэтому дом у доллара – весь мир…».

«Меня зовут Франклин. Я практически уверен, что мне 10 лет. Хочу рассказать вам о моей Зеленой жизни.
Все началось в денежном роддоме. В тот день нас появилось много. После рождения нас отправили в Банк. Это для всех он Банк, а для нас это детский сад. С нами носились, перекладывали нас, в конце концов, я попал в комнату. Грустную комнату… Сейф. Я не помню, сколько времени я провел там, но однажды я попал в руки мистеру Бернсу. Я был очень желанным для него. Мы были созданы друг для друга и поняли это с первой секунды нашей встречи.
Но потом появились другие, и Бернс забыл обо мне. Нас стало слишком много.
Он не успевал смотреть за нами, следить. И однажды нам пришлось оставить дом Бернса, для того, чтобы он понял, что мы обижаемся…».







Вхід