З боку моря Тендрівська коса непомітно зливається з материковою частиною, яка у свою чергу - з Джарилгацькою косою, утворюючи суцільну смугу піщаного пляжу у 130 км довжиною. Не дивно, що античний географ Страбон вважав її однією цілою, й називав Ахілловим Дромосом. З західного боку Тендрівської коси височіє Тендрівський маяк, зі східного боку острову Джарилгач - Джарилгацький. Він вказує не тільки кінцівку острову, але й шлях до нового Чорноморського порту - Скадовська, який з'явився у 1894 р.
В херсонській газеті «Юг» від 10 жовтня 1899 р. читаємо: «У вересні головний командир флоту і портів Чорного й Азовського морів віце-адмірал С.П. Тиртов відвідав усі пристані Каркінітської затоки і дійшов висновку, що Джарилгацька бухта й порт Скадовськ придатний для каботажних суден. Морське міністерство прийняло рішення спорудити на острові Джарилгач маяк». Його спорудження почали з весни 1900 р. саме в тому місці, де вже майже 75 років діяв маячний знак «5 Зн». Проект був розроблений у Парижі. Це - металева каркасна розкоса вежа, квадратна у плані з циліндричним з куполом завершенням. Загальна його висота 24,4 м з видимістю світла до 14,8 миль. Світло було двох кольорів - білого та червоного. Останній означав небезпеку. В 1902 р. маяк вступив у дію. У 1997 р. біля старого маяка, подалі від моря було споруджено новий.
На початку XX сторіччя тут у доглядача маяка гостив «батько російського футуризму» Давид Бурлюк. «Смуга низької суші, шириною не більше пів версти, - пише він, - острів довжиною сорок верст. Але, в нашій криниці вода добра, рідкісна вода, на берегу погана. Чи не диво, що кругом крізь море, а тут в двох кроках у будь-якому місці копни - чудова вода».
Джерело: Неймовірні подорожі до маяків Херсонщини:[буклет]/Херсон.облдержадмін, Упр. культури і туризму. - Херсон: [б.в.], 2012. - [8] с.: кольор. фотогр. - (Херсонщина туристична)
