Новини
08.12.2016 11:36

Будівничий українського війська – генерал-хорунжий армії УНР Марко Безручко
Нещодавно Україна святкувала 25-річчя Збройних Сил. Сучасна армія – це професійно підготовані,...

08.12.2016 11:19 (biblio.lib.kherson.ua)

Вчити українську – модно!
Ось уже четвертий рік поспіль у Херсоні реалізується проект «Безкоштовні курси української мови»....

08.12.2016 11:14 (art.lib.kherson.ua)

Пам`яті Валерія Другальова
Відійшов у вічність композитор, керівник хорового колективу «Патріот Вітчизни» імені генерала...


Гість | Увійти
Версія для друку
Ресурси бібліотеки > Наші видання > Краєзнавча робота бібліотек > Бібліотечне краєзнавство в роботі з дітьми
Бібліотечне краєзнавство в роботі з дітьми
Консультація
 
“Є щось святе в словах “мій рідний край”…”
(Наталя Забіла)
 
На початку 2001 р. Президент України підписав Указ “Про заходи щодо підтримки краєзнавчого руху в Україні”1 , положення якого важливі і для бібліотек, зокрема дитячих. В Указі підкреслено “важливу роль краєзнавчого руху у відродженні традицій та історичної пам’яті народу, національно-патріотичному вихованні молоді”; поставлено завдання всебічного сприяння діяльності місцевих осередків Всеукраїнської спілки краєзнавців, краєзнавчих музеїв; розроблення та включення до навчальних планів і програм навчальних закладів тем з краєзнавства з урахуванням специфіки регіонів; розроблення заходів з популяризації серед молоді вивчення історії рідного краю, висвітлення краєзнавчої діяльності у засобах масової інформації.
Очевидно, що реалізація усіх цих завдань неможлива без залучення інформаційного потенціалу наших бібліотек, без використання їх багатого практичного досвіду в популяризації краєзнавчої літератури, накопиченого протягом тривалого часу.
Краєзнавчий напрямок у роботі бібліотек регламентується спеціальним документом – “Положенням про краєзнавчу діяльність бібліотек системи Міністерства культури і мистецтв України” (Київ, 1996).
У діяльності дитячих бібліотек краєзнавчий напрямок набув особливого звучання з початку 90-х років, з активізацією процесів національно-культурного відродження. Введення та розширення краєзнавчих курсів у шкільні програми з літератури, історії, географії (природознавства) стало додатковим фактором, що відкриває перспективи і водночас висуває нові завдання перед бібліотеками, що працюють з дітьми. Адже розробка і, тим більше, друк та забезпечення шкіл відповідними підручниками, посібниками ще й досі помітно відстає від реальних повсякденних потреб навчального процесу. І часто єдиним джерелом відповідної інформації є фонди громадських бібліотек.
Але допомога в навчанні є лише одним із важливих суспільних завдань, що їх виконує дитяча бібліотека. Серед них також є розвиток патріотичних почуттів у маленьких читачів; розвиток екологічної свідомості та культури дітей на прикладах природних комплексів, що їх оточують, та впливу на них господарської діяльності земляків.
Краєзнавча робота бібліотек розпочинається з формування краєзнавчого фонду, тобто зібрання літератури про свій край та місцевих видань. Сучасні тенденції розвитку бібліотечної справи дозволяють говорити про те, що роль кожної окремої бібліотеки у формуванні власних фондів посилюється. Якщо півтора десятиліття тому ця справа фактично повністю покладалася на відділи комплектування ЦРБ/ЦМБ, а десять років комплектування взагалі трималося близько нульової позначки, то сьогодні бібліотеки – за умови їхньої наполегливої активності – вже набули деяких можливостей для поповнення своїх краєзнавчих фондів, “розвідали” відповідні додаткові канали (дарунки від читачів та меценатів; отримання літератури від її авторів під час презентацій, прем’єр; ділові контакти з видавництвами, друкарнями; отримання місцевих видань як місцевого обов’язкового примірника; придбання літератури за кошти, що надходять від додаткових послуг, за рахунок співпраці за договорами тощо).
Отож, не варто ставити під сумнів здатність наших книгозбірень успішно реалізувати завдання щодо поповнення своїх краєзнавчих фондів. Проте слід пам’ятати, що необхідною умовою успішного формування краєзнавчих фондів є:
- всебічне вивчення складу наявних краєзнавчих документів і визначення рівня та якості задоволення читацьких запитів;
- вироблення перспективної моделі розвитку краєзнавчих фондів, з тим, щоб оптимізувати ступінь їх відповідності читацьким потребам;
- вироблення стратегії реалізації цієї моделі.
У центральній дитячій бібліотеці краєзнавчий фонд формується у повному складі; в бібліотеках-філіях – фонд документів про регіон, який вони обслуговують. У структурі бібліотечного фонду дитячої бібліотеки (а також публічної бібліотеки, що обслуговує, крім дорослих користувачів, ще й читачів-дітей) вирізняють такі групи документів, що повинні бути віднесені до категорії краєзнавчих:
- документи, адресовані дітям і пов’язані з краєм своїм змістом, у тому числі – присвячені видатним особам краю (персоналії);
- документи, пов’язані з краєм своїм походженням (твори місцевого друку; книги місцевих авторів, уродженців краю - незалежно від місця їх видання);
- документи, присвячені краєзнавству, зокрема бібліотечному, шкільному – методика, узагальнення досвіду тощо;
- рукописні краєзнавчі матеріали: спогади старожилів, ветеранів війни та праці; реферати, нариси про історію міста/села, написані гуртківцями, клубівцями, членами шкільних наукових товариств на основі власних пошукових експедицій; матеріали краєзнавчих та етнографічних досліджень школярів, місцевих аматорів краєзнавства; кращі роботи учнів, присвячені краю, що подають цікаві нові факти; рукописні краєзнавчі книги, створені читачами (“Моє село”, “Моя вулиця”, “Мій родовід” та подібні). Із цих рукописних зібрань бібліотека прагне сформувати узагальнену рукописну історію села (літопис села), спираючись на підтримку та співпрацю зі співробітниками народних музеїв, краєзнавцями-аматорами, краєзнавчими гуртками та клубами.
Наголосимо, що використання краєзнавчого фонду лише тоді матиме інтенсивний та різнобічний характер, коли він знайде адекватне відображення в краєзнавчому довідково-бібліографічному апараті. Для дитячого читача бібліотеки організовують і ведуть:
- ЦДБ – зведену краєзнавчу картотеку; спеціалізовані бібліотеки-філії та відділи - краєзнавчу картотеку; ДСП у інших бібліотеках – краєзнавчий розділ у СКС;
- фонд виконаних довідок краєзнавчого характеру;
- тематичні теки (папки), досьє, альбоми газетних вирізок; формуючи їх, бібліотекар враховує такі фактори, як: читацький попит на певні теми; наявність у фонді бібліотеки книг на певну тему; повнота відображення теми в інших джерелах, присутніх у фонді; характер публікації (розгорнуті аналітичні статті; новизна фактів; багатий ілюстративний матеріал тощо);
- фактографічні картотеки з питань історії, культури, економіки, екології краю;
- фототеки – колекції оригінальних фото, що ілюструють минуле та сучасне життя краю зі стислими анотаціями; вирізки фотоматеріалів, опублікованих у районній та обласній пресі – це не лише важливий фактографічний матеріал, а й можливість багато ілюструвати бібліотечні виставки.
- фонд довідкових видань та бібліографічних посібників краєзнавчого змісту.
Краєзнавча картотека дитячої бібліотеки відображає як книги в цілому, окремі розділи, статті із книг, так і публікації в періодичних виданнях, присвячені краю, що призначені читачам у віці 10-14 років та керівникам дитячого читання.
Краєзнавча картотека складається з трьох основних частин:
- систематичної;
- персоналійдокументи про видатних осіб(місцевих діячів, письменників, митців), чиє життя та діяльність пов’язані з краєм, згруповані за алфавітом прізвищ;
- топографічноїдокументи про окремі населені пункти, географічні території, об’єкти, розташовані в алфавітному порядку їх назв.
Систематична частина обов’язково повинна мати розділи:
- Край в цілому;
- Природа і природні ресурси краю;
- - Екологія краю;
- Історія краю;
- - Етнографія краю;
- Економічний розвиток краю;
- - Сільське господарство;
- Освіта;
- - Дитячі організації в краї, дитячі рухи, акції;
- - Діти – переможці конкурсів, олімпіад, лауреати та дипломанти фестивалів (про них);
- Фізична культура і спорт;
- Суспільно-політичне життя краю;
- Культурне життя краю;
- - Дитячі бібліотеки;
- Мистецтво; край у творах мистецтва;
- Літературне життя краю; край в художній літературі;
- - Місцеві письменники, їх твори і література про них;
- - Дитяча література краю.
Детальні рекомендації щодо організації довідкового апарату ви знайдете у виданні “Удосконалення краєзнавчих каталогів: Методичні поради” (К., 1992).
Структурно краєзнавча картотека будується за принципом наближення до ББК, з тим, щоб полегшити пошук у ній необхідної інформації, максимально уніфікувати роботу бібліотекаря з ДБА. Ознакою приналежності саме до краєзнавчої картотеки виступає спеціальна позначка (кр). Наприклад:
кр63.5 Етнографія краю
кр65 Економіка краю
Свідченням затребуваності картотеки, живої роботи з нею є наявність та постійна оновлюваність у ній актуальних рубрик, присвячених знаменним датам, подіям, іменам краю.
Окремих краєзнавчих книг видається мало, а тому виявляти інформацію про край слід шляхом суцільного перегляду всіх надходжень до бібліотеки і вивчення різноманітних бібліографічних джерел. Це дасть змогу знайти відомості про район чи місто/село в окремих розділах книг, збірників, на сторінках періодичних видань. При цьому заголовки книг і статей, які не дають уявлення про їх краєзнавчий характер, доповнюють у бібліографічному записі короткими поясненнями у вигляді продовження назви (у квадратних дужках) або анотації. Особливістю складання бібліографічного опису для краєзнавчої картотеки дитячої бібліотеки є зазначення на картці не лише індексу ББК, авторського знаку (для книг), а ще й вікового призначення матеріалу (відповідні умовні позначки додаються до індексу).
Важливою підмогою в обслуговуванні користувачів-дітей є власний доробок на цій ниві центральних дитячих бібліотек – рекомендаційні списки краєзнавчої тематики; закладки; пам’ятки; індивідуальні рекомендаційні списки, складені за потребами певних користувачів (на поглиблення шкільної програми, на допомогу пошуковій роботі школярів, за особистісними інтересами дітей) та збережені бібліотекою як важлива складова її бібліографічного краєзнавчого ресурсу.
Корисним доповненням довідкового апарату може стати фактографічний банк краєзнавчих цікавинок “Хто є хто, що є що на Херсонщині”.
Для наймолодших читачів (дошкільників та учнів 1-4 класів) може бути організована спеціальна краєзнавча тематична картотека з обкладинок книг (ксерокопії, можливо – розфарбовані читачами-активістами на зразок оригіналів, наклеєні на картонну основу).
Краєзнавчий довідково-бібліографічний аппарат, як частина всього ДБА для читачів-дітей, є базою для розбудови системи бібліографічного забезпечення популяризації краєзнавчого фонду, інформаційно-бібліографічного та довідково-бібліографічного обслуговування.
Про нові надходження читачів інформують за допомогою списків, шляхом експонування на виставках-презентаціях, виставках-анонсах (“Увага! Нова краєзнавча книга”), у виступах на місцевому радіо та публікацій у пресі.
Краєзнавчі документи рекомендується виділяти із загального фонду у окремий комплекс – саме такої позиції дотримуються дитячі бібліотеки Херсонщини. Це реалізується, зокрема, шляхом організації краєзнавчого куточка, в якому зосереджуються краєзнавчий фонд, постійно діюча книжкова виставка (далі будуть подані більш детальні рекомендації щодо її оформлення), карта області (карта-схема району) та інші фактографічні й ілюстративні матеріали; краєзнавча картотека; фактографічні картотеки (у випадку їх наявності); альбоми, папки, теки з газетними вирізками; довідкові та бібліографічні видання.
В інформаційній роботі з краєзнавства дитячі бібліотеки пріоритетну увагу приділяють наступним групам користувачів:
- члени Малої академії наук, які працюють над краєзнавчою тематикою;
- учасники краєзнавчих клубів за інтересами, гуртків, шкільних наукових товариств;;
- вчителі-предметники, що викладають краєзнавчі курси;
- керівники краєзнавчих клубів, гуртків, об’єднань;
- працівники народних музеїв, місцеві краєзнавці-аматори та колекціонери матеріалів краєзнавчого характеру (значків, вимпелів, листівок тощо).
Читачам, що належать до перелічених груп, бібліотека пропонує індивідуальне інформування, у тому числі і в режимі ВРІ.
Більш широке коло читачів отримує диференційовану інформацію у вигляді бібліографічних оглядів, інформаційних переглядів та виставок, тематичних рекомендаційних списків; у формі Днів краєзнавця, Днів інформації тощо.
Назагал варто підкреслити, що система краєзнавчої роботи з дітьми повинна бути надзвичайно мобільною, гнучкою, здатною до модифікації – йти за зміною читацьких потреб, прогнозуючи й випереджаючи їх.
Практичний досвід переконує, що лише спираючись на краєзнавчі матеріали можна досягти конкретності, дієвості в роботі з юними читачами у будь-якому з напрямків популяризації літератури, а особливо в справі національно-патріотичного виховання.
Перше враження про фонди бібліотеки читач отримує, як правило, з оформлених у ній книжкових виставок.
Комплексна постійно діюча виставка – обов’язковий компонент краєзнавчого кутка. Важливою рисою її повинна бути мобільність експозиції, її систематична оновлюваність, інакше виставка справлятиме враження частини інтер’єру – як штори на вікнах – і перестане привертати увагу маленьких читачів.
Добре сприймаються читачами-дітьми книжкові виставки з еврістичними елементами – виставки-вікторини, -ребуси, - загадки, виставки-кросворди, виставки-ігри тощо; виставки, оформлені з використанням предметної атрибутики (творів ужиткового мистецтва - вишиванки, гончарні вироби, різьба по дереву; дитячих поробок, що імітують історичні побутові речі, малюнків дітей).
До таких належать, наприклад, виставка-подорож “Мандрівка дідусевими стежками”(1-4 кл.), “Експедиція допитливих” (5-6 кл.), “У похід по рідному краю”(7-9 кл.); прес-панорама “Херсонщина: горизонти поступу”; виставка-вікторина “Десять “чому?” про наше село” (1-4 кл.), “Про батьківський край запитаю у книги”(5-9 кл.); виставка-вернісаж “Наш край: щоденний ритм буття“ (у її оформленні - пейзажі місцевих художників, пейзажні малюнки дітей-читачів бібліотеки); “Розповідає старе фото” (виставка старих світлин , до кожної з яких, за тематико-хронологічною ознакою, добирається публікація). Книжкова краєзнавча екскурсія “Чумацький шлях веде херсонськими степами” дозволяє розбудувати широку панораму минулого та сучасного рідного краю.
Краєзнавча виставка – це і експозиція, присвячена побуту та звичаям населення конкретної місцевості, особливостям народних обрядів – історичних та сучасних. Подібна виставка, етнографічний куточок добре впишуться в інтер’єр дитячої бібліотеки. Добре, щоб діти мали змогу не лише дивитись, а й відчути себе в роль мешканця старої української хати (рольові ігри, конкурси, предметні вікторини).
Якщо на вашій виставці переважно газетні публікації, використайте предметні експонати, кольоровий папір (для створення “тла”, виділення заголовків, “вказівних стрілочок” до найсуттєвіших фрагментів друкованого експонату) – і вона стане яскравою й барвистою.
Сучасна бібліотечна практика пропонує дитячим книгозбірням надзвичайно широкий спектр виставкових форм, що можуть знайти застосування в наочній пропаганді краєзнавчих документів - виставка-реклама і виставка-колаж, виставка-спогад і виставка-диспут, виставка-портрет і виставка-роздум...
Рекомендуємо по можливості виділяти полицю для краєзнавчих матеріалів на тематичних виставках, що носять загальний характер (наприклад “Херсонщина козацька” на виставці “Не забудем, що ми, браття, козацького роду”, присвяченій козацькій добі в історії України; на виставці “Дзвони Чорнобиля” – полицю “Херонщина – чорнобильцям” або: “Херсонці-чорнобильці”).
Своєрідне краєзнавче “навантаження” повинне нести і оформлення інтер’єру бібліотеки – твори місцевих художників, майстрів прикладного мистецтва, флористичні композиції, виконані з місцевих матеріалів тощо.
Комплексний характер самого поняття “краєзнавство” спонукає бібліотеки і в популяризації літератури про край надавати перевагу комплексним формам.
До них належать і ті, що давно прижились в дитячих бібліотеках (уроки народознавства, тижні та місячники популяризації краєзнавчої книги, краєзнавчі лекторії, уроки пам’яті, краєзнавчі та історико-краєзнавчі читання, зустрічі зі знатними людьми, дослідниками історії та культури краю, літературознавцями, письменниками, літературні краєзнавчі експедиції), і ті, що їх бібліотеки ще тільки впроваджують.
Центральна дитяча бібліотека може виступити ініціатором проведення районної історико-культурної експедиції “Херсонська земле, у віках живи!” (або: “Мій край у всьому неповторний”; “Це та земля, де нам судилось жити”). Її складовими можуть бути, зокрема:
· Творчий краєзнавчий конкурс “Вулиці нашого міста/села” – діти збирають літературний та фактографічний матеріал про походження назви своєї вулиці, про яскраві епізоди в її історії, про цікавих людей, що на цій вулиці проживали у різні часи тощо; пишуть вірші та прозові твори, присвячені своїй вулиці; роблять пейзажні замальовки чи фотоколажі і т. п.
· Генеалогічне дослідження “Дерево мого роду” - конкурс, на який діти подадуть роботи, створені за спогадами їх родичів – представників старшого покоління, за документами із родинних архівів.
Краєзнавчий клуб (гурток) дитячої бібліотеки (“Витоки”, “Краєзнавець”, “Херсонські джерела”) може взяти за мету підготувати “Хрестоматію з історії міста/села” – ретельно підібрану, систематизовану добірку газетних вирізок, ксерокопій або бібліографічних посилань на певні сторінки книг. Клубівцям можна запропонувати також участь у конкурсі проектів “Яким я бачу своє місто/село через ... років” або літературних фантазій “Херсон [Каховка, Берислав...] 2025 року”.
В організації роботи краєзнавчого гуртка вам стануть у пригоді підготовлені Херсонською обласною станцією юних туристів “Методичні поради по проведенню занять у краєзнавчому гуртку” (Херсон, 1997).
Молодші школярі, дошкільники залюбки зустрічатимуться в бібліотеці у групах за інтересами “Джерельце”, “Криничка”, де у грі знайомитимуться з історією краю, місцевими звичаями, святковими обрядами пращурів.
Якщо серед читачів бібліотеки є підлітки, що серйозно, глибоко цікавляться краєзнавчою проблематикою, можна запропонувати їм створити при бібліотеці лабораторію краєзнавчих студій – під орудою компетентного керівника його учасники ведуть пошук матеріалів про життя краю у різні часи, видатних людей краю, популяризують літературу з історії краю серед ровесників.
Щоб залучити до участі в краєзнавчих програмах центральної дитячої бібліотеки ширше коло юних знавців рідного краю, рекомендуємо провести радіо-вікторину “Пам’ять рідної землі”. Її запитання повинні не лише прозвучати в програмах місцевого радіо, а й бути опублікованими на сторінках районної газети. Роботи-відповіді на її запитання стануть експонатами спеціальної виставки, а потім – поповнять тематичні досьє дитячої бібліотеки та стануть у пригоді іншим її читачам.
Разом з районним відділом освіти дитяча бібліотека може провести краєзнавчу олімпіаду, а у співпраці зі шкільними колективами - брейн-ринг “Ми знаєм все про край, де ми живем!” (5-6 кл.), прес-конференцію юних краєзнавців “Історії забуті сторінки” (7-9 кл.), гру-конкурс “Марафон веселих козачат” (1-4 кл.). Прикладом подібного змагального заходу є турнір краєзнавців, матеріали до проведення якого ви знайдете в додатку.
Херсонщина є краєм поліетнічним, тут поруч століттями живуть українці і росіяни, поляки і татари, євреї і шведи... Познайомити читачів-дітей з історією, звичаями, обрядовістю, літературною спадщиною народів-сусідів допоможуть етнокалейдоскоп “Паралелі духовних культур”, фольклорама “Шануй і знай сусідський звичай”.
В популяризатоській краєзнавчій роботі дитячих бібліотек умовно можна виокремити три основні тематичні комплекси:
природознавче, екологічне краєзнавство;
історичне краєзнавство;
літературно-мистецьке краєзнавство.
Природознавче, екологічне краєзнавство
Краєзнавча робота у сьогоднішній бібліотеці нерозривно переплетена з екологічним вихованням юних читачів.
Формування екологічної свідомості підростаючого покоління – завдання першорядне, хоч, можливо, ще до кінця й не усвідомлене суспільством. Але його ефективна реалізація неминуче вимагає глибокого знання стану довкілля, процесів, що у ньому відбуваються внаслідок антропогенного впливу. І довкілля не абстрактного, глобального, а природи, що оточує нас повсякденно. Очевидно також, що дитина очікує від працівників бібліотеки не лекцій (навіть насичених цікавими, сенсаційними фактами), а вражень, подій, якими повинні стати бібліотечні заходи.
Це може бути екологічна казка “Пригоди в Еко-царстві, Таврійському державстві”. Діти вигадуватимуть її сюжет самі в процесі гри, спираючись на відомості, почерпнуті з книг, із розповідей учителя природознавства, бібліотекаря, на їхні “підказки”. У казці “діятимуть” тварини, рослини, образи з народних казок, а розповідатиметься про екологічні проблеми вашої місцевості.
Виставка-кросворд для наймолодших читачів може бути виготовлена у вигляді чарівного книжкового дерева, на “гілках” якого розміщені (як його листочки) книги, що повертаються до дітей яскравими обкладинками, якщо діти дають правильні відповіді на запитання еко-кросворду.
Динамічність є важливою характеристикою заходів, адресованих дитячій аудиторії. Зробити їх такими вам вдасться, якщо в роботі з екологічного краєзнавства віддасте перевагу активним формам спілкування з читацькою аудиторією. Запропонуйте дітям, наприклад, еко-лото “Дивосвіт рідної природи”, екологічну бесіду-кросворд“Незвичайні пригоди чарівниці природи” (1-4 кл.), дискусію “Що ми охороняємо – природу чи власне життя?”, еко-бумеранг “Що буде, якщо?…”(7-9 кл.), літературні конкурси “Еко-журналіст”(7-9 кл.) (на кращий твір екологічної тематики – есе, замальовку, нарис, репортаж), “Степова Робінзонада” (5-6 кл.), природничу вікторину “Хто живе у морі Чорнім? Хто блукає степом сивим? Хто – в таврійськім піднебессі?” (1-4 кл.).
2003 рік – ООН проголошено роком прісної води. Чистота, збереження природного стану річок та водойм вашої місцевості – тема для краєзнавчого дослідження та літературної пропаганди. Рольова гра “Блакитний патруль”, день захисту довкілля “Допоможемо мешканцям наших водойм!”, літературна експедиція “Природа нам сигналить SOS” – ці та інші заходи ви можете приурочити до міжнародної екологічної акції.
Краєзнавчі аспекти знайдуть розкриття під час таких заходів, як години екологічних роздумів “Нам з цією землею жити разом судилось”, “Доля рідної природи – у моїх руках”, інсценований огляд літератури “Степова аптека” – про лікарські рослини рідного краю.
Допоможуть дітям відкрити красу навколишнього світу бібліотечні замальовки “Пробуджує тронка таврійські степи”, “Поезія рідної природи”, “Дивосвіт домашнього довкілля” (цикл ілюстрованих бібліографічних оглядів), екологічна головоломка “Екос + Логос”.
Звичайно, зміщення акцентів на ігрові, змагальні форми роботи не виключає широкого використання інформаційних. Запропонуйте юним читачам інформбюро для небайдужих “Екологічні дзвони сьогодення”, еко-репортаж “Природа отчого краю: Невидима загроза”, експрес-бюлетень “Екологічний барометр Херсонщини”.
Зверніть увагу на видання минулого року, що є важливими джерелами краєзнавчої інформації:
Бойко М.Ф. Екологія Херсонщини: Навч. посіб. /ХДПУ, Бойко М.Ф., Чор-ний С.Г. – Херсон, 2001. – 156 с.:іл..
Херсонщина: десять років Незалежності України /Під заг. ред. О.Є.Вербицького, В.М.Третьякова; Ред. С.В.Оленко. – Херсон, 2001. – 39с.
Херсонщина туристична: Південне перехрестя. – Херсон, 2001. – 27с.
Остання з названих книг може знадобитися і тим з читачів, що цікавляться історією краю, тобто віддають перевагу
Історичному краєзнавству.
“Краєзнавство придає місцевості, що не має авторського походження, історизм, відкриває в її минулому, хоч би й не дуже давньому, щось зовсім нове, вартісне. Коли ми дізнаємося, хто жив у тому чи іншому будинку, для нас цей будинок уже наповнюється духовним змістом. Перетворюється місто, чию історію ми пізнаємо”, - писав академік Д.Лихачов. А завдання бібліотеки – допомогти читачам-дітям стати на шлях до цього глибинного відкриття історії свого краю і здолати його.
Цей напрямок у 2003 році набуває особливого звучання – відзначатимемо 200-ліття з часу заснування у 1803 р. Херсонської губернії (31 серпня) та 225-річчя обласного центру (18 червня).
Історична тема спонукає бібліотечних працівників широко застосовувати прийоми “мандрівок у часі”, наприклад:
- книгомандри “Стежки, протоптанідідами” (5-6 кл.);
- краєзнавча гра “Часоліт “Таврія” (1-4 кл.);
- літературна подорож “Мандрівка старим Херсоном”;
- виставка-хроноскоп “Літописи і літописці нашого краю” (література, присвячена історії краю, та її автори);
- історико-літературна експедиція “Йдемо чумацькими шляхами”.
Виявити знання про край, почерпнуті з літератури, читачі зможуть під час циклу історико-краєзнавчих вікторин (проводиться в чотири раунди, переможець відзначається у кожному раунді та за підсумками всього змагання):
- “О, моя степова Елладо…” (Що ви знаєте про давню історію нашого краю?);
- “Загадки куртуазного століття” (Херсонщина у XVIII cт.);
- “Від карети до трамвая” (технічні досягнення ХІХ ст. на Херсонщині: що, де, коли);
- “Буремний світ, буремний час…” (Чи пам’ятаємо століття, що минуло?).
У творчому доробку дитячих бібліотек знаходимо чимало вартісних знахідок: відеобесіди (слайд-бесіди) “Вулиці нашого міста”; інтегрований бібліо-урок “Історія України на площах і вулицях нашого міста/села”, конкурс розповідей “Пишаюсь тобою, дідусю!”, краєзнавчий калейдоскоп “Наш край за … років”, родинні краєзнавчі конкурси “І дорослі, і малі, знайте витоки свої”, “З народних джерел”, ”Обереги рідної землі”.
Для читачів – учнів 7-9 класів радимо провести краєзнавчі читання “Херсонщина в екзилі” – про наших земляків-вигнанців з рідної землі різних часів (Е.Фальц-Фейн, родина Бурлюків, Яр Славутич…); для учнів 5-6 кл. - літературно-історичну подорож рідним краєм “Моє коріння й джерело моє – в степах херсонських, у Дніпровім плині...”, заочну екскурсію “Сьогодні ми йдемо в музей…” (залами херсонських музеїв).
Бібліотеки не залишають поза своєю увагою і трагічні сторінки в історії краю. До їх роковин приурочують бібліотечні уроки пам’яті, уроки-реквієми “Кара без вини: голод і репресії 30-х років минулого століття на Херсонщині”, “Війна у генетичну пам’ять в’їлась...”, “Бузок травневий будить пам’ять”, цикл очних та заочних зустрічей із земляками – героями книг: “Пам’ять”, “Легенди”, “Спогади”, “Свідчення”
А місцеві побутові звичаї, народні традиції знайдуть відображення у народознавчих вечорах “Херсонські посиденьки”, етнографічних дослідженнях краю (етностудіях) “Відкрий для себе рідний край” (7-9 кл.), фольклорамі “Що не вулиця, то звичай” (5-6 кл.), народознавчій грі “Бабусина скриня” (1-4 кл.).
Херсонщина – край багатих археологічних знахідок. Зорієнтуватись в літературі, присвяченій археології краю, вам і вашим читачам допоможе довідник, виданий у серії “Вони прославили наш край”:
Оленковський М.П. Відомі херсонські учені-археологи: Біобібліогр. довід. /М.П.Оленковський, С.П.Смолянінова, Б.С.Строцень; Під ред. А.Е.Вірлича; Уклали бібліогр.: М.П.Оленковський, Д.Г.Марченко. – Херсон, 2000. – 56 с.:іл.. – (Вони прославили наш край; Вип.1)
Девізом історичного краєзнавства в дитячій бібліотеці можуть бути слова О.П.Довженка: “Бідна і злиденна душа тієї людини, яка не має минулого, якій нічого почерпнути з криниці минулого”.
Але відомо, що із силою художнього слова, мистецтва ніщо не може порівнятися за впливом на духовне життя людини.
Літературне краєзнавство
є, напевно, найбільш розробленою темою в загальному комплексі краєзнавчої діяльності бібліотек, що працюють з дітьми. Зокрема, літературне краєзнавство Херсонщини доволі детально досліджене в серіях бібліографічних посібників, що видаються обласною бібліотекою для дітей – “Літературно-краєзнавчі студії” та “Херсонські письменники – дітям”.2
Художня література для дітей також належить до числа найбільш часто видаваної в нашому краї (див. список у додатку). Її високий рейтинг серед юних читачів стимулюється також і школою – курси літератури рідного краю значно розширені у чинних програмах.
Популяризація творчості місцевих письменників, творів про рідний край набуває особливого звучання, коли відбувається з безпосередньою участю авторів – під час презентацій їх нових книг, вечорів-портретів талановитих земляків, авторських вечорів.
Так, нещодавно надрукована повість херсонської письменниці, члена Спілки письменників України Валентини Нижеголенко “Босоногі мрійники” присвячена долі воєнного та повоєнного покоління, може стати приводом для зустрічі не лише з авторкою, а і з її ровесниками, очевидцями й учасниками описаних у книзі подій.
“Літературні обрії Херсонщини”, “Поезії вітрило майорить над первозданною таврійською землею”, “Натхнення джерело – земля батьківська”, “Херсонський степе заповідний! Батьківська земле, рідний край…”, “Хлібами і баштанами багата, квітуй, Херсонщино моя!”, “Поетичні обрії Херсонщини”, “Поетами оспівана земля”, “Поетичний портрет Херсонщини ХХ століття” - ці та інші теми можуть бути використані для організації оглядових, панорамних заходів, присвячених літературі краю.
Але, як уже зазначалося раніше, дитяча аудиторія тяжіє до активних форм спілкування з літературою, до форм змагальних, ігрових.
Запропонуйте своїм читачам літературне лото “Красне письменство рідного краю”, турнір знавців літератури краю “Лицарі слова”, вікторину-літературний колаж “Легенди степу”, конкурс читців поезії рідного краю “Сивіє ковилою степ. Херсонський степ, замріяно-розлогий…”, вернісаж дитячих ілюстрацій до книг письменників-земляків, інсценовану краєзнавчу антологію “Діти таврійського краю” (образи дітей у творах про наш край).
Ювілеї земляків-літераторів, митців є нагодою для персональних книжкових виставок, літературних портретів, бенефісів. Їм присвячують ексклюзивні виставки у циклі “Письменники нашого краю”, виставки-календарі “Ювілеї та ювіляри”.
Поєднання масових форм роботи з індивідуальними бесідами за книгами, обговоренням проблем із життя району, населеного пункту допомагає дітям відчути свою причетність до нього, відповідальність за майбутнє рідного краю. Адже справжній господар краю формується в дитинстві, на прикладах земляків, які досягли успіхів у політиці, бізнесі, виробництві, мистецтві, на ниві культурній чи освітній.
На центральну дитячу бібліотеку, окрім краєзнавчої діяльності, притаманної кожному структурному підрозділу, що обслуговує дітей, покладено ще й методичні обов’язки. До її функцій належить аналіз діяльності бібліотек району з питань краєзнавства; надання їм практичної допомоги; вивчення та впровадження кращого досвіду роботи; організація семінарів, практикумів, тренінгів з різних питань краєзнавчої роботи; впровадження інновацій в краєзнавчу діяльність бібліотек району; навчання методиці ведення довідково-бібліографічного апарату для читачів-дітей, інформаційної та довідково-бібліографічної роботи. Адже рівень методичного забезпечення не в останню чергу визначає рівень краєзнавчої діяльності дитячих структурних підрозділів наших бібліотек.
 
Н.Ф.Попова, зав. відділом бібліотечного прогнозування та інновацій ОБД
 
  
 
Додаток 1
 
Літературознавчі біобібліографічні серії, випущені ОБД
 
Серії “Літературно-краєзнавчі студії”:
“Микола Василенко” (1996)
“Борис Грінченко” (1999, 2000)
Дніпрова Чайка” (1997)
“Микола Чернявський” (1998)
 
Серія “Херсонські письменники – дітям”:
“Марк Боянжу” (1996)
“Алевтина Дрозд” (1998)
“Арон Копштейн” (2001)
“В.М.Мелещенко” (1992)
“Володимир Плоткін” (2001)
“Євген Фомін” (2002)
“Василь Шевченко” (1996)
 
 
 
Додаток 2
Стежками степової Еллади
Турнір краєзнавців
 
Ремарка для організаторів: У змаганні беруть участь дві команди, кожна з яких висуває для участі в окремих турах по 2-3 представники (І – “історики”, ІІ – “архітектори”, ІІІ – “натуралісти” або “природознавці”, ІV – “мистецтвознавці”, V – “літературознавці”).
 
Ведуча І: Херсонщина… Мій рідний край. Моя маленька батьківщина. Неозорі степи, густі сади й виноградники. Край пшениці й рису, овочів і тонкорунного вівчарства.
Читець:
Люблю я свій прекрасний край,
Його річки глибокі,
Його степи широкі…
(М. Чернявський)
Ведуча ІІ: У степах півдня України Херсонщина – справжня перлина. Тут на сотні кілометрів простяглися узбережжя Чорного і Азовського морів, Дніпра й Інгульця, безліч озер, заплави, острови, прекрасні місця для відпочинку.
Якщо пливти по Дніпру на південь уздовж високого правого берега, вимальовується, розкинувшись майже на півтора десятка кілометрів, старовинний, овіяний славою, оспіваний у віршах поетів, сонячний Херсон.
Херсон – одне з найстаріших міст півдня України. Розташований недалеко від гирла Дніпра, він має виключні природні можливості для того, щоб бути красивим, ошатним, благоустроєним.
Читець:
Я люблю Херсон, зелене місто,
За степи, за молоду траву,
Що у нас шумить трикутне листя,
Як ідеш на річку Кошову.
(Арон Копштейн)
Ведуча І: Любов до рідного краю – одне з освячених віками найчистіших людських почуттів. “Мала вітчизна тягне до себе, до неї весь час повертається пам’ять, вона приходить у сни і в роздуми. Природа отчого краю, побут земляків, традиції, казки, пісні багато в чому формують характер людини. Перше почуття любові виникає одночасно і до батьків, і до отчого дому”, - писав Костянтин Кудієвський.
Ведуча ІІ: Сьогодні, шановні херсонці, як ви зрозуміли, наша зустріч присвячена рідному краю. Не можна уявити собі прогресивну людину нашого часу, серце якої лишилося б байдужим до рідної природи, до історії свого краю, до життя його людей.
Ми з вами здійснимо подорож історичними пам’ятками Херсонщини, пройдемося старовинними вуличками нашого міста, помилуємося природою та чудовими краєвидами рідного краю, пригадаємо історичні події, що розгорталися на території Гілеї й Таврії.
  
“Перлина півдня”
І тур, історичний
Ведуча І: Історія краю Херсонського веде в глибінь віків. Тут жили кімерійці, скіфи, таври й сармати, анти, уличі й печеніги… І досі залишилися назви селищ – Артаташ, Кара-Куями, Бехтери, Каланчак, Чонгар – свідчення давніх поселень татар, турків, греків...
Кілька століть тривала боротьба російського й українського народів за визволення споконвічно належних їм степів причорноморських. І коли в кінці 17 ст. запекла боротьба проти Туреччини увінчалася успіхом, постало питання про заселення Причорномор’я й Приазов’я, яке супроводжувалось будівництвом міст як адміністративних і портових центрів. Так виникли Херсон і Берислав, Каховка і Генічеськ, Олешки...
Ведуча ІІ: Історія Херсонщини багата на події, на видатних людей, які перебували на її території. Тому наш конкурс безпосередньо буде пов’язаний з історичним минулим краю.
 
Увага, запитання:
1. Хто був першим літописцем нашого міста?
а) Ганнібал І.А.
б) Корсаков М.І.
в) Дерібас О.М.
Далі ведучі по черзі озвучують запитання, а журі оцінює правильність та повноту відповідей учасників по у трибальній системі: повна і правильна відповідь – 2 бали; неповна або не зовсім точна – 1 бал; неправильна – 0 балів.
2. Назвіть регіон України, де перетинаються загальновідомий шлях “із варяг у греки” і Чумацький шлях?
а) Миколаївщина
б) Херсонщина
в) Кіровоградщина
3. Яка із перелічених козацьких фортець була збудована на території Херсонщини турками?
а) Запорозька Січ
б) Нова Січ
в) Кам’янська Січ
4. Про які історичні події розповідають численні могили та знамениті “кам’яні баби”, розташовані на території Херсонщини? Про перебування у гирлі Дніпра:
а) кипчаків (“половців лукоморських”)
б) аланів
в) печенігів
5. Біля якого населеного пункту Херсонської області знаходилося в давнину гирло Дніпра?
а) біля Каланчака
б) біля Новотроїцького
в) біля Верхнього Рогачика
6. У 1696 р. на місці села Покровське турки збудували фортецю Кіл-Бурун (російський варіант - Кілбурн). В перекладі це означає:
а) ”довгий ніс”
б) ”маленький ніс”
в) ”гострий ніс”
7. Назвіть могилу, яка до розкопок була найбільшою могилою України, а можливо і всієї Європи, з якою пов’язана “золота лихоманка” населення навколишніх сіл:
а) Херсонська могила
б) могила Козел
в) могила Огуз
8. Який із островів за своєю формою нагадує Херсонську область?
а) Сардінія
б) Сицилія
в) Сахалін
9. Відомий давньогрецький історик Геродот із Галікарнаса, що відвідав Скіфію у 5 ст. до н.е., залишив відомості про її природу й життя населення в четвертій книзі своєї “Історії в дев’яти томах”. Яку назву мала ця книга?
а) Мельпомена
б) Терпсихора
в) Талія.
10. Хто такий Боплан і яке він має відношення до Херсонщини?
(Гійом-Левассер де Боплан – французький королівський інженер. Одним із джерел з топоніміки та гідроніміки Херсонщини є його карти, а його “Опис України” був задуманий як пояснення до карт, але фактично став самостійним твором).
 
 
Вулички старовинного міста
ІІ тур
Ведуча І: Як і мешканці інших міст України, херсонці дбайливо зберігають пам’ять про тих, хто залишив слід в історії рідного міста – їхніми іменами називають вулиці і проспекти, парки та сквери, на їх честь споруджують пам’тники, відзначають меморіальними дошками місця їх перебування. У назвах вулиць відбита більш ніж двохсотлітня історія міста. У цьому переконує простий перелік: вулиця Суворова та проспект Ушакова, вулиці Тараса Шевченка, Пушкінська, Дем’яна Бєдного, Володимира Маяковського, площа Ганнібала… Поряд з новобудовами красуються і старовинні пам’ятники, що нагадують про героїчне минуле нашого міста. Це і херсонська фортеця, і Катерининський собор, будівля Адміралтейства і старовинні церкви. Вулицям міста, пам’ятникам архітектури XVIII і першої половини XIX ст. присвячено наступний тур.
 
Запитання ІІ туру:
1. Яку назву мала у XVIII-XIX ст. центральна частина нашого міста і чому?
(Купецька або Грецька, бо там проживало грецьке купецтво).
2. Нинішня вулиця нашого міста – Жовтневої революції, під час заселення Херсона переселенцями мала іншу назву. Вона була названа на честь талановитого організатора, політичного діяча, високоосвідченої людини, Херсонського військового губернатора. Яку назву мала ця вулиця?
(Рішельєвська, на честь французького герцога Армана Еммануеля де Рішельє.)
3. Назвіть головну вулицю дореволюційного Херсону.
(Богородицька, а з другої половини ХІХ ст. - Суворовська).
4. Проспект Ушакова у XVIII ст. мав назву Поштова вулиця. Звідки походить ця назва?
(Нею проходив поштовий тракт на Миколаїв).
5. Назвіть найдавнішу церкву Херсона, яка і до сьогоднішнього часу зберегла свій первісний вигляд. Звідки походить її назва?
(Греко-Софіївська, була закладена 16 червня 1780 р.; названа так у зв’язку з заселенням краю греками і здійсненням так званого Грецького проекту).
6. Під час закладення парку в Херсоні у 1869 р. був посаджений знаменитий дуб. Хто його посадив?
(Імператор Олександр ІІІ).
7. До 1828 р. Успенський собор був звичайною приходською церквою. Як вона називалася?
(Успенська купецька церква, тому що знаходилася в купецькій частині міста)
8. Що розміщувалось до 1941 року в будівлі, яку займає теперішній Краєзнавчий музей?
(Будівля окружного суду, збудована у 1892 р.)
9. Навпроти Краєзнавчого музею знаходиться старовинна будівля – пам’ятка архітектури. Зараз там розміщується художній музей ім. О.Шовкуненка. Для чого було збудовано цю споруду?
(Будівля міської Думи, збудована у 1905 р.)
10. Яке призначення мав первісно будинок по вулиці 21 січня, в якому зараз знаходиться центральний міський відділ реєстрування шлюбів громадян?
(Його спорудили у 1896 р. для Херсонської громадської бібліотеки; розташовувалась там до 1987 р.).
 
 
Багатоликий світ херсонської природи
IІІ тур
Ведуча ІІ: До самої води схиляються верби, перешіптується очерет, на широкому лататті погойдуються сліпучо-білі й золотаво-жовті водяні лілії, линуть пахощі м’яти та незабудок...
Застиг білий лелека, чатує на необережну рибку. А над вербами, у голубій високості, завис мисливець-шуліка. Зграйка сполоханих горобців зашуміла над заростями, кудись заспішив одинокий ворон, гучно пролопотіла крилами важка дика качка, понад самою водою пролітають красені-баклани, працьовиті дятли невтомно довбуть вербову кору. А он, на зеленій галявині, пасеться олениха з гарненьким оленям.
Ведуча І: Ось така вона – Херсонщина. Багатий, сонячний край, із своїми чудовими краєвидами, рідкісними рослинами й тваринами, неозорими степами. Наступний наш конкурс буде пов’язаний з природою рідного краю.
 
Запитання IІІ туру:
1. До якого відомого місця нашого краю мають відношення ці поетичні рядки:
“Вдихаю трунок
із степів неораних…
Оазо степова,
Незаймана, нерукотворна…”
(Л. Куліш)
(Біосферний заповідник “Асканія-Нова”).
2. Що простягалося колись від Каховської ГЕС до гирла Дніпра на площі майже 200 тис. га?
(Олешківські піски).
3. Назвіть острови, що тягнуться вздовж узбережної зони Херсонської області.
(Джарилгач, Довгий, Бірючий).
4. Який зональний тип рослинності переважає в Херсонській області?
(Степ).
5. Усім вам знайома міжнародна природоохоронна організація “Грінпіс”. Чи відомо вам, коли і з якою метою приїздили представники цієї організації на Херсонщину?
(У 1994 р. – в Херсон, з приводу екологічних проблем Дніпра).
6. Що в перекладі з давньогрецької означає Гілея?
(“Земля під густим лісом”).
7. Хто був засновником Асканії-Нової, її першим власником?
(Пруський герцог Ангальт-Кеттен, у 1841 р.).
8. Назвіть озеро, яке є одним із 4-х унікальних водойомищ Землі і знаходиться на території Херсонської області?
(Сиваш).
9. ”Трохи менша від ворони голова і верхня частина шиї чорні, але восени і зимою голова біла. Спина – блакитно-сіра, решта пір’я – біле, ноги червоні. Молоді птахи – бурі, з чорною полосою на хвості. Перелітки і кочові птахи. Гніздо будують на землі”. Якому птаху, що мешкає на території нашого краю і підлягає охороні, належить ця характеристика? Українське товариство охорони птахів оголосило 1996-й роком цього птаха.
(Чорноголова чайка).
10. Чи відомо вам, що Херсонщині належить першість в Україні щодо площі заповідних земель? Назвіть найкрупніші охоронні території, розміщені в нашій області.
(Новоасканійський та Чорноморський заповідники, Азово-Сивашське мисливське господарство).
 
 
“Землі батьківській – гімн митецький”
ІV тур
Ведуча І: Художник – то завжди людина, котра живе у своєму світі. Та водночас це буття неможливе без традицій, без товаришів по цеху. Наша земля має неабиякі традиції: ще на межі ХІХ-ХХ століть у Херсоні як губернському центрі створили товариство красних мистецтв, до якого ввійшли такі пізніше відомі художники, як Георгій Курнаков, Леонід Брюммер, Олексій Шовкуненко. В 20-ті роки ХХ століття у Херсоні працювала асоціація художників Червоної України, яка займалася оздобленням міста, відкриттям нових студій для молоді.
Ведуча ІІ: Мистецький пульс краю не стихав ні на мить ні в часи відчаю та болю, ні в години миру та розквіту. Наш наступний конкурс присвячений Херсонщині мистецькій.
 
Запитання IV туру:
1. Уродженець Білозерки Херсонської області, український та російський актор і режисер кіно, виконавець головної ролі у фільмі “Судьба человека”.
(Сергій Бондарчук)
2. Для Катерининського собору було спеціально замовлено 6 скульптур святих відомому російському скульптору. Назвіть його ім’я.
(Г.Т. Замараєв)
3. Під час збирання народних пісень Д.І. Яворницький побував на Херсонщині і записав тут ряд фольклорних творів. Назвіть деякі з них.
(пісня “А в городі та в Тамані”, “Запорожці, ви добрі молодці”, “Ой, у Січі, у Самарі, там був козак Чалий”, “Ой, не знав козак, ой, не знав Супрун та де славоньки зажити”).
4. Наш земляк, український живописець ХІХ ст., один з ініціаторів і засновників Товариства південноросійських художників, ім’я якого було несправедливо забуто. Його родинне ім’я дало назву одному з курортних міст Херсонщини.
(Микола Львович Скадовський).
5. Український кінорежисер, сценарист, письменник, один із своїх фільмів присвятив будівникам міста Нова Каховка та Каховської ГЕС.
(Олександр Петрович Довженко, “Поема про море”).
6. Виконавець ролей Нагульнова (“Поднятая целина”), Нехлюдова (“Воскресение”); режисер фільму “Любовь земная”. Назвіть цього кіноактора і режисера, який народився на Херсонщині.
(Євген Матвєєв).
7. Назвіть відомого російського і українського актора, основоположника сценічного реалізму в російському та українському театральному мистецтві. У серпні 1846 р. він виступав на сцені Херсонського театру.
(Михайло Семенович Щепкін).
8. За наполяганням князя Потьомкіна біля центрального входу в Катерининський собор було поставлено скульптури святого апостола Павла з мечем і святого Петра з ключами від раю. Навіщо це було зроблено?
(Херсон на той час повинен був стати “південним Петербургом” і собор символізував один із перших кроків на цьому шляху. Потьомкін хотів фігурами біля входу нагадати, що ключі від Півдня (тобто земного раю) дісталися після запеклих боїв, були здобуті мечем).
9. У 1912 р. в Херсоні відкрився музей образотворчих мистецтв. У його заснуванні була велика заслуга пропагандиста образотворчого мистецтва, художника, ініціатора створення і Миколаївського художнього музею ім. В.В. Верещагіна, що відкрився двома роками пізніше. Назвіть ім’я цього художника.
(А. Гедроєць).
10. Які місця Херсонщини можна вважати “колискою авангарду”?
(місто Херсон і с. Чорнянка Каховського району).
 
Херсонщина літературна
V тур
Ведуча І: З Херсонщиною пов’язані життя та діяльність багатьох видатних діячів літератури. Дехто з них жив і працював тут, інші бували проїздом. Але в пам’яті кожного залишилися хвилюючі враження та спогади про природу краю, його людей. Вони знайшли відображення у художніх творах, листах, мемуарах.
Ведуча ІІ: Отож, пройдемося подумки деякими літературними стежками, побуваємо на поетичних перехрестях і спробуємо іншими очима поглянути на знайомі місця.
Головне – це просто уявити собі легку ходу Пушкіна нашими вулицями, смуток Фета, нудьгу Белінського, ностальгію Хетагурова, уявити, що вони тут були і попереду було життя – велике і прекрасне.
Ведуча І: Останній тур нашого змагання буде присвячений життю і творчості видатних письменників, поетів, драматургів, що не обминули своєю увагою наш край.
 
Запитання:
1. Назвіть знаменитого українського режисера, художнього керівника театру “Березіль”(1922-1933), що у 1930 році гастролював уперше в Херсоні.
(Лесь Курбас).
2. Видатний драматург ХХ ст., “український Шекспір”, життя і діяльність якого пов’язані з Херсонщиною.
(Микола Куліш).
3. Відомий актор і режисер драматичного театру в Херсоні у 1907 році.
(О.Шумський).
4. Багато відомих письменників, поетів перебували в нашому краї проїздом, але цей відомий російський поет провів роки на Херсонщині: з нашим краєм пов’язана трагічна історія його кохання. Особиста драма, мов підземне джерело, живила його лірику, надавала його віршам гостроти і поетичності. Про кого йде мова?
(Афанасій Фет).
5. З якою історичною подією пов’язане перебування Л. Толстого на Херсонщині?
(Кримська війна 1853-1856 р.)
6. У червні 1899 р. жителі губернського Херсона могли зустріти на вулицях чоловіка невисокого зросту у “сірій черкесці, чесучовому бешметі та сірій папашці”, з кинжалом на боці. Газета “Юг” повідомляла, що приїжджий оселився у “Гранд-отелі”, розташованому на центральній площі міста. Про кого йдеться?
(Коста Хетагуров – осетинський поет, письменник, художник).
7. Коли проходиш проспектом Ушакова, обов’язково звернеш увагу на меморіальну дошку на одному з будинків. На ній зазначено: “У цьому будинку у серпні-вересні 1891 року жив великий російський письменник…” Колись тут містилася нічліжка. В ній оселився молодий письменник. Вийшовши з Одеси влітку 1891 р., він ішов від села до села, заробляючи на хліб випадковою роботою. Біля села Прогної (тепер с. Геройське Голопристанського району) він працював на соляних промислах. Назвіть цього письменника.
(О.М. Горький).
8. Кому з українських письменників-гумористів, який неодноразово побував у нашому краї в 50-х роках, належить вислів “Хто – в Крим, а я – у Кринки”?
(Остапу Вишні).
9. Творчість одного з українських прозаїків так тісно пов’язана з нашим краєм, що майже всі його великі романи грунтуються на матеріалах про Херсонщину і її трудівників. Назвіть ім’я і твори цього письменника.
(Олесь Гончар; “Берег любові”, “Перекоп”, “Таврія”, “Тронка”).
10. Пам’ятають бруковані вулиці Херсона, як ними крокував відомий російський поет, один із засновників російського футуризму. В автобіографії “Я сам”, згадуючи поїздку в грудні 1912 р. на Херсонщину, він лаконічно писав: “На Різдво завіз Д.Д. Бурлюк до себе в Нову Маячку (Чорнянку). Привіз “Порт” та інше. З Маячки повернулись якщо з невиразними поглядами, то з видточеними темпераментами”. Про кого йдеться?
(Володимир Маяковський).
 
Журі підводить підсумки та нагороджує переможців турніру.
 
Післяслово
Ведуча І: Ось такий казковий наш край, де все пашить простором, степом, морем та свіжим повітрям, а історія його круто настояна не лише на легендах, казках, а й на історичній правді про героїчне минуле і сьогодення народів, що населяють ці місця.
Ведуча ІІ: Любі друзі, ми впевнені у тому, що ваш інтерес до рідного краю буде посилюватися, і ми ще неодноразово зустрінемось з вами у краєзнавчих літературних мандрівках та змаганнях. Ми вдячні вам за приємне спілкування!
Вхід