Новини
08.12.2016 11:36

Будівничий українського війська – генерал-хорунжий армії УНР Марко Безручко
Нещодавно Україна святкувала 25-річчя Збройних Сил. Сучасна армія – це професійно підготовані,...

08.12.2016 11:19 (biblio.lib.kherson.ua)

Вчити українську – модно!
Ось уже четвертий рік поспіль у Херсоні реалізується проект «Безкоштовні курси української мови»....

08.12.2016 11:14 (art.lib.kherson.ua)

Пам`яті Валерія Другальова
Відійшов у вічність композитор, керівник хорового колективу «Патріот Вітчизни» імені генерала...


Гість | Увійти
Версія для друку
Ресурси бібліотеки > Наші видання > Пам'ятні книжки Херсонської губернії > З історії Пам'ятних книжок Херсонської губернії
З історії Пам'ятних книжок Херсонської губернії 
 
 
     Пам’ятні книжки губерній – це узагальнений тип видання, які видавались губернськими статистичними комітетами практично по всій території Російської імперії (у тому числі і в Україні ) з кінця 30-х років XIX століття по 1917 рік. На сьогодні вони є унікальним друкованим довідково-бібліографічним джерелом пізнання історії, культури й мистецтва краю, побуту його населення.
     Одне з перших визначень Пам’ятних книжок, як “рода адрес - календарей и справочных книг, в которых нередко содержатся и статьи по истории, географии, статистике, этнографии, флоре, фауне и пр., касающиеся данного края” наводиться в енциклопедичному словнику Брокгауза й Ефрона (Т. ХХІІа, с.675).
      Історія Пам’ятних книжок бере свій початок у XVIII столітті.
     У 1724 році була заснована Санкт-Петербургська Академія наук, якій було надано виключне право на видання довідників календарного типу. Уперше цим правом Академія наук скористалася у 1727 році, після чого академічні календарі виходили щорічно до 1869 року. З 1770 року вони стали називатися місяцесловами. У додатках до них іноді містилися наукові статті з астрономії, метеорології, фізики, географії, історії, статистичні огляди.
     У календарі на 1755 рік уперше був опублікований “Реестр губерниям, провинциям и городам в Российской империи находящимся”; у місяцеслові на 1779 рік – “Расписание городов, с показанием их расстояний от СПб, Москвы и от губернских городов”; у місяцеслові на 1831 рік – “Расписание городов и местечек в Царстве Польском и в Финляндии”, “Таблица народонаселения городов и др. примечательных местечек в Российской империи”. Але в цілому довідкова частина академічних місяцесловів удосконалювалася досить повільно. Вони мали, в основному, просвітительське значення. Особливо так звані приватні місяцеслови, що видавалися Академією наук. Це були щорічні “Месяцесловы с наставлениями” на 1768-1785 роки, календарі та місяцеслови “історичні”, “географічні”, “історичні й географічні”, що мають досить велике просвітительське значення завдяки невеликим публікаціям з різних галузей знань.
     Видавала Академія й спеціальні календарі. Такі, приміром, як “Календарь на 1762 год с описанием почтовых станов в Российском государстве”.
     Санкт-Петербургська Академія наук ревно охороняла свій привілей на видання календарів. Хоча на початку XIX століття вони видавалися дуже невеликим накладом (не більше 16-17 тис. пр.) і розходилися на превелику силу. В окремих провінціях вони зовсім не продавалися, тому що коштували дуже дорого. Не дивно, що в деяких великих містах Російської імперії стали видавати свої календарі, що служили місцевим інтересам. Так, у Києво-Печерській лаврі з 1799 по 1800 рік виходили “Киевские месяцесловы”, які, за словами Філарета, складалися Іринеєм Фальковським. Крім церковного, у Києві видавався також “Астрономо-политический календарь”.
     Великий інтерес для тих, хто вивчає історію Херсонщини, представляє видаваний в Одесі “Новороссийский Календарь на ... год”. Уперше він був виданий в 1821 році французькою та російською мовами. Тільки через 10 років, у 1831 році видання календаря відновилось (Календарь на 1832 - Calendrier pour l’annee 1832.- Одеса, 1831), але було знову припинене внаслідок протестів з боку Академії Наук. В 1834 році був отриманий дозвіл на видання Календаря, який із цього ж року привласнює собі назву “новороссийский” і видається з невеликими перервами до 1893 року.
     На сторінках Календаря містилися адресні відомості по Одеському градоначальству , Херсонській, Таврійській, Бессарабській, Катеринославській губерніях; огляди зовнішньої торгівлі Новоросійського краю й Бессарабії, статті з географії, сільського господарства й історії Новоросії. Серед них є статті, присвячені історії Херсонщини. У фонді Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Олеся Гончара збереглися випуски “Новороссийского Календаря” на 1855, 1859,1891,1892,1893 роки.
     Указ від 19 грудня 1801 року став офіційним дозволом на видання провінційних календарів, які розцінювалися як “не політичні, адресні або астрономічні, але простонародні”. В 1855 році привілей Академії наук було остаточно ослаблено дозволом воронезькому губернському правлінню, а потім і іншим, видання Пам’ятних книжок, що стали офіційними довідниками-щорічниками. З цього часу Пам’ятні книжки видавалися у всіх губерніях і областях європейської і азіатської частин післяреформеної Росії, за винятком Камчатської, аж до Жовтневої революції.
     Однак, повсюдно вони видавалися вкрай нерегулярно, з великими інтервалами. Херсонська губернія не стала виключенням.
     У деяких губерніях, а іноді й у межах однієї, Пам’ятні книжки видавалися під різними назвами. Найчастіше вони називалися календарями, довідковими книжками, адресами-календарями, працями статистичних комітетів і т.д. Але щоразу це були офіційні видання губернського правління.
     Першим виданням місцевого статистичного комітету, що передувало появі Пам’ятних книжок, були “Труды Херсонского губернского статистического комитета” (Херсон, 1863),), які складаються із книги у двох частинах:
 
     Труды Херсонского Губернского Статистического Комитета. Кн.1. Ч.1. Материалы для географии и статистики Херсонской губернии. – Херсон : Херсон. Губ. Тип., 1863.- ХХIV, 299, 199, II, II с., [1]л. табл.+ фото “Вид части города Херсона”.
 
     Труды Херсонского Губернского Статистического Комитета. Кн.1. Ч.2. Губернский адрес – календарь и другие справочные сведения. – Херсон : Тип. Н.Ващенко, 1863. – 290, IVc., [1] л. табл.
 
     У першу частину ввійшли історико-краєзнавчі й довідково-статистичні матеріали. Жодна зі згодом виданих Пам’ятних книжок Херсонської губернії не була настільки насичена науковими матеріалами з історії краю, як перша частина “Трудов ...”.
     У другу частину ввійшли “Губернский адрес-календарь и другие справочные сведения”, а у додатку до нього - матеріали з історії: “Краткая биография Джона Говарда” і “Краткий очерк деятельности князя Григория Александровича Потемкина” А.Смирнова, “Описание памятников, находящихся в г. Херсоне” (Джону Говарду й фельдмаршалу князеві Потьомкіну-Таврійському).
     Обидві частини “Трудов ...” були видані окремо й, імовірно, різним накладом. “Материалы для географии и статистики Херсонской губернии” були розраховані на нечисленну категорію читачів, що займаються питаннями вивчення географії, економіки, історії краю, тоді як “Губернский адрес-календарь и другие справочные сведения” були затребувані в значно більшій мірі. Імовірно, тому надалі Статистичний комітет відмовився від видання об’ємних, які дорого коштують, видань “Трудов ...” і приступився до видання Пам’ятних книжок, значно скоротивши при цьому науковий відділ видання.
     У передмові до “Памятной книжки Херсонской губернии на 1901 год” говориться, що “потребность в подобном издании давно ощущалась многими учреждениями и лицами, как должностными, так и частными..., но такой книжки до настоящего времени не издавалось”. Однак, перша Пам’ятна книжка Херсонської губернії вийшла у світ в 1864, а друга – в 1866 році!
     Усього в Херсонській губернії за піввіку було здійснено лише 8 видань Пам’ятних книжок. На сьогоднішній день вони стали бібліографічною рідкістю і лише у фонді Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Олеся Гончара збереглися всі випуски книжок:
 
     Памятная книжка для Херсонской губернии, изданная Херсонским губернским статистическим комитетом на 1864 год.- Херсон: Тип. Херсон. Губерн. Правл., 1864.- 270с., 1л. табл.+ Прил.(17 с.)
 
     Памятная книжка Херсонской губернии на 1866 год.- Херсон:Тип. Херсон. Губерн. Правл., 1865.- 124, 85 с., [3] л.
 
     Памятная книжка Херсонской губернии на 1901 год /Херсон. Губерн. Правл.- Херсон: Тип. Херсон. Губерн. Правл., 1901.-XXXIX, 352, [34] с.
 
     Памятная книжка Херсонской губернии на 1910 год /Херсон. Губерн. Правл.- Херсон: Тип. Херсон. Губерн. Правл., 1910.- 15, LV, 263, [40] с.: портр.
     Вміщено портрети: “Его Императорское Величество Государь Император Николай Александрович”, “Ея Императорское Величество Государыня Императрица Олександра Феодоровна”, “Его Императорское Высочество Государь Наследник Цесаревич и Великий Князь Алексей Николаевич”, “Министр Внутренних дел Статс-Секретарь Петр Аркадиевич Столыпин”.
Памятная книжка Херсонской губернии на 1911 год /Херсон. Губерн. Правл.; Под ред. Советника губерн. Правл. А.А.Золотарева- Херсон: Тип. Херсон. Губерн. Правл,1911.- ХLI1, 260, 341с., [1] л. табл.+План города Елисаветграда Херсонской губ. 1909 г.
 
     Памятная книжка Херсонской губернии на 1912 год /Херсон. Губерн. Правл.- Херсон: Тип. Херсон. Губерн. Правл., 1912.- 5, XI, 220, 52, 13, 19, 20, [4] с.
 
     Памятная книжка Херсонской губернии на 1913 год /Херсон. губерн. стат. ком.- Херсон: Губерн Тип., 1913.-VIII, 478, 52, [16] с.
 
     Памятная книжка Херсонской губернии на 1914 год /Херсон. губерн. стат. ком.- Херсон: Губерн. Тип., 1914.-XXII, VII, III, VIII, 448, 43, 31, [48]с.
 
     Пам’ятні книжки видавалися губернськими статистичними комітетами, губернськими правліннями або редакціями “Губернських відомостей”.
     Статистичні комітети складалися з голови і його помічника, почесних, неодмінних і дійсних членів і секретаря. Головою комітету був губернатор.
     Неодмінними членами були начальники окремих частин місцевого управління: губернський предводитель дворянства, віце-губернатор, голова казенної палати, керуючий палатою державного майна, інспектор лікарняної управи, директор училищ, міський голова, представники від всіх духовних конфесій і відомства шляхів сполучення. До їхнього обов’язку входив контроль за своєчасним поданням статистичних даних по своїх відомствах.
     Дійсні члени обиралися із числа місцевої інтелігенції. Вони були, як правило, авторами статей краєзнавчого змісту, що публікувалися в Пам’ятних книжках. У Херсоні це були: О.О.Шміт, О.Ф.Смирнов, О.П.Чирков, І.В.Середа, П.Є.Бефані та ін.
     У більшості випадків Пам’ятні книжки виходили за редакцією секретарів статистичних комітетів. Їхні особисті якості й освітній рівень впливали на зміст видань. У тих випадках, коли секретарями комітетів були відомі краєзнавці або досвідчені статистики, Пам’ятні книжки були насичені матеріалами з історії, географії, економіки губернії - тим, що визначає цінність видання, як джерела для вивчення краю.
     Видання 1864 і 1866 р.р. були здійснені, коли секретарем комітету був В.М.Раєвський, в 1901 р.- В.І.Гошкевич. При Б.О.Потапові вийшли у світ Пам’ятні книжки на 1910 і 1911 роки (в 1911 році за редакцією Радника губернського правління А.А.Золотарьова); при О.О.Барафі – видання на 1912, 1913, 1914 роки.
     Пам’ятні книжки змінювалися в часі й в кожній губернії мали свої особливості, але в найбільш повному вигляді вони поєднують у собі риси адреси-календаря, адміністративного довідника, статистичного звіту чи огляду губернії та науково-краєзнавчого збірника. У цьому можна переконатися, проаналізувавши структуру та зміст Пам’ятних книжок Херсонської губернії.
 
     Адреса-календар був обов’язковою складовою частиною Пам’ятних книжок. Він містив у собі календарний час, опис Російського Імператорського Дому, список посадових осіб і урядових, станових і цивільних установ Херсонської губернії.
     У календарній частині друкувалися астрометричні таблиці. Вони були складені за даними Миколаївської астрономічної обсерваторії.
     У зв’язку з тим, що в етнічному відношенні губернія була багатонаціональною, у Пам’ятних книжках, поряд із православними, друкувалися єврейські, католицькі, лютеранські, протестантські календарі.
     Тут же містилася інформація про міські, церковні свята й урочисті дні.
     У всіх виданнях Пам’ятних книжок (за винятком видань на 1864 і 1866 роки) подані описи Російського Імператорського Дому, відомості про склад державної Думи, Державної Ради, різних комітетів, управлінь, департаментів і канцелярій.
     Адресна частина Пам’ятних книжок Херсонської губернії містить перелік всіх губернських і повітових урядових організацій і їхній особовий склад.
     Перелік побудований відповідно до адміністративно-територіального поділу губернії.
 
Адміністративно-територіальний поділ Херсонської губернії
Херсон
губернське й повітове місто
Херсонський повіт
Міста:
Миколаїв (окреме градоначальство)
Херсон - губернський і повітовий
Посади:
Богоявленськ, Покровськ, Березніговате, Висунськ, Воскресенськ, Калиновка.
Одеський повіт
Міста:
Одеса (окреме градоначальство)
Маяки - заштатний
Овідіополь - заштатний
Очаків - заштатний (з передмістями Бейкуш і
Кудюруба)
Єлисаветградський повіт
Міста:
Єлисаветград - повітовий
Бобринець - заштатний
Вознесенськ - заштатний
Новомиргород - заштатний
Ольвіополь - заштатний
Посади (без посадських керувань):
Ново-Архангельськ,
Ново-Українка
Ананьєвський повіт
Міста:
Ананьєв - повітовий,
Березівка - заштатний
Тираспольський повіт
Міста:
Тирасполь - повітовий
Григоріополь - заштатний
Дубоссари - заштатний
Олександрійський повіт
Міста:
Олександрія - повітовий
Новогеоргієвськ - заштатний
Посади:
Нова Прага
 
     Усередині територіальних структурних одиниць відомості про установи й посадових осіб розміщені по міністерствах і відомствах. Відомості про посадових осіб отримувались Губернським правлінням у офіційному порядку від урядових і цивільних установ.
     Пам’ятні книжки Херсонської губернії виконували функції адміністративного довідника. У довідковому розділі книжок публікувалися обов’язкові постанови губернатора, уривки із законодавчих матеріалів і різного роду інструкцій.
     Тут же містилися відомості:
- про адміністративно-територіальний поділ губернії, про розподіл її на дільниці судових та інших установ;
- про поштові відділення й телеграфні станції губернії: місце їхнього знаходження, графіки роботи, правила пересилання кореспонденції, тарифи на поштові й телеграфні послуги. У деяких виданнях Пам’ятних книжок були виділені спеціальні розділи - “Поштовий відділ”, “Телеграфний відділ”;
- про транспортну систему Херсонської губернії: розклад руху поїздів, пароплавів, гужового транспорту; чинні тарифи для пасажирів. У деяких Пам’ятних книжках був виділений спеціальний розділ “Херсонский дорожник”, у якому зібрана вся інформація про транспорт;
- про фабрики й заводи губернії;
- про медичні установи , ветеринарні пункти, аптеки;
- про навчальні заклади, музеї, бібліотеки;
- про діяльність страхових товариств на території губернії;
- про ярмарки і торгові підприємства;
- про хресні ходи в губернії;
- про друкарні, книжкові лавки, періодичні видання, видавані в губернії.
     У деяких випусках Пам’ятних книжок був виділений «Юридичний відділ». Тут містилися юридичні консультації, матеріали з діловодства, про мита, податки, збори, опис різного роду мір (лінійних, маси), а так само монет, що використовувались в різних країнах і співвідношень між ними.
     Матеріали, вміщені в «Медичному відділі» Пам’ятних книжок, сприяли санітарній просвіті народу.
 
     Пам’ятні книжки також виконували роль статистичних довідників. В “Положении о губернских и областных статистических комитетах” було визначене їхнє основне завдання, що полягало “в исправном содержании административной статистики, а именно в установлении правильных способов собирания, по указаниям Центрального статистического комитета, точных сведений о количестве земель, народонаселения и производительных силах губернии; в проверке и обработке этих сведений” (Памятная книжка ... на 1864 год. - Херсон, 1864. - С. 9-19).
     Відомості оброблялися за великою і різноманітною програмою Центрального статистичного комітету під керівництвом секретаря губернського статистичного комітету. До роботи були залучені всі дійсні члени комітету. Статистичні матеріали були представлені у вигляді таблиць для центру; відомостей для додатка до звіту губернатора про стан довіреного йому управління; статистико-економічних оглядів Херсонської губернії.
     Статистичні відомості збиралися з наступних напрямків:
- демографічна статистика;
- сільськогосподарська статистика;
- статистика землеволодіння;
- судова (карна статистика);
- медична статистика;
- фабрично-заводська статистика;
- статистика народної освіти;
- статистика пожеж, їхніх причин і збитків;
- статистика доходів, витрат і недоїмок.
     Статистичні матеріали публікувалися на сторінках “Губернських відомостей” і Пам’ятних книжок. На сьогоднішній день - це найцінніший матеріал для історичної економіко-географічної характеристики краю. Особливий інтерес являють собою “Обзоры Херсонской губернии за ... год”, опубліковані в Пам’ятних книжках за 1901 і 1910 роки, що мають вигляд історико-статистичних і географо-статистичних характеристик губернії.
 
     У Пам’ятних книжках присутні елементи науково-краєзнавчого збірника. Про це свідчить наявність джерелознавчих, описових, науково – дослідницьких матеріалів.
     Для них характерна наявність наукового відділу, у якому містилися статті й нариси з місцевої історії, етнографії, економіки і т.д. Статті складалися працівниками губернських статистичних комітетів. Згідно з “Положением о губернских и областных статистических комитетах” (1861р.) їм ставилося в обов’язок “заботиться о составлении, по мере возможности, привлекая к тому содействие как своих членов, так и посторонних сведущих лиц, подробных описаний губерний и областей, равно как и частей их, а так же городов и почему-либо замечательных в губернии или области местностей в отношении топографическом, историческом, промышленном, торговом, сельскохозяйственном и проч. И об издании трудов этих в свет. Издание этих трудов может быть производимо печатанием соответственных статей в местных губернских ведомостях, составлением и печатанием Памятных книжек....” (Памятная книжка ... на 1864 год. - Херсон, 1864. - С. 9-19).
     Інколи краєзнавчі матеріали виділялися в окремі збірники, які видавалися як додаток або доповнення до Пам’ятних книжок. Однак, за змістом і якістю виконання Пам’ятні книжки досить нерівноцінні: у деяких губерніях статистичні комітети під цією назвою видавали лише адреси-календарі з додаванням довідково-статистичних відомостей. До їхнього числа відносяться й Пам’ятні книжки Херсонської губернії.
 
     Виняткову цінність для істориків являє собою рекламний відділ Пам’ятних книжок. Якщо статистичні дані, опубліковані в Пам’ятних книжках, мають потребу в критичній оцінці і порівнянні з іншими джерелами, то рекламні оголошення - це інформація “з перших рук”. Основні соціальні сфери херсонської реклами кінця XIX- початку XX століття - економіка (виробництво, торгівля, фінанси), транспорт, побутові послуги, освіта.
     Пам’ятні книжки були престижним офіційним виданням, тому рекламодавці охоче розміщали в них інформацію про свої товари й послуги. Серед них: механічний чавуно-ливарний і суднобудівний заводи Вадона, заводи Гуревича, лісопильний завод Рабиновича; магазини (Памбека, Шаха, Заранкіна, Пташникова та ін.); готелі (“Гранд-отель”, “Петербургская”); музичне училище, банки і т.д.
     Інформація подавалася у вигляді оголошень, розміщених у рекламних блоках. Естетиці оформлення блоків приділялася велика увага: розміри літер , малюнки, шрифти, рамки з хитромудрих фігур і орнаментів - усе було підлегле комерційним інтересам рекламодавця. Іноді використовувалися елементи фірмової символіки.
     Тексти оголошень носили характер довідкової ділової інформації, типової для жанру рекламного оголошення. Елементи розвиненої реклами, для якої характерні концентрована оціненість і наполеглива апеляція до потенційних покупців, ледь простежуються в оголошеннях “Памятних книжек Херсонской губернии ...”
 
     Таким чином, Пам’ятні книжки є комплексним першоджерелом для історико – краєзнавчих досліджень нашого краю. Їхня цінність полягає в тім, що вони дозволяють у всіх подробицях відтворити картину повсякденного життя губернії; одержати “из первых рук, не искаженные позднейшими поправками, сведения о составе и занятиях жителей, состоянии природы, экономики, культуры, быта” [1], проаналізувати події, що відбувалися в Херсонській губернії протягом 50 років.
 
     Інтерес для дослідників історії Херсонщини являють собою не тільки Пам’ятні книжки Херсонської, але, як зазначалося вище, й Пам’ятні книжки Таврійської губернії, а також Новоросійський календар.
     Це пов’язане з тим, що більша частина сучасної Херсонської області до 1918 року входила до складу Таврійської губернії. Тому історичні довідки по Цюрупинському, Каховському, Каланчацькому, Новотроїцькому, Чаплинському районах, що входили до Дніпровського повіту, а також Іванівському, Великолепетиському, Верхньорогачицькому, Нижньосірогозькому, Генічеському районах, що входили до Мелітопольського повіту, слід виконувати за допомогою Пам’ятних книжок Таврійської губернії.
     Пам’ятні книжки Таврійської губернії видавалися Таврійським губернським статистичним комітетом з 1867 по 1917 рік у м. Сімферополі. Встановлено 16 випусків видання: на 1867 ч.1, 1890, 1893, 1900-1905, 1910-1911, 1913-1917 роки. Виходили під назвами: “Календарь и памятная книга Таврической губернии” - в 1893 (на 1893); “Адрес – календарь служащим в Таврической губернии” – в 1902-1904 (на 1903-1905); “Адрес – календарь и справочная книга по Таврической губернии” – в 1910,1911, 1913 (на 1910, 1911, 1913 г.г.).
     У фонді Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Олеся Гончара зберігається, як вже зазначалося, лише одне видання Пам’ятних книжок Таврійської губернії:
 
     Памятная книжка Таврической губернии на 1914 год /Таврич. Губерн. Стат. Ком.; Под ред. Часовникова Г.Н. - Симф.: Таврич. Губерн. Тип., 1914.- VI, 69, 51, 64, 444, [150] с.
 
     За структурою та змістом Пам’ятні книжки Таврійської губернії практично не відрізняються від Пам’ятних книжок Херсонської губернії. Однак, слід відзначити добре наповнений рекламний відділ видання.
Вхід